У Пенсійному фонді України запровадили новий онлайн-сервіс — «Електронна трудова книжка», який дозволяє переглядати відомості про трудову діяльність.
Про це інформує прес-служба ПФУ.
 «Пенсійний фонд України створив новий сервіс на веб-порталі електронних послуг, який дозволяє громадянам переглядати відомості про трудову діяльність», — ідеться в повідомленні.
 Як зазначається, в «Електронній трудовій книжці» інформація відображається про всі трудові відносини працівника за даними звітних відомостей роботодавця. Також міститься інформація про сплачені страхові внески з 1998 року.

Кабінет Міністрів України підтримав законопроєкт «Про працю», що дозволить підвищити офіційну зайнятість. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки України.

«27 грудня уряд схвалив законопроєкт про підвищення зайнятості населення, розроблений фахівцями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства», — йдеться в повідомленні.
 За словами міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова, законопроєкт дозволить збалансувати ринок робочої сили, вивести з «тіні» заробітні плати та прискорити економічне зростання.
«Регулювання сфери праці нарешті буде приведено до реалій та відображатиме сучасні відносини роботодавець — працівник.

Імміграційна політика прем’єра Індії Нарендри Моді викликала масштабні заворушення. У сутичках із поліцією загинули за останній час понад 20 осіб, а тисячі заарештовано. У багатьох містах установлено надзвичайний стан, заборону зібрань, обмежено доступ до суспільних мереж в Інтернеті.

Такими є наслідки ухвалення закону, який дає право на індійське громадянство нелегальним мігрантам із релігійних меншин Пакистану, Бангладеш і Афганістану.
«Ми прийняли цей закон, щоб допомогти переслідуваним і зневаженим», — переконує прем’єр Індії Нарендра Моді. Проблема лише в тому, що більшість іммігрантів, які прибувають в Індію, — це мусульмани, а їх амністія і право на громадянство не стосується. Зате вони підлягають депортації.

У діяльності Москви на Близькому Сході спостерігається певний дуалізм — вона відзначає суб’єктність регіону, однак користується ним лише як інструментом у своїх відносинах із Заходом.

Останнім часом у регіоні відбулися різні події: від терактів до інтервенції Туреччини в Сирії. Сприйняття цих подій Росією дуже неоднозначне.
З одного боку, для російської верхівки ці події стали приводом для стурбованості, а з іншого — певним шансом.
Важливою причиною стурбованості Москви є обмежений набір російських інструментів впливу на ситуацію. Кремль виходить із посилання, що два елементи — військова присутність у Сирії та можливість грати роль посередника — неминуче наближаються до кінця або у найкращому випадку існує загроза, що так станеться.

Європейський Союз вступив у новий 2020 рік з новою Європейською комісією на чолі з німкенею Урсулою фон дер Ляйєн, з остаточним рішенням Великої Британії завершити вихід з Євросоюзу та з низкою внутрішніх і зовнішніх проблем.
Аналітична європейська преса стурбована, що за цих турбулентних часів Євросоюз, здається, втрачає «тверду» руку німецького канцлера Ангели Меркель. Вона вже оголосила, що восени 2021 року не висуватиме своєї кандидатури на посаду канцлера вп’яте.
Ймовірний новий німецький федеральний канцлер муситиме витратити певний час на здобуття політичного авторитету. Тому вважається, що найбільш імовірним новим лідером Євросоюзу стане чинний президент Франції Емманюель Макрон. Принаймні він намагається приміряти на себе роль лідера Євросоюзу.

Увесь 2019 рік тривала запекла американсько-китайська торговельна війна. Президент США Дональд Трамп намагався реалізувати свої передвиборчі обіцянки та повернути до Сполучених Штатів Америки індустріальне виробництво. Це було неможливо зробити без конфлікту з головною нацією експортерів, якою є китайці.

У підсумку сторони завдали по економіці один одного потужні удари, запровадивши тарифні та митні обмеження на товарообіг.     Наприкінці минулого року відбулися телефонні переговори президента США Дональда Трампа і китайського лідера Сі Цзіньпіна. За результатом бесід стало зрозуміло, що є підстави вважати на появу шансів досягнення торговельного компромісу.

В арабських казках «Тисячі і однієї ночі» популярним було твердження про те, що у столиці халіфату Багдаді все спокійно. Але стабільність і спокій залишилися далеко позаду.

Ірак переживає найбільшу внутрішньополітичну кризу після усунення в 2003 році від влади Саддама Хусейна. Започаткований американцями процес демократизації відбувається суперечливо і створює конфлікти.
Останні 16 років країною керувала хистка коаліція у складі поміркованої шиїтської більшості, сунітської меншості і представників курдів. Але на іракських шиїтів дедалі більший вплив має Тегеран.
Іракські суніти були дискредитовані зв’язками з екстремістами «Ісламської держави Іраку і Леванту», а іракські курди взагалі розбудовують власні державні інститути.

Відразу після новорічних канікул палата громад британського парламенту продовжила дискусію з приводу ратифікації Угоди про умови виходу з Євросоюзу.

Вже остаточно зрозуміло, що сам вихід розпочнеться 31 січня і перехідний період триватиме до 31 грудня 2020 року. Європейський Союз натякає, що за потреби цей кінцевий термін можна й відкласти, але Борис Джонсон намагається швидко вирішити найболючіші проблеми.
Їх вистачає, адже норми Угоди про умови виходу з Євросоюзу є компромісними. Нині уряду Бориса Джонсона треба зосередитися на пом’якшенні економічних викликів, які є неминучими внаслідок виходу з ЄС.

Чи перейдуть українці колись на європейську традицію святкування Різдва, однозначно не знають ані церковники, ані релігієзнавці.

7 січня Україна відсвяткувала Різдво, за старим — юліанським — стилем. Разом із нами його святкували також Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, Православна церква Чеських земель і Словаччини, Афонські монастирі, Бессарабська митрополія Румунської православної церкви, а також Українська греко-католицька церква.
Усі інші православні церкви світу відзначають Різдво за новим стилем, тобто за григоріанським календарем, 25 грудня (Католицька церква, протестантські церкви, Константинопольська, Болгарська, Грецька, Румунська, Антіохійська, Александрійська, Албанська, Кіпрська, Фінляндська помісні православні церкви та Православна церква в Америці).

У середу, 8 січня, орієнтовно о 6:00 за тегеранським часом (близько 4:30 за київським часом) після зльоту з тегеранського аеропорту ім. Імама Хомейні розбився літак Boeing-737 української авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», що здійснював рейс PS752 за маршрутом Тегеран — Київ.

За останніми даними, на борту літака було 176 осіб: 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Всі вони загинули. Серед них 11 українців — двоє пасажирів і дев’ятеро членів екіпажу. Також, за даними МЗС, серед загиблих 82 громадян Ірану, 63 — Канади, 10 — Швеції, 4 — Афганістану, а також по 3 громадян ФРН і Великої Британії.
Президент України Володимир Зеленський оголосив 9 січня днем жалоби у зв’язку з трагедією, що сталася 8 січня внаслідок катастрофи пасажирського літака авіакомпанії «МАУ»в Тегерані.