Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Сiчень 22, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 02 Березень 2018 20:34

«Земельний» фронт

Rate this item
(1 Vote)

Зе­мель­не пи­тан­ня в Ук­раї­ні, на­пев­не, ще ду­же дов­го тур­бу­ва­ти­ме гро­мад­ськість, адже без­ліч за­ко­но­дав­чих ви­кру­та­сів нав­ко­ло ньо­го на­стіль­ки ус­клад­ни­ли шлях до ви­рі­шаль­но­го фі­ні­шу, що во­но час­то пе­ре­хо­дить з юри­дич­ної пло­щи­ни в по­лі­тич­ну.
Не сек­рет, що на га­ря­чо­му зе­мель­но­му пи­тан­ні зав­жди мож­на за­ро­би­ти не­по­га­ні по­лі­тич­ні ди­ві­ден­ди. Як по­лі­тич­ним си­лам, так і окре­мим по­лі­ти­кам. А піс­ля по­чат­ку ві­до­мих по­дій на Схо­ді Ук­раї­ни зе­мель­не пи­тан­ня ще біль­ше за­гос­три­ло­ся, бо з’яви­ли­ся но­ві пре­тен­ден­ти на зем­лю — учас­ни­ки АТО.

Да­ва­ти чи ви­ді­ля­ти?
На початку АТО земельне питання в цьому сенсі помітно не загострювалося, бо учасників бойових дій, які законодавчо одержали можливість отримати свої два гектари землі, було ще небагато, і запаси землі дозволяли виділяти її бійцям, які поверталися з фронту.
Нині, коли через бойові дії на Донбасі пройшли вже майже півмільйона українців, які разом зі статусом учасника бойових дій отримали і право на «свою» землю, одержати жадані ділянки фронтовикам стає дедалі важче. І не лише тому, що землі вже справді бракує, а й тому, що земля-годувальниця приглянулася не тільки атошникам.
Через це сьогодні можна почути, що учасники бойових дій, повернувшись із передової, наче знову потрапляють у зону бойових дій. Тільки тепер їм протистоять уже чиновники та посадовці місцевого самоврядування, які всіляко гальмують видачу землі.
Тож безземельні учасники АТО вимушені об’єднуватися для захисту своїх прав і навіть вдаватися до блокування установ Держгеокадастру, організації акцій протестів біля селищних рад і облдержадміністрацій тощо.
На Полтавщині — визнаній аграрній області, де сьогодні проживають майже 11 тисяч учасників АТО, такі акції теж не виняток. Ледь не найбільше ситуація загострювалася торік, коли ті з учасників АТО, котрі не встигли отримати земельні ділянки раніше, зрозуміли, що без рішучих дій «своєї» землі їм не бачити, як власних вух.
hankoХмизу у багаття підкинули й наміри уряду обмежити розмір земельних ділянок, на які можуть претендувати учасники АТО, одним гектаром, а урізані ділянки продавати на земельних аукціонах. Справа вже дійшла до того, що атошники самі почали шукати вільні ділянки після того, як у райвідділах Держгеокадастру їм казали, що вільної землі немає.
Приміром, у липні 2017-го на Полтавщині попереджувальну акцію протесту провели учасники АТО, котрі вимагали реалізації свого права на отримання земельних ділянок. Зокрема, у Полтаві, Кременчуці та деяких райцентрах атошники заблокували входи до управлінь та відділів Держгеокадастру, намагаючись привернути увагу до свого питання.
Голова ГО учасників АТО та волонтерів «ПАТРІОТ» Олександр Русін розповідав тоді представникам ЗМІ, що на акцію протесту його побратимів змусила вийти ситуація з виділенням земельних ділянок учасникам АТО, яка склалася на Полтавщині.
Зокрема, після виходу постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 7 червня 2017 року, яка передбачає обов’язкове проведення земельних аукціонів, учасники АТО практично позбавлені права отримати землю.
«Через те що цією постановою відтепер змінено умови отримання земельних ділянок, які обов’язково виставляються на аукціони, учасники АТО практично позбавлені гарантованих державою прав на отримання земельних ділянок. Лише 25% земельних ділянок можуть виділятися цілеспрямовано для учасників бойових дій», — пояснив О. Русін.
За його інформацією, після того як постанова набула чинності, на Полтавщині понад 300 учасників АТО, які вже оформили документи на отримання земельних ділянок, заплативши за це по 2–3 тисячі гривень, чекали лише підпису відповідних наказів у ГУ Держгеокадастру області, залишилися без землі. Як і сотні інших учасників бойових дій, які перебувають у черзі.
Це обурило атошників і спонукало їх до акції протесту. Протестувальники порушили і питання відповідальності представників відділів Держгеокадастру в Чутівському та Лубенському районах, де через халатність працівників управління учасники АТО не отримали земельні ділянки.
Не краща ситуація складається для атошників навіть тоді, коли вони самі знаходять вільні ділянки землі, які влада могла б їм виділити. Часто виходить так, що одразу після того, як з’являється інформація про знайдені вільні ділянки, дивним чином вони вже за кілька днів отримують хазяїв. Звісно, не учасників бойових дій.
Так, наприкінці 2016 року у Решетилівському районі 41 га землі, яку виділили для учасників АТО, раптово передали у власність... 21-річної студентки Полтавської державної аграрної академії. А у Полтавському районі торік одразу 29 учасників АТО залишилися без 58 гектарів землі, яку за день переоформили на працівників землевпорядної фірми тощо.
У грудні 2016 року понад два десятки атошників та членів сімей загиблих уже навіть отримали документи про право на землю, яка розташована на території Надержинщинської сільської ради, що в Полтавському районі. А в січні 2017 року їм повідомили, що ці землі належать одній відомій фірмі та місцевому фермеру...
«Проблема ще й в тому, що учасникам АТО належні їм земельні ділянки не виділяють, як належить за законом, а «дають», — поділився своїм баченням коренів проблеми з кореспондентом «ДУ» один з учасників бойових дій.
А коли «дають», то можуть і не дати. Тож виходить, що учасники АТО, маючи передбачені законодавством пільги на отримання землі, опиняються в ролі прохачів у чиновників. Звідси і зловживання під час виділення земельних ділянок, і необґрунтовані відмови тощо...

