Не існувало й серйозних покарань за такий обман, а приписи Антимонопольного комітету чи Держспоживслужби не надто лякали правопорушників.
Однак ера попереджень, рекомендацій та приписів за безпідставне присвоєння продуктам органічних властивостей таки завершується. Принаймні є на це надія, оскільки в новому законі не тільки прописано чіткі норми дотримання органічного виробництва, а й передбачено невідворотну відповідальність за їх порушення.
Закон покликано гармонізувати вітчизняне законодавство з європейським. А це означає, що будуть стерті відмінності між органічною продукцією, яка йде на експорт, і тією, що реалізується на внутрішньому ринку.
Документом визначено основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, засади правового регулювання органічного виробництва, обігу органічної продукції та функціонування ринку органічної продукції, правові основи діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів ринку органічної продукції та напрями державної політики у зазначених сферах.
Перелік речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях, формується виключно з речовин (інгредієнтів, компонентів), використання яких дозволено у сільському господарстві.
Винятки із загальних вимог та вимог до органічного виробництва за відповідними галузями застосовують оператори за згодою органу сертифікації у випадках, установлених законом. До того ж вони зводяться до мінімуму й обмежуються в часі.
Словом, закон регулює відносини у сфері органічної продукції, що виробляється, перебуває в обігу, ввозиться на митну територію України або вивозиться з неї в митному режимі експорту.
Але його дія не поширюється на виробництво та обіг продукції, призначеної для власного споживання, парфумернокосметичну продукцію та лікарські засоби, продукцію мисливства та рибальства, вилучену з природного середовища.
До галузей органічного виробництва можуть належати: рослинництво (у тому числі насінництво та розсадництво); тваринництво (включно з птахівництвом, бджільництвом); грибівництво (у тому числі вирощування органічних дріжджів); аквакультура; виробництво морських водоростей; харчових продуктів (включно з виноробством); виробництво кормів; заготівля об’єктів рослинного світу.
Аби продукт був органічним, слід дотримуватися відокремлення у часі або просторі виробництва і зберігання такої продукції та ведення її обліку; використання технологій, що відповідають вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування.
А це означає, що переважно слід використовувати відновлювані та власні ресурси, продукти переробки відходів, що відповідають вимогам органічного виробництва.
Застосувати технології, що не завдають шкоди здоров’ю людей, рослинам, добробуту тварин, запобігають забрудненню довкілля або мінімізують його.
Нездоланні перепони постануть і на шляху обдурювання споживачів шляхом приписування смакових якостей продуктам. Надалі штучно їх покращувати вже не вдасться, адже регламентується як використання харчових добавок, мікроелементів, так і добавок для технологічних цілей у гранично допустимих кількостях.

Нова система координат
І це далеко не всі загальні норми, яких доведеться дотримуватися виробникам органічної продукції. Конкретних вимог до кожного виду товарів так багато, що стати на цю стезю зважиться далеко не кожний сьогоднішній виробник так званих біопродуктів.
Для органічного рослинництва вони одні, для органічного тваринництва — зовсім інші. До органічного виноробства, птахівництва, бджільництва, вирощування грибів, органічної аквакультури та виробництва органічних морських водоростей існують додаткові вимоги.
Аби зрозуміти, наскільки складним є органічний процес, варто окреслити червоні лінії хоча б для одного виду продукції. Скажімо, у тваринництві вимог більше ніж досить.
Зокрема, тварини мають бути народжені від таких, що розводилися відповідно до вимог органічного тваринництва; вирощені після завершення перехідного періоду та від народження утримувались у відповідних умовах. Усіх тварин треба ідентифікувати: кожній присвоюють номер, а дрібним — групі.
Методи утримання передбачають постійний доступ до зон на відкритому просторі та вільний вигул. Прив’язувати або ізолювати поголів’я, крім випадків, коли це необхідно протягом обмеженого часу для безпеки оточуючих, благополуччя тварин або у ветеринарних цілях, не дозволяється. Від персоналу вимагаються базові знання і навички щодо здоров’я та належного утримання тварин.
