Но­во­річ­ні свя­та люб­лять усі! До­рос­лі ве­се­лять­ся не­мов ді­ти, а ма­ле­ча ко­рис­тує­ть­ся мож­ли­віс­тю і вкла­дає­ть­ся спа­ти ко­ли за­ма­неть­ся, до­схо­чу си­дить пе­ред те­ле­ві­зо­ром та га­дже­та­ми.
Піс­ля три­ва­ло­го пе­ріо­ду пов­ної сво­бо­ди й без­від­по­ві­даль­но­сті важ­ли­во вчас­но по­вер­ну­ти­ся до зви­чай­но­го ре­жи­му сну та хар­чу­ван­ня, увій­ти у ро­бо­чу ко­лію, а іно­ді й ски­ну­ти за­йві кі­ло­гра­ми.
Як слід це ро­би­ти, ми роз­пи­та­ли фа­хів­ця — лі­ка­ря-гі­гі­єніс­та Пет­ра ДАНЬ­КА.

12 СІЧНЯ — 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ ПАВЛОВИЧА МАЩЕНКА (1929–2013), УКРАЇНСЬКОГО КІНОРЕЖИСЕРА

За ра­дян­ських ча­сів йо­го на­зи­ва­ли спів­цем ро­ман­ти­ки ре­во­лю­ції, мит­цем ви­зна­че­ної гро­ма­дян­ської по­зи­ції, яко­му при­та­ман­на пуб­лі­цис­тич­ність і точ­ність ху­дож­ньо­го вті­лен­ня.
Фільм «Ко­мі­са­ри» де­мон­стру­вав­ся у Пі­зі (Іта­лія) на МКФ «Но­ве в мо­ві кі­но». За фільм «Шлях до Со­фії» ре­жи­сер удо­стоє­ний прес­тиж­них на­го­род у мис­тец­тві Бол­га­рії: на­го­ро­ди Со­фії і ор­де­на свя­тих Ки­ри­ла і Ме­фо­дія. За фільм «Овід» — ор­де­на Коман­до­ра від пре­зи­ден­та Іта­лії.

9 СІЧНЯ — 95 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИХАЙЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧА ЗАДНІПРОВСЬКОГО (1924–1980), УКРАЇНСЬКОГО АКТОРА

Як­що б вам ви­па­ло меш­ка­ти по­бі­ля Те­ат­ру іме­ні І. Фран­ка у Ки­єві у 60–80-х ро­ках ми­ну­ло­го сто­річ­чя, то ви обо­в’яз­ко­во б звер­ну­ли ува­гу на став­но­го кра­се­ня з буй­ною ледь си­вою чуп­ри­ною і ви­раз­ним по­гля­дом си­ніх очей, який час­то-гус­то про­гу­лю­вав­ся у скве­ри­ку тут же або си­дів бі­ля пам’­ят­ни­ка Ка­ме­ня­ре­ві не­по­далік.
Усі міс­це­ві, так би мо­ви­ти, на­віть да­ле­кі від за­хоп­лен­ня те­ат­ром чу­до­во зна­ли — це Ми­хай­ло За­дніп­ров­ський, при­ма Ук­ра­їн­ської дра­ми. Ну а ті, хто від­від­ував те­атр, бу­ли в за­хва­ті від пе­ре­кон­ли­вої, на­віть за­хоп­ли­вої гри-пе­ре­вті­лен­ня ак­то­ра у чис­лен­них ви­ста­вах фран­ків­ців.

Українська актриса, народна артистка України Наталія Сумська з’явиться в історичній драмі «Чорний ворон» за мотивами однойменного роману Василя Шкляра. Про це вона розповіла в інтерв’ю Укрінформу.
«Зараз я знімаюсь у повнометражному фільмі за романом Василя Шкляра «Чорний ворон», який створюється телеканалом «1+1» за підтримки Державного агентства з питань кіно. У мене там трохи містична роль провидиці, знахарки, лікувальниці Явдохи», — сказала Сумська.

На здобуття Премії імені М. Рильського, якою відзначають прозаїків і поетів за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів або за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу, цього року висунули 11 номінантів та 13 художніх творів.
Про це повідомляє прес-служба Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Кар­ти­ну ви­дат­но­го ук­ра­їн­сько­го жи­во­пис­ця дру­гої по­ло­ви­ни ХIХ — по­чат­ку XX сто­літь Сер­гія Ва­силь­ків­сько­го «Етюд з бу­дин­ком» че­рез 75 ро­ків зно­ву ви­став­ле­но в Хар­ків­сько­му ху­дож­ньо­му му­зеї.

Учасниками публічної презентації картини стали до півсотні представників громадськості, керівники області, художники, мистецтвознавці.

Най­ста­рі­ший при­ват­ний те­атр Ук­раї­ни — Ки­їв­ський дра­ма­тич­ний те­атр «Бра­во» — не­що­дав­но звер­нув­ся до су­час­ної фран­цузь­кої дра­ма­тур­гії. Тут по­ста­ви­ли ви­ста­ву «Ан­ге­ли не сплять» за п’єсою Бер­на­ра Вер­бе­ра «Лас­ка­во про­си­мо до раю».

Режисер-постановник — актор театру і кіно Юрій Потапенко. Його перші режисерські роботи належать до початку 90-х років.

На­ро­див­ся Ва­силь близь­ко 330 ро­ку в Ке­са­рії, ад­мі­ніс­тра­тив­но­му цен­трі Кап­па­до­кії, і по­хо­див із ві­до­мо­го ро­ду, що сла­вив­ся як знат­ніс­тю і ба­гат­ством, так і да­ру­ван­ня­ми і рев­но­сним слу­жін­ням хрис­ти­ян­ській ві­рі.

Перші роки життя святий Василь провів у батьківському маєтку на річці Ірис, де виховувався під керівництвом матері і бабусі, високоосвіченої жінки.

Поч­не­мо з то­го, що остан­ній день ста­ро­го і пер­ший день но­во­го ро­ку укра­їн­ці по­єд­ну­ва­ли зі свят­ку­ван­ням Ме­лан­ки (Ма­лан­ки) і Ва­си­ля.

Зустріч Нового року починалася так званим Щедрим вечором або Маланками. Взагалі Новий рік у наших предків за стародавніми язичницькими традиціями мав цілком господарський характер, тому вся увага в новорічних святкуваннях спрямована на ублагання «Щедрого Бога», що цієї святкової ночі невидимо сходив до хлібороба, до скотаря, оглядав їхнє господарство, худобу, поля і переселяв добрих духів-ладо, душі покійників, роду чи родини на хліборобські ниви, де вони були охоронцями врожаю.

На пре­крас­ній ук­ра­їн­ській зем­лі, да­ро­ва­ній Бо­гом, тво­ри­ли на­ші пред­ки не­по­втор­ні на­род­ні свя­та, сим­во­ли, зви­чаї, що ста­ли не­від’­єм­ни­ми скла­до­ви­ми на­ціо­наль­но­го ха­рак­те­ру.

Особливе місце серед народних традицій посідає святкування Нового року, де органічно зливались як прадавні, ще язичницькі увірування, так і нові, християнські обряди.