Та найстрашніше почалося, коли чоловік повернувся додому. Він не зміг «залишити» війну, а привіз її із собою. За п’ять років це стала вже зовсім інша людина. Він не може пристосуватися до реалій мирного життя, не знаходить нормального спілкування з оточуючими. Надскладним виявляється навіть спроба налагодити контакт із рідним сином. Як привернути увагу чоловіка та батька — кожен вирішує по-своєму. У результаті син опиняється на даху будинку із батьківською зброєю в руках...
Ще кілька років тому історія, описана Анною Яблонською у п’єсі «Сімейні сцени», не мала до нас прямого стосунку. А зараз, коли новітня війна так чи інакше торкнулася майже кожної української родини, вона, на жаль, набуває особливо актуального звучання.
Вистава «Двоє на гойдалці» — це історія двох сердець, які однаково самотні та нещасливі, але, водночас, дуже різні. Як і наше життя, вона складається зі зворушливих та смішних моментів, що можуть чергуватися із жорстокістю. Події відбуваються у Нью-Йорку, але щось подібне могло трапитися в будь-якому великому місті, скажімо Києві. Саме тому вистава буде досить близькою українському глядачеві. Чому ж ці люди зблизилися?
Спочатку від самотності, адже як сумно та гірко усвідомлювати, що тебе ніхто не чекає вдома. А нове знайомство — це немов соломинка, за яку хапається кожен, аби не втонути у бурхливому морі життя. Стосунки складаються непросто. Молоді люди кидаються з одних крайнощів в інші. То вони сваряться, то миряться; розлучаються, а потім знову сходяться; намагаються зрозуміти одне одного, але в основному безуспішно. Однак, безперечно, ця зустріч перевертає все їхнє звичне життя, і спогади від неї залишаться в серцях героїв назавжди.
В обох виставах вирує море емоцій та пристрастей, що не поступаються за напругою навіть шекспірівським трагедіям. Напевне, ці спектаклі залишать слід навіть у збайдужілих серцях.
Едуард ОВЧАРЕНКО