Військо
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Грудень 02, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Червень 2015 05:28

Гартувати незалежність може лише боєздатне військо!

Rate this item
(3 votes)

У Льво­ві в Ака­де­мії су­хо­пут­них військ ім. геть­ма­на Пет­ра Са­гай­дач­но­го від­бу­ла­ся між­на­род­на на­уко­во-прак­тич­на кон­фе­рен­ція «Пер­спек­ти­ви роз­вит­ку озбро­єн­ня та вій­сь­ко­вої тех­ні­ки Су­хо­пут­них військ». В за­хо­ді бра­ли участь май­же 250 пред­став­ни­ків вій­сь­ко­во-про­мис­ло­во­го ком­плек­су, про­від­них вій­сь­ко­вих та ци­віль­них на­уко­во-до­слід­них ус­та­нов, на­вчаль­них за­кла­дів Ук­раї­ни.

Гібридна війна
«Загострення кризових явищ у багатьох сферах життя суспільства створює умови для примусу української влади до виконання вимог противника або ж для кардинальної зміни влади. Нині Збройні Сили України зіткнулися з найсерйознішими загрозами та викликами за весь час існування Української держави.

Це — застосування ворогом новітніх зразків стрілецького, артилерійського, реактивного, бронетанкового озброєння та радіоелектронної техніки; широке застосування безпілотних літальних апаратів для ведення розвідки; поява видозмінених тактичних форм бойових дій, відмінних від усталених і визначених, зокрема, Бойовими статутами Сухопутних військ; залучення підрозділів, тактичних, диверсійно-розвідувальних груп, радників і інструкторів зі складу збройних сил Російської Федерації до безпосередньої участі в бойових діях на Сході України, розв’язуючи тим самим так звану гібридну війну, за якої агресор не ототожнює себе з регулярними формуваннями»,— прокоментував начальник Академії сухопутних військ ім. Сагайдачного, доктор історичних наук, професор, генерал-лейтенант Павло Ткачук.
У цих умовах Сухопутні війська Збройних Сил України героїчно і стійко виконують складні бойові завдання, беручи участь в активній фазі антитерористичної операції з веденням маневрених оборонних боїв, специфічних, спеціальних, рейдово-штурмових, контрбатарейних, ізолюючих та інших дій, утриманням важливих об’єктів. Ситуація на Сході України дала всім чітко зрозуміти, що гарантувати незалежність та цілісність нашої держави може лише боєздатне, оснащене ефективною зброєю і добре навчене військо.
При цьому величезна відповідальність щодо покращення бойового застосування військ у зоні АТО покладається на військову науку. «Наукова діяльність у нашій Академії протягом останнього року характеризується впровадженням досвіду, набутого в ході антитерористичної операції, в навчальний процес, розробку новітніх конструктивних рішень щодо модернізації зразків озброєння та військової техніки», — розповів Павло Ткачук.
Ефективність модернізації озброєння та військової техніки залежить від обґрунтованості оперативно-тактичних вимог і врахування специфіки ситуації в районах її застосування, підвищення ролі інтегрованих систем ведення збройної боротьби (управління, розвідки, електронної протидії, наведення, ураження), нових видів зброї на основі поширення та поглиблення автоматизації засобів збройної боротьби, створення автономних, дистанційно керованих, роботизованих систем, застосування яких сприяє зменшенню людських втрат.

 

