Військо
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Лютий 29, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 02 Березень 2018 20:25

Коли б українське військо фінансувалося так, як сьогодні, ми мали б чи не найсучаснішу армію Європи...

Rate this item
(0 votes)

По­точ­ні ви­дат­ки на по­тре­би Зброй­них Сил Ук­раї­ни по­рів­ня­но з 2017 ро­ком збіль­ше­но на 16,8 млрд грн, або на 24,3%. П’яту час­ти­ну бю­дже­ту бу­де ви­ко­рис­та­но на озбро­єн­ня та вій­сь­ко­ву тех­ні­ку, що на 34% біль­ше, ніж то­рік.
За­га­лом цьо­го­річ­ний бю­джет Мі­ніс­тер­ства обо­ро­ни Ук­раї­ни ста­но­вить 86 міль­яр­дів гри­вень: по­діб­но­го ще не бу­ло в іс­то­рії Ук­ра­їн­ської дер­жа­ви і її вій­ська.

2017-й — рік перелому в українському війську
Скільки українські офіцери середньої ланки говорили про необхідність переглянути ставлення держави до свого війська? Скільки незалежних експертів намагалися переконати українських президентів, прем’єрів і міністрів оборони збільшити видатки на армію? Але їх «не чули».
Почули лише навесні 2014-го, коли «зелені чоловічки» без єдиного пострілу захопили Крим, а на Донбасі влітку того ж року з’явилися батальйонно-тактичні групи регулярної російської армії.
Українське військо, роздягнене і роззуте, не могло нічого їм протиставити, окрім мужності і патріотизму своїх бійців. Улітку 2014-го російсько-сепаратистську орду зупинили. Ціною тисяч людських життів.
Після цього військово-політичний істеблішмент кардинально переглянув своє ставлення до українського війська, почавши суттєво збільшувати витрати на його утримання: вже у 2017 році було асигновано понад 69 мільярдів гривень, тобто 2,43% валового внутрішнього продукту (ВВП).
Це була рекордна за всю історію незалежної Української держави та її армії сума. З неї, за словами міністра оборони Степана Полторака, 13,5 мільярда витратили на закупівлю і модернізацію озброєння і військової техніки, 9,5 мільярда з’їли експлуатаційні витрати, а майже 3 мільярди пішли на підтримку інфраструктури МО: ремонт і утримання військових містечок тощо. Але...
Зі згаданих уже 69 мільярдів МО потратило 43 мільярди на утримання персоналу ЗС. Звісно, що без цього рядка витрат не обійтися, хоча ці витрати практично не вплинули на підвищення боєготовності війська, що нам украй потрібно! І все ж...
Торік Збройні Сили України поповнили майже 1300 одиниць озброєння та військової техніки.
Це, зокрема, система залпового вогню «Ураган», транспортні заряджаючі машини, зенітні самохідні установки «Шилка» та зенітні ракетні комплекси «Оса», танки Т-64, Т-72, бойові машини піхоти і бойові розвідувально-дозорні машини, самохідні артилерійські установки, радіолокаційні станції, протитанкові ракетні комплекси, а також військові літаки «Су-25», «Су-27» та «МіГ-29».
У 2017-му були зняті зі зберігання та повернуті на бойове чергування в зоні АТО близько 100 самохідних зенітно-ракетних комплексів середньої дальності «Тор».
Що стосується новинок, то протягом минулого року на озброєння надійшли нові зразки української зброї: переносний ракетний комплекс «Корсар», броньований автомобіль «Козак-2», автомат «Вулкан», радіорелейні станції тощо.

 

Про­си­ли по­над 141 міль­ярд. Да­ли 86 міль­яр­дів...
Наприкінці минулого року Міністерство оборони, Генеральний штаб дійшли висновку, що у 2018-му Збройні Сили потребують більш як 141 мільярд гривень.
Це — та сума, яка дозволить суттєво переозброїти армію, розпочавши виробництво новітніх зразків військової техніки та озброєння — таким був лейтмотив коментарів експертів з питань національної оборони. Але разом із тим вони досить скептично поставилися до озвученої суми, вважаючи, що військовим її не бачити ні тепер, ні навіть у найближчому майбутньому.
І не помилилися: Державним бюджетом України, затвердженим у парламенті, на українське військо у поточному році асигновано 86 мільярдів гривень. Тобто із суми, яку просили, військові недоотримали понад 50 мільярдів гривень. Однак зазначена сума стала рекордною в історії незалежної Української держави та її війська!..
Основними пріоритетами фінансування Міністерства оборони на поточний рік є оснащення військ сучасними зразками озброєння та військової техніки, належне тилове забезпечення і підвищення соцзахисту військовослужбовців. Так, передбачено 300 мільйонів гривень на закупівлю танків «Оплот». Це, звісно, не вирішить повною мірою проблеми стримування можливого наступу з боку Росії, але суттєво зміцнить нашу оборону.
Наші закордонні партнери теж допомагають у протистоянні зі «старшим братом». Зокрема, цього року від США має надійти озброєння, техніка, інші засоби, без яких не обійтися при веденні бойових дій, на 350 мільйонів американських доларів.
Окрім забезпечення частин і підрозділів, які стримують російських найманців на сході країни, існує чимало й інших проблем. Наприклад, утримання у безпечному стані арсеналів з озброєннями і боєприпасами. Події, що стались у Сватовому, під Калинівкою, зайвий раз підтвердили: вони вимагають постійного контролю. Ось що заявив нещодавно з цього приводу міністр оборони України Степан Полторак:
— Порядок збереження боєприпасів та підтримання живучості баз і арсеналів є проблемою державного значення. Вона яскраво проявилася з початком виведення радянських військ із Центральної Європи, коли сотні тисяч тонн боєприпасів складували на непідготовлених сховищах, базах, часто на ґрунті. Ресурс на ці об’єкти виділяли мінімальний, що призвело до жахливих наслідків.
З кожної такої надзвичайної події інспекційні групи провели службові розслідування. Є мої накази відповідно до висновків перевірок та притягнення до відповідальності посадовців. Були серйозні кадрові рішення.
Тільки після інциденту у Сватовому я звільнив заступника начальника Генерального штабу, притягнув до відповідальності ще чотирьох генералів, уже не кажучи про безпосередніх керівників, які відповідали за це сховище.
Правоохоронні органи мають закінчити розслідування, проте наші дані дають підстави говорити про здійснення на згаданих об’єктах диверсій. Але ми ще не отримали відповіді на запитання, як це відбулося.
Щоб кардинально змінити ситуацію, за дорученням Президента ухвалено комплексне рішення. Завершуємо проектування закритих залізобетонних підземних сховищ, які забезпечать надійність охорони і живучість арсеналів. У минулі роки на вирішення цієї проблеми виділяли лише 10–20 мільйонів гривень.
Цьогоріч разом із додатковими надходженнями виділено близько 300 мільйонів, а на наступний рік планується виділити 500 мільйонів бюджетних гривень. За них ми збудуємо сховища, здатні захистити боєприпаси навіть від авіаударів. Відбуватиметься й певна передислокація боєприпасів на інші склади, де є можливість їх зберігати.
Існують опрацьовані Генеральним штабом плани відбиття зовнішньої агресії, що передбачають наявність певних обсягів матеріально-технічних засобів. Кількість наявних боєприпасів достатня для ведення бойових дій. Звісно, якщо вони будуть тривалими, виникне потреба в постійному постачанні боєприпасів. Проте передумов для їхньої нестачі на лінії зіткнення немає.

