Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
У короні обдаровань України яскраво сяє діамант таланту піаністки Анастасії Лук’яненко. Вона має ґрунтовну музичну освіту: це — Київська музична десятилітка ім.М.Лисенка, Національна музична академія України імені П.І. Чайковського, аспірантура при НМАУ.
Анастасія Лук’яненко — лауреат і дипломант майже десятка міжнародних конкурсів. Концертувала із симфонічними оркестрами під керівництвом В. Здоренка, В. Сіренка, В. Блінова, Н. Сукача, Л. Бершака та А. Пєвцова. Удосконалювала свій професійний рівень у майстер-класах із всесвітньо відомими педагогами: Сьюзен Стар (США), Терезою Дюссо (Франція) і Михайлом Марковим (Нідерланди). Виступала із сольними концертами в Київській та Одеській філармоніях.
У репертуарі — твори різних стилів від бароко до сучасності.
Неодноразово брала участь у Міжнародних фестивалях «Музика осені» (Польща), «Київ Музик Фест», «Прем’єри сезону».
Має записи на Українському радіо. Бере участь у програмах Національного радіоканалу «Культура».
Мала сцена Київського академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра — один із небагатьох театральних майданчиків Києва, де свої творчі сили можуть спробувати молоді українські режисери. Нещодавно Дмитро Весельський презентував тут виставу «Сімейні сцени» за п’єсою одеського драматурга Анни Яблонської, а Андрій Попов здійснив сценічне прочитання легендарної бродвейської історії кохання «Двоє на гойдалці» Уїльяма Гібсона.
Ім’я автора п’єси «Сімейні сцени» А. Яблонської відоме далеко за межами України. Вистави за її творами, крім нашої країни, представлені на театральних майданчиках Німеччини, Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Росії. Драматург трагічно загинула під час терористичного акту в аеропорту «Домодедово» 24 січня 2011 року, а мала б отримати премію як один із лауреатів конкурсу журналу «Искусство кино». На той час Анні було лише двадцять дев’ять років. А за три дні до смерті вона написала в соціальних мережах: «Мені здається, що в мене залишилося дуже мало часу».
За сюжетом п’єси молода жінка Ірина (артистка Альона Завгородня) сама виховувала сина. А поки її чоловік (Сергій Петько) був в одній із гарячих точок, знаходила втіху у компанії сусіда (Олександр Комаренко).
На знаменитому Андріївському узвозі столиці, в старовинному будинку № 5/31, нині можна (і варто) потрапити в гості до ремісників, міщан, купців, бурмістрів, райців, лавників та інших городян, котрі з 1494 року почали жити за законами Магдебурзького права. Як його треба було заслужити і чим воно було корисне, розповідає унікальна виставка «Від Магдебурга до Майдану». Підготували її та представили публіці під патронатом Київської міськдержадміністрації, Управління охоронної спадщини, Науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури, заповідних територій багаторічні дослідники київських старожитностей.
— Про те, як потрапляли до нас предмети, вік яких подолав 300-річну межу, можна писати пригодницькі романи, — заінтригувала Оксана Фісун, заввідділу підготовки експозиції заповідника «Стародавній Київ». — Серед когорти незвичних авторів буде чимало археологів, тих, хто в глибоких шарах землі Подолу знаходив цінності, котрі увійшли в історію не лише українського, а й світового мистецтва. Ми оберігаємо те, що є у нас. Звісно, це не коштовності.
Міжнародний центр культури та мистецтв Федерації профспілок України (вул. Інститутська, 1) розчиняє двері для найменших глядачів, їх педагогів і батьків. Цього разу увазі численних гостей запропоновано прем’єру театралізованої музичної 3D-вистави «Казкові пригоди у Віртуляндії». Артисти й організатори свята чекають на нас із 26 грудня по 10 січня.
Це — справді феєричне новорічне шоу, де акробати, актори (у ролі Чарівника — Анатолій Суханов) і артисти балету демонструють свою майстерність, а сучасні мультимедійні технології та неймовірні спецефекти дають можливість кожному дорослому й маленькому глядачеві ніби зазирнути по той бік казки, потрапити до дивовижного світу Нового, 2015 року. У масових сценах водночас виступають сто сорок учасників шоу.
Вистави відвідають діти та дорослі з усіх куточків нашої країни. За годину до початку театралізованого музичного 3D-спектаклю в холі Міжнародного центру культури та мистецтв працюватимуть аніматори, проводитимуться веселі конкурси, новорічні атракціони за участі героїв улюблених мультфільмів і традиційно — танок навколо новорічної ялинки з Дідом Морозом та Снігуронькою.
Станом на початок грудня на Полтавщину прибуло вже майже 16 тисяч переселенців із Криму та Донбасу. За даними міграційної служби, в регіон щодня приїздять з охоплених воєнним лихоліттям регіонів до 25 людей. Для проживання втікачі від війни, зазвичай, обирають Полтаву, Кременчук, Миргород, Комсомольськ, Лубни тощо — найбільші міста області, де більше шансів знайти роботу та оформити соціальні виплати.
Проте на новому місці для багатьох переселенців не все складається так, як їм хотілося б. Чому? Про проблеми втікачів від війни та їхнє розуміння тими, хто працює з переселенцями, кореспонденту «ДУ» розповіли самі керівники установ Полтавщини, куди найчастіше звертаються втікачі від війни.
«Пенсійний туризм»: чиновники
не проти, «туристи» — теж
У Головному управлінні Пенсійного фонду в Полтавській області днями відзначили подолання своєрідного рубежу — виплату пенсії чотиритисячному переселенцю з Донбасу. Для колективу управління, де пенсії нараховують та виплачують майже півмільйону полтавців, ця цифра значуща не стільки в числовому вираженні, скільки моральному, адже переселенцям, котрих із домівок вигнала війна на Донбасі, доводиться починати життя на новому місці фактично з нуля.
