Вітчизняний страховий ринок успішно виконує взяті Україною фінансові зобов’язання щодо низки міжнародних договорів та конвенцій. Зокрема, Візового кодексу Європейського співтовариства, Конвенції про уніфікацію правил міжнародних повітряних перевезень.
Долучилися наші страховики і до Конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою в результаті розвідки та розробки мінеральних ресурсів морського дна, до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням і до Гаазької конвенції про право, що застосовується до дорожньотранспортних пригод, міжнародної системи «Зелена картка».
Це сприяє підвищенню іміджу України, впливає на її міжнародне визнання. Зокрема, в Індексі людського розвитку Організації Об’єднаних Націй, Індексі ведення бізнесу Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації, а також в Індексі глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму, Індексі кращого життя Організації економічного співробітництва та розвитку.
Ядерний пул
В Україні діє Ядерний страховий пул, до якого входять 29 компаній. Він створений за постановою Кабміну на виконання Україною умов Віденської конвенції 1963 року «Про відповідальність за ядерну шкоду». Пул солідарно страхує відповідальність наших ядерних операторів. І все, що пов’язане з ядерними матеріалами,— їх транзит через територію України (з Європи йдуть ядерні відходи до Росії, а паливо з РФ — до країн Східної Європи), а також страхує відповідальність при ввезенні ядерного палива в Україну.
Незважаючи на економічну кризу, дефолтні рейтинги нашої держави, Ядерний страховий пул зміг інтегруватись в європейську спільноту. У світі перші ядерні пули з’явилися майже 60 років тому. Нині працюють 26, які об’єднують найбільші світові страхові компанії. Український Ядерний пул є невід’ємною частиною глобальної системи ядерної безпеки, працює за світовими правилами і стандартами.
Вітчизняний пул перестраховує українські ядерні ризики у 14 державах світу. Якщо станеться катастрофа і настане відповідальність оператора, то платитимуть за це не тільки 29 компаній нашого Ядерного пулу, а й 250 закордонних. Нашому пулу почали довіряти ризики іноземні компанії. Наразі він приймає ризики із 17 держав, зокрема Канади, Китаю, Швейцарії, Бельгії, Франції, Іспанії.
На жаль, влада вважає перестрахування схемним продуктом — отримання товару без поставки і прискіпливо перевіряла всі договори перестрахування. Але договір страхування набирає чинності коли він підписаний, а не коли здійснюється виплата. Український Ядерний пул має право перестраховувати ризики тільки у пулах. Раніше податкове законодавство передбачало, що ядерне перестрахування не обкладається податком. Зміни до Податкового кодексу зафіксували 12% податку.
Тож кількість охочих брати ризики у нашого пулу при такому податку різко зменшиться. Новий податок — не захист від фіктивного перестрахування і виведення грошей за кордон, кажуть експерти. В Україні немає компаній, які могли б самостійно, без пулів, страхувати ядерні ризики.
Без контролю і захисту
Нині інтереси страховиків і їхніх клієнтів нікому захищати, адже з 20 жовтня Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринку фінансових послуг, в тому числі страхових компаній та страхових посередників, і є колегіальним органом, підзвітним Верховній Раді, не діє. Не проводить засідань, оскільки не має кворуму (більшості) для ухвалення рішень. Членів Нацкомфінпослуг було звільнено указами Президента у жовтні минулого року.
Страховики жартують, що колись «молились» за те, аби регулятор на певний час припинив свою діяльність. Тепер бачать, що перестарались у своїх «молитвах»: три місяці бездіяльності контролера — це вже занадто. Страховикам дали свободу, тепер вони не знають, що з нею робити: відсутність регулятора блокує повноцінну роботу страхового ринку.
Компанії не можуть отримати і переоформити ліцензії, адже страхова діяльність належить до ліцензійних видів, що потребують державного регулювання. Припинено реєстрацію структурних підрозділів страховиків, а також договорів перестрахування. Не засвідчуються довідки про перестрахове відшкодування (виплату) за договорами перестрахування, укладеними з перестраховикаминерезидентами.
Не розглядаються скарги й звернення споживачів страхових послуг, а їх кожного місяця надходить більше 700. Неможливо внести зміни до Державного реєстру фінансових установ про страховиків. Низка страхових компаній на межі банкрутства, і понад 12 млн споживачів страхових послуг можуть не отримати належного їм відшкодування. Регулятор не затвердив плану роботи на 2015 рік і програми реформування.
Відсутність державного регулювання та нагляду за наданням страхових послуг і дотриманням законодавства у цій сфері серйозно шкодить міжнародній репутації України. Тож вітчизняний страховий ринок втрачає свої позиції перед світовою спільнотою, іноземними бізнеспартнерами, поглиблює ймовірність відтоку капіталу з країни.
Оскільки Нацкомфінпослуг є регулятором усього небанківського фінансового сектора (страховики, недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки, лізингові компанії, ломбарди, інші фінустанови), наслідки її бездіяльності можуть бути важкими і незворотними для всієї фінансової галузі.
До того ж ситуація, що склалася, суперечить реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна2020», у якій ідеться про те, що головною передумовою реалізації Стратегії є суспільний договір між владою, бізнесом і громадянським суспільством, де кожна сторона має свою зону відповідальності.
Податковий тягар
Відсутність регулятора призвела до того, що зміни до Податкового кодексу уряд прийняв без урахування позиції учасників страхового ринку. І це може призвести до негативних наслідків. Змінами до ПК запроваджено змішану систему оподаткування страховиків. Тобто 3% на дохід у вигляді страхових платежів та податок на прибуток на загальних підставах.