Захищеність зразків ОВТ
«Аналіз втрат ОВТ (озброєння та військової техніки) Сухопутних військ Збройних Сил України за період проведення АТО свідчить, що втрати внаслідок бойових пошкоджень становлять до 72%, близько 17% припадають на експлуатаційні втрати, а близько 11% втрачені як внаслідок захоплення противником, так і неприбуття в райони відновлення (місцезнаходження залишається невідомим).
Найбільшу групу за втратами становила автомобільна — до 43% та бронетанкова техніка — до 42%. Серед зразків бронетанкової техніки найбільше втрачено бойових машин піхоти — до 45%, бронетранспортерів — до 28%, танків — до 20%», — прокоментував заступник начальника Військово-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України, кандидат військових наук, полковник Борис Попков. Це пов’язано з тим, що автомобільна техніка як засіб транспортування найбільше зазнає обстрілів із засідок, а бронетанкова техніка застосовується в тактичній ланці у безпосередньому вогневому контакті.
Серед бойових пошкоджень найбільше втрат ОВТ Сухопутних військ Збройних Сил України отримано від комбінованих уражень під час артилерійських обстрілів. Серед небойових утрат до 19% припадає на порушення правил експлуатації техніки, решта (до 81%) обумовлені технічною несправністю зразків озброєння та військової техніки, в першу чергу внаслідок значних термінів експлуатації. У зв’язку з цим на підставі аналізу втрат озброєння та військової техніки Борис Попков пропонує в ході розробки нових зразків озброєння та військової техніки і модернізації існуючих основні зусилля щодо підвищення рівня захищеності зразків ОВТ зосередити на кількох напрямах.
По-перше, впровадження комбінованих систем індивідуального захисту зразків озброєння та військової техніки, використання основного броньованого, навісного або вмонтованого динамічного захисту, систем активного захисту, решіткових протикумулятивних екранів, систем оптико-електронної протидії та постановки завад протитанковим засобам із лазерними системами прицілювання і наведення (типу «Варта»), локальних захисних пристроїв для захисту життєво важливих агрегатів, розміщення палива та боєприпасів в окремих секціях.
По-друге, розробка та впровадження систем колективного захисту зразків озброєння та військової техніки у складі тактичного підрозділу (групи, колони), оснащення зразків озброєння та військової техніки малогабаритними постановниками завад, які призначені для придушення каналів управління радіокерованими вибуховими пристроями, системами електромагнітного захисту, котрі забезпечують нейтралізацію мін та керованих ракет з магнітними і магнітно-метричними підривачами, комплексами радіоелектронного придушення, які забезпечують прикриття особового складу та техніки від ураження артилерійськими боєприпасами, мінами і касетними бойовими елементами реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) із радіопідривачами.
По-третє, забезпечення мінімального рівня характеристик демаскуючих ознак, комбіноване оптичне маскування (деформуюче фарбування, маскувальні сітки), теплове маскування (теплове екранування найбільш нагрітих поверхонь) та радіолокаційне (оптимізація форми та постановка радіолокаційних завад).
По-четверте, резервування чи дублювання засобів, зокрема за рахунок установлення макетів озброєння та військової техніки.

 

Автоматизовані системи управління 
«У збройних силах провідних країн світу вимоги до оперативності управління військами за рахунок автоматизації постійно збільшуються. Якщо за світовим досвідом визначити достатній рівень оперативності управління військами, наприклад для органів військового управління в АТО, то, на нашу думку, він може рівнятися для Командних центрів секторів — вимогам на рівні бригади.
Вимоги до оперативності доведення інформації до органів військового управління добре відомі. Наразі їх також можна досягнути тільки за рахунок автоматизації управління військами (силами). Як показує досвід бойових дій на сході держави, вимоги до оперативності управління військами в АТО зросли», — прокоментував доцент Національного університету оборони України, кандидат військових наук Петро Стужук.
Це пов’язано з особливостями системи управління, яка там використовується, та потребою в доведенні завдань і отриманні доповідей через інстанцію. Крім того, більшість завдань, особливо з вогневого ураження, є неплановими, що визначає високі вимоги до оперативності прийняття рішення на ураження та поставлення вогневих завдань.
На погляд Петра Стужука, втрати під Іловайськом були б значно меншими у разі оперативного зосередження вогню артилерії та військ на напрямках прориву російських батальйонних тактичних груп. В умовах повномасштабної агресії вимоги до оперативності управління військами, безумовно, ще більше зростуть. Але рівень автоматизації управління військами у ЗСУ критично низький, він гірший від того, яким був у Радянській Армії у 70-х роках минулого століття, вважає Петро Стужук.
Як свідчать нормативні документи у галузі управління військами (силами), до 95% обсягу заходів діяльності посадових осіб органів військового управління є рутинними і можуть бути формалізовані, а отже, і автоматизовані. Тому підвищення ефективності діяльності посадових осіб органів управління залежить від рівня автоматизації виконання покладених на них функцій (завдань).
Починаючи з 1992 року науково-дослідними установами Збройних Сил України, установами Національної академії наук України та підприємствами оборонної промисловості держави виконувалося понад 100 науково-дослідних робіт (НДР) і понад 40 дослідно-конструкторських робіт (ДКР). Але лише майже 20% робіт дійшли до стадії виготовлення дослідних зразків, дослідної експлуатації та державних випробувань. Результати близько 80% робіт не були впроваджені або були призупинені на різних етапах виконання роботи, у тому числі: ескізного та технічного проектування (40%), розробки конструкторської документації (40%). Таким чином, є всі підстави вважати неефективною діяльність ЗСУ у галузі створення автоматизованої системи управління військами (АСУВ).

