Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Листопад 26, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 09 Серпень 2019 12:35

Полтавщину оптимізують. "Утискуватися" хочуть не всі

Rate this item
(1 Vote)

Україна впритул наблизилася до чергового витку спіралі децентралізації і адміністративно-територіальної реформи. Після майже завершеного процесу утворення в регіонах об’єднаних територіальних громад (ОТГ) на черзі постало питання скорочення кількості районів як адміністративно-територіальних утворень.

Годинник невідворотної реформи територій почав свій відлік часу і уже 2020 року карта Україні має змінитися через новий адміністративний устрій.
Зокрема, замість ще існуючих 11 тисяч сільських і селищних рад утворять близько 1300–1400 ОТГ, а з 488 районів залишать не більше 100...

Зміни ініціюють «зверху»
У Мінрегіоні, обґрунтовуючи потребу в оптимізації областей, зазначають, що до цього підштовхують процеси, які виникли там після створення ОТГ, які фактично перебрали на себе функції райдержадміністрацій і райрад.
У столиці підрахували, що вже мінімум у 17 районах уся їхня територія повністю покрита ОТГ. Ще у майже 140 районах ОТГ займають понад половину території. І процес переможного поглинання об’єднаними громадами територій районів, прогнозують урядовці, триватиме і далі.
Це призводить не тільки до появи нових адміністративних утворень у середині районів, але й до виникнення конфліктів у боротьбі за владу. Адже у фінансово незалежних від районної влади ОТГ усе частіше говорять, що нині саме вони, а не безпорадні РДА та райради, «головні на районі».
Не секрет, що зазіхання керівників ОТГ на владу вже породжують конфлікти в районах, де об’єднані громади дедалі перебирають на себе повноваження, які раніше належали районній владі. Звісно, такі інциденти лише дискредитують саму ідею децентралізації, бо жителям районів усе важче розібратися в тому, хто справді головний на їхній території.
Тому, кажуть у Мінрегіоні, настав час, коли необхідно покінчити з двовладдям у регіонах і створити нову модель територіального поділу України на райони. Правда, чіткої концепції укрупнення територій у міністерстві ще немає, визнають у столиці.
«Говорити сьогодні про об’єднання районів не зовсім коректно, тому що як такого процесу, який маємо з об’єднаними територіальними громадами, не буде. Потрібно через парламент затвердити новий поділ районів, і цей процес уже почав відбуватися з ініціативи народних депутатів, — пояснює перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.
Зараз зареєстровано вже сім законопроектів по семи областях — Полтавській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Кіровоградській, Херсонській, Івано-Франківській. Це говорить про те, що питання давно назріло».
Також відомо й те, що Асоціація районних та обласних рад уже моделює районний поділ у чотирьох інших областях — Донецькій, Луганській, Харківській та Тернопільській.
«Це потрібно відпрацювати по кожній з областей і після обговорення внести у парламент відповідні законопроекти. Або буде один законопроект для всіх областей, або 24 законопроекти по кожній області окремо, — переконаний В. Негода.
Цей шлях можливий. Інша справа, що ми повинні це зробити не пізніше як у першому півріччі 2020 року. На цій новій основі має відбуватися формування органів влади з новими повноваженнями...»

І хочеться, і колеться...
А поки в столиці сушать голову над тим, як краще і безболісніше оптимізувати регіони, в самих областях уже почали моделювання ситуації, яка виникне після початку експерименту з укрупнення районів, і можливу реакцію їхнього населення.
На прикладі Полтавщини, де передбачається новий поділ краю і де замість нинішніх 25 залишаться лише чотири райони — Полтавський, Кременчуцький, Миргородський і Лубенський, уже стає зрозумілим, що процес укрупнення буде болісним.
Такий висновок напрошується вже після перших обговорень, які провели в районах, котрі планують ліквідувати. У палких дискусіях виникло значно більше запитань, ніж відповідей, які підготували в Мінрегіоні і Асоціації районних та обласних рад.
При «народному» обговоренні майбутнього злиття районів стає очевидним, що полтавців насамперед цікавить не сам процес укрупнення, скільки практичні речі — збереження зручного транспортного сполучення, територіальна доступність органів влади, лікарень, шкіл тощо, відсутність бюрократичної тяганини, яка обов’язково виникне після зміни назви «свого» району, який увіллється до іншого утворення тощо.
Про все це, приміром, говорили у Семенівському районі, який планують злити з Лубенським. Рішення про укрупнення учасники обговорення називали невдалим.
Перш за все через сполучення з містом Лубни, яке стане вкрай складним і незручним для семенівців. У той час як із Кременчуком, до якого ініціатори реформи не хочуть приєднувати Семенівку, є як автобусне, так і залізничне сполучення у зручний для жителів час.
А от жителі кількох інших сіл Семенівського району мають іншу точку зору щодо об’єднання з Лубенським районом. Тим, навпаки, значно ближче і зручніше їздити до Лубен.
Голова Семенівської районної ради Віктор Юрченко підсумував результати обговорення, зазначивши, що адміністративна реформа накладається на непідготовлену основу, для змін не створено належних передумов, адже у деяких населених пунктах немає елементарної можливості отримати потрібні послуги. Тому було вирішено, що такі слухання проведуть у всіх ОТГ району і тільки після цього свій варіант подадуть до обласної ради і Кабміну.
22 липня у місті-курорті Миргород проводили вже більш представницьку нараду, на яку запросили керівників робочих груп із моделювання адміністративно-територіального устрою Полтавщини, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, депутатського корпусу Полтавської обласної ради та представників громадських організацій.
Директор Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА Інна Іщенко, відкриваючи зустріч, наголосила на тому, що при виборі центрів нових укрупнених районів Миргорода, Полтави, Кременчука та Лубен керувалися кількома критеріями.
Зокрема, їхньою доступністю (відстань від центру до найвіддаленішого району округу має бути не більше 60 км), наявністю не менше 150 тисяч жителів, географічною цілісністю і компактністю районів, можливістю створення комфортних умов, які будуть забезпечувати розвиток майбутнього округу на території приєднаних районів тощо.
Щодо критеріїв визначення центру майбутнього об’єднаного району, то в ньому мають постійно проживати не менше 50 тисяч мешканців.
Дискусії в Миргороді продемонстрували, наскільки непростою є проблема укрупнення районів, яка докорінно змінить адміністративну карту Полтавщини. Так, представники Великобагачанського району заявляли, що їм зручніше обслуговуватись і у Полтаві, і у Миргороді. Але підтримуватимуть об’єднання з Миргородом. Жителям Шишацькому району також зручніше приєднатися до Миргородського району.
Щодо Лохвицького району, то його представники зазначили, що географічно і територіально їм ближче до Лубенського району. У Гадяцькому районі навіть пропонували створити окремий, п’ятий, округ...
Коментуючи для «ДУ» ситуацію зі зміною територіально-адміністративного устрою регіону, депутат Полтавської облради Сергій Соловей зазначив, що реформа має обов’язково відбутися, адже це — вимога часу.
Укрупнення ліквідує і громіздку та малоефективну систему управління у вигляді райдержадміністрацій і райрад, котрі після утворення ОТГ лише «проїдають» ресурси держави і області, але жодного впливу на процеси в районах уже не мають.
«Вимоги сьогодення підштовхують до розуміння, що поділ області на райони, до яких ми звикли за десятиліття, піде в минуле. А новоутворені одиниці — умовні утворення, оскільки всі повноваження та обов’язки залишаться на рівні органів місцевого самоврядуванням, тобто об’єднаних територіальних громад, — переконаний С. Соловей.
У нас уже не залишилося часу для пустого обговорення, ми маємо діяти та приймати рішення, бо може виникнути ситуація, коли ці рішення зверху приймуть за нас...»

