«П’ять зірок» на чолі з Ді Майо набрали 32% голосів. Вони виступають проти Європейського Союзу і європейської спільної грошової одиниці. Праві центристи під проводом колишнього прем’єрміністра Сільвіо Берлусконі отримали 37%.
Особисто Берлусконі за старі корупційні справи до початку 2020 року судом заборонено займати державні посади, тому на перші позиції в цьому блоку виходить лідер «Ліги Півночі» Маттео Сальвіні.
Після оголошення результатів виборів колишній прем’єрміністр Італії Маттео Ренці оголосив про відставку з посади лідера Демократичної партії, яка набрала менше 19% голосів.
Отже, жодна політична сила не подолала бар’єру у 40%, що за новим виборчим законодавством Італії дало б змогу сформувати стабільну більшість. Зробити це тепер можна тільки шляхом важких коаліційних переговорів.
Цей процес розпочався у напруженій атмосфері. Але, якщо подивитися на передвиборчі програми правих центристів і популістів, можна побачити певні можливості для компромісів, передусім у питаннях внутрішньої безпеки і європейського скептицизму.
Нагадаємо, що переможці виборів наполягають на посиленні італійських сил безпеки, які покликані протидіяти загрозам, створеним напливом нелегальних мігрантів. У перших коментарях, якими італійські експерти пояснювали результат голосування, зазначалося, що більшість італійців налякані змінами в їхньому повсякденному житті.
Причини цих змін вони побачили у прибутті мігрантів, причому європейський скептицизм підтримувався розповідями про нібито недостатню допомогу Євросоюзу Італії у протидії потокам біженців. Крім того, переможці цих виборів займають неоднозначну позицію щодо санкцій Євросоюзу проти Росії.
Це тим більше тривожить, адже Італія у 2018 році головує в Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Зокрема, один із лідерів «Ліги Півночі» Маттео Сальвіні неодноразово займав проросійську позицію щодо характеристики анексії Криму та війни на Донбасі.
Це вже викликає стурбованість Європейського Союзу. Перемога європейських скептиків в Італії фактично відсуває Рим від запланованих Парижем і Берліном процесів реформування Європейського Союзу.
Натомість у питаннях соціальної політики між переможцями виборів чимало відмінностей. Італійські економісти наголошують, що національна економіка нездатна забезпечити виконання соціальних обіцянок.
Праві центристи виступають за обмеження соціальних зобов’язань держави, за лібералізацію економіки. Результат голосування на виборах дає правим мандат на перегляд соціальної політики попередніх лівоцентристських урядів.
Інша справа — пошук компромісу з цього приводу з популістами партії «П’ять зірок». Поки що зрозуміло, що формування нової правлячої коаліції обіцяє бути надзвичайно складним.
Зокрема, праві центристи скептично налаштовані щодо можливого проведення референдуму з питання можливого виходу Італії з ЄС, на чому наполягає партія «П’ять зірок». Тому ці політичні сили у коаліції може об’єднати насамперед жага влади.
Навіть у випадку створення такої урядової коаліції, скоріше за все, вона буде нестабільною. Адже одна справа — говорити виборцям те, що вони хочуть чути, а зовсім інша проблема — за існуючих надскладних умов ефективно керувати державними справами.
Найчастіше італійські політичні еліти цей іспит успішно не складали. Для Італії часті дострокові вибори після Другої світової війни є вже національною традицією.
Утім, участь Італії у процесі європейської інтеграції досі була відносно надійним страховим механізмом від надмірних втрат італійської економіки внаслідок внутрішньополітичної нестабільності.

Андрій МАРТИНОВ