23 черв­ня 2015 ро­ку в Па­ри­жі у фор­ма­ті «Нор­манд­ської чет­вір­ки» від­бу­ла­ся зу­стріч мі­ніс­трів за­кор­дон­них справ Ук­раї­ни, Ро­сії, Ні­меч­чи­ни і Фран­ції. Май­же чо­ти­ри мі­ся­ці ми­ну­ло від ча­су їх­ньо­го під­пи­сан­ня, але важ­ко слі­дом за ко­лиш­нім по­се­ред­ни­ком від Ор­га­ні­за­ції з без­пе­ки і спів­ро­біт­ниц­тва в Єв­ро­пі Хай­ді Таль­яві­ні ствер­джу­ва­ти, що «про­грес на­мі­тив­ся, але про­ри­ву не­має».

Збірна України відкрила друге коло відбірного турніру Євро-2016 матчем проти «футбольного карлика» — національної команди Люксембургу. Підопічні Михайла Фоменка прогнозовано отримали три очки, але до змісту гри у тисяч уболівальників на «Арені Львів» і мільйонів перед екранами телевізорів залишилися питання.
Після переможного контрольного поєдинку з грузинами (2:1) член тренерського штабу українців Олександр Заваров наголосив, що у зустрічі з Люксембургом команда має діяти активно, завдавати якомога більше ударів, і якщо всі ці компоненти об’єднати, то збірну чекатиме успіх.
Відсутність двох основних виконавців Михайла Фоменка викликала додаткову інтригу: хто замінить дискваліфікованого Артема Федецького та травмованого вже не перший місяць Романа Зозулю. Тренери обрали Миколу Морозюка та Артема Кравця відповідно. До обох можна було пред’явити претензії до перерви — втім, як і до більшості їхніх партнерів.

Піс­ля три­ва­лої пе­ре­рви від­бу­ли­ся по­єдин­ки від­бір­но­го ета­пу чем­піо­на­ту Єв­ро­пи з фут­бо­лу 2016 ро­ку. У пер­ший іг­ро­вий день 6-го ту­ру бу­ло зі­гра­но по три мат­чі в гру­пах А, В і Н. Усю­ди від­бу­ва­ли­ся цен­траль­ні мат­чі — бит­ви лі­де­рів. Іс­ланд­ці з че­ха­ми сен­са­цій­но очо­лю­ють гру­пу, де ку­пу очок за­гу­би­ли Ні­дер­лан­ди з Ту­реч­чи­ною. Че­хія під­хо­ди­ла до ни­ніш­ньої ду­елі у ста­ту­сі лі­де­ра, на­брав­ши 13 очок. Іс­лан­дія ж, про­пус­тив­ши пер­шою, зу­мі­ла за­би­ти два м’ячі у від­по­відь і ві­дво­юва­ла лі­дер­ство у гру­пі. Ні­дер­ланд­ці на­си­лу на­бра­ли 10 очок, зла­мав­ши опір Лат­вії. У тур­ків піс­ля «піз­ньо­го» го­ла Ар­ди Ту­ра­на у во­ро­та Ка­зах­ста­ну ста­ло 8 ба­лів.

Бельгія приймала Уельс — ще одна битва найкращих. Команда Гарета Бейла неочікувано до очної зустрічі набрала стільки ж очок, як «червоні дияволи», — по 11. У рідному Кардіффі валлійцям вистачило фатальної помилки півзахисника «Роми» Раджі Наінгголана, який у власному штрафному скинув Гарету Бейлу м’яч.

Під час нового дослідження науковці виявили зв’язок між серцевим ритмом і діабетом. На їхню думку, шляхом оцінки частоти серцевого ритму можна визначити ризик розвитку цукрового діабету в людини.
У дослідженні взяли участь понад 73 тисячі дорослих китайців. Протягом чотирьох років за випробовуваними велося спостереження. Учені встановили, що більш високий темп серцевого ритму пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету. Також фахівці виявили, що прискорений серцевий ритм був пов’язаний з порушеннями рівня глюкози натщесерце, що також підвищувало ризик розвитку діабету.

Люди, що проживають у галасливих районах, де постійно чутно рух машин, поїздів або літаків, схильні до підвищеного ризику утворення абдомінального жиру — жирових відкладень на животі і талії, пише gazeta.ru.
Науковці спостерігали з 1999 року за більш ніж 5 тисячами добровольців, які проживають у міській та сільській місцевості Швеції. Фахівці вивчали стан здоров’я людей, збирали інформацію про їх харчування, спосіб життя, фізичну активність. Також дослідники отримали інформацію від місцевої влади про рівень шуму автомобілів, поїздів і літаків у тому чи іншому районі.

Ось і на­ста­ло лі­то, яко­го ми так дов­го зав­жди че­ка­ємо. На жаль, як і все ін­ше гар­не, во­но швид­ко про­ми­не. А то­му слід ско­рис­та­ти­ся від­пуск­ним теп­лим пе­ріо­дом з ко­рис­тю для здо­ров’я. Од­нак ку­рорт­ні буд­ні при­нос­ять ча­сом не са­мі ли­ше ра­до­щі. Що ж ро­би­ти, щоб не за­хво­рі­ти у від­пуст­ці? Про це нам роз­по­вість фа­хі­вець — кан­ди­дат ме­дич­них на­ук, до­цент Сер­гій Фе­до­ров.