За оцінками експертів, це спричинить збільшення податку на прибуток у цьому році на 30–35%. У підсумку фінансовий стан страховиків погіршиться, бо компанії будуть змушені сплачувати податок незалежно від фінансового результату своєї діяльності. Прибуток нині отримувати складно, адже автомобілі продаються і страхуються погано, у людей немає зайвих грошей, аби купувати страхові поліси, тож обсяги страхування суттєво скорочуються.
Акціонери страхових компаній муситимуть щороку вносити кошти, щоб підтримувати платоспроможність компаній. Погіршиться якість страхових послуг, а іноземний капітал тікатиме з України. Запровадження подвійного оподаткування в системі страхування на тлі падіння загальних обсягів страхування може викликати збільшення збитковості страховиків, підвищення ризиків їхнього банкрутства.
Крім того, у змінах до Податкового кодексу не визначено, що буде віднесено до валових витрат страхових компаній і як це вплине на податки. Влада обіцяє додатково це прописати, але не каже коли. Якщо значна частина витрат страховиків буде включена до валових витрат, податки зростуть на 17–29%. В іншому випадку повагомішають утричі. В умовах збільшення страхових витрат компанії не витримають такого навантаження.
Тенденції і реалії
Як показує динаміка останніх років, страхова індустрія в Україні вийшла на певний рівень інвестиційної привабливості та представлена провідними транснаціональними страховими групами. Але вона ще не стала реальним фактором стабільності національної економіки і за своїми інституційними та функціональними характеристиками не відповідає сучасним тенденціям, відстає в процесі формування фінансової системи.
За потужністю і капіталом наші страхові компанії не можна порівняти з банками, які не мають подвійного оподаткування. Обсяги банківського капіталу в Україні сягають 1 трлн грн, у страховиків — лише 65 млрд. У найближчих сусідів — Словаччини та Угорщини — після реформи фінансового ринку ці капітали майже зіставні.
Страховикам довелось самим, без Нацкомфінпослуг, боротися за скасування постанови Нацбанку, що обмежувала купівлю валюти, яка була необхідна їм для перестрахування ризиків клієнтів в інших країнах.
Дія нацбанківської постанови вилилась у те, що у четвертому кварталі обсяги перестрахування скоротились удесятеро порівняно з 2013 роком. Чимало ризиків компанії не змогли перестрахувати. Тому є висока ймовірність, що неперестраховані ризики вплинуть на платоспроможність вітчизняних страховиків, і вони не зможуть покрити суттєві збитки своїх клієнтів.
Нині Нацбанк ввів до 33 банків тимчасову адміністрацію, деякі фінустанови вже на стадії ліквідації. Це теж негативно впливає на платоспроможність страховиків, оскільки вони, згідно із законодавством, мають розміщувати свої кошти на банківських депозитах. Зараз не всі банки можуть виконати свої фінансові зобов’язання, тож кошти споживачів страхових послуг під загрозою.
Парадокси
Україна тепер як ніколи потребує валюти. Страхові компанії у світі є активними провайдерами експорту. Зокрема, Швейцарія заробляє значні кошти на страхуванні і перестрахуванні українських страховиків. Поки що іноземці (юридичні й фізичні особи) довіряють нашим страховикам, укладають договори на страхування життя, майна, ядерних об’єктів. Якщо в іноземних клієнтів за кордоном стався страховий випадок, українські страховики чесно виплачують відшкодування.
Це позитивно впливає на їхню репутацію. А негатив у тому, що після таких відшкодувань вітчизняний страховик має заплатити державі 12% податку. За таких умов страховику недоцільно виходити на ринок експорту. Абсурд і в тому, що якщо клієнт української страхової компанії вирішив переїхати в іншу державу і став нерезидентом, то після закінчення дії страхового договору при виплаті страхової суми наш страховик повинен віддати 12% податку.
Це суперечить нормам СОТ. Наша країна відкрила після угоди із СОТ свій ринок, створила умови для реєстрації філій і представництв іноземних страхових компаній в Україні. А самі не можемо заробляти на іноземних ринках. Це небезпечний прецедент і в деяких випадках може призвести до конфліктних ситуацій, зокрема в ядерному страхуванні.
Пропозиції
Учасники страхового ринку просять владу внести зміни до Податкового кодексу: перевести страховиків на загальну систему оподаткування, скасувати подвійне оподаткування, а також оподаткування страхових виплат нерезидентам за рахунок коштів страховика.
Вони вважають також, що недоцільно нараховувати єдиний соціальний внесок за договорами страхування життя, і переконані у необхідності запровадження податкових стимулів за договорами добровільного медичного страхування для фізичних осіб. Страховики і громадські об’єднання споживачів страхових послуг вимагають відновлення державного регулювання та нагляду за страховою діяльністю, а також участі громадськості в обговоренні кандидатур на керівні посади Нацкомфінпослуг.
Необхідно, щоб нові керівники Комісії мали програму своєї діяльності, а не рекомендації тих, хто їх призначатиме на ці посади. Страхову галузь потрібно реформувати в рамках Стратегії сталого розвитку «Україна2020» на засадах прозорості, розвитку конкуренції та державноприватного партнерства.
На часі й ухвалення нового закону про страховий ринок з обов’язковим визначенням того, хто є споживачем страхових послуг, його прав, обов’язків і відповідальності. Нинішній закон приймався більше десяти років тому, тож не відповідає реаліям сьогодення.
Îëåíà ÊÎÑÅÍÊÎ
