То­го ве­чо­ра у за­лі Опер­ної сту­дії На­ціо­наль­ної му­зич­ної ака­де­мії Ук­раї­ни іме­ні Пет­ра Чай­ков­сько­го від­бу­ва­ло­ся не­зви­чай­не дій­ство. Адже Ки­їв­ський ака­де­міч­ний те­атр ук­ра­їн­сько­го фольк­ло­ру «Бе­ре­ги­ня» пред­став­ляв од­ну зі сво­їх най­кра­щих про­грам — те­ат­ра­лі­зо­ва­ну ви­ста­ву ча­сів Ки­їв­ської Ру­сі — «Ру­са­лії».

Колектив театру вже має понад чвертьвікову історію. Заснований за ініціативи українського фольклориста Миколи Буравського театр намагається на високопрофесійному художньому рівні інсценізувати складні зразки фольклорної спадщини та розвивати особливості культурно-історичних традицій українського народу.
У репертуарі «Берегині» — програми «Славні козаки запорожці», «Український вертеп», «Купальські вогні», «Веснянки», «Чумацький Шлях», «І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь», «Я, твоя доля» та інші. В усіх цих програмах можна побачити обряди, звичаї, ритуали, пісні, музику, танці, дотепний гумор.
А однією з перлин театру є театралізована вистава «Русалії». У цьому без перебільшення масштабному національному проекті підіймається цілий пласт культури часів Київської Русі. «Русалії» — це подорож до прадавньої Русі, яка ще раз засвідчує, наскільки багата наша культура, широка українська душа, глибока народна мудрість, багатий мелос та колоритний гумор.

На­пев­не, у ди­тин­стві най­кра­щим із мис­тецтв ми вва­жа­ли цирк. Став­ши до­рос­ли­ми, са­ме у ньо­му змо­же­мо зно­ву від­чу­ти се­бе діть­ми. Тіль­ки тут зав­жди сер­йоз­ні чо­ло­ві­ки та по­важ­ні жін­ки не стри­му­ють смі­ху від ви­ті­вок ку­мед­них кло­унів. Са­ме в цир­ку зга­дую­ть­ся ди­тя­чі мрії ста­ти смі­ли­вим ак­ро­ба­том чи вір­ту­оз­ним жон­гле­ром.

Можливо, хтось із циркових шанувальників уявляв себе повітряним гімнастом, що літає як птах під куполом цирку, чи неперевершеним еквілібристом. Найсміливіші мріяли бути безстрашними дресирувальниками смугастих тигрів, гривастих левів.
Найвідданіші прихильники циркової справи змогли реалізувати свої дитячі мрії. Навчились їздити верхи на коні, стали першокласними акробатами, змогли підкорити силу земного тяжіння. І тепер демонструють свої таланти у новій програмі Національного цирку України «Цирк нашого дитинства».
Ця програма випромінює позитивні емоції, дозволяє пережити потаємні дитячі бажання знову. Дарує подорож у минуле, коли дерева були великими, а похід до цирку сповнював маленьке серце надіями і передчуттям зустрічі зі справжнім дивом.

Хо­ча Ки­їв­ський ака­де­міч­ний те­атр «Ко­ле­со» сво­їми по­ста­но­в­ка­ми звер­тає­ть­ся пе­ре­важ­но до до­рос­ло­го гля­да­ча, але тут на­ма­гаю­ть­ся знай­ти клю­чи­ки і до ди­тя­чих сер­дець.
Не­що­дав­но від­бу­ла­ся прем’­єра спек­так­лю «День при­льо­ту Лас­тів­ки, або По­ці­лу­нок Прин­це­си», ство­ре­но­го за п’єсою ві­до­мо­го су­час­но­го бі­ло­ру­сько­го дра­ма­тур­га Олек­сія Ду­да­рє­ва, що, у свою чер­гу, бу­ла на­пи­са­на за мо­ти­ва­ми ка­зок Ган­са Кріс­ті­ана Ан­дер­се­на. Но­ва по­ста­но­вка ста­ла пер­шою сер­йоз­ною ре­жи­сер­ською ро­бо­тою од­нієї з про­від­них акт­рис те­ат­ру Ма­рії Гру­ні­че­вої.

