УК­РАЇ­НА ЗА­ЛИ­ШАЄ ЗИ­МО­ВУ ОЛІМ­ПІ­АДУ З ОД­НІЄЮ ЗО­ЛО­ТОЮ НА­ГО­РО­ДОЮ І РОЗ­ЧА­РУ­ВАН­НЯМ ВІД ВИ­СТУ­ПУ БІ­АТ­ЛО­НІС­ТОК

Ли­ше ди­во-стриб­ки Олек­сан­дра Аб­ра­мен­ка вря­ту­ва­ли ук­ра­їн­ський спорт від ве­ли­кої не­вда­чі у ко­рей­сько­му Пхенч­ха­ні. Зо­ло­та на­го­ро­да на­шо­го майс­тра фріс­тай­лу до­по­мог­ла уник­ну­ти нам без­ме­даль­них Ігор, як це бу­ло у Солт-Лейк-Сі­ті-2002 і Ван­ку­ве­рі-2010.

Сав­чен­ко, Бьйор­ген, Ле­дец­ка, хлоп­ці з Мек­си­ки і Тон­ги, вбо­лі­валь­ни­ці з КНДР і ба­га­то Він­ні-Пу­хів.
Укр­ін­форм на­га­дує лю­дей та по­дії, з яки­ми у нас бу­де асо­ці­юва­ти­ся зи­мо­ва Олім­пі­ада-2018.

Ве­ли­ка Ма­ріт Бьйор­ген
Норвезька лижниця Маріт Бьйорген виграла в Пхенчхані чотири медалі. Зокрема, вона взяла «золото» у престижному марафоні. Усього в її активі 15 олімпійських нагород у кар’єрі, з них 8 золотих.

За спос­те­ре­жен­ня­ми фа­хів­ців, синд­ром хро­ніч­ної вто­ми — од­на з най­по­ши­ре­ні­ших па­то­ло­гій на­шо­го ча­су, го­лов­ною озна­кою якої є не­вмо­ти­во­ва­на ви­ра­же­на за­галь­на слаб­кість, що спос­те­рі­гає­ть­ся три­ва­лий час і пе­ре­шко­джає ак­тив­но­му по­всяк­ден­но­му жит­тю лю­ди­ни.
Ста­тис­ти­ка, кот­ра знає все, за­зна­чає: синд­ром не об­ме­жує­ть­ся будь-яки­ми гео­гра­фіч­ни­ми або со­ці­аль­но-де­мо­гра­фіч­ни­ми гру­па­ми. За да­ни­ми різ­них ав­то­рів, час­то­та йо­го мо­же ста­но­ви­ти 1037 ви­пад­ків на 100 ти­сяч на­се­лен­ня.
От­же, проб­ле­ма іс­нує, тож слід щось ро­би­ти для її ви­рі­шен­ня. Щоб діз­на­ти­ся де­таль­ні­ше про цю не­ду­гу і на­крес­ли­ти шля­хи її по­до­лан­ня у ра­зі по­тре­би, ми звер­ну­ли­ся за по­яс­нен­ня­ми до спе­ціа­ліс­та — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Ган­ни КО­РОЛЬ.

Ак­ти­віс­ти Все­світ­ньо­го ру­ху пат­ріо­тів Ук­раї­ни про­ве­ли чер­го­вий етап між­на­род­ної ак­ції на під­трим­ку су­ве­ре­ні­те­ту і те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті дер­жа­ви в умо­вах ро­сій­ської аг­ре­сії.
Про це влас­но­му ко­рес­пон­ден­то­ві Укр­ін­фор­му у Брюс­се­лі роз­по­ві­ла ке­рів­ник ор­га­ні­за­ції Ірина фон Бург.

«Активісти Всесвітнього руху патріотів України у Сіднеї, Мадриді, Ризі та українському Дрогобичі приєдналися до міжнародної акції, спрямованої на привернення уваги міжнародної спільноти до посилення тиску на Росію для звільнення окупованого Криму та припинення російської агресії проти України», — розповіла активістка та волонтерка.

9 БЕ­РЕЗ­НЯ — 110 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ ТА­РА­СА БО­РОВ­ЦЯ (1908–1981), 
УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО ВІЙ­СЬ­КО­ВО­ГО І ПО­ЛІ­ТИЧ­НО­ГО ДІ­ЯЧА, ЗА­СНО­ВНИ­КА «ПО­ЛІСЬ­КОЇ СІ­ЧІ»

На­ро­див­ся май­бут­ній ге­рой у се­лі Бис­три­чі Кос­то­піль­ської окру­ги на Рів­нен­щи­ні у ро­ди­ні ба­га­то­діт­но­го се­ля­ни­на Дмит­ра Бо­ров­ця.
Ро­ди­на Бо­ров­ця бу­ла ба­га­то­діт­ною (дев’­яте­ро ді­тей) та ма­ло­зе­мель­ною. У ди­тин­стві за схо­жий на кар­топ­ли­ну ніс стар­ші ді­ти про­зва­ли Та­ра­са «Буль­бою». На що остан­ній ду­же об­ра­жав­ся, ко­ли ж у шко­лі про­чи­тав «Та­ра­са Буль­бу» Ми­ко­ли Го­го­ля, то по­чав сво­їм ім’­ям пи­ша­ти­ся.
Ди­тин­ство йо­го ми­ну­ло у роз­по­ві­дях ді­да Юлі­яна про пред­ка Бо­ров­ців, який во­ював на бо­ці геть­ма­на Ма­зе­пи про­ти Пет­ра I. Пер­шою ж книж­кою Та­ра­са, за якою він учив­ся гра­мо­ти, став Шев­чен­ків «Коб­зар», по­да­ро­ва­ний ко­лиш­нім во­яком ар­мії УНР.

