ЧО­ГО ЧЕ­КА­ТИ ПІС­ЛЯ РЕ­ЗО­НАНС­НО­ГО ЗА­ТРИ­МАН­НЯ ВО­ЛО­ДИ­МИ­РА РУ­БА­НА?

Чимало медіа чотири роки тому неабияк захоплювалися главою «Офіцерського корпусу» Володимиром Рубаном, який займався обміном полонених під час конфлікту на Донбасі. У цілій низці публікацій тих часів він виглядав «носієм офіцерської честі в незаплямованому вигляді».

Звісно, з плином часу такий образ «лицаря» неабияк потьмянів. Відтак події тижневої давнини, коли Володимира Рубана затримали на КПВВ «Майорськ» при спробі ввезти на підконтрольну Україні територію цілий арсенал зброї, багатьом спостерігачам не видалися чимось аж надто дивним.

УК­РАЇ­НА ЗА­ЛИ­ШАЄ ЗИ­МО­ВУ ОЛІМ­ПІ­АДУ З ОД­НІЄЮ ЗО­ЛО­ТОЮ НА­ГО­РО­ДОЮ І РОЗ­ЧА­РУ­ВАН­НЯМ ВІД ВИ­СТУ­ПУ БІ­АТ­ЛО­НІС­ТОК

Ли­ше ди­во-стриб­ки Олек­сан­дра Аб­ра­мен­ка вря­ту­ва­ли ук­ра­їн­ський спорт від ве­ли­кої не­вда­чі у ко­рей­сько­му Пхенч­ха­ні. Зо­ло­та на­го­ро­да на­шо­го майс­тра фріс­тай­лу до­по­мог­ла уник­ну­ти нам без­ме­даль­них Ігор, як це бу­ло у Солт-Лейк-Сі­ті-2002 і Ван­ку­ве­рі-2010.

Сав­чен­ко, Бьйор­ген, Ле­дец­ка, хлоп­ці з Мек­си­ки і Тон­ги, вбо­лі­валь­ни­ці з КНДР і ба­га­то Він­ні-Пу­хів.
Укр­ін­форм на­га­дує лю­дей та по­дії, з яки­ми у нас бу­де асо­ці­юва­ти­ся зи­мо­ва Олім­пі­ада-2018.

Ве­ли­ка Ма­ріт Бьйор­ген
Норвезька лижниця Маріт Бьйорген виграла в Пхенчхані чотири медалі. Зокрема, вона взяла «золото» у престижному марафоні. Усього в її активі 15 олімпійських нагород у кар’єрі, з них 8 золотих.

За спос­те­ре­жен­ня­ми фа­хів­ців, синд­ром хро­ніч­ної вто­ми — од­на з най­по­ши­ре­ні­ших па­то­ло­гій на­шо­го ча­су, го­лов­ною озна­кою якої є не­вмо­ти­во­ва­на ви­ра­же­на за­галь­на слаб­кість, що спос­те­рі­гає­ть­ся три­ва­лий час і пе­ре­шко­джає ак­тив­но­му по­всяк­ден­но­му жит­тю лю­ди­ни.
Ста­тис­ти­ка, кот­ра знає все, за­зна­чає: синд­ром не об­ме­жує­ть­ся будь-яки­ми гео­гра­фіч­ни­ми або со­ці­аль­но-де­мо­гра­фіч­ни­ми гру­па­ми. За да­ни­ми різ­них ав­то­рів, час­то­та йо­го мо­же ста­но­ви­ти 1037 ви­пад­ків на 100 ти­сяч на­се­лен­ня.
От­же, проб­ле­ма іс­нує, тож слід щось ро­би­ти для її ви­рі­шен­ня. Щоб діз­на­ти­ся де­таль­ні­ше про цю не­ду­гу і на­крес­ли­ти шля­хи її по­до­лан­ня у ра­зі по­тре­би, ми звер­ну­ли­ся за по­яс­нен­ня­ми до спе­ціа­ліс­та — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Ган­ни КО­РОЛЬ.