Важко не погодитись із Дмитром Борисовичем. Протягом останніх років тиловим забезпеченням війська не дуже переймалися. За словами багатьох знайомих офіцерів, їм, щоб виглядати пристойно перед підлеглими, доводилося власним коштом купувати взуття, шити однострої!
— Проблеми, пов’язані з речовим забезпеченням особового складу ЗС, виникли давно,— каже полковник Ігор Марчик. — Тому й не дивно, що з початком мобілізації довелося обмундировувати людей у такі камуфляжі, які через два-три місяці ставали непридатними для використання. Словом, скупий платить двічі. Щоб цього не було, треба купувати форму, пошиту з високоякісної тканини.
Потрібно переглядати і вартість харчування, яка визначалася років 8 тому: за час, що минув відтоді, ціни на ті ж м’ясо, рибу значно зросли, що теж вимагає додаткових коштів.
Попри витрати, які на перший погляд не мають прямого відношення до боєготовності армії, левова частка бюджету МО витрачатиметься саме на підвищення спроможності ЗС відстоювати територіальну цілісність України. Приміром, понад 5 мільярдів гривень керівництво військового відомства витратить на розвиток, придбання новітніх зразків озброєнь і техніки: нині вік деяких гармат, танків і бронетранспортерів становить 30–35 років, а то й більше. На потреби розвитку сучасних озброєнь планується витратити 14 мільярдів.
За словами міністра оборони Степана Полторака, держава не спроможна повністю забезпечити армію новою технікою. Тому доведеться відновлювати ту, яка дотепер зберігалася на базах та у сховищах, а також понівечену в зоні антитерористичної операції. Для цього передбачено 3,8 мільярда, а на покращення зв’язку між командуванням і частинами та підрозділами — 700 мільйонів гривень.
Цифри, названі вище, приємно дивують: за всі роки існування Збройних Сил України вони ніколи не отримували і половини таких коштів. Але...
Не слід забувати, що на сході країни точаться бойові дії, які з’їдають величезні кошти. Це — по-перше. А по-друге, вартість комплектуючих до тих же бронетранспортерів, БМП, танків значно зросла за цей час. Якщо врахувати ці та інші чинники, то зазначена сума не виглядатиме такою вже й астрономічною.
Збільшення асигнування на військо — це дуже добре. Однак це, як мовиться, лише половина справи. Головне — розумно розпорядитися грошима, не дати їх розкрасти або ж витратити не за головним призначенням, як це було у минулі роки. Тому для раціонального використання бюджетних грошей у МО розроблена нова концепція забезпечення ЗС.
За словами генерал-полковника Степана Полторака, цим питанням опікуватиметься департамент матеріального забезпечення, який очолює Неллі Стельмах — людина, котра ніколи не була пов’язана з діяльністю МО. Натомість як волонтер багато зробила для його відродження. І це вселяє впевненість, що витрати бюджету будуть прозорими, кожна копійка буде потрачена на обороноздатність держави. Оптимізму додає і той факт, що віднедавна у Міністерстві оборони працюють волонтери, які мають доступ до контролю за витрачанням бюджетних коштів, у тому числі до проведення тендерів щодо придбання речового майна, розв’язання інших проблем.
— При використанні грошей враховуватимуть те, що у минулі роки велася недостатня робота з протидії старим корупційним схемам, — вважає Степан Полторак. — Давалися взнаки неготовність підприємств оборонного комплексу працювати у посиленому режимі, відсутність стандартів щодо забезпечення Збройних Сил озброєнням, оснащенням та технікою.
Усі ці недоліки торік постійно змушували працювати в режимі прийняття кризових рішень. Тому, плануючи бюджет на 2015 рік, ми врахували необхідність боротьби з існуючими загрозами та потребу створення потужної вітчизняної армії.
До речі, нещодавно Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк вніс до парламенту законопроект, який передбачає збільшення чисельності ЗС до 250 тисяч осіб, при цьому зауваживши, що 204 тисячі з них носитимуть погони — будуть військовослужбовцями. Враховуючи це, а також те, що у поточному році загалом на зміцнення національної безпеки та оборони асигновано 90 мільярдів гривень, тобто понад 5% ВВП, держава змінила своє ставлення до цієї проблеми.
Сергій ЗЯТЬЄВ