В Обухівському районі під час відпочинку місцеві мешканці знайшли у воді річки Дніпро 9 предметів, теж схожих на снаряди часів Другої світової. Але зателефонували не в міліцію, а відразу рятувальникам.
Відпочиваючи на одній із водойм Київщини, люди виявили кілька артилерійських снарядів. І теж, звичайно, викликали піротехніків. Прибувши на місце, фахівці групи підводного розмінування та спеціальних робіт з’ясували, що знайдені предмети пролежали під водою майже 70 років. А обстеживши прилеглу до місця знахідки акваторію, виявили ще 117 снарядів цього типу. Зібравши весь «урожай», його вивезли на спеціальний полігон, де методом контрольованого підриву знищили.
Таких викликів, про які я розповів, до Центру надходить чимало. І не було випадку, коли б тут не відреагували чи не вчасно прибули на місце надзвичайної ситуації.
— Інакше й бути не може, — вважає начальник частини піротехнічних та спеціальних робіт підполковник служби цивільного захисту Юрій Цикенюк, — адже йдеться про людські життя, і в таких випадках кожна секунда дуже дорога.
На окремих об’єктах, де виявлено багато вибухонебезпечних предметів, піротехнікам доводиться працювати тривалий час. Наприклад, в урочищі Товсте на військових складах зберігалися артилерійські снаряди. У середині 60-х років минулого століття там стався потужний вибух, унаслідок чого тисячі снарядів та осколків розлетілося в радіусі кількох кілометрів. Чому їх не знешкодили ще за часів колишнього Союзу — невідомо. Та хай там як, а цю роботу довелося виконувати вже українським фахівцям. І вони з честю впоралися, очистивши територію розміром понад 30 гектарів і виявивши та знищивши понад 5000 одиниць боєприпасів.
Подібних випадків, коли піротехнікам доводиться працювати за надскладних умов, можна навести сотні, якщо не тисячі. Адже лише минулого року ці мужні люди знищили 13829 вибухонебезпечних предметів!
Фахівці Центру беруть участь і в ліквідації інших надзвичайних ситуацій. Наприклад, узимку, коли заручниками хурделиці стали сотні автівок і тисячі пасажирів, серед яких були й діти, вони визволяли їх зі снігового полону, а напередодні проведення командного чемпіонату України серед юніорів з академічного веслування обстежували водну трасу, де він відбувався. Ну а щодо гасіння масштабних пожеж, то всі їх і не перелічити. Назвемо лише деякі.
Наприклад, гасіння масштабного загоряння лісу в Чорнобильській зоні. Пожежі, зважаючи на площу лісових насаджень, охоплених полум’ям, в Україні з 1992 року не було. Особливу тривогу викликав той факт, що сталася вона в зоні відчуження та безумовного відселення — усього за кілька десятків кілометрів від Чорнобильської станції. Навіть уявити страшно, що могло статися, коли б вогонь підібрався безпосередньо до одного з реакторів. Та завдяки рятувальникам, серед яких були і представники Центру швидкого реагування, лиха не трапилося.
— У район зони відчуження ми відправили 60 своїх бійців, які провели там 7 діб, а також 5 одиниць спеціальної техніки, — повідомив Володимир Качкан. — За висновками керівництва, відпрацювали вони, як справжні професіонали під час гасіння пожежі.
Приблизно стільки ж людей працювали і при ліквідації пожежі, що сталася неподалік селища Глеваха і до якої впродовж тижня була прикута увага всієї України. Це була техногенна аварія підвищеної небезпеки і вимагала від усіх, хто боровся з «червоним півнем», не лише професіоналізму, а й мужності. Я пишаюся, що наші рятувальники з честю витримали це небезпечне випробування!
Люди, які служать у Центрі швидкого реагування, надзвичайно скромні: про свої справи, пов’язані з великим ризиком для життя, розповідають, як про буденну роботу.
— Ми робимо те, за що отримуємо грошове забезпечення, — кажуть вони. — І нічим не вирізняємося серед інших громадян. Врешті-решт комусь потрібно дітей вчити, людей лікувати, а нам випало знешкоджувати вибухонебезпечні предмети.
З літа минулого року піротехніки Центру беруть участь у ліквідації наслідків ведення антитерористичної операції на Сході України. Вони, зокрема, знешкоджують снаряди, в тому числі і «гради», «урагани», «смерчі», що не вибухнули, міни та інші вибухонебезпечні предмети. А ще — допомагають споруджувати фортифікаційні укріплення, зміцнюючи позиції українських вояків.
— Пишаємося своєю причетністю до відновлення постраждалих міст і сіл Донбасу, — каже начальник відділу персоналу майор служби цивільного захисту Віталій Божевільний. — Від звичайних солдатів, офіцерів не раз доводилося чути слова вдячності за зведені бліндажі та інші об’єкти, в яких вони пересиджують масовані обстріли.
У районі АТО побував майже весь особовий склад частини піротехнічних та спеціальних робіт, а деякі піротехніки залучалися вже неодноразово.
Розповідаючи про діяльність Центру швидкого реагування, його керівник акцентує увагу на людях, які тут служать.
— Знаєте, мені неабияк поталанило з ними, — каже Володимир Леонідович. — Завжди, коли вони їдуть на виклик, знаю: офіцери, контрактники не підведуть, спрацюють, як професіонали з великої літери. Приміром, підполковник служби цивільного захисту Сергій Сутковий очолює спеціалізовану аварійно-рятувальну частину, до складу якої входять рятувальники і хіміки. Вони беруть участь і в ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків на промислових об’єктах, в тому числі і тих, у виробничій діяльності яких використовуються небезпечні речовини, зокрема азот.
Підлеглі підполковника служби цивільного захисту Юрія Цикенюка знешкоджують не лише вибухонебезпечні предмети, виявлені в землі, а й під водою: серед них є спеціально навчені для цього водолази.
Про особовий склад Володимир Качкан готовий розповідати годинами, бо «кожен з них є особистістю». Полковник знає, що каже: їхнє становлення відбувалося на його очах, адже в цьому Центрі він починав свою офіцерську кар’єру — прийшов сюди молодим лейтенантом. Обіймаючи різні посади, особисто брав участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Знаючи про це, підлеглі поважають свого керівника.
Сергій ЗЯТЬЄВ