— Щоб зрозуміти, наскільки небезпечні гельмінтози, наведу лише один факт: на думку експертів ВООЗ, понад 1,5 мільйона (до 15%) нових випадків раку щорічно можна уникнути шляхом профілактики паразитарних хвороб за допомогою адекватної хіміотерапії.
— Від чо­го за­ле­жить рі­вень про­яву гель­мін­то­зів се­ред на­се­лен­ня?
— Клінічні прояви гельмінтозів безпосередньо залежать від рівня їх поширеності серед населення: чим вище захворюваність у популяції, тим частіше спостерігаються важкі випадки гельмінтозів. Так, у містах, де дуже поширений ентеробіоз (паразитарне захворювання людини, що характеризується ураженням кишечника, свербінням навколо анального отвору й алергізацією організму), нерідкі випадки розвитку запального процесу в апендиксі, що вимагає хірургічного втручання, внаслідок масового скупчення гостриків у кишечнику.
— Які чин­ни­ки обу­мов­лю­ють ри­зик за­ра­жен­ня гель­мін­та­ми?
— Деякі фактори не роблять безпосереднього впливу на ризик зараження гельмінтами, але створюють передумови до цього. До таких факторів, приміром, належать високі рівні безробіття, дитячої та материнської смертності, низькі показники ВВП на душу населення й частка його витрат на охорону здоров’я, незадовільна якість води в регіоні, облаштування житла та інші.
— А що са­ме ви­кли­кає збіль­шен­ня кіль­ко­сті ви­пад­ків гель­мін­то­зів в Ук­раї­ні ни­ні?
— В останні роки в Україні дійсно відзначається тенденція до збільшення кількості гельмінтозів, що обумовлено не тільки налагодженням обліку і звітності, але й забрудненням джерел води неочищеними стічними водами, а також низькою якістю питної води. Показово, що яйця гельмінтів можуть міститися у воді, що відповідає стандартам за бактеріологічними показниками, тому у багатьох країнах у критерії оцінки якості води прийнято включати ще й паразитологічні характеристики (цисти та ооцисти найпростіших, яйця гельмінтів). Так, у США діє закон про безпеку води, що регламентує вміст яєць гельмінтів як ключового показника якості питної води.
— Що ще за­ва­жає взя­ти під кон­троль си­ту­ацію з гель­мін­то­за­ми?
— Крім незадовільної ситуації з питною водою в Україні, існують додаткові проблеми, що не дозволяють говорити про повний контроль над гельмінтозами на сьогодні. Це і низький рівень уваги до профілактики гельмінтозів, і відсутність епідеміологічної настороженості лікарів і населення, і слабка теоретична й практична підготовка працівників лікувальнопрофілактичних закладів щодо паразитарних хвороб, і повсюдне використання неефективних методів діагностики гельмінтозів — нативний мазок, наприклад.
— Ві­до­мо, що ді­ти най­більш ураз­ли­ві для за­ра­жен­ня гель­мін­та­ми че­рез ніж­ний вік та шкід­ли­ві звич­ки: об­ли­зу­ва­ти паль­ці або су­ну­ти до ро­та все під­ряд...
— Це так. Невипадково у 2001 році Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я була прийнята резолюція, в якій сформульована глобальна мета — ліквідувати зараження геогельмінтами дітей шкільного віку шляхом якнайбільшого поширення методів дегельмінтизації, тобто практик очищення людського організму від різного роду паразитів.
Таке рішення було обумовлене жахливими цифрами: щороку від наслідків аскаридозу і трихоцефальозу у світі помирають близько 150 тисяч дітей. Щоб змінити ситуацію на краще, необхідно, крім профілактичних обстежень школярів та вихованців дитсадків, проводити регулярну роз’яснювальну роботу в цій групі населення з метою формування у дітей та юнацтва настороженості щодо глистів і гельмінтозів.
— Які ж адек­ват­ні за­хо­ди бо­роть­би з най­більш по­ши­ре­ни­ми гель­мін­то­за­ми на су­час­но­му ета­пі?
— Аскаридоз і трихоцефальоз як профілактику потребують обстеження на інвазування всіх стаціонарних і амбулаторних хворих (за показаннями). Співробітники овочевих баз, теплиць, магазинів, парникових й оранжерейних господарств, плодоовочевих консервних заводів, очисних споруд мають проходити обстеження не рідше разу на рік. Така ж кратність обстеження повинна бути забезпечена для дитячого населення.
У регіонах із зараженістю населення гельмінтами вищою за 10% обов’язково проводити повсюдне обстеження мешканців раз на рік, а з ураженістю до 10% — вибіркове обстеження 20% населення раз на 2 роки.
— На­скіль­ки не­без­печ­ним є шлях пе­ре­да­чі гель­мін­то­зів від до­маш­ніх тва­рин до лю­ди­ни?
— Останнім часом викликає занепокоєння зростання захворюваності на токсокароз. Зараження відбувається при безпосередньому контакті з тваринами, шерсть яких містить яйця гельмінта, із забрудненою землею, при вживанні м’яса і печінки від паратеничних (транспортних, так би мовити) господарів — курей, гусей, корів і свиней. Нещодавно у Києві було обстежено 548 собак, з яких 208 (38,1%) виявилися вражені Toxocara canis та Toxascaris leoninа.
— На­скіль­ки не­без­печ­ним є для лю­ди­ни це за­хво­рю­ван­ня — ток­со­ка­роз?
— Токсокароз викликає гранульоматозне ураження тканин (печінки, легенів, підшлункової залози та інших органів), яке при повторних зараженнях може стати хронічним. Характерним є також одностороннє залучення у патологічний процес очей, здатне призвести до втрати зору.
— У чо­му осо­бли­ва не­без­пе­ка гель­мін­то­зів?
— Особливість більшості гельмінтозів — хронічний перебіг, пов’язаний із тривалою, часто багаторічною, наявністю збудника в організмі хворого, обумовленою відсутністю специфічного лікування. ВООЗ рекомендує профілактичний прийом антигельмінтних препаратів (наприклад, альбендазолу) групами ризику двічі на рік і перед вакцинацією.
— Що ж по­тріб­но зро­би­ти для успіш­ної бо­роть­би з гель­мін­то­за­ми?
— Насамперед необхідні: розробка комплексної національної програми боротьби, діагностики та профілактики паразитарних хвороб людини і тварин, посилення нагляду за утриманням домашніх та сільськогосподарських тварин, організація регуляції чисельності бездомних тварин.
Принципово також важливим залишається забезпечення населення якісною питною водою, збереження паразитарної служби в країні і створення спеціалізованих центрів, здатних забезпечити сучасну діагностику і терапію особливо небезпечних паразитарних хвороб людини, таких як ехінококоз, опісторхоз та інших.
— А що за­ле­жить від кож­но­го з нас у спра­ві про­фі­лак­ти­ки гель­мін­то­зів?
— Миття рук після контакту з ґрунтом або тваринами, ретельна обробка зелені, овочів та інших харчових продуктів, які можуть містити частинки ґрунту. Яйця збудників гельмінтозів часто покриті липучою речовиною, що перешкоджає їх відриву від поверхонь, на яких вони опинилися. Тому видалити їх з рук, а також з овочів, зелені, фруктів, предметів побуту і взуття можна лише за допомогою спеціальних миючих засобів. Також необхідним є захист ігрових дитячих майданчиків, парків, скверів від відвідувань тваринами, ефективне використання природних факторів санації ґрунту (відкрите сонячне проміння).

Ярослав ШЛАПАК