Родину Рибакових у Котелевському районі, що на Полтавщині, знає багато їхніх земляків. 38-річний священик та його 33-літня дружина стали досить відомі односельцям після того, як вони — батьки двох дітей — наважилися взяти на виховання ще п’ятьох прийомних з інтернатів.
Тепер їхній просторий двоповерховий будинок у селі Більськ — прабатьківщині скіфів отримав поки що незвичний для селян статус дитячого будинку сімейного типу. Незвичний тому, що поки ніхто в Котелевському районі не наважився наслідувати приклад цієї родини...
«Чужі» діти в казенних сиротинцях
Глава великого сімейства Борис Рибаков та його «матушка» Марія (в селі за традицією й нині так називають дружину священика) кажуть, що жодної миті не пошкодували, що поклали на свої плечі такий нелегкий тягар, а на душу — величезну відповідальність перед Всевишнім та людьми за виховання прийомних дітей. У розмові вони уникають називати прийомних дітей «чужими», або «соціальними сиротами», як ті «проходять» по паперах чиновників соціальних служб району.
Обсяг інвестицій в основний капітал у листопаді 2014 року впав на 4,8 відсотка в річному вираженні, що стало найбільшим падінням від січня цього року.
Падіння капітальних інвестицій і виробництва промислового сектора, спад споживання продовольчих товарів у листопаді і розгортання девальвації рубля разом з інфляцією свідчать про стагнацію в російській економіці, яка може перейти в глибоку рецесію у 2015 році, пише Reuters.
Російська промисловість скоротила обсяги виробництва в листопаді і показала найгірший результат від червня 2013 року: обсяг промвиробництва знизився на 0,4 відсотка в річному вираженні, в основному за рахунок оброблювальних виробництв.
У вересні та жовтні промисловий сектор РФ демонстрував істотне зростання на тлі активної держпідтримки.
Уповільнення або глибше падіння випуску відзначається у машинах, обладнанні, газових турбінах, великих категоріях в автомобільній галузі. У фундаментальних галузях — стагнація або погіршення ситуації.
За прогнозами експертів Організації економічного співробітництва і розвитку та Всесвітньої продовольчої організації FAO (підрозділу ООН), попит у світі на зернові, зокрема на пшеницю, у найближчі десять років має зрости на 22% порівняно з досягненнями 2013–2014 років, а на фуражне зерно (кукурудзу та ячмінь) — на 14%. Це хороша новина для України.
Основними рушіями цього буде зростання кількості населення планети та бурхливе збільшення споживання м’яса. Деякі вітчизняні експерти-оптимісти запевняють, що Україна може наздогнати й перегнати Америку за виробництвом зернових. Реалісти кажуть, що навряд чи це станеться найближчим часом.
За прогнозами FAO, впродовж десяти років Сполучені Штати Америки залишаться основним експортером пшениці у світі, хоча й знизять її продаж у глобальних масштабах на 8%, як і Австралія. Поступово частку їхнього ринку займатимуть країни Причорномор’я. FAO прогнозує, що експорт пшениці з України суттєво повагомішає, але водночас очікують збільшення його і з Росії, яка є основним нашим конкурентом.
Навколо Агрострахового пулу, якому недавно виповнилося лише два роки, останнім часом розгорнулася гостра дискусія. Одні запевняють — він пішов у небуття, і з цим слід погодитися. А коли так, то на його місці найближчим часом треба створювати нове об’єднання страховиків, з новими функціями та завданнями.
Інші переконують — нікуди Пул не зникав. Як і раніше, він продовжує функціонувати. Щоправда, визнають — йому нині доводиться нелегко, бо обсяги агрострахування, яке він здійснює, поточного півріччя стали нульовими, його авторитет серед страховиків упав. Тож без подальшого реформування структури, покликаної подати приклад високоякісної роботи у системі агрострахування, забезпечити їй стабільний розвиток, не обійтися.
Василь Назаренко належить до тих, других експертів, і тому закликає своїх колег за ринком відмовитися від революційних підходів у вирішенні подальшої долі Пулу, надати перевагу спокійним та зваженим рішенням під час визначення його майбутнього. І не лише тому, що його посада до цього зобов’язує: Василь Назаренко віднедавна призначений виконувачем обов’язків генерального директора об’єднання страховиків «Аграрний страховий пул». Це його бачення, ним він поділився в інтерв’ю з журналістом Національного прес-клубу «Українська перспектива».
Після виборчої поразки «летіли голови» в американському уряді. Але це тільки косметичний захід, бо міністри президента Обами мають обмежену компетенцію — всі важливі рішення ухвалюються в Білому домі.
На листопадових виборах Республіканська партія забрала 52 місця зі ста у сенаті США і 243 з 435-ти у палаті представників. Такої переваги партія не мала впродовж останніх 70 років. Поразка демократів — це результат непопулярності президента, політику якого підтримують лише 40% американців. Що в цій ситуації може зробити Барак Обама? Одне з рішень — це зміна міністрів, відповідальних за сфери діяльності держави, які викликають найбільше невдоволення.
Проблема в тому, що американська політична система більше нагадує конституційну монархію, ніж європейські парламентські демократії. Вся виконавча влада підпорядкована президенту. Обама покладається передовсім на радників, а керівники департаментів тільки виконують рішення, які ухвалюють у цьому вузькому колі. Навіть якщо президент захоче перетасувати свою урядову колоду, найближчі до нього люди — на практиці відповідальні за помилки уряду — можуть спати спокійно.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».