Та що там якісь два місяці, скажуть більшість учасників урядової програми. За останні півроку люди не бачать обіцяних медикаментів чотири місяці. Торік у листопаді та грудні їх не виписували, бо закінчилося фінансування, а в січні нинішнього року — бо ще не розпочалось. У березні, як уже було сказано, рецепти виписали, але ліків не видали... бо готувалися до переходу на електронні рецепти.
І так «підготувалися», що половина місяця вже позаду, а люди бігають у пошуках медикаментів. Хоча тільки послухайте, які райдужні перспективи їм обіцяли. МОЗ навіть розписало 9 кроків, які пацієнтові треба зробити, аби запросто отримати доступні ліки.
Отже, слід записатися на прийом до сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким у вас підписана декларація (без неї не обійтися). Лікар випише е/рецепт, в якому можливість помилок мінімальна, звірить номер мобільного телефону відвідувача і назве пацієнту код мобільного оператора та останні цифри номера.
Після реєстрації рецепта в електронній системі на мобільний телефон пацієнта приходить СМС із номером рецепта та кодом підтвердження для отримання ліків в аптеці. Якщо є потреба, лікар може роздрукувати консультаційний висновок, де є інформація про виписані ліки та номер електронного рецепта.
Далі пацієнт іде у будь-яку аптеку на території України, яка бере участь у програмі, називає працівнику аптеки 16-значний номер рецепта і той входить у програму «Доступні ліки». Відвідувач обирає лікарський засіб, називає 4-значний код підтвердження та отримує свої медпрепарати.
Нахвалювали нову систему на всі лади. Мовляв, не доведеться довго висиджувати в поліклініці, бо на оформлення е/рецептів лікарі будуть витрачати значно менше часу (не потрібно заповнювати корінець рецепта, де слід було вказати прізвище, ім’я, по батькові пацієнта, прізвище лікаря, діючу речовину, кількість доз, а потім це повторити в самому рецепті). Та й навіть приходити на прийом не доведеться: оформити рецепт можна, спілкуючись із лікарем телефоном.
Так само без проблем придбати медикаменти у будь-якій аптеці — учасниці програми. Їх хоч відбавляй: майже 790, тобто понад 5000 локацій по всій Україні. За кодом, як за помахом чарівної палички, ліки опиняться у вашій домашній аптечці.
Насправді така «вигода» обернулася справжнім знущанням над тяжкохворими людьми, адже саме на них зорієнтована програма «Доступні ліки». Ось приклад не з глибинки, а зі столиці.
Не отоваривши березневих паперових рецептів, людина кинулася за електронними, щоб уже хоча б у квітні отримати бажане. Та не тут-то було. Наприкінці березня у поліклініці ще ніхто нічого не знав, як і в перші дні квітня. Згодом е/рецепти таки почали оформляти. Однак, вистоявши чергу до сімейного лікаря, попередньо записавшись за тиждень (раніше вільних вікон не було), хепі-ендом усе не завершилося.
У нашому конкретному випадку медсестра довго намагалась оформити рецепт і навіть здійснила більшу частину процедури, та завершити її так і не змогла. З’ясувалося, що зависла система. Тож рецепт роздрукували на аркуші А-1 і порадили з ним іти до аптеки.
Але й на цьому пригоди не закінчилися. В аптеці навіть не стали дивитися на пред’явлений папірець, заявивши, що ще не перейшли на електронну систему. І це не в якомусь ФОПі, що займається продажем ліків на селі, а в мережевій аптеці «Доброго дня», чиїми закладами Київ просто обліплений.
Не ліпша ситуація й в інших фармацевтичних закладах. Відповідь одна: обслуговувати за е/рецептами не можуть через технічні несправності. Коли зможуть їх усунути, ніхто не знає. А пояснення чиновників від медицини скидаються на невдалі жарти із серії технічного гумору для «чайників». Людям розповідають про непоєднуваність між браузерами аптек і браузерами МІС?!
Ще «змістовніша» відповідь надійде, якщо звернутися на урядову гарячу лінію. Запит переадресовують у район, а звідти радять: «...пропонуємо з приводу будь-яких проблемних питань, які відносяться до компетенції КНП «КДЦ», звертатися до завідувача філії КНП «КДЦ» такого-то району».
Оскільки ні браузер, ні КНП «КДЦ» не медпрепарат, то від подальшого марнування сил та часу киян рятує комунальна мережа аптек «Фармація». Щоправда, частково. Бо там хоч і перейшли на нову систему, але якщо ви прийшли після 18 години, то ліки вам не «світять». Причина — нема доступу до системи.
Не пощастити може й через те, що багато людей шукають комунальні аптеки і вмить розгрібають «доступні» ліки. Навіть попередньо передзвонивши і переконавшись, що необхідні медикаменти є за певною адресою, прибувши на місце, можна їх не застати.
То що, врешті, сталось і яка причина такого масштабного збою? Урядова постанова про новий порядок реалізації програми «Доступні ліки» була підписана ще наприкінці лютого. Що робили Національна служба здоров’я, до якої перейшло адміністрування програми, і чим займалися комерційні мережеві аптеки впродовж березня, коли припинили видавати медпрепарати за паперовими рецептами, й чому до середини квітня не налаштували систему на сприйняття е/рецептів, чомусь нікого не цікавить. Головне — «прокукурікати» на всю країну про нове благо, а там — хоч не розвидняйся.