Го­ло­ва Все­ук­ра­їн­сько­го то­ва­ри­ства «Про­сві­та» іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка Пав­ло Мов­чан за­кли­кав Пре­зи­ден­та за­хис­ти­ти ук­ра­їн­ську мо­ву, адже ру­си­фі­ка­ція в Ук­раї­ні за­гро­жує не ли­ше дер­жав­ній мо­ві, а й дер­жа­ві в ці­ло­му.
Про це він заявив під час круглого столу на тему: «Мова — консолідуючий чинник нації і нова хвиля русифікації України» в Укрінформі.
«Президент має абсолютно всі повноваження, якими наділила його Конституція, — і 8 стаття, і 10 стаття — наділила його всіма можливими інструментаріями для того, щоб вирішувати мовне питання. Є всі підстави вимагати це від Президента як від гаранта Конституції України»,— заявив він.

10 БЕ­РЕЗ­НЯ — 65 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ 
ТА­РА­СА ГА­РИ­НАЛЬ­ДО­ВИ­ЧА ПЕТ­РИ­НЕН­КА (1953), УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО КОМ­ПО­ЗИ­ТО­РА І СПІВ­АКА

Та­рас Пет­ри­нен­ко — ук­ра­їн­ський му­зи­кант, спі­вак, ком­по­зи­тор, по­ет. Він — ав­тор піс­ні «Ук­раї­на», що пе­ре­тво­ри­ла­ся на своє­рід­ний не­офі­цій­ний гімн на­шої Віт­чиз­ни.
Се­ред най­ві­до­мі­ших йо­го пі­сень — «Піс­ня про піс­ню», «Гос­по­ди, по­ми­луй нас», «Лю­бов моя», «Но­вий рік», «Ми не за­кін­чи­ли роз­мо­ву» та ін­ші. А ще — він син ге­ні­аль­ної спі­вач­ки Ді­ани Пет­ри­нен­ко.

Ле­ген­дар­ний Укр­ін­форм у 2018-му від­зна­чає своє 100-річ­чя. З цієї на­го­ди він за­по­чат­ко­вує цикл твор­чих зі­брань, які від­кри­ває фо­то­ви­став­ка, при­свя­че­на ки­їв­сько­му ме­це­на­то­ві Гри­го­рію Гла­ди­ню­ку.
Про це по­ві­до­мив ге­не­раль­ний ди­рек­тор агент­ства Олек­сандр Хар­чен­ко під час пре­зен­та­ції в Укр­ін­фор­мі фо­то­ви­став­ки «Гри­го­рій Гла­ди­нюк: крі­пак, який по­да­ру­вав Ки­єву па­ла­ци».

«Цього року Національному інформаційному агентству «Укрінформ» виповнюється 100 років. Це нагода осмислити нашу історію, побачити, хто її творив і до чого ця історія зобов’язує. А вона таки зобов’язує.

Зе­мель­не пи­тан­ня в Ук­раї­ні, на­пев­не, ще ду­же дов­го тур­бу­ва­ти­ме гро­мад­ськість, адже без­ліч за­ко­но­дав­чих ви­кру­та­сів нав­ко­ло ньо­го на­стіль­ки ус­клад­ни­ли шлях до ви­рі­шаль­но­го фі­ні­шу, що во­но час­то пе­ре­хо­дить з юри­дич­ної пло­щи­ни в по­лі­тич­ну.
Не сек­рет, що на га­ря­чо­му зе­мель­но­му пи­тан­ні зав­жди мож­на за­ро­би­ти не­по­га­ні по­лі­тич­ні ди­ві­ден­ди. Як по­лі­тич­ним си­лам, так і окре­мим по­лі­ти­кам. А піс­ля по­чат­ку ві­до­мих по­дій на Схо­ді Ук­раї­ни зе­мель­не пи­тан­ня ще біль­ше за­гос­три­ло­ся, бо з’яви­ли­ся но­ві пре­тен­ден­ти на зем­лю — учас­ни­ки АТО.

По­точ­ні ви­дат­ки на по­тре­би Зброй­них Сил Ук­раї­ни по­рів­ня­но з 2017 ро­ком збіль­ше­но на 16,8 млрд грн, або на 24,3%. П’яту час­ти­ну бю­дже­ту бу­де ви­ко­рис­та­но на озбро­єн­ня та вій­сь­ко­ву тех­ні­ку, що на 34% біль­ше, ніж то­рік.
За­га­лом цьо­го­річ­ний бю­джет Мі­ніс­тер­ства обо­ро­ни Ук­раї­ни ста­но­вить 86 міль­яр­дів гри­вень: по­діб­но­го ще не бу­ло в іс­то­рії Ук­ра­їн­ської дер­жа­ви і її вій­ська.