Відсутність розвитку Збройних Сил
— Якщо відбудеться пряма військова інтервенція, як українське військо зможе протистояти?
Валентин Дейнеко: Збройні Сили України готові відбивати пряму військову загрозу, і про це ворог знає. Він знає, що понесе великі втрати в особовому складі та в іміджі. Ми зможемо в повному обсязі протистояти сильному навченому збройному ворогу. У цьому немає сумнівів. Чи змогли ми б це зробити шість місяців тому? Навряд чи. Ворог спізнився. Ми на сьогодні цілком зможемо дати гідну відсіч.
— Що привело до практичного знищення боєздатності українських Збройних Сил?
Валентин Дейнеко: Повна відсутність їх розвитку. Спроби за 20 років реформувати Збройні Сили України привели практично до повного розвалу армії. Загублено керування військами. Наведу останній приклад — рішення Міністерства оборони України забрати штаб округу зі Львова до Рівного. Чим це викликано? Ніхто з фахівців пояснити цей крок не може. Усі вузли зв’язку, всі комунікації залишилися у Львові, а особовий склад округу переїхав у Рівне. Це цілковитий удар по організації оборони регіону.
Після розвалу СРСР Україні дісталася велика за кількістю, особовим складом армія з непоганим озброєнням, з непоганим навченим особовим складом. Як ми скористалися цим? А ніяк.
Після розпаду СРСР на території України було понад 80 аеродромів. Я хотів би запитати в наших керівників, скільки залишилося з них? Поблизу Львова немає аеродрому в містах Черляни, Стрий, Дубно. Зараз під час війни (а це фактично війна йде) необхідний маневр аеродромами. Все було знищено з коренем. Немає аеродромів.
Військові частини, які залишилися від старої радянської армії, були боєздатні з навченим особовим складом. Ми масштабно скоротили військово-навчальні заклади. Я командував до 1998 року військовою частиною і знав, які спеціалісти приходять із військово-навчальних закладів України. Була дуже слабка підготовка. Плюс до того — жебрацьке матеріальне забезпечення.
Хто в армію йшов? Некваліфіковані і невмотивовані люди. Ось така армія і зустріла ворога. Слава Богу, що український народ самостійно, минаючи міністерські пороги, пішов воювати. І уміло це робить! Свого часу на радянську армію виділялися дуже великі гроші. І вони йшли на озброєння і на навчання особового складу.

Центр безпеки міста
— Які заходи вживаються на рівні Львівщини та Харківщини, аби протидіяти ймовірній прямій воєнній інтервенції з боку Російської Федерації?
Ігор Браславський: Питання територіальної оборони — комплекс багатьох заходів, які включають у себе навчання особового складу, підготовку матеріальної бази. На сьогодні у Львові відпрацьовано всі питання. Не просто відпрацьовано, а проведено неодноразові тренування не лише з тими фахівцями, які допущені безпосередньо до виконання заходів з територіальної оборони, але й залучені львів’яни, комунальні підприємства, підприємства різної форми власності.
Одне з основних завдань міської влади — забезпечення життя, здоров’я та безпечного існування всіх мешканців Львова. Наше місто налічує декілька десятків навчальних закладів. У ньому спостерігається великий потік туристів.
Юрій Підлісний: У Львові створено центр безпеки міста. До його складу входять експерти різних галузей, представники силових структур, органів місцевого самоврядування із залученням великої кількості громадських організацій та формувань. Починаючи з лютого, коли були так звані ночі гніву, представники силових структур не могли самостійно впоратися, а деякі просто самоусунулися від забезпечення правопорядку, тоді міський голова очолив наведення правопорядку в місті. Нині центр збирається раз на тиждень, а за необхідності — частіше.
Якщо взяти нічне патрулювання, то його проводять від 200 до 400 представників муніципальної міліції, представників громадських організацій у пішому порядку та на власних автомобілях. Коли погода була теплою, то патрулювання відбувалося на велосипедах. Протягом багатьох років працює гаряча лінія Львова, куди стікається вся інформація. В нас немає байдужих громадян, і вони повідомляють про все.
Валерій Дудко: Територіальна оборона України є системою загальнодержавних воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються в особливий період із завданнями: охорони та захисту державного кордону; забезпечення умов для надійного функціонування органів державної влади, органів військового управління, стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил); охорони та оборони важливих об’єктів і комунікацій; боротьби з диверсійно-розвідувальними силами, іншими озброєними формуваннями агресора та антидержавними незаконно утвореними озброєними формуваннями; підтримання правового режиму воєнного стану.
Андрій Побідаш: Харківщина вважається прикордонною областю. І те, що відбувається в Луганській і Донецькій областях, природно, відображається на Харківській області. Дорога на Донецьк, Луганськ і ділянка кордону, що безпосередньо дотична до Росії, на сьогодні посилено охороняється. Виставлено додаткові пости, ведеться постійний контроль на пунктах пропуску, і це знижує ймовірність постачання диверсійного матеріалу на територію Харківської області.
У процесі організації охорони бере участь населення Харкова. Наші волонтери допомагали споруджувати оборонну лінію з Росією. Волонтери постійно перебувають у Донецькій і Луганській області, возять військовим необхідне обмундирування, продукти харчування, медикаменти, усе, що сприяє життєдіяльності українського війська. Армія підтримується за рахунок матеріальних ресурсів, які є на території Харківської області.
