Ми­ну­лих ви­хід­них у Льво­ві про­від­ні лег­ко­ат­ле­ти Ук­раї­ни вша­ну­ва­ли пам’­ять Олек­сія Де­м’яню­ка. Кош­ти на про­ве­ден­ня XVII тра­ди­цій­но­го тур­ні­ру зі стриб­ків у ви­со­ту «Ме­мо­рі­ал Олек­сія Де­м’­яню­ка» син і один з ор­га­ні­за­то­рів зма­гань Дмит­ро Де­м’янюк зби­рав зі сві­ту по нит­ці.

У ці непрості часи розраховувати на допомогу державних структур не доводиться, тож за місяць до початку змагань бронзовий призер командного чемпіонату Європи у соціальних мережах кинув клич: якщо кожен із друзів перекаже на картку хоча б по кілька гривень, турнір, як і у попередні роки, тішитиме уболівальників.

Ук­ра­їн­ський бок­сер В’яче­слав Глаз­ков не зу­мів за­во­юва­ти ва­кант­ний ти­тул чем­піо­на сві­ту за вер­сією IBF у су­пер­важ­кій ва­зі. Він че­рез трав­му не зміг про­дов­жи­ти по­єди­нок про­ти аме­ри­кан­сько­го бок­се­ра Чарль­за Мар­ті­на, який і за­во­ював по­чес­ний тро­фей, здо­був­ши пе­ре­мо­гу тех­ніч­ним но­ка­утом у тре­тьо­му ра­ун­ді.

Перші два раунди пройшли в невисокому темпі без явної переваги когось із суперників. На 1-й хвилині третього раунду Мартін провів серію ударів, але не цей епізод став вирішальним у цьому поєдинку. Трохи пізніше Глазков, намагаючись завдати удару, пошкодив колінний суглоб і не зміг продовжити бій. Таким чином, перемогу технічним нокаутом отримав Чарльз Мартін

У не­ді­лю, 17 січ­ня, ук­ра­їн­ські при­хиль­ни­ки бі­ат­ло­ну пе­ре­жи­ли не­ймо­вір­но силь­ні по­зи­тив­ні емо­ції — прак­тич­но вод­но­час у ні­мець­ко­му Ру­поль­дин­гу та іта­лій­сько­му Рід­нау від­бу­ва­ли­ся ес­та­фе­ти, і в обох цих стар­тах віт­чиз­ня­ні бі­ат­ло­ніс­ти ста­ли пе­ре­мож­ця­ми. П’я­тий етап Куб­ка сві­ту за­вер­шив­ся трі­ум­фом жі­но­чої коман­ди на чо­лі з не­пе­ре­вер­ше­ною Оле­ною Під­груш­ною, а на менш прес­тиж­но­му Куб­ку Між­на­род­но­го со­юзу бі­ат­ло­ніс­тів ви­гра­ла ук­ра­їн­ська змі­ша­на ес­та­фе­та.

Рупольдинг після кількох днів рясних снігопадів зі рвучким вітром потішив нарешті ідеальною погодою, але уявна простота змагальних умов виявилася вкрай підступною для багатьох спортсменок. Уже перший етап естафети розпочав відсіювати претенденток на високі місця.

Цю інформацію опублікував медичний тижневик BMJ із посиланням на дослідження американських учених. Схильність до діабету після вживання картоплі пояснюється тим, що в ній міститься крохмаль, який у підсумку може викликати різке підвищення цукру в крові.
Вивчивши понад 21 тисячу вагітностей, експерти дійшли висновку, що діабет розвивається тільки в тих жінок, які віддають перевагу картоплі серед інших овочів.

Про грип та йо­го на­слід­ки не чу­ти ни­ні хі­ба що з елек­трич­ної пра­ски та й то, як­що її не вми­ка­ти у ра­діо­ро­зет­ку. То­му го­во­ри­ти про за­со­би са­мо­за­хис­ту від ньо­го та ко­лек­тив­ну без­пе­ку сьо­го­дні не бу­де­мо.
Втім, ос­кіль­ки будь-яка за­сту­да (під впли­вом де­яких ЗМІ) сприй­має­ть­ся на­ми як за­гроз­ли­вий ві­рус смер­то­нос­но­го гри­пу, спро­бу­ємо на­да­ти ін­фор­ма­цію, як від­різ­ни­ти чис­лен­ні се­зон­ні не­зду­жан­ня від справж­ньо­го кла­сич­но­го, так би мо­ви­ти, гри­пу. Тож по до­по­мо­гу ми звер­ну­ли­ся до фа­хів­ця — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук Ма­йї Анань­євої.

