Ни­ні за вік­ном подекуди ще лежить лід і сніг, втім, не зчу­ємо­ся, як скоро за­ві­тає спе­ка, а от­же, ми по­тяг­не­мо­ся до во­ди — на пляж за­го­ря­ти! Та чи вар­то мрі­яти про цю не­без­печ­ну, як ви­яв­ляє­ть­ся, роз­ва­гу для ду­ші й ті­ла?
Про мож­ли­ві на­слід­ки над­мір­ної ін­со­ля­ції (опро­мі­нен­ня со­няч­ни­ми про­ме­ня­ми) ми по­про­си­ли роз­по­віс­ти фа­хів­ця — лі­ка­ря-он­ко­ло­га, кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук Яро­сла­ва ШПА­РИ­КА.

Із вве­ден­ням сис­те­ми фі­нан­су­ван­ня пер­вин­ної лан­ки ме­дич­ної до­по­мо­ги лі­ка­рі по­вин­ні бу­дуть на­да­ва­ти ме­дич­ну до­по­мо­гу при не­від­клад­них ста­нах, за­йма­ти­ся про­фі­лак­ти­кою хро­ніч­них, ін­фек­цій­них за­хво­рю­вань і на­да­ва­ти кон­суль­та­ції що­до здо­ро­во­го спо­со­бу жит­тя.
Про це йдеться в роз’ясненні Міністерства охорони здоров’я.
Як зазначається, з переходом на нову систему фінансування первинної ланки медичної допомоги терапевти, педіатри та сімейні лікарі надаватимуть населенню чітко визначений перелік медичних послуг, зокрема:
— безпосереднє надання первинної медичної допомоги пацієнтам;
— формування і контроль виконання плану обстежень та лікування, аналіз результатів досліджень, призначення медичних препаратів та інших лікувальних заходів;
— надання медичної допомоги пацієнтам у невідкладному стані;
— направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
— координація роботи з іншими ланками медичної допомоги;
— ведення пацієнтів, що хворіють на соціально небезпечні інфекційні захворювання відповідно до законодавства;
— здійснення імунопрофілактики відповідно до чинного законодавства;
— консультування щодо здорового способу життя;
— проведення заходів масової та індивідуальної профілактики інфекційних захворювань;
— оцінка індивідуальних ризиків захворювань і консультування з питань профілактики;
— розробка індивідуальних програм обстеження та спостереження за здоров’ям;
— інформування пацієнта щодо національних скринінгових програм і виконання інших функцій відповідно до законодавства або до програми;
— динамічне спостереження за неускладненою вагітністю;
— здійснення медичного догляду за здоровою дитиною;
— ведення хворих із психічними розладами, зокрема з огляду на рекомендації фахівця;
— надання паліативної допомоги, яка охоплює:
— оцінку ступеня болю;
— призначення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
— лікування больового синдрому;
— оформлення рецептів на наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори відповідно до чинного законодавства;
— координація і організація виконання лабораторних досліджень, проведення збору біологічного матеріалу;
— проведення лабораторних досліджень, у тому числі з використанням швидких тестів;
— призначення лікарських засобів з оформленням документів відповідно до законодавства;
— підготовка медичної документації для направлення осіб з ознаками стійкої втрати працездатності на медико-соціальну експертизу і на медико-соціальну реабілітацію;
— оформлення довідок, форм, листків непрацездатності.

Укрінформ