У цьому переконаний генерал-майор у відставці Вадим Гречанінов — президент Атлантичної ради України.
НАТО... Цією абревіатурою радянські ідеологи лякали кілька поколінь радянських людей, мовляв, вона «загрожує не тільки Радянському Союзу, а й усім народам світу», запевняючи, що «Варшавський блок гарантує надійний захист, бо спроможний дати натовцям достойну відсіч». Але...
Останнього вже давно немає, а перший як існував, так і продовжує існувати. Більш того, поповнився новими країнами, у тому числі колишніми членами Варшавського договору і навіть деякими радянськими республіками. Україні ж там не знайшлося достойного місця.
Чому так сталося? Невже ми настільки відстали від цивілізованого світу, що нам ще рости і рости до стандартів НАТО?
Відповісти на ці та інші, не менш злободенні запитання редакція попросила Вадима Гречанінова — генерал-майора у відставці, президента Атлантичної ради України — громадської організації, яка багато зробила для наближення нашої країни до альянсу. 

Найнеспокійніша в історії України передвиборна президентська кампанія закінчується. Післязавтрашнього дня — 25 травня — з нетерпінням очікують буквально всі. Кандидати на пост глави держави з надією та сподіваннями на успіх. Терористи на сході України — з твердими намірами, можливо, востаннє, продемонструвати свою силу та впливовість. Російське керівництво — з бажанням якщо не зірвати волевиявлення, то хоча б якнайбільше насолити Україні. Пересічні громадяни нашої держави — з вірою в те, що після виборів життя в країні почне хоч якось нормалізовуватися...
Нинішня кампанія подарувала українцям чимало нових політичних штампів. Частина з них, так чи інакше, має право на життя. Інша частина — категорично неприйнятна. Однак, у будь-якому разі, підготовка до президентських перегонів завершується, тож вимагає певного підбиття підсумків. 

З болем у серці
Передусім, варто пригадати, в яких умовах Верховна Рада призначала позачергові вибори глави держави. Це сталося 22 лютого, тією самою постановою, яка проголошувала про самоусунення Віктора Януковича з посади президента.

У столичному Пасажі встановили 20 боксів із саджанцями черешні, які розписали українські художники Катерина Бучацька і Денис Кравець, повідомляє life.pravda.com.ua. Арт-об’єкти залишаться тут до кінця літа. Митці розробили ідею для проекту спільно. Катерина — учасниця Першого міжнародного фестивалю сучасної скульптури Kyiv Sculpture Project-2012, володарка Спеціального призу Йоркширського скульптурного парку. Денис — лауреат Міжнародної премії Golden Camera, брав участь у виставках в Україні, Росії, Фінляндії, Великій Британії. 

Художні та екологічні програми давно стали відмінною рисою європейських столиць, саме вони формують унікальний вигляд міста, створюючи комфортні умови для життя. Ініціатива в Пасажі стане одним із кроків з оновлення публічного простору Києва.

Мало хто всерйоз замислюється не про абстрактну шкоду від куріння, а про конкретне горе для себе. Завзятий курець, побачивши заголовок статті зі словами «відмова від куріння», ймовірніше, не стане її читати. І дарма, адже переважна більшість і зовсім не знає, якої реальної шкоди якості життя і здоров’ю завдає нікотин. Щоб прояснити питання з усіх боків, ми звернулися по допомогу до фахівця. Отже, на запитання відповідає кандидат медичних наук Галина Корж. 

— Галино Зінов’ївно, розкажіть, будь ласка, про все детальніше.
— Передовсім одразу зазначу, що відмова від куріння може принести багато користі, подарувати свіжість сприйняття світу і повернути давно забуті радості. Не кажучи вже про те, що таке рішення свідчитиме і про соціально відповідальну поведінку людини.
Хочу зауважити, що відмова від куріння потрібна нащадкам. Нині в усьому світі здорових дітей народжується все менше і менше. Зрозуміло, ніхто не стане доводити, що це зумовлено виключно наслідками куріння батька або батьків. І все ж простежується чітка тенденція: збільшувалася популярність сигарет — на світ народжувалося більше дітлахів із патологіями дихальної системи та іншими хворобами.