Під час партійних дебатів щодо доцільності створення чергової «великої коаліції» соціал-демократична молодь наголошувала, що така можлива коаліція відповідає інтересам Німеччини, але є ризиковою для соціал-демократів. Дійсно, за останні 12 років за партією зберігся лише її «ядерний електорат».
Вересневі вибори 2017 року показали, що чимало німців, які належать до середнього класу, переорієнтувались із соціал-демократів на Вільну демократичну партію або на партію «Альтернатива для Німеччини». Тепер виникає ризик того, що ліво налаштовані соціал-демократи дедалі більше орієнтуватимуться на Ліву партію, ще більше розмиваючи соціал-демократичний електорат.
Підставами для цього може бути соціальна складова угоди про створення «великої коаліції». Там ідеться про лібералізацію німецької економіки, перегляд обсягу соціальної допомоги безробітним, збільшення фінансування процесу інтеграції колишніх нелегальних мігрантів у німецьке суспільство.
Фактично щодо кожного з цих питань ліві соціал-демократи мають відмінну позицію від більшості членів своєї партії. Попри це партійного розколу не сталося. Насамперед тому, що партійне керівництво спромоглося зберегти кадровий баланс між лівим і правим крилами соціал-демократів. Есдеки представили шість міністрів, які увійдуть до нового уряду на чолі з канцлером Ангелою Меркель.
Звертає на себе увагу заміна міністра закордонних справ. Замість Зігмара Габріеля цю важливу посаду займе колишній міністр юстиції Хайко Маас. Його чекає досить важка робота, зважаючи на зовнішньополітичні виклики, які з’явились останнім часом.
На порядку денному німецької дипломатії пріоритетними залишаються питання єдності Європейського Союзу, без чого важко зберегти німецьке лідерство в процесі європейської інтеграції. З іншого боку, назріває конфліктна ситуація у німецько-американських відносинах.
У цих відносинах з’явились явні протиріччя: президент США Дональд Трамп запровадив тарифні обмеження на імпорт німецької продукції. Попередник Хайко Мааса на посаді міністра закордонних справ Зігмар Габріель устиг досить різко прокоментувати це рішення американського президента.
Крім того, сподіваючись налагодити продаж Німеччині американського скрапленого газу, США наполягають на відмові від побудови другої черги «Північного газопроводу».
Німецький бізнес роздратований такою позицією американських еліт. Отже, з огляду на складні внутрішньополітичні та зовнішньополітичні проблеми четвертий термін канцлерства Ангели Меркель обіцяє бути чи не найбільш складнішим порівняно з тим, що нею вже зроблено для німецької та європейської історії.
Андрій МАРТИНОВ