 

Ви­сту­пив у ро­лі «па­ро­во­за»
Про те, наскільки нині складно отримати земельну ділянку рядовим учасникам АТО на Полтавщині, говорять на повний голос на всіх рівнях. Чимало з них, дізнавшись про митарства друзів та знайомих, навіть і не намагаються реалізувати своє право на володіння земельною ділянкою. Хоча два гектари родючої землі сьогодні багатьом із них, зокрема тим, хто не має роботи, могли б стати в пригоді.
Але що вже й казати про рядових учасників АТО, якщо заступник голови Полтавської облради атошник Анатолій Ханко цими днями чимало часу витрачає на ходіння по інстанціях для того, щоб оформити документи на «свою» земельну ділянку.
«Коли я заступав на посаду заступника голови облради, вирішив, що не буду навіть і намагатись отримати земельну ділянку, бо мені одразу можуть закинути те, що я зловживаю службовим становищем, — розповів А. Ханко кореспонденту «ДУ».
Принаймні, про землю для себе не говоритиму доти, доки всі мої побратими не отримають земельні ділянки. Після цього і я займусь оформленням документів на землю...»
Проте три роки потому життя таки змусило заступника голови облради порушити даний самому собі зарок.
«Але коли зіткнувся з тим, що багато хлопців усе ж не отримують землю через численні надумані перешкоди, вирішив їм допомогти і самому взяти землю. Підтягнув до себе ще два десятки хлопців — учасників АТО, які вже давно хочуть отримати землю, але не наважувалися, бо побоювалися дуже складної процедури.
Разом із ними подав заяву на отримання землі. Тобто вирішив виступити як «паровоз», який розчистить шлях до землі не лише мені самому, але ще й двадцяти побратимам. Мені ж ніхто не відмовить. А якщо відмовлять мені, то і їм так само землі не дадуть...»
Дві ділянки землі площею 20 та 18 га атошники під прикриттям свого впливового побратима знайшли у Решетилівському районі. Звідти, власне, всі вони родом. Як і сам заступник голови облради. Нині оформлення документів на ці ділянки — по два гектари кожному — вже почалося.
А. Ханко вірить, що він та його побратими-земляки таки отримають землю. У їхніх планах після того, як одержать у власність землю, створити сільгоспкооператив і разом обробляти «свою землю». А от прибуток атошники ділитимуть із тими, хто ще воює на Сході України.
«Ми вирішили, що половину прибутку, який отримуватимемо від обробки землі, віддаватимемо тим, хто й нині захищає Україну від сепаратистів, — говорить А. Ханко. — Свого часу, коли ми самі служили в зоні АТО, волонтери, велике їм спасибі, допомагали нам усім, чим могли. Тепер настав наш час допомагати армії. Тому ми і вирішили взяти землю...»
Віддавати половину прибутку від землеробства заступник голови Полтавської облради та його товариші обіцяють до того часу, поки на Сході України триватиме війна. І сподіваються, що й інші землевласники наслідують їхній приклад і підтримуватимуть воїнів АТО.
Підтримувати своїх побратимів, котрі все ще воюють на Сході України, полтавські атошники не проти. Тільки б одержати земельну ділянку. З цим, як уже говорилося вище, у багатьох проблеми. Принаймні, в тих, хто не встигнув вскочити у останній вагон поїзда, який «тягне» А. Ханко.
Це підтвердив журналісту Валерій Довженко — керівник Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області. Майже кожен свій робочий день він починає з прийому учасників АТО, які їдуть до нього з проханням допомогти отримати земельну ділянку.
«Понад 80% звернень, які надходять до Центру від учасників АТО, стосуються виділення земельних ділянок. Приходять не лише за консультацією, але й за конкретною допомогою, адже в районах дуже часто відмовляють у виділенні землі під різними приводами. Переважно мотивуючи відсутністю вільних ділянок, — розповідає В. Довженко. — Скарги надходять до нас постійно: затягування з оформленням документів на землю, необґрунтовані відмови тощо...»
