Ці останні були вимушені західними санкціями і розривом співпраці з Росією майже всіма контрагентами. Під час серпневого авіашоу на аеродромі у Жуковському під Москвою гостям були продемонстровані, наприклад, російські двигуни до військових вертольотів. До цього часу на потреби російської армії їх виробляли виключно українці, але розірвали співпрацю після початку війни.
Проте, як повідомляє журнал «Волл-стріт джорнел», зважаючи на проблеми з бюджетом, державні підприємства військово-промислового комплексу зменшили загальні витрати на 10%. Усім було наказано «замінити імпорт вітчизняною продукцією», ефектом чого стали власні двигуни для гелікоптерів, хоча невідомо, чи їх використовують у будь-яких машинах.
«Не можна розвивати дюжину військово-промислових програм, треба сконцентруватися не більше ніж на п’ятьох», — вважає Руслан Пухов, один із російських військових експертів. Кремль, очевидно, дослухався поради, оскільки по-тихому припиняє (однак і не відмовляється повністю) від реалізації найбільш амбітних планів. У Жуковському поінформовано, приміром, що зі 100 до 12 обмежено закупівлю «диво-літака» Т-50, який мав стати невидимим для радарів. Одночасно, проте, вдвічі збільшено закупівлю багатоцільових літаків Су-35 та протиповітряної зброї.
Зі структури витрат випливає, що потік грошей тече і в атомну промисловість, до якої зараховано, зокрема, будівництво атомних криголамів — також на військові потреби. Армія розбудовує бази в Арктиці, потребує морських транспортних шляхів. «У цьому регіоні на нинішній момент російський військовий потенціал є більшим, ніж у решти країн, разом узятих (які мають інтерес в Арктиці), а всі вони є членами НАТО», — висловив сумніви щодо арктичних видатків російської армії інший російський експерт Олександр Храмчихін.
Тим часом «виконання бюджету» на користь армії відбувається за рахунок соціальних видатків: протягом перших семи місяців 2015 року урядові програми розвитку регіонів Далекого Сходу і Північного Кавказу отримали лише кілька відсотків належних їм грошей, а програму розвитку Калінінградської області профінансовано всього на 0,4%.
Бюджетні скорочення поширюються навіть на програму під назвою «економічний розвиток та інноваційна економіка», яка отримала тільки третину обіцяних грошей попри те, що Кремль весь час офіційно запевняє, що хоче здійснити економічний стрибок у бік «інноваційної економіки». Цим стверджується, що обіцяні гроші регіонам надіслано, однак ніхто не може їх знайти.
Військово-промисловий комплекс Росії намагається відшукати гроші на зброю, збільшуючи експорт. Передовсім у Китай, армія якого також озброюється і, на переконання росіян, має майже необмежені ресурси (принаймні порівняно з їхніми власними). Китайці зацікавлені у найсучасніших російських літаках, але ставлять умови: хочуть бути співвласниками російських військово-промислових фірм, які їх будують.
Євген ПЕТРЕНКО