У регіонах ситуація не краща. Приміром, чернігівчанам у мережі аптек «Ліки України» медикаменти, передбачені програмою «Доступні ліки», за електронними рецептами також не видають. Пояснення інше: Національна служба здоров’я, якій перепідпорядкували програму, ще не підтвердила договору, який «Ліки України» подали туди в кінці березня.
Підтвердити його мають протягом 10 днів, а поки ліки не відпускають і за паперовими рецептами, бо, мабуть, розпорядження про заборону надійшло вчасно.
Звісно, промашку з е/рецептами можна було б якось виправдати, якби вона не була черговою у серії МОЗівських невдач. Річ у тім, що фахівці, які впроваджують реформу у сфері охорони здоров’я, чи то не вміють поєднувати теорію з практикою, чи то досить далекі від життєвих реалій. Їм ніхто не підкаже, що варто запускали хоча б пілотні проекти в якомусь регіоні, а не робили полігоном для випробовування своїх експериментів одразу всю країну.
Бо чого тільки не було за час реалізації урядової програми «Доступні ліки», яка стартувала 1 квітня 2017 року. На початковому етапі аптек, що дали згоду працювати за програмою, не вистачало. Комп’ютерні мережі цих закладів зависали, ліків бракувало. Аптекарі відмовлялися відпускати медпрепарати усім мешканцям міста, а відправляли їх на територію свого медокругу навіть після публічного роз’яснення очільниці МОЗ, що це протиправно.
Далі пішла чехарда з рецептами: їхню форму кілька разів змінювали, не провівши належного інформування лікарів. Потім традиційним став брак коштів у кінці року і врешті збій з електронними рецептами через непідготовленість до роботи в нових умовах.
Щоправда, тут уже накосячила Національна служба здоров’я, не проконтролювавши встановлення спеціального програмного забезпечення та вчасно не перепідписавши договорів з аптеками.
Запевнення отримувати медпрепарати за рецептами у будь-якій аптеці в Україні, яка має договір із НСЗУ, без прив’язки до місцевості, де цей рецепт видали, мало втішає. Невідомо й чи змінить зацікавленість аптек у реалізації програми перехід до адміністрування НСЗУ.
Бо за чинною досі системою аптеки фактично виступали кредиторами програми, оскільки держава відшкодовувала кошти вже за фактом видачі медикаментів та з певною затримкою. Це мало мотивувало аптеки брати участь у програмі.
Згідно з новим порядком субвенцій по регіонах більше не буде. Аптеки прямо укладають договір із НСЗУ і прямо від неї отримують кошти за кожен відпущений за програмою препарат. Тобто відшкодування вартості лікарських засобів буде відбуватися за принципом «гроші йдуть за пацієнтом в аптеку» і НСЗУ стане єдиним платником за програмою.
ДОВІДКОВО. Програма «Доступні ліки» триває два роки. За цей час у межах програми виписано кілька десятків мільйонів рецептів (лише у 2019 році їхня кількість виросла більш ніж на 6 мільйонів). Ліки призначаються для людей із системними хворобами, які не можуть обійтися без медпрепаратів.
За статистикою МОЗ, смертність від серцево-судинних захворювань становить 65% від загальної смертності населення в Україні. На діабет ІІ типу страждає мільйон людей. Це у 6 разів більше, ніж на діабет І типу (інсулінозалежний). Хворих на бронхіальну астму зареєстровано понад 210 тисяч. Здебільшого це діти та молодь.
2017 року коштів на реалізацію програми з бюджету було виділено 700 млн грн. На 2018-й та 2019 роки на «Доступні ліки» передбачили по 1 млрд грн. МОЗ затвердило новий перелік препаратів. Загалом до списку увійшли 258 препаратів, з яких пацієнти зможуть отримати 64 безкоштовно, решту — з доплатою.
Найдешевший препарат, що на 100% відшкодовує держава, коштує 4,76 гривні, найдорожчий — 898,22 гривні. На наступні півроку фармвиробники (а це 28 іноземних і 18 вітчизняних) гарантують 39 мільйонів упаковок препаратів, з яких 16 мільйонів пацієнти зможуть отримати безплатно..
Щоправда, про кількість клієнтів програми «Доступні ліки» невідомо, бо профільне міністерство не надто переймалося веденням такої статистики. Принаймні так стверджують аналітики. Точними даними володіють місцеві відділення Державного казначейства, куди подають звіти суб’єкти господарювання, що здійснюють відпуск ліків у рамках програми.
Однак вони не в змозі об’єктивно оцінювати дані щодо кількості рецептів та пацієнтів, які отримали ліки, та визначити чіткі критерії оцінки ефективності, з якою реалізується система реімбурсації. Причому не тільки цінові, а й медичні показники, такі як зниження смертності від цих захворювань, рівня госпіталізації, зменшення кількості випадків ускладнень хвороб тощо.

Тетяна КИРИЛЕНКО