Антична афінська демократія вважається колискою сучасної європейської цивілізації. Практика її функціонування створила теоретичні й практичні зразки демократичного представництва, які залишаються актуальними донині. Особливо цей досвід є цікавим, зважаючи на політичні процеси, які в умовах економічної кризи відбуваються в Греції.
У грудні 2014 року грецький парламент із трьох спроб не зміг обрати нового президента. Це стало конституційною підставою для розпуску парламенту та проведення нових виборів. Фактично правляча правоцентрична коаліція свідомо спровокувала парламентсько-президентську політичну кризу, аби оновити свій мандат на продовження курсу непопулярних реформ.
25 січня 2015 року в Греції відбулися позачергові парламентські вибори. Переживши суворі заходи економії, які полягали у радикальному скороченні соціальних виплат, зарплат, пенсій, оптимізації кількості державних службовців, майже 35% греків проголосували за ліворадикальну коаліцію «Сіріза» (лідер Алексіс Ципрас).
Передвиборча програма лівих популістів привабила виборців ідеями дострокового завершення політики економії державних коштів із метою повного забезпечення виплат зовнішнього боргу. Зокрема, «Сіріза» виступає за списання кредиторами більшої частини грецьких боргів, за вихід Греції із монетарного союзу Євросоюзу та переходу зі спільної грошової одиниці євро на грецьку драхму.
Правлячі до виборів правоцентристи, які реалізовували курс економії, звинувачують «Сіріза» у безвідповідальності щодо ризиків виходу Греції із зони євро.