26 КВІТНЯ — ДЕНЬ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

ЗА ЧАС РОКІВ ІСНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ «ЧОРНОБИЛЬ» ЙОГО ВІДВІДАЛИ ПОНАД МІЛЬЙОН ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ТА ІНШИХ КРАЇН СВІТУ

«Ми взяли лише документи...»
...Якщо підніматися сходами Музею, кидаються в очі таблички з назвами поліських сіл: Копачі, Вільшанка, Городчан, Рудня Іллінецька. Колись тут жили люди, господарювали, народжували дітей.
Сьогодні їхні вулиці заросли бур’янами, а в хатах — зловісна тиша: мешканців цих та ще 72 інших населених пунктів — після вибуху на 4му енергоблоці Чорнобильської АЕС — евакуювали.

Верховна Рада ухвалила Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». За нього проголосували 278 народних депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє Укрінформ. Після ухвалення мовного закону депутати заспівали Гімн України.

Цим законом створюється Національна комісія зі стандартів державної мови та запроваджується посада уповноваженого із захисту державної мови.
Нацкомісія складатиметься з дев’яти членів, яких призначатиме Кабінет Міністрів. Серед повноважень цього органу — затвердження вимог до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України.

ЧО­МУ ВАЖ­ЛИ­ВО ПАМ’­ЯТА­ТИ ПРО ЗДО­БУТ­КИ ПО­ПЕ­РЕД­НІХ П’Я­ТИ РО­КІВ

Перше враження від оприлюднених після другого туру президентських виборів екзит-полів в автора цих рядків зводилися до того, що Україна певним чином відкотилася навіть не в 2010 рік (коли перемогу отримав Віктор Янукович), а в 1991-й.

Річ у тім, що тодішній беззаперечний взірець патріотично налаштованих людей В’ячеслав Чорновіл за результатами президентських виборів отримав трохи більше 23% підтримки. Нині ж, 21 квітня, приблизно стільки ж удалося зібрати чинному Главі держави Петрові Порошенку, котрий як своєю попередньою роботою, так і усією передвиборною кампанією позиціонував себе саме як лідер патріотичних сил.

З 1 квіт­ня «до­ступ­ні лі­ки» ви­да­ють за елек­трон­ни­ми ре­цеп­та­ми. Та­ки­ми по­ві­дом­лен­ня­ми за­ряс­ні­ли за­со­би ма­со­вої ін­фор­ма­ції на­пе­ре­до­дні цієї да­ти. Де­які з них на­віть пе­ре­мож­но спо­віс­ти­ли, що за пер­ший день ви­пи­са­но по­над 10 тис. без­плат­них ре­цеп­тів, за яки­ми мож­на от­ри­ма­ти ме­ди­ка­мен­ти па­ці­єн­там, хво­рим на сер­це­во-су­дин­ні за­хво­рю­ван­ня­ми, діа­бет ІІ ти­пу та брон­хі­аль­ну ас­тму.

Однак невдовзі бравурні реляції стихли, адже насправді люди другий місяць не можуть отримати медикаменти за урядовою програмою «Доступні ліки» ні за якими рецептами. У березні не отоварили паперових рецептів, хоча навіщось їх виписували, а на середину квітня ніяк не пристосуються до електронних, вигадуючи все нові причини заради свого виправдання.

Зелений чай є улюбленим напоєм багатьох людей. Він також вважається основним продуктом традиційної китайської медицини. Напій став популярним у всьому світі завдяки своїй користі для здоров’я. Які ж переваги дарує ця рослина, з якої робиться такий цілющий напій?
Зелений чай містить протизапальні сполуки, які захищають клітини від ушкодження. Дослідження також пов’язують вживання зеленого чаю з поліпшенням здоров’я серця і втратою ваги.

Зараз лікарі перевіряють ризик захворювання серця у молодих людей на біговій доріжці. Нове дослідження Гарвардського університету передбачає більш швидкий і точний показник стану здоров’я — віджимання.
Згідно з цим тестом чоловіки, які можуть віджатися понад 40 разів, на 96% менше схильні до серцевих захворювань. Ті, хто може виконувати цю вправу не менше 10 разів, потрапляють під відносно низький ризик інфарктів та інсультів.
Провідний автор, доктор медицини Джастін Янг із Гарвардської школи громадської охорони здоров’я імені Чана у Бостоні, вважає, що віджимання може стати простим методом оцінки ризику серцево-судинних захворювань.

