Ко­ли в нас ве­дуть мо­ву про ри­нок пра­ці, то спе­ціа­ліс­ти, за­зви­чай, зга­ду­ють офі­цій­не та при­хо­ва­не без­ро­біт­тя. Ци­ми тер­мі­на­ми опе­ру­ють і ста­тис­тич­ні ор­га­ни. Ці ви­зна­чен­ня сут­тє­во різ­нять­ся між со­бою.

Поділяють на дві категорії й тих, хто працює. Зокрема, на тих, хто працевлаштований офіційно, і на тих, хто працює нелегально. Про те, що нелегальна зайнятість в Україні — явище буденне, можна дізнатися з оголошень із пропозиціями роботи на першому-ліпшому стовпі.
З нелегальним працевлаштуванням намагаються боротися в усіх країнах, адже це суттєвий недобір податків до державної скарбниці. За нелегальну працю до роботодавців застосовують доволі суворі покарання — від дуже великих штрафів до тюремного ув’язнення.

1 ГРУД­НЯ — ДЕНЬ ПРА­ЦІВ­НИ­КІВ ПРО­КУ­РА­ТУ­РИ

Сьо­го­дні Ук­раї­на про­ти­сто­їть пу­тін­ській Ро­сії, за­хи­ща­ючи свій дер­жав­ний су­ве­ре­ні­тет і те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність. Про­те і в цей над­склад­ний час зна­хо­дять­ся лю­ди, які сво­їми ді­ями шко­дять Ук­ра­їн­ській дер­жа­ві і її вій­ську.
Про те, як ор­га­ни вій­сь­ко­вої про­ку­ра­ту­ри про­ти­сто­ять зло­вмис­ни­кам, ми по­про­си­ли роз­по­віс­ти за­ступ­ни­ка Ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра Ук­раї­ни — Го­лов­но­го вій­сь­ко­во­го про­ку­ро­ра Ук­раї­ни, за­слу­же­но­го юрис­та Ук­раї­ни Ана­то­лія МА­ТІО­СА.

Вер­хов­на Ра­да вдос­ко­на­ли­ла ме­ха­нізм дер­жав­ної ре­єс­тра­ції прав на не­ру­хо­ме май­но та йо­го об­тя­жен­ня. 
За від­по­від­ний За­кон «Про вне­сен­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих ак­тів Ук­раї­ни що­до удо­ско­на­лен­ня дер­жав­ної ре­єс­тра­ції прав на не­ру­хо­ме май­но та за­хист прав влас­но­сті» (№ 5067) за ос­но­ву та в ці­ло­му про­го­ло­су­вав 271 на­род­ний де­пу­тат. 
Пре­зи­дент без зво­лі­кань під­пи­сав до­ку­мент, і він уже на­брав чин­но­сті.

Удо­ско­на­лен­ню не­має меж
Щоправда, слід зазначити, що суттєві зміни в системі реєстрації нерухомості сталися дещо раніше — з настанням 2013 року. Тоді магічна абревіатура БТІ втратила свій магнетизм.

Па­дін­ня ці­ни на наф­ту ви­кли­ка­ло роз­губ­ле­ність на сві­то­вих рин­ках і пі­ді­рва­ло фун­да­мен­ти еко­но­міч­ної струк­ту­ри дер­жав — екс­пор­те­рів наф­ти. Свою по­пе­ред­ню стра­те­гію му­сить пе­ре­ос­мис­ли­ти й Нор­ве­гія, яка стій­ко ви­три­му­ва­ла всі кри­зи, бо зба­га­ти­ла­ся за­вдя­ки ве­ли­чез­ним ро­до­ви­щам наф­ти.

Нафтове «ельдорадо» під Полярним колом почалось у 70х роках ХХ століття. Норвезька влада швидко зорієнтувалась, що це — шанс на принциповий поворот розвитку держави і ухвалила низку рішень, які мали забезпечити інтереси країни у питанні видобутку вуглеводнів.
Утім, норвежці не спокусилися на ілюзію заробляння легких і швидких грошей: свої дії вони підпорядкували раціональним пропозиціям експертів.

Пу­тін ко­рис­тує­ть­ся ве­ли­чез­ною під­трим­кою су­спіль­ства. Але що з цьо­го ви­пли­ває і що це озна­чає?