Під час розмови кореспондента «ДУ» з В. Довженком до кабінету увійшов черговий відвідувач. В’ячеслав Жабський проживає у Гадячі. Він щойно звільнився з армії, де служив у зоні АТО, і одразу вирішив зайнятись оформленням земельної ділянки, бо знайомі і друзі підказали, що зволікати з цим не можна. Мовляв, буде запізно...
«Але коли я прийшов із заявою до Гадяцького райвідділу Держгеокадастру, мені там одразу відповіли, що в районі взагалі на сьогодні вже немає жодної вільної земельної ділянки. Ніхто не надасть землю і поза межами району. Мовляв, охочих багато, а землі мало... — розповів про свої земельні митарства В. Жабський. — Тож довелось їхати до Полтави. Можливо, в обласному центрі таки вплинуть на чиновників і землю мені все ж нададуть...»
Завершуючи свою розповідь про спробу допомогти побратимам отримати земельні ділянки, А. Ханко зазначив, що без впливового «паровоза» нині це зробити дуже непросто. Особливо тим учасникам АТО, які проживають на Полтавщині, але зареєстровані в інших регіонах України. За його інформацією, таких у регіоні не менше тисячі. І всім їм відмовляють у земельних ділянках, відправляючи по землю за місцем реєстрації.
Практично не мають шансу отримати «свої» два гектари землі і ті учасники АТО, які до призову вже мали у власності 20–30 соток землі. Попросту кажучи, городи або дачні ділянки. Таким землю вже взагалі не дають.
«На Полтавщині, за моєю інформацією, 80% учасників АТО вже отримали землю, — каже А. Ханко. — Ще 15% фронтовиків навіть не подавали документів на землю, бо побоюються складної процедури оформлення або взагалі не вірять, що їм удасться отримати земельні ділянки. Як кажуть, вийде собі дорожче, а результату не буде. До решти — 5% входять вищезгадані учасники бойових дій, зареєстровані поза межами Полтавщини, або ті, в кого є городи...»
Ситуація з отриманням земельних ділянок учасниками АТО в області останнім часом дуже ускладнилася, констатує А. Ханко, і вільних земельних ділянок насправді стає дедалі менше. А якщо і є, то часто це солончаки та неродючі землі, які ніхто не братиме, бо врожаю на них доброго не збереш.
Не дають землю вже і поза межами районів, де проживають атошники. Чужинців там не вітають, бо вистачає своїх претендентів на жадану землю. Дедалі ускладнилася процедура з виділенням землі фронтовикам після того, як набрав обертів процес децентралізації і керівники новостворених ОТГ не поспішають розставатись із земельними ділянками...

За­мість епі­ло­гу
Як повідомив Урядовий портал, Кабінет Міністрів на засіданні 17 січня 2018 року переглянув та конкретизував стратегію держави в частині виділення земельних ділянок учасникам АТО, забезпечивши максимально широкий доступ до отримання цієї пільги.
Зокрема, постановою «Про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» закріплюється першочерговість забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції незалежно від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано.
Нагадаємо, що зараз установлений паритет: безоплатно може бути передано не більше 25% від площі ділянок, реалізованих на відкритих торгах за попередній звітний період. Як зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, ухвалення постанови № 413 було спрямоване на перекриття сумнівних схем розпорядження землями державної власності, і свою антикорупційну місію документ виконав.
«Але побічним ефектом стало уповільнення темпів передачі землі учасникам АТО. Тому під час зустрічей з організаціями ветеранів АТО ми знайшли той формат, який би їх влаштовував, — внесення змін до цієї постанови, які б пришвидшили передачу землі», — пояснив урядовець.

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва
Фо­то ав­то­ра

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».