Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Серпень 10, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 25 Вересень 2015 20:29

І один у полі воїн

Rate this item
(1 Vote)

ВВА­ЖА­ЮТЬ ПОЛ­ТАВ­СЬКІ АК­ТИ­ВІС­ТИ, КОТ­РІ ОГО­ЛО­СИ­ЛИ ВІЙ­НУ ПО­БО­РАМ У МІС­ЦЕ­ВИХ ЛІ­КАР­НЯХ

Про те, що віт­чиз­ня­на ме­ди­ци­на дав­но і важ­ко хво­ріє, ві­до­мо, на­пев­не, всім на­шим спів­віт­чиз­ни­кам. Діа­гно­зи кво­лій, але жит­тє­во не­об­хід­ній для кра­їни га­лу­зі гро­мад­ськість ста­вить різ­ні. Але зро­зу­мі­ло од­не: від­від­ува­ти ни­ні лі­кар­ня­ні за­кла­ди не ли­ше до­ро­го, але й по­де­ку­ди не­без­печ­но для... здо­ров’я.

Невдоволення рівнем медичного обслуговування в лікарняних закладах області назрівало поміж полтавців давно. Однак далі несміливої критики та розрізнених вимог щось таки нарешті змінити в медичному обслуговуванні не поширювалося. Проте випадки, які стали відомі широкому загалу останнім часом, сколихнули Полтавщину.


Так, 3 червня 2015 року до полтавської міліції звернулася мама трирічної дівчинки і повідомила, що через халатність лікарів Полтавської дитячої клінічної лікарні її доньці помилково прооперували... здорову нирку. Історія переселенки з Донбасу наробила чимало галасу в області. Начальник УМВС України в Полтавській області полковник міліції Олег Бех навіть скликав прес-конференцію і розповів про те, що лікарі почали знищувати факти своєї причетності до інциденту та домовлятися з матір’ю помилково прооперованої дитини.
За версією міліції, у лікарні... переплутали дітей, яких готували до операції: замість маленької пацієнтки, якій справді була необхідна операція на нирці, до операційної помилково привезли іншу дитину.
28 липня в Кременчуці на операційному столі ще до початку операції з видалення апендициту померла 19-річна дівчина. Начальник відділу зв’язків із громадськістю обласної міліції полковник Юрій Су­ла­єв тоді розповів журналістам, що в операційній залі були два балони — один із киснем, який подають у легені пацієнта після введення наркозу, а інший — з аргоном, який у хірургії застосовують для обробки розрізів та очищення повітря. Через власну недбалість медсестра, як підозрюють правоохоронці, подала анестезіологу наконечник не від балона з киснем, а від балона з аргоном. І дівчині закачали в легені замість кисню аргон...
9 вересня із Шишацького району до травматологічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні прибув 22-літній хлопець. Вісім років тому він зламав ключицю і лікарі вставили йому металеву спицю. Кілька місяців тому вона почала його турбувати і було вирішено спицю видалити. Хлопця підготували до планової операції, зробили якось укол, і той помер у присутності лікарів...
На слуху полтавської громадськості ще чимало випадків недбалого ставлення медиків до своїх обов’язків, що призводить якщо не до смерті пацієнтів, то до їхнього каліцтва та невиправданих страждань від неправильного лікування. Але випадки, про які йшлося вище, переповнили чашу терпіння громадських активістів, котрі, не сподіваючись на владу, вирішили самотужки навести лад у медичній галузі Полтавщини. Причому доволі радикальними методами, котрі, на їхню думку, мали б напоумити безвідповідальних лікарів і чиновників від медицини і змусити їх пам’ятати про свою відповідальність.
Так, після того як набув розголосу випадок із хибним оперуванням трирічної дівчинки в дитячій лікарні і небажанням керівництва обласного департаменту охорони здоров’я йти на контакт із представниками громадськості при розслідуванні справи, останні вдалися до крайніх заходів. Зокрема, активісти ГО «Відродження Полтави», коли їх не допустили на прийом до директора департаменту, облили в приймальні одного з його заступників свинячою кров’ю.
Варто зазначити, що громадські активісти на Полтавщині вирішили комплексно підійти до боротьби з корупцією в лікарняних закладах: якщо одні з них активізували боротьбу з корупцією та хабарництвом, то інші почали акцію за виведення на чисту воду діяльності місцевої лікарняної каси та благодійних фондів, до яких у лікарнях хворих примушують робити внески.
Так, активісти «Громадського контролю Полтавщини» це питання озвучували на сесії Полтавської обласної ради, вимагаючи від депутатів покласти край здирництву у комунальних медичних закладах області. В результаті настирливості громадських контролерів у полтавських лікарнях таки вивісили на видноті оголошення про те, що внески до благодійних фондів виключно добровільні.
У свою чергу, ГО «Центр захисту прав пацієнтів» почав інформаційну кампанію на Полтавщині за право жителів регіону на безперешкодний доступ до ліків. Ідеться про надання юридичної і практичної допомоги онкохворим, хворим на ниркову недостатність або діабет, яким держава безкоштовно виділяє ліки, але у лікарнях часто в цьому відмовляють під приводом браку життєво необхідних препаратів.
Не оминули активісти і ситуацію в аптеках, де без упину дорожчають ліки, та в обласній медико-санітарній експертній комісії (МСЕК), на роботу якої надходить дуже багато скарг.
До методів боротьби громадських активістів із корупцією в медичних закладах у регіоні ставляться по-різному. Правди нічого приховувати: чимало полтавців відверто не вірять у те, що лише сама громадськість — без підтримки влади, а часто і при її протидії щось таки досягне, подолає супротив медиків і наведе лад у лікарнях.
Голова Громадської ради Полтавської ОДА Во­ло­ди­мир Го­луб у розмові з кореспондентом «ДУ» на цю тему однозначно погоджувався з тим, що порядок у лікарняних закладах області повинен бути. Але він категорично проти радикальних методів впливу на медиків та керівництво департаменту охорони здоров’я, приміром залякування їх шибеницями та обливання кров’ю.
«Очевидно, що в кожній ситуації повинні розбиратися спеціалісти, бо медицина — це настільки серйозна і тонка професія, що одразу категорично сказати, що в них щось неправильно, не можна, — переконаний В. Голуб. — Ми дивимося негативно на випадки грубості, непрофесіоналізму та зневаги до пацієнтів у лікарнях. Роботу з виправлення цього слід починати ще з навчальних закладів і вчити майбутніх медиків тому, як поводитися, адже є кодекс лікаря, клятва Гіппократа тощо. Інша справа, що у нас суспільство невимогливе... Такими радикальними методами, якими з медиками бореться група людей, Громадська рада займатися не буде ніколи!»
Натомість керівник обласної громадської організації «Відродження Полтави» Сер­гій Че­ред­ні­чен­ко впевнений, що Громадську раду Полтавської ОДА не можна вважати виразником інтересів полтавців, адже, на його думку, там зібралися люди, котрі не представляють громадськість області, бо запопадливі перед чиновниками.
На погляд активіста, сьогодні на Полтавщині успішному проведенню реформ, у тому числі боротьбі з корупцією у медичних закладах, заважають дві проблеми: представники влади, виховані за часів Януковича, і дуже низька громадська активність. За словами С. Чередніченка, громадські активісти неодноразово зверталися до попереднього і нинішнього керівництва Полтавських ОДА і облради з проханням навести лад у медичних закладах.
«Вони не реагують на це взагалі! Тому смерть 19-річної дівчини в Кременчуці, прооперована трирічна дитинка, смерть 22-річного хлопця — це тільки вершина айсберга. Того, що в нас відбувається на Полтавщині в медицині, того, що набуло резонансу», — обурюється С. Чередніченко.
У будь-якій цивілізованій країні, наголошує глава громадської організації, хиби медиків їм не минаються, як у нас. Там їх відсторонюють від роботи на час розслідування, неупереджено розслідують кожен випадок недбалості і вживають дієвих заходів покарання, включно до тюремного ув’язнення.
«У нас — халатність і повна безкарність стають звичними. Тобто система бере людину у лещата і з’їдає її. Влада нічого не змінює, бо сума хабарів така, що можна купити будь-якого її представника», — припускає С. Чередніченко.
Хоч як це прикро констатувати, але слід визнати: попри наполегливість та нібито щире бажання викорінити з лікарняних установ корупцію та безвідповідальність громадським активістам самим важко подолати систему, яка формувалася роками.
Медики здебільшого не лише вперто не визнають своїх помилок, але й гуртуються в наступі на занадто говірливих пацієнтів або докучливих громадських активістів. Можливо, таке від безкарності та кругової поруки, яку заохочує місцеве медичне керівництво? Директор департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Вік­тор Ли­сак із цим не погоджується.
«На кожен випадок ми реагуємо в межах наших повноважень, — розповів він кореспонденту «ДУ». — Проводяться службові розслідування, результати розглядають на клініко-експертній комісії, створеній при департаменті. Комісія повністю розглядає якість надання медичної допомоги. Якщо зроблено висновок про якесь порушення і необхідна оцінка правоохоронних органів, то матеріали передають до правоохоронних органів. Якщо випадок чисто клінічний — у межах стандартів протоколу лікування надано повністю, розглядають кваліфікаційні вимоги до лікаря, якщо ми не бачимо грубих порушень...»
Тобто, переконував директор департаменту, лікарів, які допустили хиби в роботі, не залишають у спокої. На пам’яті В. Лисака є кілька конкретних фактів покарання його підлеглих. Навіть є судові рішення щодо окремих лікарів. Саме суд, а не комісія, уточнює директор департаменту, позбавляє ліцензії на зайняття лікарською практикою медиків за неналежне виконання професійних обов’язків. Такі випадки на Полтавщині траплялися. Лікарів позбавили ліцензії на 2–3 роки. Після чого вони можуть пройти післядипломну перепідготовку. Їм можуть також понизити кваліфікацію.
До живучості благодійних фондів, які оселилися в лікарнях, В. Лисак ставиться по-своєму і жодних ознак корупції в їхній роботі не бачить.
«Жодного фонду, який був би зареєстрований на території лікарні, немає! Вони орендують приміщення. Настільки незначні суми тих внесків, які збирають ті фонди... Наша позиція така: якщо пацієнт хоче, він може взяти рахунок і внести суму коштів, — розтлумачував кореспонденту директор департаменту. — Потім в обласних установах дивляться, на що витрачені внески. Якщо десь хтось вимагає з пацієнтів гроші, у лікарнях є номери телефонів довіри — як нашого, так і громадських організацій. Вони можуть звернутися, і одразу цей випадок будемо припиняти.
Оголошення про те, що внески добровільні, вивішені вже як місяць у всіх лікарнях. Якщо є якийсь випадок із благодійним внеском, не треба одразу бігти до директора департаменту, там є завідувач відділення, заступник, головний лікар. Розбирайтеся на місці... І я думаю, що будуть вжиті заходи термінового реагування».
У підпорядкуванні керівника обласного департаменту охорони здоров’я чималий загін підлеглих — майже 35 тисяч медичних працівників. З них — сім тисяч лікарів і 13 тисяч середнього медичного персоналу. Тож справді здається, що вгледіти за всіма чиновнику неможливо. Але, погоджується В. Лисак, він як керівник профільного департаменту відповідає за роботу всієї медичної галузі. Тому має реагувати на кожен спірний випадок або звинувачення своїх підлеглих у непрофесіоналізмі чи корупції.
Посадовець погоджується, що медична галузь потребує реформ. Медикам сьогодні також сутужно через брак фінансування та мізерні зарплати, але вони намагаються сумлінно виконувати свої завдання. А якщо і трапляється щось неприємне, то з кожним таким випадком у департаменті розбираються і реагують...
* * *
Отже, усі співрозмовники кореспондента «ДУ» бачать потребу у реформуванні медичної галузі. І не тільки на Полтавщині. Наша медицина через епідемію тотальної корупції в країні так само заражена цим вірусом. Підтвердженням цього можуть служити слова міністра охорони здоров’я України Олександра Квіташвілі, адресовані депутатам Верховної Ради при недавньому розгляді його заяви про звільнення.
Ліки від цієї хвороби є, і їх давно і успішно використовують у цивілізованому світі. Там, де керівництво та суспільство дійсно зацікавлені в тому, щоб медичні заклади надавали людям професійну високоякісну допомогу. Правда, співрозмовники журналіста (кожен по-своєму) бачать шляхи оздоровлення вітчизняної медицини.
Приміром, С. Чередніченко ратує за призначення на керівні посади в медичних закладах спеціалістів за прозорими і відкритими конкурсами, які б не за вказівкою по телефону робили свою справу, а за службовим обов’язком — чесно і сумлінно. Люди у білих халатах, переконаний активіст, не повинні бути замараними зв’язками зі старою системою і позбавлені хапального рефлексу. Тобто про побори і хабарі щоб навіть і не думали.
В. Голуб так само виступає за реформування медичної галузі, але перевагу віддає започаткуванню в Україні страхової медицини. Саме вона, переконаний керівник Громадської ради, покладе край корупції поміж медиків. У будь-якому випадку, поки у верхах гадають, що робити далі з вітчизняною медициною, на боротьбу з корупцією в цій галузі піднімаються представники громадськості. Вони переконані, що часу гаяти не можна, бо дуже велику ціну платять українці за тандем медиків і влади. І готові вийти на поле бою, навіть якщо опиняться там наодинці і без підтримки влади...
Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва
Фо­то ав­то­ра

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».