Дискредитувати реформу можуть... місцеві дорожники
Як би там не було, але сьогодні, коли мова заходить про укрупнення районів на Полтавщині, все частіше говорять про те, аби в гонитві за показниками під час експерименту не поставити воза поперед коня.
Тобто не зробити так, щоб поспішна реформа адміністративного устрою не тільки викликала розчарування тих, заради кого нібито її і «педалюють» зі столиці, але й не спровокувала масового невдоволення жителів ліквідованих районів своїми наслідками. А про них можна буде говорити лише через кілька років, коли стануть зрозумілими плюси і мінуси нововведення.
Не секрет, що реформа адміністративного устрою зіштовхнеться з опором і з боку чиновників районної влади, котрі за будь-яку ціну прагнутимуть залишитися при посадах. Але ліквідація райдержадміністрацій і райрад з їхніми громіздкими управлінськими апаратами такого шансу більшості посадовців не залишає.
Як і депутатам районних рад, деякі з яких уже давно «обсиділи» в них місця не без вигоди для себе, яку надає близькість до влади і можливості брати участь у розподілі районного бюджету.
Тому, прогнозують аналітики, реформування може затягнутися в часі. До того ж нервовість у процес укрупнення районів вносять розмови про дострокові вибори до органів місцевого самоврядування, ідею проведення яких виношують в Офісі Президента України.
Якщо плани переможців парламентських виборів щодо ліквідації облдержадміністрацій та заміни їх префектурами на закордонний зразок не викликають у суспільстві помітної дискусії, то дострокові вибори до органів місцевого самоврядування, схоже, зачіпають інтереси багатьох.
З цієї нагоди Полтавське регіональне відділення Асоціації міст України днями розповсюдило заяву про те, що в Асоціації міст України вважають, що місцеві вибори недоцільно проводити до завершення реформи самоврядування. У заяві наголошується, що проведення місцевих виборів можливо лише за умови завершення реформи місцевого самоврядування.
А поки в столиці вирішують, як не поставити воза  поперед коня, на Полтавщині, де триває обговорення укрупнення районів, усе частіше говорять про те, що може зруйнувати ці плани. Хоч як дивно, але основними перешкодами на шляху втілення в життя нової моделі адміністративно-територіального устрою краю може стати... стан місцевих доріг.
Саме це та наявність регулярного транспортного сполучення стають ключовими питаннями при обговоренні у районах області запропонованої Мінрегіоном нової моделі адміністративно-територіального устрою. Полтавців хвилюють не теоретичні напрацювання посадовців щодо оптимізації їхнього регіону, а практичні.
Приміром, як дістатись автомобілю «швидкої» із пацієнтом, який потребує допомоги, до лікувального закладу після об’єднання районів дуже поганими дорогами. І чи не скоротять число районних лікарень після укрупнення, залишивши всього один медичний заклад у «головному» районі тощо.
«Сьогодні говорити про плани і те, як буде розвиватись інфраструктура, майже неможливо. Багато залежатиме від дорожників, від реалізації їхніх задумів, концепції і політики. Сьогодні маємо розуміти, що всі магістралі, які сполучають населені пункти у форматі нового поділу, мають бути відремонтовані в першу чергу.
Те, що громади запропонують, має стати першочерговим для Служби автомобільних доріг...» — зазначив 3 серпня начальник управління інфраструктури Полтавської облдержадміністрації Сергій Марчишинець на черговій нараді в Полтавській ОДА, де вкотре обговорювали проблеми майбутнього утворення укрупнених районів.
Отже, Полтавщина завмерла на старті адміністративно-територіальної реформи. Дистанція для забігу велика і з багатьма перешкодами. Яким буде фініш — покаже час...

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».