Решта кредитних грошей має надійти впродовж двох років. Причому, як попередили в МВФ, рішення буде ухвалене, коли Фонд перевірить, чи виконує Київ свої обіцянки щодо реформ. МВФ може переглянути програму допомоги Україні й збільшити обсяг кредитування, якщо ситуація на сході країни погіршиться. Втрата Луганської, Донецької, Харківської областей загрожує зменшенням доходів до бюджету й погіршенням інвестиційних перспектив, оскільки разом вони забезпечують 21% нашого ВВП та 30% промислового виробництва.
У МВФ сподіваються, що Україна скористається нагодою відмовитися від минулих негативних практик у фіскальній і монетарній політиці. Як свідчить міжнародний досвід, це буде хорошим стимулом для українських чиновників і парламентарів, аби вони проводили необхідні зміни, бо для більшості з них набагато легше було нічого не робити.
Попередні кроки нового уряду в МВФ оцінили як цілком задовільні й збираються максимально ретельно моніторити ситуацію в Україні, щоб переконатись у позитивних зрушеннях. Тому формула позики проста й зрозуміла. Гроші — в обмін на реформи. До того ж домовленість із МВФ відкриває дорогу для інших — європейських кредитів. Економісти порахували, що на загал від донорів Україна може отримати ще 17 млрд дол.
Нещодавно Київ і Брюссель підписали меморандум про виділення нашій державі 1 млрд євро макроекономічної допомоги. Ці гроші надійдуть двома траншами — по 500 млн і гаситимуться впродовж 15 років. Перший транш виділять після того, як меморандум набере чинності. Другий — за результатами оцінки реалізації першого етапу програми. І ще ЄС виділить 365 млн євро для зміцнення громадянського суспільства та консолідації держави, 250 млн мають надійти найближчим часом.
Вирішила підтримати нашу країну, виділивши 20 млн франків, і Швейцарія. Правда, не у вигляді готівки, а технічної допомоги. В її рамках ця держава надішле в Україну висококваліфікованих фахівців, які разом з українськими розроблятимуть і впроваджуватимуть економічні, правові реформи. Швейцарія також запропонувала створити донорський Фонд у рамках активної співпраці з міжнародними партнерами, зокрема з ЄБРР, для втілення наших реформ.
ЄБРР збирається випустити облігації в українській валюті. Ця ініціатива дуже важлива, тому що з’явиться інструментарій фінансування українських підприємств у нацвалюті. Недавня девальвація гривні підтвердила важливість цього кроку. Процедура підготовки випуску облігацій ЄБРР у гривні тривала майже 10 років. Закон, що дозволив це, парламент прийняв ще торік. Можливо, цього літа дійдуть до практичної реалізіції, сподіваються експерти.
Такі зміни підуть на користь нашим компаніям, бо ЄБРР практично завжди працює з підприємствами, і основні розрахунки проходять в іноземній валюті. Тож усі курсові ризики підприємства мали брати на себе. Відтак ЄБРР випускатиме облігації в українській валюті й цими грошима фінансуватиме свої програми в Україні. З підприємств зніматимуться валютні ризики, зменшуватимуться їхні втрати при зміні валютного курсу. Нещодавно ЄБРР затвердив програму підтримки обігового капіталу для українських клієнтів на 50 млн євро. Це допоможе згладити девальваційні ризики.

Вибір
Звісно, запозичене доведеться віддавати. Утім, за оцінками аналітиків, вибір перед Україною невеликий — або програма виходу з кризи, допомога закордонних грошей, або дефолт. Глава уряду А. Яценюк запевняє: якби Україна не отримала кредит від МВФ, курс національної валюти міг би стрибнути до 25–35 грн за долар. Останні два місяці уряд фактично зубами утримував ситуацію з виплатою зарплат, пенсій, валютного курсу.
Покращення сьогодні ані урядовці, ані експерти не обіцяють, але кажуть: видихнути із полегшенням усе ж можна буде. Кредит від МВФ змусить українську економіку запрацювати, позика суттєво знизила ризик дефолту країни. Курс, який українці згадують із ностальгією, — 8 грн за долар навряд чи повернеться. Мало хто береться прогнозувати, яким він буде, бо це залежить не тільки від економіки, а й від політики. Але НБУ, отримавши кредитні гроші для поповнення своїх резервів, нарешті зможе ефективніше впливати на валютний курс шляхом інтервенцій під час пікових стрибків долара.
