Кон­вен­ція Ра­ди Єв­ро­пи про за­по­бі­ган­ня на­силь­ству сто­сов­но жі­нок і до­маш­ньо­му на­силь­ству та бо­роть­бу з ци­ми яви­ща­ми (Стам­буль­ська кон­вен­ція), яку Ук­раї­на під­пи­са­ла 2011 ро­ку, спря­мо­ва­на на про­ти­дію ген­дер­но­зу­мов­ле­но­му на­силь­ству як фор­ми дис­кри­мі­на­ції що­до жі­нок та за­охо­чен­ня дійс­ної рів­но­сті між жін­ка­ми та чо­ло­ві­ка­ми. Дис­кри­мі­на­ція за озна­кою ста­ті от­ри­ма­ла на­зву «сек­сизм». Це яви­ще вва­жає­ть­ся не­прий­нят­ним у роз­ви­не­них кра­їнах сві­ту, а йо­го не­до­пу­щен­ня — од­нією з ознак де­мо­кра­тич­но­сті су­спіль­ства.
Як пи­тан­ня по­до­лан­ня секс­из­му ви­рі­шує­ть­ся в Ук­раї­ні? Про це по­го­во­ри­мо з пре­зи­ден­том Між­на­род­но­го жі­но­чо­го пра­во­за­хис­но­го цен­тру «Ла Стра­да-Ук­раї­на», док­то­ром юри­дич­них на­ук, про­фе­со­ром Ка­те­ри­ною Лев­чен­ко, яка у 2009–2010 ро­ках бу­ла чле­ном Ко­мі­те­ту Ра­ди Єв­ро­пи з пи­тань міг­ра­ції і як спос­те­рі­гач від цьо­го ко­мі­те­ту бра­ла участь у під­го­тов­ці Стам­буль­ської кон­вен­ції.

У Льво­ві в Ака­де­мії су­хо­пут­них військ ім. геть­ма­на Пет­ра Са­гай­дач­но­го від­бу­ла­ся між­на­род­на на­уко­во-прак­тич­на кон­фе­рен­ція «Пер­спек­ти­ви роз­вит­ку озбро­єн­ня та вій­сь­ко­вої тех­ні­ки Су­хо­пут­них військ». В за­хо­ді бра­ли участь май­же 250 пред­став­ни­ків вій­сь­ко­во-про­мис­ло­во­го ком­плек­су, про­від­них вій­сь­ко­вих та ци­віль­них на­уко­во-до­слід­них ус­та­нов, на­вчаль­них за­кла­дів Ук­раї­ни.

Гібридна війна
«Загострення кризових явищ у багатьох сферах життя суспільства створює умови для примусу української влади до виконання вимог противника або ж для кардинальної зміни влади. Нині Збройні Сили України зіткнулися з найсерйознішими загрозами та викликами за весь час існування Української держави.

Ук­раї­на — єди­на се­ред єв­ро­пей­ських дер­жав, що за­стряг­ла в між­кри­зо­во­му прос­то­рі. Піс­ля гло­баль­ної кри­зи 2008–2009 ро­ків ба­га­тьом кра­їнам уда­ло­ся від­но­ви­ти по­зи­тив­ну еко­но­міч­ну ди­на­мі­ку. На­ша зно­ву по­тер­пає від кри­зи, за­зна­ча­ють екс­пер­ти Цен­тру еко­но­міч­них і по­лі­тич­них до­слі­джень іме­ні О. Ра­зум­ко­ва.

Вкрай слабка економічна динаміка — в умовах військової агресії, поглиблення і розширення негативних тенденцій в економіці, низького рівня довіри до системи держуправління, високої корупції, слабкої фіндисципліни, незадовільної інвестпривабливості та надмірного боргового навантаження — свідчить про збереження переддефолтних ризиків і про втрату країною гідного місця у світовій економіці, констатують експерти.

Нині од­ним з най­більш ак­ту­аль­них пи­тань є за­без­пе­чен­ня на­леж­но­го со­ці­аль­но­го за­хис­ту на­се­лен­ня під час опла­ти жит­ло­во-ко­му­наль­них по­слуг.
Дер­жав­на до­по­мо­га гро­ма­дя­нам з опла­ти жит­ло­во-ко­му­наль­них по­слуг на­дає­ть­ся у ви­гля­ді жит­ло­вих суб­си­дій, які при­зна­чаю­ть­ся з ура­ху­ван­ням су­куп­но­го до­хо­ду та май­но­во­го ста­ну сім’ї.
Про но­ва­ції і но­вий по­ря­док їх­ньо­го при­зна­чен­ня роз­по­ві­дає ди­рек­тор Де­пар­та­мен­ту дер­жав­ної со­ці­аль­ної до­по­мо­ги Мі­ніс­тер­ства со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ук­раї­ни Ві­та­лій Музиченко.

Через Програму житлових субсидій держава компенсує сім’ям витрати на оплату житлово-комунальних послуг у межах нормативів споживання послуг, що перевищують обсяг обов’язкового платежу.
Обов’язкова частка плати за житлово-комунальні послуги одержувачів субсидій визначається для всіх категорій домогосподарств за єдиною формулою і залежить лише від доходу сім’ї.

На­пру­же­на си­ту­ація між Ро­сією, Єв­ро­со­юзом і Спо­лу­че­ни­ми Шта­та­ми Аме­ри­ки ви­ма­гає від­по­ві­ді на за­пи­тан­ня що­до об­ґрун­то­ва­но­сті і ме­ти дій Крем­ля. От­же: з якою ме­тою ро­сій­ські вій­сь­ко­ві об’­єк­ти по­ру­шу­ють те­ри­то­рію скан­ди­нав­ських кра­їн?