«Ми дуже довго шукали твір для нової дитячої вистави. Але врешті-решт нам поталанило знайти саме цю казку. Адже вона надзвичайно добра, у ній так багато позитиву, якого так не вистачає всім нам, незважаючи на те, скільки кому років. А також цей твір має велике виховне значення. Це — робота всього нашого колективу, бо актори були співтворцями вистави.
Ми практично не змінювали сюжету твору. Лише додали деякі моменти, скажімо, як Чортеня робить вигляд, що помирає. Автор був дуже радий, коли дізнався, що його казку поставлять в Україні. На жаль, він не зміг приїхати на прем’єру, але пообіцяв обов’язково завітати до Києва», — розповіла пані Марія.

Ми до­сить час­то чу­ємо ін­фор­ма­цію про за­мі­ну­ван­ня різ­них об’­єк­тів. У Хар­ко­ві в чо­ти­ри ра­зи збіль­ши­ла­ся кіль­кість дзвін­ків про тер­ак­ти, у Льво­ві — в де­сять ра­зів. Які сце­на­рії роз­вит­ку аг­ре­сії Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції в Хар­ко­ві і Льво­ві, роз­по­ві­ли ко­рес­пон­ден­ту «ДУ» львів­ські екс­пер­ти: за­ступ­ник го­ло­ви Львів­ської ОДА Юрій Під­ліс­ний, кон­суль­тант на­чаль­ни­ка управ­лін­ня СБУ у Львів­ській об­лас­ті з пи­тань ан­ти­те­ро­рис­тич­ної ді­яль­но­сті пол­ков­ник Рус­лан Біш­ко, рад­ник місь­ко­го го­ло­ви Льво­ва з пи­тань без­пе­ки Ігор Бра­слав­ський, пол­ков­ник у від­став­ці, коман­дир різ­них авіа­цій­них під­роз­ді­лів і час­тин, кот­рі слу­жи­ли за ча­сів Ра­дян­сько­го Со­юзу в Ні­мець­кій Де­мо­кра­тич­ній Рес­пуб­лі­ці і на Да­ле­ко­му Схо­ді, Ва­лен­тин Дей­не­ко.
А крім то­го, хар­ків­ські екс­пер­ти: пол­ков­ник у від­став­ці, го­ло­ва Хар­ків­ської об­лас­ної ор­га­ні­за­ції по­лі­тич­них кон­суль­тан­тів і ГО «Сло­бо­жан­ський ре­гіо­наль­ний центр» Ва­ле­рій Дуд­ко, на­чаль­ник від­ді­лен­ня впро­ва­джен­ня пси­хо­тре­нін­го­вих тех­но­ло­гій на­уко­во-до­слід­ної ла­бо­ра­то­рії екс­тре­маль­ної і кри­зо­вої пси­хо­ло­гії НДЦ На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ци­віль­но­го за­хис­ту Ук­раї­ни, кан­ди­дат пси­хо­ло­гіч­них на­ук, ка­пі­тан Ан­дрій По­бі­даш.

Зброй­ні Си­ли Ук­раї­ни на­реш­ті по­чи­на­ють від­чу­ва­ти: во­ни є дер­жав­ною струк­ту­рою, яка грає чи не пер­шу скрип­ку у її обо­ро­но­здат­но­сті. Од­не зі свід­чень цьо­го — бю­джет вій­сь­ко­во­го ві­дом­ства на 2015 рік: ви­дат­ки на йо­го по­тре­би ста­но­влять 44,6 міль­яр­да гри­вень, тоб­то 2,6% ва­ло­во­го внут­ріш­ньо­го про­дук­ту. Із цієї су­ми 4,4 міль­яр­да — дер­жав­ні га­ран­тії.
Чи­та­чам — плат­ни­кам по­дат­ків, з ки­шень яких і фі­нан­су­єть­ся ук­ра­їн­ське вій­сько, спо­ді­ва­ємо­ся, ці­ка­во діз­на­ти­ся, ку­ди бу­дуть спря­мо­ва­ні ці кош­ти.

МІНІСТР ОБОРОНИ СТЕПАН ПОЛТОРАК СПОДІВАЄТЬСЯ, ЩО ЗБІЛЬШЕНЕ
В КІЛЬКА РАЗІВ ФІНАНСУВАННЯ ЗС ЗНАЧНО ПІДВИЩИТЬ ЇХ БОЄГОТОВНІСТЬ

Так ось, із цієї суми понад 18 мільярдів планується витратити на грошове забезпечення військовиків та заробітну плату цивільних працівників, близько 5 мільярдів — на речове забезпечення і харчування захисників країни. Дехто вже встиг назвати цей кошторис кошторисом проїдання, мовляв, а що ж залишиться на бойову підготовку?
— Розмірковувати так можуть тільки люди, далекі від проблем армії, які не розуміють банальних речей, — вважає військовий експерт Дмитро Тимчук. — Адже для того, щоб солдат достойно виконував свій обов’язок, його потрібно як слід одягти, нагодувати.