У червні можна побачити більш стабільну гривню. Мінфін раніше рекомендував НБУ запровадити валютні аукціони для населення, на яких купувати валюту за пільговим курсом могли б люди, які мають доларові кредити. Такий досвід був у 2008 р., коли курс стрибнув із 5 до 8 грн за зелений.
Однак є в емвеефівському кредитуванні суттєва проблема — позичене треба буде віддавати. Нині загальний борг України, за оцінками експертів, перевищує 72 млрд дол. І це дає підстави критикам сумніватись в ефективності чергових запозичень. До кінця поточного року Україна має виплатити до 10 млрд дол. боргів. Позика МВФ у 17 млрд дол., яку Україна отримає впродовж 2014–2015 рр., передусім буде спрямована на погашення боргів. Тож довіра до України з боку міжнародних кредиторів зросте. І нашій країні буде легше виходити на міжнародні ринки капіталів й отримувати нові кредити за значно кращими умовами.
Крім того, інші кредитори на двосторонній основі надаватимуть допомогу Україні вже на втілення реформ, зокрема США, ЄС (включаючи Великобританію), Канада. Експерти сподіваються, що кілька десятків мільярдів надійдуть до України впродовж найближчих двох років. Ці гроші будуть прив’язані до виконання Україною певних конкретних вимог.
Європейські кошти спрямовуватимуть на виконання Угоди про асоціацію з ЄС, тобто на втілення європейських директив, які мають підвищити конкурентоздатність вітчизняної економіки. Україна фактично виконала всі вимоги МВФ — ввела гнучкий обмінний курс, скоротила дефіцит держбюджету, урізала соціальні виплати, підвищила тарифи на газ для населення. Парламент 226 голосами «за» схвалив Закон про державні закупівлі, який відкриває інформацію про них для громадськості.
Закон поширюється на всі компанії, де держава володіє 50% і однією акцією, що дозволить контролювати всі закупівлі в енергетичній сфері. Він фактично ліквідовує закупівлю в одного учасника, якою вона була досі. Ним розкривається вся інформація щодо того, як проводиться тендер, хто бере у ньому участь, на яких умовах. А громадськості надається право бути присутньою на проведенні тендерів.
До речі, у січні-березні в країні за державні кошти було придбано товарів, робіт і послуг на 116,6 млрд грн. Це на 75,1 млрд грн менше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у першому кварталі була проведена 31131 процедура держзакупівель, тоді як торік — 33642. За офіційною статистикою, у перші три місяці цього року кошти державних, казенних, комунальних підприємств становили 48,4 млрд грн. А господарських товариств, у яких державна чи комунальна частка акцій перевищує 50%, — 10,89 млрд грн.

Сподівання
Угода з МВФ передбачає, що Україна має почати процес реструктуризації «Нафтогазу» та реформувати систему соціального захисту. 2014-го ця система за допомогою субсидій ще здатна захистити вразливі верстви населення від нових газових цін. Наступного року її треба буде реформувати, аби подальше підвищення тарифів на газ, комунальні послуги (вони мають підвищуватися до 2018 р.) не погіршило економічного стану найбідніших родин.
Кредити МВФ стабілізують макроекономічну ситуацію в країні й дозволять уряду спокійно запроваджувати реформи, не думаючи про ризики дефолту та неотримання зовнішніх позик. Швидких позитивних результатів Прем’єр А. Яценюк від початку не обіцяв. Основні реформи ще попереду. Проте глава уряду і його міністри, яких називають камікадзе, отримав кредит, важливіший за гроші МВФ,— кредит довіри. «За» обрання А. Яценюка на пост глави уряду проголосувала найбільша кількість депутатів Верховної Ради.
Експерти вважають, що у 2015 році уряду доведеться боротися не за зростання, а хоча б за уповільнення падіння економіки. Окрема проблема повернення до України активів, украдених за часів правління В. Януковича. Однак уже за рік-півтора суспільство, на думку експертів, може вимагати від уряду результатів. Поки ж А. Яценюк запевняє, що за два роки Україна вийде з кризи.
Деякі експерти заявляють, що бізнес постраждає від урядових нововведень, зокрема підприємці сподівалися на зниження податкових ставок, як було обіцяно раніше. Утім, ПДВ залишився на рівні 20%. Правда, це податок на споживання, і підприємці навряд чи відчують полегшення від зниження його ставки. Український бюджет потерпає від дефіциту коштів, тож нераціонально зменшувати податки, зазначають економісти.