— У Львові і Харкові досить часто ми чуємо повідомлення про замінування. Що робиться для запобігання терактам?
Ігор Браславський: Останнім часом у Львові почастішали повідомлення про замінування адміністративних будівель, навчальних закладів, вокзалів, стадіонів, торгових центрів. Нині повністю відпрацьовано алгоритм дій у тих чи інших ситуаціях: вибухонебезпечні заходи, загроза поширення небезпечних речовин. Поки що жодного повідомлення не залишено без уваги. В основному анонімні телефонні дзвінки про замінування у Львові надходять зі Східної України. У Львові в 2014 році було розкрито два теракти.
У 2013-му Харків отримав 21 дзвінок про замінування, Львів — 10. У 2014 вже у Харкові зафіксували 86, у Львові — 102. У Харкові в чотири рази збільшилася кількість дзвінків, у Львові — в десять. Частіше заміновують у Львові банки та органи влади, потім — школи та дитсадки. Рідше — правоохоронні органи, стадіон «Арена Львів» і на останньому місті — торгові центри, лікарні, військкомати, транспорт.
Зараз у Харкові, який перебуває в прифронтовій зоні, менше дзвінків, ніж у Львові. У цьому місті намагаються розкачати стабільну ситуацію і посіяти паніку серед населення і недовіру людей до органів центральної влади, місцевого самоврядування.
Валерій Дудко: У 2014 році в Харкові було розкрито 9 терактів. Левова частка повідомлень замінувань на Харківщині стосується транспорту. На другому місці — замінування органів влади, потім — правоохоронних органів, далі — військкомати та лікарні.

У Львіві затримано диверсійну групу
— У Львові була затримана диверсійно-терористична група. Розкажіть про основні заходи в боротьбі з терористами.
Руслан Бішко: Головне завдання Служби безпеки — робота, спрямована на викриття, припинення можливої терористичної загрози. Цю роботу ми проводимо у тісній взаємодії з міліцією, прикордонною службою, органами влади, управління. Вирішити її самостійно неможливо. Ми проводимо оперативно-пошукові, фільтраційні заходи. Як результат — викриття управлінням СБУ у Львівській області терористичної групи, яка іменувала себе як «Загін імені Кузнєцова». Ця терористична група складалася з п’яти громадян України, які пройшли диверсійну підготовку на території Російської Федерації в одному з таборів для найманців.
Група керувалася вказівками, які надходили від спецслужб Російської Федерації, в даному випадку — від Головного розвідувального управління Генерального штабу збройних сил Російської Федерації. Їм було наказано провести серію терактів на Львівщині, зокрема на об’єктах критичної інфраструктури та об’єктах оборонного комплексу.
— Яка мета цих терактів?
Руслан Бішко: Передусім — посіяти паніку, дестабілізувати ситуацію в регіоні, залякати населення. Терористична група, про яку я сказав раніше, мала на меті вчинити вибухи на вказаних об’єктах Львова. Групу було затримано за скоєння злочину 4 листопада 2014 року. Під час проведення обшуків на квартирах, де проживають члени цієї групи, було виявлено чотири гранати марки «РГ-42», одну гранату «Ф-1» й інструкції для виготовлення саморобних вибухових пристроїв. Відкрито кримінальне провадження за статтею «підготовка до вчинення терактів».
Усі учасники терористичної групи — громадяни України. Її керівником був колишній військовослужбовець Збройних Сил України. Він — росіянин. Свого часу він через особу, яка проживає в Криму і сприяла у захопленні там адміністрацій, вийшов на представників російських спецслужб. Вони запропонували свою допомогу. У членів групи була лише одна мотивація — гроші.
— Якщо оцінювати за 12-бальною системою ситуацію у Львові та Харкові, то які бали можна поставити?
Валерій Дудко: В Харкові я би оцінив ситуацію на 6 балів.
Руслан Бішко: Нині ситуація у Львові стабільна і контрольована. Тероризм — це таке явище, яке може виникнути в будь-якому місті і в будь-який час. І треба бути готовим до всього, але на сьогодні в нашому регіоні немає підґрунтя до тероризму, сепаратизму. В той же час існують терористичні загрози і намагання спецслужб Російської Федерації дестабілізувати ситуацію в західних регіонах, показати картинку сепаратизму в західних регіонах, висвітити в негативному світлі діяльність органів влади, залякати населення. І ми не виключаємо диверсійних та терористичних проявів. Тому працюємо на випередження, а гарантію може дати лише Бог.
Юрій Підлісний: На Львівщині немає прямої загрози військових диверсійних дій. Служба безпеки проводить заходи на випередження.
— Які поради ви можете дати українцям?
Руслан Бішко: Дуже важлива допомога наших громадян. Перш за все будьте пильними і небайдужими. Бачите підозрілих осіб, предмети, пакунки, відразу повідомляйте правоохоронні органи. З метою належної взаємодії з громадськістю при управлінні СБУ функціонує громадська рада. Ми активно співпрацюємо з представниками громадських організацій. У Львові є телефон довіри при управлінні СБУ: (032) 298 66 22 або телефонуйте на 102 чи 101. В нас добре відпрацьована система оповіщення і взаємодія. Ми одразу перевіримо отриману інформацію.
Розпитувала Інна БОРИСОВА, фото автора