Тривалість транспортування тварин треба звести до мінімуму, а кількість поголів’я не повинна призвести до надмірного пошкодження рослинності, ерозії ґрунту та забруднення.
Репродукція тварин має відбуватися природним шляхом, хоча й дозволяється штучне запліднення. Однак застосовувати гормони при репродукції, а також клонування та трансплантація ембріона забороняється.
Корми для тварин мають бути органічними, хоча частина раціону може бути з перехідного періоду. Щоправда, можна використовувати неорганічні корми, матеріали рослинного, тваринного і мінерального походження, кормових добавок за умови їх внесення до спеціального переліку та за згодою органу сертифікації.
При лікуванні тварин забороняється застосовувати синтетичні алопатичні ветеринарні лікарські засоби та антибіотики, крім окремих випадків, визначених профільним законом. Зате дозволяється використання імунологічних ветеринарних препаратів та тих, що передбачені у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
Наприклад, якщо протягом року тварина отримує більше одного курсу лікування, а її репродуктивний життєвий цикл менше одного року, то вона або продукція, отримана з неї, не може маркуватися та реалізовуватись як органічна. Для таких тварин застосовується перехідний період.
Під час прибирання та дезінфекції приміщень слід застосовувати засоби, внесені до спеціального переліку. До слова, такі переліки речовин (інгредієнтів, компонентів) розроблені й для сфери засобів захисту, добрив, кормових та технологічних добавок, до продуктів очищення і дезінфекції.
Ось, приміром, вимоги до органічного рослинництва включають застосування для захисту рослин переважно агротехнічних, біологічних, механічних і фізичних методів з урахуванням сівозмін, а також вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб.
А до органічного виноробства, птахівництва, бджільництва, вирощування грибів, органічної аквакультури та виробництва органічних морських водоростей є додаткові вимоги.
Спеціальні норми виписано для заготівлі дикоросів (ягід, грибів, лікарських рослин) у природному середовищі. Це можна робити на чітко визначених територіях та ділянках, які протягом останніх трьох років не піддавались обробці недозволеними речовинами. Заготівля не має впливати на стабільність природного середовища і не виснажувати його ресурсів.
Чіткі окреслено всі параметри перехідного періоду до органічного виробництва. Залежно від галузей він може тривати від 6–12 до 24–36 місяців. Паралельне та одночасне виробництва дозволено лише за умови чіткого відокремлення.
Окрім виробництва, новий закон регламентує сертифікацію органічної продукції. Вона проводиться зі щорічною обов’язковою виїзною перевіркою акредитованим органом.
Не сертифікуються лише переміщення, зберігання та реалізація маркованої органічної продукції закладами громадського харчування або суб’єктами господарювання, які займаються роздрібною торгівлею.
Сертифікат не видадуть у разі порушення профільного законодавства, невідповідності будьякої стадії виробництва або обігу органічної продукції, виявлення недостовірності відомостей, поданих на підтвердження відповідності.
Строк дії сертифіката становить 15 місяців із дати його видачі. Орган, що його надав, може зупинити дію документа (до усунення порушень) або скасувати його.
Скасовують сертифікат у разі невчасного укладання договору з новим органом сертифікації протягом 30 днів, неусунення виявлених порушень, непроходження щорічної планової або позапланової перевірки потужностей.
Виробника, який отримав сертифікат, протягом 10 днів вносять до Реєстру операторів. Виключити його з Реєстру може Держспоживслужба за поданням органу сертифікації не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного подання або за власним бажанням виробника.
Робота самих органів сертифікації також регламентується: вони мають бути в Реєстрі органів сертифікації і щорічно подавати перелік співробітників та інформацію про підтвердження рівня їхньої компетентності.
Важливим є й той факт, що в Україні визнаються сертифікати інших країн за умови внесення їх до Переліку органів іноземної сертифікації.
Якщо протягом 10 робочих днів після подання імпортером або експортером заяви про внесення органу іноземної сертифікації до згаданого переліку не прийнято рішення про відмову, вони мають право діяти за принципом мовчазної згоди.