 

Се­ред пріо­ри­те­тів — авіа­ція
Нікого, мабуть, не треба переконувати у важливості Повітряних сил щодо захисту країни. Повітряні сили — це насамперед сучасні літаки. І для того щоб вони могли виконувати завдання за призначенням, потрібні аеродроми.
Наприкінці 80-х їх було стільки, що хоч греблю гати. Але з початком «реформ», «оптимізації» Збройних Сил більшість із них виявилися непотрібними: зі 100 летовищ залишилося менше 30.
На сьогодні їх було б ще менше, але з початком російської агресії ця проблема привернула до себе увагу керівників держави і військового відомства. Тож почалися роботи з вирішення цієї проблеми.
Зокрема, відновлення аеродрому на Житомирщині: воно є надто дорогим, оскільки обійдеться для держбюджету в 700–800 мільйонів гривень. Якщо не виникне ніяких форс-мажорних обставин, то восени почнуться ремонтно-відновлювальні роботи.
Ще наприкінці 2015-го Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про відновлення та створення так званих аеродромних ділянок доріг оборонного значення. Що це таке? Дорожні ділянки протяжністю 1–2 кілометри, на які можуть приземлятися військові літаки: за часів колишнього СРСР в Україні були десятки таких доріжок.
Тепер настав час відновлювати, витрачаючи на це чималі кошти. Адже вимоги до таких запасних міні-аеродромів досить жорсткі. Вони, зокрема, повинні бути рівними, без найменшої тріщини, не кажучи вже про ямки. Окрім цього, на кінцях ділянок обабіч мають бути розташовані місця для розміщення літаків і автомобілів обслуговування тощо.
Утім, вже є деякі позитивні зрушення і в цій царині. Наприклад, під час навчань «Небесний щит-2016» кілька літаків «МіГ-29» та «Су-24» здійснили посадку на одній із таких ділянок, розташованій на автомобільній трасі Київ — Чоп.
Інфраструктура Міністерства оборони, яку ми успадкували від 3 військових округів, що дислокувалися за часів Радянського Союзу, є застарілою. І морально, і фізично. Тож цьогоріч понад 3 мільярди гривень спрямовуємо на будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт військових об’єктів.
На спорудження казарм поліпшеного планування для військовослужбовців за контрактом МО виділяє 1 мільярд гривень. На думку керівників військового відомства, навіть таке розв’язання житлової проблеми у ЗС сприятиме їх комплектуванню особовим складом.
За словами заступника начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗС України полковника Олександра Чергінця, понад 4 мільярди гривень будуть витрачені на відновлення і будівництво 756 об’єктів військового призначення.
Путінська Росія ще довго не залишить Україну у спокої. Це — аксіома. Наприклад, торік вона провела на території Білорусі військові навчання, під час яких відпрацьовувались і питання «наведення конституційного ладу» в нашій країні. Тож нашій державі довелося і цей фактор брати до уваги.
За словами начальника Генерального штабу ЗС України генерала армії України Віктора Муженка, на потенційно загрозливих напрямках були розгорнуті додаткові частини, перевірялись їхні дії, злагодження між собою органів оперативної та стратегічної ланки управління. Крім того, важливе значення мало й вивчення місцевості.
— Ми відпрацьовували питання захисту від загроз не лише тих, які несли російські навчання «Захід-2017», а й від перспективних, які можуть виникнути щодо України, — говорить Віктор Муженко. — Проаналізувавши ці дії, для адекватнішого реагування на згадані загрози зараз проводимо оптимізацію штатних структур, коригування системи управління військами, відновлення забезпечення технікою та матеріальними запасами, вдосконалення територіальної оборони. Усі ці питання сьогодні потребують певних змін, інколи суттєвих. Над цим і працюємо.

Сергій ЗЯТЬЄВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».