 

Недоліки АСУ
До загальних недоліків і проблем створення автоматизованих систем управління (АСУ) військового призначення можна віднести такі: недотримання методології створення АСУ; застарілість державних і галузевих стандартів щодо створення АСУ; занижене та розпорошене за багатьма ДКР фінансування; розпорошеність ресурсів (фінансових, людських, часових тощо) та часта зміна замовників і виконавців ДКР; нераціональний внутрішній розподіл фінансування та суттєве заниження витрат на створення програмного й інформаційного забезпечення порівняно з витратами на технічні засоби (у декілька разів); відсутність ґрунтовних вихідних даних для створення АСУ, як результат — непроведення НДР за відповідною тематикою та недостатньо ефективний науковий супровід ДКР; застарілість вимог нормативно-правової бази у галузі створення комплексної системи захисту інформації (КСЗІ).
«Національний університет оборони України імені Івана Черняховського також багато років долучається до вирішення зазначеної проблеми. За останні три роки в ньому була створена навчальна АСУВ «Славутич», яка розгорнута на навчальних командних пунктах і використовується у навчальному процесі зі слухачами», — прокоментував Петро Стужук.
За своїми можливостями система дозволяє здійснювати: інформаційний обмін як у середині органу управління, так і між органами управління різних рівнів; відпрацьовування в автоматизованому режимі бойових (оперативних) документів; підтримку заходів щодо організації роботи органів військового управління та контролю за їх діяльністю; підтримку виконання заходів щодо топогеодезичного і навігаційного забезпечення управління військами (силами); ведення і відображення оперативно-тактичної обстановки на електронній карті місцевості; забезпечення посадових осіб довідковою інформацією; оперативну інформаційно-аналітичну підтримку прийняття рішень.
Важливе наукове завдання, яке було вирішено під час створення АСУВ, — розроблення методу визначення функцій, які належить автоматизувати, раціонального складу підсистем та інформаційно-розрахункових (інформаційних) завдань і моделей. Його суть полягає у декомпозиції загальних функцій управління військами (силами) до функцій, виконання яких покладається на певних посадових осіб органів управління з використанням АРМ (автоматизованих робочих місць).
У подальшому здійснюється об’єктно-функціональне об’єднання (синтез) функцій, які доцільно автоматизувати, та вибір інформаційних технологій, за допомогою яких можна виконати автоматизацію визначеної множини функцій. Загальні функції, які виконуються більшістю посадових осіб органів управління постійно, як правило, автоматизуються функціональними підсистемами, часткові функції, котрі виконуються періодично, автоматизуються за рахунок використання інформаційно-розрахункових завдань (моделей) та окремих програмних засобів.
Такий підхід дозволив зменшити кількість підсистем, наприклад відмовитися від командно-сигнальної підсистеми — її функції реалізовані у підсистемі інформаційного обміну, але технологічно розділити геоінформаційну підсистему та підсистему ведення і відображення положення, стану та дій військ, що дозволяє використовувати найбільш ефективні новітні технології обміну та обробки інформації.

 

Забезпечення електронними картами
За словами Петра Стужука, нині проблемним є забезпечення системи електронними картами масштабу не менше 1:50 000. Наявні карти масштабу 1:200 000, які використовуються у ЗСУ, не дозволяють у повному обсязі створювати ефективні моделі для підтримки прийняття рішень посадовими особами органів військового управління.
Для відображення обстановки на карті (одна з найбільш розповсюджених форм діяльності офіцерів штабу) може використовуватися підсистема ведення і відображення положення, стану та дій військ, яка забезпечує: формування бібліотек умовних знаків; нанесення оперативно-тактичної обстановки на електронну карту місцевості; ведення робочої карти офіцера; формування карти операції (бою); передачу і отримання оперативно-тактичної обстановки.
Інформаційно-розрахункова складова — найбільш різноманітна сфера діяльності штабів. Для проведення різних оперативно-тактичних розрахунків використовується інформаційно-розрахункова підсистема, яка забезпечує оперативну інформаційно-аналітичну підтримку прийняття рішень посадовими особами. Можливості інформаційно-розрахункових задач ґрунтуються на можливостях усіх складових підсистем АСУВ, що виключає непотрібне дублювання спеціального програмного забезпечення та забезпечує розширений інтерфейс користувача АРМ.
Підсистема управління функціонування об’єднує окремі компоненти системи в єдиний програмно-технічний комплекс. Захист інформації, що циркулює в АСУВ, від несанкціонованого доступу виконує програмний комплекс засобів захисту. Комплекс розроблено за новітніми технологіями та забезпечує 4-ступеневий рівень захисту.
«Як показують дослідження, можливі оперативні (бойові) показники ефективності управління військами (силами) з використанням АСУВ можуть бути значними. У жовтні 2014 року за поданням начальника Генерального штабу — Головнокомандувача ЗС України навчальна АСУВ «Славутич» погоджена міністром оборони України як базовий прототип для створення АСУВ оперативної ланки управління», — розповів Петро Стужук.
За рішенням начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України у жовтні-листопаді 2014 року АСУВ «Славутич» успішно протестована в органах військового управління у зоні АТО: штабі АТО та штабах секторів «А» і «М». Згідно з актами результатів тестування система підтвердила заявлені розробниками можливості та може бути прийнята як базова для створення АСУВ оперативної (оперативно-тактичної) та тактичної ланок управління військами (силами). На жаль, зізнається Петро Стужук, суттєвих зрушень щодо створення АСУВ для ЗСУ немає.
Інна БОРИСОВА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».