Для продукції, що ввозиться на митну територію України або вивозиться за її межі як органічна, у митній декларації поряд із кодом УКТ ЗЕД робиться позначення, що даний товар є органічним продуктом.
Окрім сертифікації, в законі виписано чіткі вимоги до маркування органічної продукції. Перед реалізацією органічну продукцію маркують спеціальним державним логотипом. Обов’язковим елементом маркування є кодовий номер, що розміщується під державним логотипом та містить: акронім, який ідентифікує державу походження; напис organic; реєстраційний код органу сертифікації.
Не можна ставити державний логотип на продукцію, що була отримана не в результаті органічного виробництва. На маркованій продукції не має бути написів «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік» та однокореневих та/або похідних від них слів із префіксами «біо», «еко» тощо будьякими мовами.
В операторів або їхніх об’єднань, які здійснюють виробництво та реалізацію органічної продукції, є право додатково до державного логотипу використовувати свої логотипи у межах, визначених законом.

Штрафи за порушення
Особливу увагу слід звернути на ті статті нового закону, які забезпечуватимуть виконання прописаних норм. Вони значно жорсткіші від попередніх, але не драконівські.
Приміром, до операторів органічного виробництва, які не виконують або невчасно виконують законні вимоги (приписи, розпорядчі акти) щодо усунення порушень у сфері органічного виробництва, обігу та маркування своєї продукції, застосовується штраф: для юридичних осіб — у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб — підприємців — п’яти.
Ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації про обсяги органічної продукції, що вводиться в обіг, тягнуть за собою штраф для юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб — підприємців — трьох мінімумів.
Покарання гривнею чекає й тих, хто маркуватиме державним логотипом для органічної продукції ту, яка не має сертифіката, або ж використовуватиме у маркуванні написи «органічний», «біологічний», «екологічний» та/або однокореневі чи похідні слова з префіксами «біо», «еко».
У таких випадках юридичним особам доведеться викласти 8 мінімальних заробітних плат, фізичним особам — підприємцям — 5.
Саму ж продукцію у разі недотримання вимог щодо її виробництва і реалізації вилучатимуть, оскільки такі дії вважатимуть обманом покупця або замовника. Це стосуватиметься й товару, що продається як органічний, але без сертифіката. Щоправда, його повернуть власникові для подальшої реалізації у разі виправлення маркування на неорганічний.
У продавця, який реалізує марковану органічну продукцію, має бути копія сертифіката, виданого виробнику. Реалізація без сертифіката (копії) карається штрафом: юридичним особам — у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, фізичним особам — підприємцям — п’яти.
Над органами сертифікації також повисне матеріальна відповідальність у разі порушення законодавства. Їх каратимуть за невиконання чи несвоєчасне виконання вимог (приписів, розпорядчих актів) щодо усунення порушень: штраф у розмірі восьми мінімальних заробітних плат.
У п’ять мінімалок обійдеться ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації чи звіту про видані сертифікати.
Порушення вимог профільного закону щодо процедур сертифікації потягне 16 мінімальних заробітних плат, а повторне порушення, внаслідок якого неправомірно видано сертифікат, — 24 мінімуми.
Для тих, хто вже злякався жорстких норм нового законодавства, є заспокійлива інформація. Вона міститься в перехідних та прикінцевих положеннях закону, які передбачають поетапність уведення нових правил гри.
Так, суб’єкти господарювання ще протягом 18 місяців із дня введення в дію цього закону матимуть право використовувати напис «органічний продукт» у власних назвах продуктів та торгових марках, а також позначення та написи «органічний», «біологічний», «екологічний», «органік» та/або будьякі однокореневі чи похідні слова за умови наявності чинного сертифіката.
Підприємства, установи, організації та їхні підрозділи, які працювали в Україні як органи з оцінки відповідності або як органи сертифікації відповідно до норм та стандартів, визнаних в іноземних державах або міжнародних організаціях, протягом шести місяців із дня введення в дію нового закону підлягають включенню до Реєстру органів сертифікації на підставі їхньої заяви.

Тетяна КИРИЛЕНКО