Учені Університету штату Орегон заявили, що біологічно активне скло можна використовувати для пломбування зубів. Пломби, виготовлені з біоактивного скла, сповільнять розпад зубів, а також доповнять зубну тканину відсутніми мінералами.
Фахівці припустили, що пломби можна формувати з маси з додаванням мінералів. Це допоможе запобігти карієсу і втраті пломби. Сучасні дослідження дозволяють зробити висновок, що середній період служби композитної пломби становить близько 6 років.
Біологічно активне скло, здатне взаємодіяти з організмом людини, використовувалося для деяких відновлювальних процедур щодо кісток, заявив автор дослідження Джеймі Крузиц.

Ко­жен, за­гля­нув­ши у ме­дич­ну до­від­ко­ву лі­те­ра­ту­ру, з по­ди­вом діз­нає­ть­ся, що, окрім ві­ру­сів, бак­те­рій і гри­бів, до справж­ніх па­ра­зи­тів належать близь­ко 55 ти­сяч ви­дів най­прос­ті­ших, 7 ти­сяч ви­дів чле­нис­то­но­гих, 20 ти­сяч ви­дів гель­мін­тів, се­ред яких по­над 500 — па­ра­зи­ти лю­ди­ни. Тоб­то 500 ви­дів різ­них глис­тів по­в’язу­ють свої на­дії на щас­ли­ве жит­тя з на­ши­ми ор­га­ніз­ма­ми?!.
Щоб ро­зі­бра­ти­ся у те­ра­пії та про­фі­лак­ти­ці гель­мін­то­зів, ми звер­ну­ли­ся за роз’­яс­нен­ня­ми до фа­хів­ця-па­ра­зи­то­ло­га док­то­ра ме­дич­них на­ук, про­фе­со­ра Ка­те­ри­ни Бод­ні.

Наш спів­роз­мов­ник — Гри­го­рій Кло­чек, пись­мен­ник, уче­ний-лі­те­ра­ту­роз­на­вець та ор­га­ні­за­тор осві­ти, док­тор фі­ло­ло­гіч­них на­ук, ака­де­мік, про­фе­сор. Має за пле­чи­ма ще дві шко­ли — як го­ло­ва Кі­ро­во­град­ської об­лас­ної ор­га­ні­за­ції Спіл­ки пись­мен­ни­ків Ук­раї­ни та рек­тор Кі­ро­во­град­сько­го дер­жав­но­го уні­вер­си­те­ту.
Гри­го­рій Кло­чек — один із тих лі­те­ра­ту­роз­нав­ців, який тво­рить на­уку, так би мо­ви­ти, з люд­ським об­лич­чям. Йо­го на­уко­ві тек­сти чи­таю­ть­ся не тіль­ки лег­ко, а й за­хоп­лю­юче. Він ба­га­то пи­ше для шко­ли — тоб­то для вчи­те­лів і уч­нів. Вод­но­час є од­ним із про­від­них тео­ре­ти­ків у на­шій на­уці про лі­те­ра­ту­ру. Не цу­рає­ть­ся й лі­те­ра­тур­ної кри­ти­ки.

28 СІЧНЯ — 65 РОКІВ ВІД ДНЯ СМЕРТІ КАРЛА ГУСТАВА ЕМІЛЯ МАННЕРГЕЙМА (1867–1951),

ДЕРЖАВНОГО І ВІЙСЬКОВОГО ДІЯЧА ФІНЛЯНДІЇ

Біль­шість іс­то­рич­них ді­ячів ви­зна­чає лі­нію сво­го жит­тя ще за­мо­ло­ду й не­ухиль­но пря­мує до раз і на­зав­жди ви­зна­че­ної ме­ти. А ось Карл Ман­нер­гейм знай­шов своє при­зна­чен­ня у ві­ці 50 ро­ків.

Син Роберта фон Маннергейма та його дружини Желени, уродженої фон Юлін, він виріс у родині, де все було жорстко регламентовано, усі поводилися стримано й сухувато. Слід було чітко добирати слова, робити лише правильні вчинки. Не дозволялося жартувати, легковажити обов’язками. Все це дратувало Карла Густава. Він був непокірним, єдиним важким підлітком у родині...

27 СІЧНЯ — 125 РОКІВ ВІД ДНЯ НА­РОД­ЖЕН­НЯ ПАВ­ЛА ГРИ­ГО­РО­ВИ­ЧА ТИ­ЧИ­НИ (1891–1967), 
УК­РАЇНСЬ­КО­ГО ПО­Е­ТА, ДЕР­ЖАВ­НО­ГО ТА ГРО­МАДСЬ­КО­ГО ДІЯЧА

Ар­фа­ми, ар­фа­ми — зо­ло­ти­ми, го­лос­ни­ми обі­зва­ли­ся гаї, са­мо­дзвон­ни­ми:

йде вес­на за­паш­на, кві­та­ми-пер­ла­ми за­ко­си­че­на.
Хто не знає цих ряд­ків? Ко­му не за­па­ли во­ни в ду­шу зма­леч­ку? Ри­то­рич­не за­пи­тан­ня...
А народився їх автор — Павло Тичина — 27 січня 1891 року в селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походить зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького).