Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція), яку Україна підписала 2011 року, спрямована на протидію гендернозумовленому насильству як форми дискримінації щодо жінок та заохочення дійсної рівності між жінками та чоловіками. Дискримінація за ознакою статі отримала назву «сексизм». Це явище вважається неприйнятним у розвинених країнах світу, а його недопущення — однією з ознак демократичності суспільства.
Як питання подолання сексизму вирішується в Україні? Про це поговоримо з президентом Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна», доктором юридичних наук, професором Катериною Левченко, яка у 2009–2010 роках була членом Комітету Ради Європи з питань міграції і як спостерігач від цього комітету брала участь у підготовці Стамбульської конвенції.
У Львові в Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного відбулася міжнародна науково-практична конференція «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ». В заході брали участь майже 250 представників військово-промислового комплексу, провідних військових та цивільних науково-дослідних установ, навчальних закладів України.
Гібридна війна
«Загострення кризових явищ у багатьох сферах життя суспільства створює умови для примусу української влади до виконання вимог противника або ж для кардинальної зміни влади. Нині Збройні Сили України зіткнулися з найсерйознішими загрозами та викликами за весь час існування Української держави.
Україна — єдина серед європейських держав, що застрягла в міжкризовому просторі. Після глобальної кризи 2008–2009 років багатьом країнам удалося відновити позитивну економічну динаміку. Наша знову потерпає від кризи, зазначають експерти Центру економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова.
Вкрай слабка економічна динаміка — в умовах військової агресії, поглиблення і розширення негативних тенденцій в економіці, низького рівня довіри до системи держуправління, високої корупції, слабкої фіндисципліни, незадовільної інвестпривабливості та надмірного боргового навантаження — свідчить про збереження переддефолтних ризиків і про втрату країною гідного місця у світовій економіці, констатують експерти.
Нині одним з найбільш актуальних питань є забезпечення належного соціального захисту населення під час оплати житлово-комунальних послуг.
Державна допомога громадянам з оплати житлово-комунальних послуг надається у вигляді житлових субсидій, які призначаються з урахуванням сукупного доходу та майнового стану сім’ї.
Про новації і новий порядок їхнього призначення розповідає директор Департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України Віталій Музиченко.
Через Програму житлових субсидій держава компенсує сім’ям витрати на оплату житлово-комунальних послуг у межах нормативів споживання послуг, що перевищують обсяг обов’язкового платежу.
Обов’язкова частка плати за житлово-комунальні послуги одержувачів субсидій визначається для всіх категорій домогосподарств за єдиною формулою і залежить лише від доходу сім’ї.
Напружена ситуація між Росією, Євросоюзом і Сполученими Штатами Америки вимагає відповіді на запитання щодо обґрунтованості і мети дій Кремля. Отже: з якою метою російські військові об’єкти порушують територію скандинавських країн?
Щоб відповісти на це, необхідно звернутися до нинішньої військової доктрини Російської Федерації. Ця доктрина виражається словами Отто фон Бісмарка: «Росія ніколи не є такою слабою і такою сильною, як виглядає». Складовими частинами тут є не тільки рішення, що стосуються чисто фізичного (військовий потенціал) впливу, але й низка психологічних прийомів та маніпуляцій. Цим «рефлекторним управлінням» (або «рефлексійним управлінням») є комплексне застосування техніки маніпуляції, яка є складовою частиною інформаційної боротьби і має за завдання впливати на противника значно дешевше, ніж традиційними військовими засобами.
Одним із результатів недавньої виборчої кампанії у Великобританії стало рішення про проведення до кінця 2017 року референдуму щодо перебування у складі Євросоюзу (так званий Брексіт). Якщо британцям не вдасться досягти змін у функціонуванні ЄС, то Сполучене Королівство перестане бути його членом.
Критичне ставлення британців до Євросоюзу — це не новина: вони вже багато років один із найбільш євроскептичних народів у Євросоюзі.
Після Другої світової війни всі лондонські уряди ставилися до інтеграції щонайменше прохолодно. В обох найбільших угрупованнях — Консервативній і Лейбористській партіях — існували впливові фракції євроскептиків. Потепління на лінії Лондон — Брюссель почалося після приходу до влади Тоні Блера, який очолив лейбористський уряд у 1997 році. З того часу Лейбористська партія взяла однозначно проєвропейський курс.
В Баку під часі відкриття Європейських олімпійських ігор Володимир Путін провів переговори з турецьким президентом Реджепом Ердоганом. Це була їхня перша зустріч після гострого обміну звинуваченнями в ході квітневого відзначення століття вірменського геноциду в Османській імперії. Після тодішнього візиту Путіна в Єреван турецький президент Ердоган розкритикував російську анексію Криму та поставив під сумнів перспективи реалізації проекту «Турецький потік».
Нагадаємо, що він був ініційований «Газпромом» на початку поточного року в умовах дії європейських економічних санкцій, внаслідок яких від участі у попередньому проекті «Південний потік» відмовилася Болгарія. Однак і з турецьким варіантом Росія має не менше проблем.
Виповнилося 20 років нейтралітету Туркменістану. З цієї нагоди Ашгабат відвідав Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Пан Гі Мун. У 1995 році саме ООН стала гарантом проголошеного Туркменістаном зовнішньополітичного курсу нейтралітету. Його прийняття мало як внутрішньополітичні, так і міжнародні причини. Перший президент Туркменістану Сапармурад Ніязов вважав, що офіційний нейтралітет допоможе йому ізолювати Туркменістан від надмірного російського впливу на пострадянському просторі, посилить авторитет Туркменістану як стабільної держави у нестабільній Центральній Азії.
Днями у Нью-Йорку відбулася перша з багатьох запланованих зустрічей із виборцями потенційного кандидата від Демократичної партії США на посаду президента Хілларі Клінтон. Такий ранній старт виборчої кампанії обумовлений її бажанням набагато випередити своїх потенційних конкурентів у середині партії, аби бути фавориткою задовго до завершення попередніх виборів у Демократичній партії.
Цікавою є стратегія виборчої кампанії Хілларі Клінтон, яка наразі чітко проявила себе. Здається, що Хілларі Клінтон готова синтезувати у своїй виборчій програмі непоєднуване. У внутрішній політиці вона декларує намір нарешті завершити розпочаті за президентства її чоловіка Білла Клінтона та продовжені за дві президентські каденції Барака Обами соціальні реформи.
Минулої неділі у Молдові відбулися вибори до місцевих органів влади. Їхні результати підтвердили давню тенденцію до поділу молдовського суспільства на прихильників європейської інтеграції країни з перспективою об’єднання з Румунією і на адептів проросійської орієнтації. Помітним фактором, який вплинув на слабкий результат проєвропейських партій, які входять до правлячої на центральному рівні коаліції, стала відставка за два дні до виборів прем’єр-міністра Молдови Кирила Габурича.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».