Щоб відповісти на це, необхідно звернутися до нинішньої військової доктрини Російської Федерації. Ця доктрина виражається словами Отто фон Бісмарка: «Росія ніколи не є такою слабою і такою сильною, як виглядає». Складовими частинами тут є не тільки рішення, що стосуються чисто фізичного (військовий потенціал) впливу, але й низка психологічних прийомів та маніпуляцій. Цим «рефлекторним управлінням» (або «рефлексійним управлінням») є комплексне застосування техніки маніпуляції, яка є складовою частиною інформаційної боротьби і має за завдання впливати на противника значно дешевше, ніж традиційними військовими засобами.

Од­ним із ре­зуль­та­тів не­дав­ньої ви­бор­чої кам­па­нії у Ве­ли­ко­бри­та­нії ста­ло рі­шен­ня про про­ве­ден­ня до кін­ця 2017 ро­ку ре­фе­рен­ду­му що­до пе­ре­бу­ван­ня у скла­ді Єв­ро­со­юзу (так зва­ний Брек­сіт). Як­що бри­тан­цям не вдасть­ся до­сяг­ти змін у функ­ціо­ну­ван­ні ЄС, то Спо­лу­че­не Ко­ро­лів­ство пе­ре­ста­не бу­ти йо­го чле­ном.

Критичне ставлення британців до Євросоюзу — це не новина: вони вже багато років один із найбільш євроскептичних народів у Євросоюзі.
Після Другої світової війни всі лондонські уряди ставилися до інтеграції щонайменше прохолодно. В обох найбільших угрупованнях — Консервативній і Лейбористській партіях — існували впливові фракції євроскептиків. Потепління на лінії Лондон — Брюссель почалося після приходу до влади Тоні Блера, який очолив лейбористський уряд у 1997 році. З того часу Лейбористська партія взяла однозначно проєвропейський курс.

В Баку під часі відкриття Європейських олімпійських ігор Володимир Путін провів переговори з турецьким президентом Реджепом Ердоганом. Це була їхня перша зустріч після гострого обміну звинуваченнями в ході квітневого відзначення століття вірменського геноциду в Османській імперії. Після тодішнього візиту Путіна в Єреван турецький президент Ердоган розкритикував російську анексію Криму та поставив під сумнів перспективи реалізації проекту «Турецький потік».
Нагадаємо, що він був ініційований «Газпромом» на початку поточного року в умовах дії європейських економічних санкцій, внаслідок яких від участі у попередньому проекті «Південний потік» відмовилася Болгарія. Однак і з турецьким варіантом Росія має не менше проблем.

Ви­пов­ни­ло­ся 20 ро­ків не­йтра­лі­те­ту Турк­ме­ні­ста­ну. З цієї на­го­ди Аш­га­бат від­ві­дав Ге­не­раль­ний сек­ре­тар Ор­га­ні­за­ції Об’­єд­на­них На­цій Пан Гі Мун. У 1995 ро­ці са­ме ООН ста­ла га­ран­том про­го­ло­ше­но­го Турк­ме­ні­ста­ном зов­ніш­ньо­по­лі­тич­но­го кур­су не­йтра­лі­те­ту. Йо­го прий­нят­тя ма­ло як внут­ріш­ньо­по­лі­тич­ні, так і між­на­род­ні при­чи­ни. Пер­ший пре­зи­дент Турк­ме­ні­ста­ну Са­пар­му­рад Ні­язов вва­жав, що офі­цій­ний не­йтра­лі­тет до­по­мо­же йо­му ізо­лю­ва­ти Турк­ме­ні­стан від над­мір­но­го ро­сій­сько­го впли­ву на по­стра­дян­сько­му прос­то­рі, по­си­лить ав­то­ри­тет Турк­ме­ні­ста­ну як ста­біль­ної дер­жа­ви у не­ста­біль­ній Цен­траль­ній Азії.

Днями у Нью-Йорку відбулася перша з багатьох запланованих зустрічей із виборцями потенційного кандидата від Демократичної партії США на посаду президента Хілларі Клінтон. Такий ранній старт виборчої кампанії обумовлений її бажанням набагато випередити своїх потенційних конкурентів у середині партії, аби бути фавориткою задовго до завершення попередніх виборів у Демократичній партії.
Цікавою є стратегія виборчої кампанії Хілларі Клінтон, яка наразі чітко проявила себе. Здається, що Хілларі Клінтон готова синтезувати у своїй виборчій програмі непоєднуване. У внутрішній політиці вона декларує намір нарешті завершити розпочаті за президентства її чоловіка Білла Клінтона та продовжені за дві президентські каденції Барака Обами соціальні реформи.

Ми­ну­лої не­ді­лі у Мол­до­ві від­бу­ли­ся ви­бо­ри до міс­це­вих ор­га­нів вла­ди. Їх­ні ре­зуль­та­ти під­твер­ди­ли дав­ню тен­ден­цію до по­ді­лу мол­дов­сько­го су­спіль­ства на при­хиль­ни­ків єв­ро­пей­ської ін­тег­ра­ції кра­їни з пер­спек­ти­вою об’­єд­нан­ня з Ру­му­нією і на адеп­тів про­ро­сій­ської орі­єн­та­ції. По­міт­ним фак­то­ром, який впли­нув на слаб­кий ре­зуль­тат про­єв­ро­пей­ських пар­тій, які вхо­дять до прав­ля­чої на цен­траль­но­му рів­ні ко­алі­ції, ста­ла від­став­ка за два дні до ви­бо­рів прем’­єр-мі­ніс­тра Мол­до­ви Ки­ри­ла Га­бу­ри­ча.