Ни­ні в мо­ді ор­га­ніч­ні про­дук­ти зі спе­ціа­лі­зо­ва­них крам­ниць. Вва­жа­єть­ся, що са­ме спо­жи­ван­ня та­ких хар­чів га­ран­тує вам дов­го­літ­тя й здо­ров’я.
А чи мож­на до­сяг­ти гар­ної якос­ті жит­тя, спо­жи­ва­ючи звич­ні про­дук­ти для укра­їн­ців — греч­ку, ка­пус­ту, морк­ву, осе­лед­ця, гар­буз? Про це ми роз­пи­та­ли фа­хів­ця — лі­ка­ря-діє­то­ло­га Ва­си­ля Се­ме­но­ви­ча ГУНЬ­КА.

— Що та­ке здо­ро­ве хар­чу­ван­ня по-ук­ра­їн­ськи?
— «Здорове харчування» — це не розкручені та дорогі авокадо, кіноа і лосось, а рідні і доступні гречка, гарбуз, оселедець, яйця тощо. В Україні вирощують усе необхідне, тому де б ви не були, ви можете купити продукти для здорового харчування.

Олександр Вертинський — легендарний співак, композитор та засновник естрадного жанру, якому французи надали вишукане ім’я — chanson, нарешті повернувся до Києва. Його бронзова постать прикрашає Андріївський узвіз і радує киян та численних гостей міста.

Відкриття пам’ятника видатному киянину припало на 21 березня цього року з нагоди 130-річного ювілею від дня його народження, а в Музеї однієї вулиці відкрилася виставка «Киев — родина нежная» на зворушливі поетичні рядки ювіляра, присвячені рідному місту.

На ка­мер­ній сце­ні На­ціо­наль­но­го ака­де­міч­но­го дра­ма­тич­но­го те­ат­ру іме­ні Іва­на Фран­ка від­бу­ла­ся прем’­єра ви­ста­ви «Сто­рон­ні се­ред нас» за п’єсою су­час­но­го ка­над­сько­го дра­ма­тур­га Ааро­на Буш­ков­ськи.
Ре­жи­сер-по­ста­но­вник — Пет­ро Іль­чен­ко. Сам ре­жи­сер зі­знає­ть­ся, що вже са­ма на­зва роз­кри­ває ідею тво­ру. Прем’­єра ви­ста­ви, влас­не, ста­ла своє­рід­ним по­да­рун­ком для ре­жи­се­ра: не­що­дав­но Пет­ро Іва­но­вич від­зна­чив своє 65-літ­тя.

«Часто-густо життя обділяє нас найціннішим — спілкуванням. Хвороби, втомленість. Ніби кажуть людині — ти закінчився, тебе вже немає. А Бог у найважчих ситуаціях дарує щастя. Люди, які обділені, які хворі на Альцгеймера, знаходять один одного», — розповідає про виставу режисер-постановник Петро Ільченко.

Ци­ми дня­ми за іні­ці­ати­ви і ак­тив­но­го спри­ян­ня Все­ук­ра­їн­ської бла­го­дій­ної ор­га­ні­за­ції «Ук­ра­їн­ський фонд куль­ту­ри ім. Бо­ри­са Олій­ни­ка» на бу­дин­ку, де три­ва­лий час пра­цю­вав по­ет, від­кри­то — на йо­го честь — ме­мо­рі­аль­ну дош­ку.

Витоки цієї громадської організації сягають квітня 1987 року, а засновником і керівником Фонду протягом десятиліть був Борис Ілліч Олійник.
Зробімо невеличкий екскурс у минуле. Буквально через кілька місяців після «народження» Фонду його керівництво спільно з Українським товариством охорони пам’яток історії й культури порушило перед тодішньою компартійною владою Української РСР і Міністерством оборони СРСР питання про відродження Києво-Могилянської академії, на базі якої було військове училище.