На книжковій виставці-ярмарку Leipziger Buchmesse, що проходив у Лейпцигу (Німеччина), Україна була представлена гідно.
У рамках форуму «Видавництву Старого Лева» з книгою «Я так бачу» творчої майстерні «Аґрафка» була вручена бронзова премія престижного конкурсу за найкрасивішу книжку у світі Best Book Design from All Over the World. За призи конкурсу боролися майже 600 видавництв із 32 країн.

У сто­ли­ці на ро­зі Ан­дрі­їв­сько­го узво­зу та Бо­ри­че­во­го То­ку від­кри­ли пам’­ят­ник ви­дат­но­му ки­яни­ну — ес­трад­но­му ви­ко­нав­цю, ком­по­зи­то­ру та кі­но­ак­то­ру по­чат­ку XX сто­літ­тя Олек­сан­дро­ві Вер­тин­сько­му.

Захід приурочено до 130-річчя від дня народження артиста, а ініціатором установлення пам’ятника виступив колекціонер Олександр Брей.
«Сьогодні збулася мрія багатьох киян, і моя особиста. Тому що нарешті місто отримало пам’ятник легендарному співаку, який прославив Україну на весь світ», — зазначив Брей.

У На­ціо­наль­но­му ака­де­міч­но­му дра­ма­тич­но­му те­ат­рі ім. Іва­на Фран­ка, який зов­сім ско­ро від­свят­кує своє сто­річ­чя, не­що­дав­но звер­ну­ли­ся до ук­ра­їн­ської кла­си­ки.
Сер­гій Мас­ло­бой­щи­ков по­ста­вив ви­ста­ву VERBA за мо­ти­ва­ми дра­ми-фе­єрії Ле­сі Укра­їн­ки «Лі­со­ва піс­ня». Це вже не пер­ше звер­нен­ня фран­ків­ців до ві­до­мо­го тво­ру.

Вперше постановку «Лісової пісні» тут здійснив один із засновників театру Євген Коханенко 1921 року. Художник — Матвій Драк. В ролі Мавки виступила Феодосія Барвінська. Поновлення вистави відбулося 1922 року.

1 квіт­ня в Пол­та­ві вша­но­ву­ва­ли сво­го ви­дат­но­го зем­ля­ка — пись­мен­ни­ка Ми­ко­лу Ва­си­льо­ви­ча Го­го­ля. Ге­нія лі­те­ра­ту­ри, з ім’­ям яко­го по­в’язу­ють Пол­тав­щи­ну, увіч­ни­ли до­во­лі ори­гі­наль­ним спо­со­бом, ус­та­но­вив­ши йо­го брон­зо­ву скульп­ту­ру по­ряд із та­кою са­ме скульп­ту­рою Олек­сан­дра Сер­гі­йо­ви­ча Пуш­кі­на.

Обидва літературних генія, які познайомилися в російському Санкт-Петербурзі 1831 року, постали в бронзі у входу до п’ятизіркового готелю «Палаццо», що на розі вулиць Пушкіна та Гоголя.

10 КВІТ­НЯ — 30 РО­КІВ ВІД ДНЯ СМЕР­ТІ МИ­КО­ЛИ ГРИ­ГО­РО­ВИ­ЧА ГРИНЬ­КА (1920–1989), УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО АК­ТО­РА ТЕ­АТ­РУ І КІ­НО

Ми­ко­ла Гринь­ко на­ро­див­ся у Херсо­ні в ак­тор­ській сім’ї. Йо­го бать­ки гра­ли в тру­пі Ро­біт­ни­чо-се­лян­сько­го пе­ре­сув­но­го те­ат­ру. Хлоп­чик із ди­тин­ства знав, що він теж обо­в’яз­ко­во ста­не ак­то­ром. Усе зі­псу­ва­ла вій­на...

На фронті Микола служив стрільцем-радистом на бомбардувальниках дальньої дії і був комсоргом полку.

7 КВІТНЯ — 100 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОМЕЛЯНА ЙОСИПОВИЧА ПРІЦАКА (1919–2006), 
УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКОГО ІСТОРИКА, МОВОЗНАВЦЯ

Оме­лян Прі­цак на­ро­див­ся 7 квіт­ня 1919 ро­ку в се­лі Лу­ка на Сам­бір­щи­ні у сім’ї ме­ха­ні­ка по­тя­га Йо­си­па Прі­ца­ка та Емі­лії Кап­ко.
Бать­ко за­ги­нув як член Ук­ра­їн­ської га­лиць­кої ар­мії у поль­сько­му по­ло­ні в міс­це­во­сті Буг­шо­пи у ве­рес­ні 1919 ро­ку.
Ма­ти, вий­шов­ши вдру­ге за­між, у 1920 ро­ці пе­ре­їха­ла з од­но­літ­нім О

Піс­ля ого­ло­шен­ня в кра­їні про ре­фор­му­ван­ня жит­ло­во-ко­му­наль­ної сфе­ри укра­їн­ці ак­тив­но дис­ку­ту­ють що­до ефек­тив­но­сті об’­єд­нань спів­влас­ни­ків ба­га­то­по­вер­хо­вих бу­дин­ків (ОСББ). Як би там не бу­ло, а ОСББ та­ки ста­ють ре­аль­ніс­тю ни­ніш­ньо­го жит­тя укра­їн­ців, ко­жен дру­гий з яких про­жи­ває у ба­га­то­по­вер­хів­ках. І кіль­кість ОСББ зрос­тає. При­чо­му в ба­га­тьох ви­пад­ках аж ні­як не за­вдя­ки до­по­мо­зі вла­ди...

За да­ни­ми Все­світ­ньої ор­га­ні­за­ції охо­ро­ни здо­ров’я, у 2018 ро­ці об­сяг не­ле­галь­но­го ал­ко­го­лю ста­но­вив 36% за­галь­но­го рин­ку спирт­но­го і аж 53,6% — рин­ку міц­но­го ал­ко­го­лю.
За до­слі­джен­ня­ми та­ких між­на­род­них ор­га­ні­за­цій, як World Health Organisation (WHO), Euromonitor International та Investment Adviser Registration Depository (IARD), Украї­на в чис­лі тих кра­їн, де в «ті­ні» пе­ре­бу­ває по­над по­ло­ви­на рин­ку міц­них ал­ко­голь­них на­по­їв.

Про­хо­джен­ня мит­но­го кон­тро­лю ча­сом схо­же на ло­те­рею, за­пев­ня­ють біз­нес­ме­ни, які з ним сти­ка­ли­ся. По­при те що всі су­про­від­ні до­ку­мен­ти на­да­ні своє­час­но й у пов­но­му об­ся­зі, впев­не­но­сті у то­му, що мит­на про­це­ду­ра бу­де ви­три­ма­на успіш­но, не­має ні­ко­ли. То­му вар­то сте­жи­ти за остан­ні­ми тен­ден­ці­ями у мит­ній сфе­рі та у су­до­вій прак­ти­ці.

Саме про нові тенденції у світовій торгівлі, митній, податковій, банківській сфері йшлося на І форумі з митного права та міжнародної торгівлі, організованому Асоціацією правників України.

В Ук­раї­ні з 1 квіт­ня на­бу­ли чин­но­сті Дер­жав­ні бу­ді­вель­ні нор­ми, які міс­тять но­ва­ції що­до ін­клю­зив­но­сті бу­ді­вель і спо­руд, се­ред яких обо­в’яз­ко­ва ви­мо­га — пе­ред­ба­ча­ти уні­вер­саль­ні ро­бо­чі міс­ця з ура­ху­ван­ням по­треб лю­дей з ін­ва­лід­ніс­тю при про­ек­ту­ван­ні ус­та­нов, ор­га­ні­за­цій і під­при­ємств.

Про це повідомив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе у Facebook.