Не­що­дав­но у рам­ках ро­бо­чо­го ві­зи­ту до Ук­раї­ни мі­ніс­тра за­кор­дон­них справ Іта­лії від­був­ся ук­ра­їн­сько-іта­лій­ський біз­нес-фо­рум. Він став уні­каль­ною на­го­дою для об­го­во­рен­ня ос­нов­них ас­пек­тів та мож­ли­вос­тей спів­пра­ці у стра­те­гіч­но важ­ли­вих сфе­рах — енер­ге­ти­ці, енер­го­ефек­тив­но­сті, АПК, ін­фра­струк­ту­рі, се­ред­ньо­му та ма­ло­му під­при­єм­ниц­тві.

У форумі взяли участь представники 100 українських та 35 італійських компаній, фахівці банківської сфери, виробники автотехніки, спеціалісти аерокосмічної та оборонної промисловості, будівельних фірм, бізнесмени, які займаються відновлювальною енергетикою, дизайном, архітектурою, виробництвом харчів та медтехніки.

Мі­ніс­тер­ство со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки ство­ри­ло со­ці­аль­ний ві­део­ро­лик, в яко­му ін­фор­му­ють гро­ма­дян про проб­ле­му тор­гів­лі людь­ми та по­яс­ню­ють, як не ста­ти жер­твою.
Відповідне відео розміщено на сайті відомства.
«У зв’язку зі збільшенням випадків втягнення громадян України у злочинну діяльність на території іноземних країн Мінсоцполітики продовжує докладати зусиль щодо інформування громадян України про проблему торгівлі людьми та убезпечення їх від потрапляння у таку ситуацію», — ідеться в повідомленні.

Ста­тис­тич­на служ­ба ЄС — Єв­ро­стат — опри­люд­ни­ла чер­го­вий звіт про рі­вень мі­ні­маль­них мі­сяч­них за­рплат у кра­їнах-чле­нах.
Про це власному кореспонденту Укрінформу повідомили у Євростаті.
«У січні 2018 року Болгарія мала найменшу мінімальну зарплату в розмірі 261 євро на теренах ЄС. Країни на сході ЄС мають рівень мінімальних зарплат від 400 до 500 євро на місяць», — порахували у статистичній службі.

Закон про зміни до деяких законів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа 27 лютого опубліковано в офіційному парламентському виданні «Голос України».
Закон набирає чинності 27 березня поточного року.
«Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього закону.

Ка­бі­нет Мі­ніс­трів схва­лив змі­ни ме­ха­ніз­му мо­не­ти­за­ції суб­си­дій, що ви­рі­шує проб­лем­ні пи­тан­ня, які ви­ни­ка­ли в учас­ни­ків про­це­су з по­чат­ку за­про­ва­джен­ня но­вої сис­те­ми роз­ра­хун­ків за суб­си­ді­ями з 1 січ­ня 2018 ро­ку.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав міністр фінансів Олександр Данилюк.
«Уряд схвалив зміни механізму монетизації субсидій, що вирішує проблемні питання, які виникали в учасників процесу з початку запровадження нової системи розрахунків за субсидіями з 1 січня цього року. Нам вдалося досягти порозуміння, бо нас об’єднувала спільна мета — реальна монетизація субсидій, і всі сторони мають принципово однакове бачення напрямів реформування системи соціального захисту», — написав О. Данилюк.

Вер­хов­на Ра­да Ук­раї­ни на­да­ла пра­во на дер­жав­ну ці­льо­ву під­трим­ку для здо­бут­тя про­фе­сій­но-тех­ніч­ної та ви­щої осві­ти у дер­жав­них і ко­му­наль­них на­вчаль­них за­кла­дах усім ка­те­го­рі­ям учас­ни­ків бо­йо­вих дій та їх­нім ді­тям.

Зокрема, таке право надається і особам, які брали безпосередню участь в АТО у складі добровольчих формувань, що в подальшому були включені до складу Збройних Сил України та інших військових формувань та правоохоронних органів.
З цією метою депутати внесли зміни до законів «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про професійно-технічну освіту», «Про охорону дитинства», «Про вищу освіту».