Необхідно реформувати податкове законодавство, розширювати базу оподаткування, як це передбачає співпраця з МВФ. Хоча бізнесменів не дуже порадувало те, що перегляд Податкового кодексу перенесено на 2015 рік. У світі багато вільних грошей, тому треба створити умови, аби вони у вигляді інвестицій ішли в Україну. Бізнесу потрібні стабільні, рівні, зрозумілі правила гри, без преференцій.

Контроль
Згідно з умовами співпраці з МВФ податкова служба повинна щомісяця звітувати про наповнення доходної частини держбюджету, виконання місцевих бюджетів та відшкодування ПДВ. Таке регулярне звітування має суттєво вплинути на корупцію в Україні, кажуть експерти. Адже МВФ як кредитор зацікавлений у тому, щоб видані кредити були повернуті. А при такому розмаху корупції, яка прославила Україну на весь світ, контроль використання грошей, які надходять до бюджету, особливо актуальний. Контролюватиме МВФ і надходження до бюджету митних платежів, наявність пільг, відтермінування бюджетних платежів, сплату штрафів.
Унікальність ситуації в тому, що вперше перед МВФ звітуватимуть не міністерства, а податкова та митна служба, де розмах корупції особливо вражає. І зміна влади на неї не дуже вплинула. Бізнес, як і раніше, скаржиться на вимагання хабарів при відшкодуванні ПДВ, система, започаткована колишньою владою, працює на повну. МВФ хоче ввести систему, коли закони виконуються, а хабарі не платяться.
Звітувальні ініціативи МВФ свідчать про неспроможність української влади втримати систему управління, відсутність у неї механізмів контролю, зазначають аналітики. Це — елементи зовнішнього управління, кредитор хоче гарантувати повернення виданих позик завдяки їх цільовому використанню, незважаючи на бажання влади напередодні чергових виборів вдатися до якихось популістських рішень.
У 2010 році, коли уряд М. Азарова підписав угоду з МВФ про виділення кредиту, то отримав лише перший транш. Потім програма співпраці була зупинена через невиконання вимог Фонду щодо підвищення цін на газ і комунальні послуги для населення. В України з МВФ довга історія співпраці з не дуже позитивними успіхами.
Наша країна до цього часу не виконувала до кінця вимог МВФ, тож не можна критикувати правильність чи неправильність підходів цієї організації до співпраці з отримувачами кредитів, зауважують експерти. Але якби Фонд не дав грошей, то незабаром Україна була б у стані дефолту. І керував би країною комітет кредиторів, який би довелося створювати для визначення подальшої долі країни й порядку стягування боргів.
Деякі іноземні експерти радять прив’язати гривню до долара і євро, щоб гарантувати стабільність нашої валюти. Таку політику сповідували колишні очільники НБУ. Тривалий час гривня була прив’язана до долара, її курс був стабільним. Це призвело до значної втрати валютних резервів Нацбанку і важкого обвалу гривні. МВФ вимагав пустити гривню у вільне плавання, в результаті вона обвалилася на 40%. Правда, якби відпустили нацвалюту раніше, як радив Фонд, коли політична ситуація була спокійною, можливо, такого обвалу б не сталося.
Після отримання позики від МВФ з’явилася можливість стабілізувати курс гривні. Песимісти кажуть про рівень до 12 грн за долар і не обіцяють 10,5. Назад курс не піде, бо на це треба витрачати значні валютні резерви. Експерти МВФ запевняють, що з допомогою кредитів Україні вдасться скоротити дефіцит рахунка поточних операцій до 4,425% ВВП, а також відновити доступ країни й приватних підприємців до іноземного ринку капіталу.
Обсяги експорту мають зрости на 6%, темпи інфляції зменшитися до 6%, у НБУ з’явиться можливість наростити золотовалютні резерви до рівня покриття чотиримісячного імпорту. Вітчизняні аналітики зауважують, що результати можуть бути скромнішими за прогнози МВФ, оскільки часто експерти Фонду не враховують обсягів тіньової економіки, які, за деякими оцінками, сягають 50%. Однак кредит додасть упевненості банківській системі. Стабілізується відплив і приплив депозитів та капіталів з України.
Програма реформ МВФ спрямована в першу чергу на монетарну, курсову політику України. На жаль, курс нацвалюти в нашій країні встановлює не ринок. Складно пояснити ринковою теорією різкі стрибки курсу з 11 до 13 грн, а потім його зниження. НБУ вживав виховних заходів до банків, які займалися спекуляцією на валютному ринку, адже часто розгойдуванням курсу займаються саме великі банки.

Олена КОСЕНКО