2 грудня минулого року розпочалися поставки російського газу у Китай газопроводом «Сила Сибіру», збудованого після підписання 21 травня 2014 р. 30-річного контракту між «Газпромом» і китайським концерном CNPC про поставку з Росії 38 мільярдів кубометрів газу щорічно.

Перші поставки газу у Китай не означають, що реалізацію проєкту завершено. З метою досягнення запланованих максимальних транспортних можливостей ще необхідно збудувати кілька компресорних станцій, газопровід на відтинку Ковикта — Чаянда, а також підприємства з переробки газу. Максимальний законтрактований обсяг поставок буде досягнутий не раніше 2025 року.

19 січня 2020 року у Берліні відбулася Міжнародна конференція з врегулювання внутрішнього конфлікту у Лівії. Фактична громадянська війна у цій північноафриканській країні розпочалася навесні 2011 року. Тоді під тиском революційних настроїв «арабської весни» від влади було усунуто диктатора Муаммара Каддафі.
Але вже від вересня 2011 року масштаб лівійського конфлікту став ще більшим. До традиційних учасників протистояння у вигляді різних кланових груп за інтересами, які ділили між собою нафтові родовища та термінали з експорту нафти у портах, додалися радикальні ісламісти — прихильники проєкту халіфату.
Ситуація погіршилася внаслідок того, що еліти Тріполітанії (зі столицею у Тріполі) та Кіренаїки (зі столицею у Бенгазі) не домовилися про новий баланс влади у країні.

Після того як із 2017 року американський президент Дональд Трамп ігнорував Давоський економічний саміт, його статусний рівень нівелювався. Останні три форуми перетворилися на професійну площадку для дебатів економістів та представників великого глобального бізнесу.

Але цього року, демонструючи нехтування процедурою імпічменту, Трамп прибув у Давос. Він також привіз із собою добру звістку про тактичну торговельну угоду США і Китаю.
Днями було досягнуто компроміс між Вашингтоном і Пекіном щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності, про додаткові закупівлі китайцями американських товарів у штатах, які надійно підтримують переобрання Дональда Трампа на другий президентський термін.

У грудні 2019 року, коли демократична більшість у палаті представників проголосувала за імпічмент президенту США Дональду Трампу, лунали припущення, що спікер цієї палати Ненсі Пелозі не поспішатиме з передачею справи про імпічмент до сенату. Адже сенат контролюється республіканцями і ймовірність перемоги демократів там виглядала мізерною.
Але наближення часу праймеріз, тобто старту внутрішньопартійних перегонів за право у листопаді 2020 року представляти Демократичну і Республіканську партії на президентських виборах, змусило всі зацікавлені сторони прискорити процедуру імпічменту.
21 січня 2020 року сенат США розпочав розглядати по суті звинувачення, які, на думку ініціаторів імпічменту, мають усунути від влади Дональда Трампа.

Більш як за рік до думських виборів у Росії розпочалась операція «спадкоємець». Однак існують інші інтерпретації ситуації, які фіксують намір Путіна залишатися «національним лідером» пожиттєво. Терміновий старт процесу транзиту влади обумовлений бажанням Кремля «підморозити» конфлікти, які давно визріли у Росії.

15 січня 2020 року президент Росії Володимир Путін виступив зі щорічним посланням Федеральним зборам. Перша частина послання стосувалась обіцянок розширення соціальних зобов’язань держави. Це в ідеалі має запобігти соціально-політичному невдоволенню запропонованими у другій частині змінами до чинної з грудня 1993 року Конституції РФ.

Понад 60% опитаних українців вважають вступ до Європейського Союзу головним інтеграційним напрямом України, а більше 50% підтримують вступ до НАТО як найкращий варіант гарантування безпеки для держави.

Про це свідчать дані — вступ до загальнонаціонального дослідження щодо 101-ї річниці Соборності України, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та презентованого 21 січня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Майже дві третини населення (64%) вважають, що головним інтеграційним напрямом України має бути вступ до ЄС, вступ до Євразійського економічного союзу обстоюють 13%, а 23% при цьому певної думки не мають. Найбільше підтримують вступ України до ЄС у західному (90%) та центральному (79%) регіонах», — ідеться в дослідженні.

Президент України Володимир Зеленський упевнений, що війна на Донбасі може завершитися, щойно цього забажають усі сторони конфлікту.

Про це він заявив на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, повідомляє прес-служба Глави держави.
«Ми поки не змогли повністю припинити вогонь і досі втрачаємо наших громадян. Але я не випадково кажу «поки». Я впевнений: якщо всі сторони захочуть припинити війну, вона припиниться завтра. Україна захищає свою землю», — сказав Президент, відповідаючи на запитання засновника ВЕФ Клауса Шваба на публічній сесії у Давосі.
Водночас Глава держави нагадав, що попри блокування саміту у нормандському форматі протягом попередніх років зустріч лідерів «нормандської четвірки» все-таки відбулась, і наприкінці минулого року була реалізована важлива домовленість про звільнення 76 незаконно утримуваних українців.

22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України.

Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) Української держави.
У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак у 2014 році указом Президента свято було відновлено як День Соборності України.

Старт 2020 року впевнено демонструє справедливість припущень про те, що політичні скандали в українській політиці залишатимуться в тренді. Цю тезу було підтверджено рівно тиждень тому — 17 січня, коли Прем’єр-міністр Олексій Гончарук публічно оголосив про власну відставку. Усе, що відбувалося слідом за цією заявою, більше нагадувало черговий випуск «95-го кварталу».
Утім, такий крок Олексія Гончарука міг зробити його носієм антирекорду — найкоротшого перебування на найвищій урядовій посаді. Звісно, історія не знає умовного способу, але в тім-то й річ, що написана тиждень тому заява усе ще може зіграти з прем’єром злий жарт. Коли таке може статися — питання інше.

Організатор Всесвітньої боксерської суперсерії Калле Зауерлянд в інтерв’ю ЗМІ зазначив, що для проведення третього сезону WBSS розглядає чотири вагові категорії, в тому числі флайвейт (до 50,8 кг), де чемпіоном світу WBA є наш Артем Далакян.
Укрінформ попросив прокоментувати, чи готовий українець брати участь у Всесвітній боксерській суперсерії, його промоутера Юрія Рубана, менеджера Дмитра Єлисєєва та особисто Артема Далакяна.
«Артем готовий до об’єднавчих боїв. Ми неодноразово зв’язувалися з чемпіонами в його ваговій категорії за іншими версіями, але у їхніх команд були інші плани. Мовляв, проведемо обов’язкові захисти, а потім повернемося до розмови про організацію поєдинку за об’єднання титулів.