То­рік, ко­ли си­ту­ація на Дон­ба­сі за­гос­три­ла­ся, до ЗС, ін­ших вій­сь­ко­вих фор­му­вань дер­жа­ви бу­ли при­зва­ні чи­ма­ло укра­їн­ців.

— Це дозволило підвищити бойову готовність частин і підрозділів, задіяних у боротьбі з російсько-терористичними бандами, — говорить перший заступник начальника головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майор Володимир Талалай. — Для особового складу, який поповнив сили АТО, законодавці передбачили соціальні пільги і гарантії. Зокрема, збереження середнього заробітку та робочих місць, термін дії яких скоро закінчується.
Отже, цих людей потрібно демобілізувати. Тож для їхньої заміни і недопущення зниження рівня боєготовності військ проводяться і чергові хвилі мобілізації, яка розпочалася 20 січня і триватиме 210 діб. Проходить вона за рішенням Верховної Ради, яка затвердила відповідний указ Президента України.
У 2015 році буде призвано стільки осіб, скільки потрібно для здійснення періодичної ротації особового складу, який уже виконує бойові завдання. При цьому майже третина мобілізованих потрапить у зону бойових дій, а третина проходитиме бойове злагодження, решта перебуватиме у відпустках. Проведення нинішньої мобілізації дозволить створити і резерв для виконання бойових завдань.
Кого призивають? Військовозобов’язаних громадян України віком від 25 до 60 років, які за станом здоров’я придатні до військової служби.

За оцін­ка­ми Лі­ги стра­хо­вих ор­га­ні­за­цій, ни­ні ак­ти­ви стра­хо­вих ком­па­ній пе­ре­ви­щу­ють 65 млрд грн. За­галь­ний об­сяг стра­хо­во­го по­крит­тя в кор­по­ра­тив­но­му сек­то­рі різ­них га­лу­зей еко­но­мі­ки на­шої кра­їни та гро­ма­дян — по­над 800 млрд грн. Ри­зи­ки пе­ре­стра­хо­ва­но у про­від­них ком­па­ні­ях Ні­меч­чи­ни (26%), Ве­ли­ко­бри­та­нії (16%), Швей­ца­рії (12%), Авст­рії (6%), Фран­ції (4%), США, Че­хії та Поль­щі (по 2%), Іта­лії, Ні­дер­лан­дах, Бель­гії (по 1%).

У вітчизняний страховий ринок вкладено 500 млн євро іноземного капіталу відомих страховиків Австрії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Словенії, США, Франції. Серед юридичних осіб страхові компанії є одними з найбільших кредиторів банківської системи, адже вклали на її депозити понад 9 млрд грн — це майже 10% депозитної маси юросіб.
На страховому ринку працює майже 50 тис. українців. Він обслуговує значну кількість клієнтів, серед них майже 9 млн власників автомобілів, 1,5 млн користувачів програм медичного страхування. Компанії зі страхування життя надають послуги півмільйону майбутніх пенсіонерів, які вирішили самостійно подбати про своє пенсійне забезпечення.
Значна кількість наших співгромадян користувалася страхуванням при отриманні споживчих кредитів. Торік понад 2 млн українців виїжджали за кордон у бізнессправах чи на відпочинок і мали поліси страхування. Щодня страхові компанії виплачують 10–15 грн відшкодувань.

Уряд ухва­лив рі­шен­ня про лік­ві­да­цію Дер­жав­ної ре­єс­тра­цій­ної та Дер­жав­ної ви­ко­нав­чої служб, а та­кож про пе­ре­да­чу їх­ніх функ­цій Мін’­юс­ту. Це — пер­ший етап ре­фор­ми. Кін­це­вою ме­тою змін є за­про­ва­джен­ня змі­ша­ної сис­те­ми ви­ко­нан­ня рі­шень су­дів із за­лу­чен­ня­м при­ват­них ви­ко­нав­ців. Вод­но­час бу­де за­про­ва­дже­но сис­те­му бо­ну­сів для пра­ців­ни­ків цієї сфе­ри за ре­зуль­та­та­ми ефек­тив­но­сті їх­ньої ро­бо­ти.

