Якщо губернатор підпише закон, то Невада стане 16 штатом включно з округом Колумбія, який збирається відмовитися від існуючої системи виборів. У 2019 році до цієї групи приєдналися Колорадо, Нью-Мексико і Делавер.
На черзі — штати Мен і Орегон, де ще в цьому році законодавці можуть затвердити проекти законів про зміну виборчої системи. Ці 16 штатів включно з Невадою мають у сумі 195 голосів членів Колегії виборщиків США, які визначають результат президентських виборів.
На думку юридичних експертів, здійснення змін у порядку виборів президента може виявитися дуже складною справою. Зваживши на те, що стаття про Колегію виборщиків США вписана у Конституцію, зміна системи вимагатиме, очевидно, затвердження у Конгресі.
На даний час те, що окремі штати затверджують закони проти діючої системи, не має великого значення, проте це явище, на думку експертів, набирає прискорення.
Як зазначає National Public Radio, якщо в лютому нинішнього року в групі, яка хоче змінити систему виборів, були 13 штатів, то нині до них приєдналися Колорадо, Делавер, Нью-Мексико і Невада.
Джон Коза, співзасновник National Popular Vote, організації, яка працює над зміною впливу Колегії виборщиків США на результати виборів, сказав в інтерв’ю для «Нью-Йорк Таймс», що члени його організації вже понад 10 років лобіюють у законодавців штатів відповідні зміни до законодавства.
Згідно з Конституцією окремі штати мають визначену кількість виборщиків, яка відповідає кількості сенаторів і конгресменів, котрі представляють їх у Вашингтоні. На президентських виборах саме ці виборщики вирішують, кого обрати президентом.
Тобто: кандидат, який здобуде у даному штаті найбільшу кількість голосів виборців, отримує всі голоси виборщиків цього штату. Винятком є, наприклад, Мен і Небраска, у яких розподіл голосів виборщиків виглядає дещо інакше. В результаті президентом стає кандидат, який здобуде найбільшу кількість голосів виборщиків, а не, як у більшості країн, кандидат, який отримає найбільшу підтримку виборців.
Буває, що вибори виграє кандидат, який отримав меншу кількість голосів виборців. Усього це відбулося п’ять разів в історії США — останній раз у 2016 році, коли колишній державний секретар Хілларі Клінтон здобула на три мільйони голосів більше, ніж Дональд Трамп, але штати, де вона виграла, мали менше голосів виборщиків, ніж штати, у яких виграв її опонент. Подібно було у випадку Джорджа Буша.
Противниками нинішньої виборчої системи є передовсім демократи, бо це їхні кандидати через це кілька разів програли вибори. Як випливає з оцінок Pew Research Center — 75% демократів виступають за те, щоб внести поправку до Конституції з цього питання.
«Найкращий час, щоб кожний голос мав значення на виборах президента. Адже нині, коли хтось мешкає у штаті, який має менше значення у системі виборщиків, то його голос насправді мало що значить», — говорить сенатор штату Колорадо Майкл Фут.
Зміна діючої системи дуже не подобається республіканцям. Так, у Колорадо, де закон про відмову від системи виборщиків був ухвалений у березні цього року, консервативні кола почали бунтувати. Жоден республіканський законодавець не підтримав цього проекту.
«На мою думку, ця зміна ослабить виборчу силу штатів із невеликою чисельністю населення, таких як Вайомінг та Юта, і збільшить вплив Каліфорнії та Нью-Йорка», — вважає Джеррі Зонненберг, республіканський сенатор у штаті Колорадо.
«Найбільш відчутна проблема системи виборщиків у тому, що кандидат, який отримує менше голосів на загальних виборах, стає президентом, але ще важливіше, що президентська кампанія точиться у невеликій групі штатів. Коли наша країна створювалася, ця система виконувала свою роль. Тепер часи змінилися», — вважає Джон Коза.
Євген ПЕТРЕНКО