— Відпочинок у курортній зоні часто приносить не тільки радісні моменти. Часто-густо відпочивальники застуджуються. Слід враховувати також явище акліматизації. Період цей передбачає звикання організму до нових умов, тобто його адаптацію. Одні легко пристосовуються до нових кліматичних умов, але немало й таких людей, котрі страждають на головний біль, нудоту і слабкість. Усе залежить від індивідуальних особливостей організму та рівня відмінностей природних умов.

або ЧОМУ МІСТО НА ВОРСКЛІ, ДЕ В ЧЕРВНІ 1709 РОКУ СТАЛАСЯ ВЕЛИЧНА БАТАЛІЯ ХVІІІ СТОЛІТТЯ —

ПОЛТАВСЬКА БИТВА, Й ДОСІ НЕ МАЄ ПАМ'ЯТНИКА ОДНОМУ З ЇЇ ГОЛОВНИХ УЧАСНИКІВ — УКРАЇНСЬКОМУ ГЕТЬМАНУ ІВАНУ МАЗЕПІ?

Так уже в нас за­ве­де­но, що екс­кур­си в іс­то­рич­не ми­ну­ле Ук­раї­ни та її на­ціо­наль­ні ге­рої, кот­рі в ін­ших дер­жа­вах об’­єд­ну­ють на­цію, в нас нав­па­ки — не стіль­ки згур­то­ву­ють су­спіль­ство, скіль­ки роз’­єд­ну­ють укра­їн­ців. Не­од­но­стай­не став­лен­ня са­мих укра­їн­ців до сво­го ми­ну­ло­го й тих, хто йо­го тво­рив, час­то під­пи­ту­ють ре­зуль­та­ти сум­нів­них на­уко­вих зна­хі­док віт­чиз­ня­них іс­то­ри­ків. Прав­ди не схо­ва­єш: де­які з уче­них му­жів на до­го­ду кон’­юнк­тур­ним, а то й мер­кан­тиль­ним ін­те­ре­сам час­то під­га­ня­ли і ни­ні під­га­ня­ють оцін­ку іс­то­рич­них по­дій під пар­тій­ні ло­зун­ги, під яки­ми до вла­ди при­хо­дять чер­го­ві кер­ма­ни­чі кра­їни.

На­ша спів­роз­мов­ни­ця — Ма­рія Ко­чур, акт­ри­са те­ат­ру і кі­но, за­слу­же­ний пра­ців­ник куль­ту­ри Ук­раї­ни.
У Ки­їв­сько­му ака­де­міч­но­му те­ат­рі юно­го гля­да­ча на Лип­ках зі­гра­ла по­над 100 ро­лей кла­сич­но­го і су­час­но­го ре­пер­ту­ару.
На кі­но­сту­ді­ях ім. О. Дов­же­нка та «Укрте­ле­фільм» зня­лась у низ­ці філь­мів, се­ред них та­кі зна­ко­ві, як «Най­мич­ка», «Сум­ка, пов­на сер­дець», «По­лі­ти­ка», «До­ро­га че­рез ру­їни», «Ві­сім люб­ля­чих жі­нок», «Об’­єкт Джей».

21 ЧЕРВНЯ — 125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ПЕТРА ІВАНОВИЧА ФРАНКА
(1890–1941), УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА І ПЕДАГОГА

Упер­ше по­чув про си­нів ге­ні­аль­но­го Іва­на Фран­ка, а са­ме про Пет­ра, у да­ле­ко­му ни­ні 1965-му. Тра­пи­ло­ся те у Ко­ло­миї, в Му­зеї іс­то­рії та ет­но­гра­фії. По­до­ро­жу­ючи кар­пат­ським краєм, ми з бать­ком не мог­ли не від­ві­да­ти й міс­то, зна­ме­ни­те на весь світ сво­їми ко­ло­мий­ка­ми.

Тож уже завершуючи наші гостини до згаданого музею, розговорилися з черговим при вході — вже літнім та сивим, але ще досить статурним чоловіком віком за 70. Мовилося про те, про се, про різне. Аж раптом чоловік цілком несподівано прохопився: а я служив у цісарській армії разом із сином Франка — Петром!
Хотілося розпитати співвояка Петра Франка про ті часи, про Першу світову, про те, як вона велася українськими стрільцями в австрійських лавах.

Від­нов­лен­ня єд­но­сті між пра­во­слав­ни­ми хрис­ти­яна­ми в Ук­раї­ні — пи­тан­ня, про яке го­во­рять уже не один рік. І це не тіль­ки при­род­не ба­жан­ня люд­сько­го сер­ця. Адже і в Свя­то­му Пись­мі чи­та­ємо за­клик Хрис­та до Сво­їх по­слі­дов­ни­ків: «Будь­те єди­ні!..»
Ще апос­тол Пав­ло з при­во­ду роз­ді­лен­ня в од­но­му зі сво­їх по­слань до­ко­ряв не­дбай­ли­вим ві­ря­нам: «Чи ж Хрис­тос по­ді­лив­ся?» Все на­чеб­то яс­но і зро­зу­мі­ло. Втім, Церк­ва, яка скла­дає­ть­ся з лю­дей різ­них по­лі­тич­них впо­до­бань, і до­сі роз­ді­ле­на.

Проте, мабуть, уперше за багатолітню українську історію з’явився реальний шанс: нарешті побудувати ту єдність, про яку так мріяло не одне покоління православних українців.