Функції Державної реєстраційної служби мають бути поступово передані місцевим органам самоврядування разом з усіма коштами, передбаченими на реалізацію цих функцій. Найближчим часом будуть визначені області, в яких Мін’юст запустить пілотний проект передачі функцій надання реєстраційних послуг на місця.
Уряд днями ухвалив рішення про оптимізацію системи органів юстиції. Рішення забезпечить скорочення кількості структурних підрозділів у системі юстиції вдвічі. Також на 20% буде скорочено кількість співробітників центрального апарату та на 10% — працівників територіальних органів юстиції. Загалом кількість співробітників у системі юстиції знизиться на 2500 осіб по всій Україні.
«Таким чином, ми оптимізуємо роботу і усунемо надмірну кількість керівників у системі юстиції. Адже в рамках проведеного аудиту ми підрахували, що у нас у системі 1 керівник на 9 працівників. Працювати немає кому — всі керують. Нині ми прибираємо цю проблему», — зазначає перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова.

Май­же в кож­но­го, ко­му до­во­ди­лось от­ри­му­ва­ти до­від­ки, до­зво­ли, ви­пи­ски, щось ре­єс­тру­ва­ти, за­ли­ши­ли­ся не ду­же при­єм­ні вра­жен­ня від спіл­ку­ван­ня з вла­дою. Бі­га­ни­на по ко­ри­до­рах ус­та­но­ви, яка пра­цює пів­то­ри го­ди­ни на день кіль­ка днів на тиждень, без­кі­неч­ні чер­ги, на­бун­дю­че­ні чи­нов­ни­ки, які став­лять­ся до від­від­ува­чів зверх­ньо і не­доб­ро­зич­ли­во. Ін­ший бік цієї «ме­да­лі» — не­про­зо­рість про­це­су і, як на­слі­док, без­меж­не по­ле для ко­руп­ції.

Як це працює
Як заявив міністр юстиції Павло Петренко, корупційна складова 50 адміністративних послуг, які надавали в розрізнених кабінетах органів влади, сягала десятків мільярдів гривень на рік. Зламати ці астрономічні схеми має створення Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) — постійно діючих робочих органів або структурних підрозділів міської, селищної ради або Київської міськдержадміністрації чи районної держадміністрації. В них документи в громадян приймає не виконавець послуг, а адміністратор, який не має жодного відношення до виконання.
Зручність для відвідувачів очевидна — у ЦНАПі все в одному місці: приватизація житла, оформлення права власності на нерухомість, земельну ділянку, реєстрація суб’єктом підприємницької діяльності, отримання дозволу на будівництво чи перепланування, паспорта, реєстрація місця проживання тощо.

Антична афінська демократія вважається колискою сучасної європейської цивілізації. Практика її функціонування створила теоретичні й практичні зразки демократичного представництва, які залишаються актуальними донині. Особливо цей досвід є цікавим, зважаючи на політичні процеси, які в умовах економічної кризи відбуваються в Греції.
У грудні 2014 року грецький парламент із трьох спроб не зміг обрати нового президента. Це стало конституційною підставою для розпуску парламенту та проведення нових виборів. Фактично правляча правоцентрична коаліція свідомо спровокувала парламентсько-президентську політичну кризу, аби оновити свій мандат на продовження курсу непопулярних реформ.
25 січня 2015 року в Греції відбулися позачергові парламентські вибори. Переживши суворі заходи економії, які полягали у радикальному скороченні соціальних виплат, зарплат, пенсій, оптимізації кількості державних службовців, майже 35% греків проголосували за ліворадикальну коаліцію «Сіріза» (лідер Алексіс Ципрас).
Передвиборча програма лівих популістів привабила виборців ідеями дострокового завершення політики економії державних коштів із метою повного забезпечення виплат зовнішнього боргу. Зокрема, «Сіріза» виступає за списання кредиторами більшої частини грецьких боргів, за вихід Греції із монетарного союзу Євросоюзу та переходу зі спільної грошової одиниці євро на грецьку драхму.
Правлячі до виборів правоцентристи, які реалізовували курс економії, звинувачують «Сіріза» у безвідповідальності щодо ризиків виходу Греції із зони євро.