Так на­зи­ва­ють він­ни­чан­ку Юлію Вот­чер бій­ці, які на Схо­ді Ук­раї­ни бо­ро­нять рід­ну зем­лю: спіль­но з ін­ши­ми не­бай­ду­жи­ми зем­ля­ка­ми ця жін­ка до­ста­ви­ла їм сот­ні тонн гу­ма­ні­тар­ної до­по­мо­ги.

Все по­ча­ло­ся з Май­да­ну...
— Приїхавши на початку грудня 2013 року до Києва у справах, побачила жорстоко побитих беркутівцями студентів, — розповідає жінка. — Коли я дивилася на цих дітей, які не побоялися виступити проти тодішнього режиму, у мене серце обливалося кров’ю. І я вирішила залишитись у столиці...

Уліт­ку 2014-го ця мо­ло­да врод­ли­ва жін­ка змі­ни­ла ви­шу­ка­ну сук­ню на ка­муф­ляж і ці­ли­ми дня­ми по­ча­ла мо­та­ти­ся Дон­ба­сом, опі­ку­ючись ма­те­рі­аль­ним за­без­пе­чен­ням ук­ра­їн­ських во­яків.
Її мож­на бу­ло по­ба­чи­ти на­віть там, ку­ди остер­іга­лись їха­ти ар­мій­ські ти­ло­ви­ки — у роз­та­шу­ван­ня час­тин і під­роз­ді­лів, які май­же ці­ло­до­бо­во пе­ре­бу­ва­ли під «гра­да­ми», а її ав­то­мо­біль не раз ста­вав мі­шен­ню ро­сій­ських най­ман­ців.
За­хис­ні шо­ло­ми, бро­не­жи­ле­ти, до­став­ле­ні нею бій­цям, уря­ту­ва­ли не од­не жит­тя: цю жін­ку, як зі­знав­ся у роз­мо­ві зі мною один офі­цер-фрон­то­вик, до кін­ця сво­їх днів зга­ду­ва­ти­муть сот­ні ук­ра­їн­ських во­яків.
Не­що­дав­но я зу­стрі­вся з па­ні Те­тя­ною і по­про­сив її зга­да­ти ті по­дії, учас­ни­ком яких во­на бу­ла, роз­по­віс­ти, як їй, жін­ці, вда­ва­ло­ся ви­три­му­ва­ти та­кі фі­зич­ні і мо­раль­ні на­ван­та­жен­ня. А ще — про сьо­го­дні­шню пар­ла­мент­ську ді­яль­ність.

Із­ра­їль­ські ме­діа пи­шуть, що ке­рів­ник уря­ду Із­ра­їлю, мож­ли­во, й ся­де на лав­ку під­суд­них, але не ско­ро. «Зви­ну­ва­чен­ня на мою ад­ре­су без­під­став­ні. Про­ти ме­не ве­ли 15 слідств і роз­слі­ду­вань. Ні­чо­го во­ни не да­ли і так бу­де й цьо­го ра­зу», — за­явив прем’­єр Бінь­ямін Не­тань­яху ми­ну­ло­го тиж­ня. Це бу­ла йо­го ре­ак­ція на по­дан­ня по­лі­ції до ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра про при­тяг­нен­ня прем’­єра до від­по­ві­даль­но­сті.

«Ми маємо достатньо доказів», — натомість заявила поліція. Йдеться про корупцію, зловживання владою та махінації з участю керівника уряду. Розслідування у справі Нетаньяху точиться вже понад рік і громадяни добре знають, про які звинувачення говориться.

Чо­ти­ри мі­ся­ці прой­шло піс­ля пар­ла­мент­ських ви­бо­рів у Че­хії, але по­лі­тич­на си­ту­ація за­ли­шає­ть­ся да­ле­кою від ста­бі­лі­за­ції.

Повторне обрання Мілоша Земана на посаду президента наприкінці січня зовсім не полегшило Андрею Бабішу місію формування уряду, а лише додало черговий елемент до і так уже неймовірно складної ситуації.
Початок року був багатим на політичні події. В середині січня нижня палата парламенту відмовила у вотумі довіри уряду меншості, сформованому рухом ANO Андрея Бабіша, та скасувала імунітет самого прем’єра, який підозрюється у розтраті дотацій з європейських фондів.