Оксана Скляренко — кандидат мистецтвознавства, майстриня народної ляльки, письменниця, художниця, мандрівниця. До того ж чудова дружина й прекрасна мама.

— Пані Оксано, цього року Ви захистили першу в Україні дисертацію, присвячену українській народній ляльці. Як прийшли до цього?
— 18 років тому, після закінчення магістратури у Національній академії державного управління при Президентові України, я почала працювати у відділі інформаційної безпеки та міжнародних інформаційних відносин Національного інституту стратегічних досліджень РНБО України.
Власне, потрапила в осередок науковців, які писали статті, книги, колективні монографії. Отож згодом і я почала писати.

Закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» вводиться в дію 10 серпня, хоча був схвалений ще понад рік тому.
Такий непоспіх виправдано. Адже для того, щоб розгребти авгієві стайні у цій сфері та підготуватися до запровадження нових правил гри, потрібен час.

Про що закон?
Наша газета вже писала про нинішній стан справ на ринку натурпродуктів, де не було чітких правил гри. Не було ні відповідних реєстрів, ні системи захисту споживачів, уведених в оману профанаційними позначками «біо», «еко».

Цю миловидну жінку добре знають вінничани і пам’ятають вояки-старожили батальйону «Айдар», який воює на Сході України. Знайомі з нею і в інших армійських підрозділах, що беруть участь в операції Об’єднаних сил, а в день народження її телефон розривається від вітань із Донбасу.

Знайомтеся: Світлана Бевз. Викладач спеціальних технічних та математичних дисциплін Вінницького національного технічного університету (ВНТУ). Багато часу приділяє науковій роботі, зокрема працює над докторською дисертацією, маючи близько 200 наукових праць.
Та, незважаючи на таку завантаженість, ця тендітна жінка знаходить час, сили і можливість допомагати українським воякам, котрі боронять рідну землю. А почалося все влітку 2014-го...

У 2014–2015 роках вітчизняна економіка й банківська система пережили найглибшу з часів здобуття Україною незалежності кризу. Вона була спричинена структурними дисбалансами, які накопичувалися роками, відсутністю належного банківського регулювання й ефективного нагляду, військовим конфліктом і втратою територіальної цілісності.

Чимало банків не виконували функцій класичних фінансових посередників, деякі займалися нелегальними операціями чи фінансуванням бізнесу акціонерів.
До 2014-го це був звичайний спосіб ведення банківського бізнесу в нашій країні. У Нацбанку назвали його олігархічною банківською моделлю — більшість фінустанов (за винятком іноземних та державних) належали місцевим олігархічним групам, які використовували їх для фінансування відповідних бізнес-груп, причому за рахунок депозитів фізосіб і на тлі безвідповідальної регуляторної поблажливості.

Україна впритул наблизилася до чергового витку спіралі децентралізації і адміністративно-територіальної реформи. Після майже завершеного процесу утворення в регіонах об’єднаних територіальних громад (ОТГ) на черзі постало питання скорочення кількості районів як адміністративно-територіальних утворень.

Годинник невідворотної реформи територій почав свій відлік часу і уже 2020 року карта Україні має змінитися через новий адміністративний устрій.
Зокрема, замість ще існуючих 11 тисяч сільських і селищних рад утворять близько 1300–1400 ОТГ, а з 488 районів залишать не більше 100...

Сполучені Штати Америки офіційно вийшли з Договору РСМД (про повну ліквідацію ракет середньої і малої дальності). Тим самим відкривається дорога до нової гонки озброєнь із Росією. До ситуації приглядається Пекін.

1 лютого державний секретар США Майк Помпео поінформував, що у зв’язку з порушенням Росією так званого договору Рейгана — Горбачова від 1987 року Вашингтон відмовляється від своїх зобов’язань, і повідомив Кремль, що після шестимісячного періоду перестане його дотримуватись, якщо Росія продовжить порушувати його умови. У відповідь президент Росії Володимир Путін прийняв подібне рішення 3 липня.

Значення повернення прав делегації Росії у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) кремлівська пропаганда пояснювала своєму народу дуже просто. По-перше, Росія на європейській арені перемогла Україну. По-друге, як це пояснила Ольга Скабєєва, кореспондент телеканалу «Росія 1» у Страсбурзі, питання Криму на Заході «закрито остаточно».

Чергове задоволення правителям Росії справили зустрічі Володимира Путіна зі світовими лідерами під час саміту G20 в японській Осаці. Йому вдалося запросити Дональда Трампа, Емманюеля Макрона і Ангелу Меркель у Москву на відзначення 75-ї річниці перемоги над Німеччиною. Ніхто з них не підтвердив запрошення, але ніхто і не відмовився.

За нинішньої системи виборів Дональд Трамп зміг стати президентом, незважаючи на відставання у 3 мільйони голосів від Хілларі Клінтон. Уже 16 штатів вимагають зміни виборчої системи обрання хазяїна Білого дому.

Кілька тижнів тому влада штату Невада вирішила, що голоси їхніх шести членів Колегії виборщиків США на президентських виборах будуть подані за того кандидата, який отримає більшість у національному масштабі, а не у штаті Невада, як це зобов’язує діюча у США система.

Відомий американський стратег Збігнєв Бжезинський слушно називав Центральну Азію «євразійськими Балканами». Цей регіон має ключове значення для стабільності в Євразії. Але так само, як і Балкани, є пороховим льохом для вразливих прикордонних зон великих євразійських країн — Росії і Китаю.

Зважаючи на це, Москва і Пекін доклали чимало зусиль заради стабілізації становища в Центральній Азії. На початку ХХІ століття були створені такі міждержавні структури, як Шанхайська організація співробітництва за участю Росії, Китаю і п’ятірки центральноазійських країн та Організація Договору колективної безпеки на чолі з Росією.

Адміністрація президента США Дональда Трампа застосовує на практиці ідею самофінансування країнами — членами Північноатлантичного альянсу своєї безпеки.

Частково вдалося мотивувати країни — члени НАТО до збільшення фінансування сектора безпеки, включаючи збройні сили. Але одна справа — зміцнити єдність НАТО зсередини, інша проблема стосується стимулювання країн-союзниць до спільних дій на міжнародній арені.
Таким викликом стало нагнітання напруження в Перській затоці та Ормузькій протоці, зважаючи на американську політику запровадження тотальних економічних санкцій проти Ірану. Від початку липня не минає дня, аби не було повідомлень про спроби Ірану контролювати на своїх умовах нафтовий транзит Ормузькою протокою.