Якщо подивитися на опитування Центру Левади, які проводяться вже протягом сімнадцяти років, то видно, що підтримка його дій ніколи не знижувалася менш як на 60% — у вересні цього року становила 82%. Одним із важливих факторів, які формують такий результат, є також відчуття відсутності альтернативи серед росіян — хто, якщо не Путін?
У Росії виросло вже ціле покоління, яке не знає іншого керівника держави (хіба що з розповідей про те, з якими проблемами доводилося жити в часи Бориса Єльцина).

Упро­довж по­точ­но­го ро­ку спос­те­рі­гав­ся про­цес па­дін­ня рей­тин­гу по­пу­ляр­но­сті канц­ле­ра ФРН Ан­ге­ли Мер­кель. Чи­ма­ло нім­ців та­ким чи­ном ви­яв­ля­ли своє не­вдо­во­лен­ня лі­бе­раль­ним кур­сом «ве­ли­кої ко­алі­ції» що­до міг­ра­цій­них пи­тань, не­ви­зна­че­ніс­тю до­лі Єв­ро­со­юзу на тлі бри­тан­сько­го ре­фе­рен­ду­му що­до ви­хо­ду з ЄС, не­пев­ніс­тю роз­вит­ку еко­но­мі­ки.

Безпосереднім політичним наслідком такого розвитку подій став успіх правої популістської партії «Альтернатива для Німеччини» на цьогорічних виборах у низці федеральних земель. За такого політичного розкладу сил Ангела Меркель до останнього моменту тримала інтригу з приводу своїх намірів балотуватися на посаду канцлера восени наступного року.

Пе­ре­хід­на ад­мі­ніс­тра­ція До­наль­да Трам­па ін­тен­сив­но пе­ре­би­рає спра­ви у сво­їх по­пе­ред­ни­ків з ад­мі­ніс­тра­ції Ба­ра­ка Оба­ми. Част­ко­во про­яс­нює­ть­ся си­ту­ація з кад­ро­ви­ми при­зна­чен­ня­ми в ад­мі­ніс­тра­ції До­наль­да Трам­па.

Зокрема, офіційно оголошено про призначення консервативного республіканця Майка Помпео на посаду директора Центрального розвідувального управління США. Крім того, Майкл Флінн призначений радником президента з питань національної безпеки. Неоконсервативно налаштована сенаторка від штату НьюГемпшир Келлі Ейотт вважається одним із претендентів на посаду шефа Пентагону.

Дня­ми у сто­ли­ці Пе­ру Лі­мі від­був­ся са­міт Азій­сько-Ти­хо­оке­ан­сько­го еко­но­міч­но­го спів­то­ва­ри­ства (АТЕС). 
За­зна­че­не еко­но­міч­не об’­єд­нан­ня бу­ло ство­ре­но на по­чат­ку 1990-х ро­ків як інст­ру­мент за­без­пе­чен­ня між­ре­гіо­наль­них зон віль­ної тор­гів­лі.

Уже тоді було зрозуміло, що США, їхній найближчий азійський союзник Японія — з одного боку, Китай і його військовополітичний партнер Росія — з іншого, будуть досить жорстко конкурувати. Принаймні, впродовж останньої чверті століття США та Японія доклали чимало зусиль, аби обмежити вплив у регіоні Китаю.

За ро­ки не­за­леж­но­сті То­ва­ри­ство спри­ян­ня обо­ро­ні Ук­раї­ни під­го­ту­ва­ло для Зброй­них Сил, ін­ших си­ло­вих струк­тур, а та­кож еко­но­мі­ки кра­їни сот­ні ти­сяч во­ді­їв, ін­ших фа­хів­ців. 
На­пе­ре­до­дні 25-річ­чя цієї гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції ко­рес­пон­дент «ДУ» зу­стрі­вся з го­ло­вою ТСО Ук­раї­ни Вік­то­ром ТІМ­ЧЕН­КОМ і по­про­сив роз­по­віс­ти про її ді­яль­ність, по­ді­ли­ти­ся пла­на­ми на май­бут­нє.

— Оглядаючись у минуле, відчуваю гордість за те, що, незважаючи на вкрай складну політичну й економічну ситуацію в нашій державі, ми змогли вистояти, зберегти свою базову структуру, основний матеріальний і кадровий потенціал та продовжуємо виконувати статутні завдання, — говорить Віктор Тімченко.

У дні, ко­ли ук­ра­їн­ське су­спіль­ство зга­дує по­дії три­річ­ної дав­ни­ни, а са­ме — по­ча­ток Ре­во­лю­ції Гід­но­сті, від су­до­вих ор­га­нів на­ді­йшов чер­го­вий сиг­нал. 
По­ки що важ­ко ствер­джу­ва­ти, на­скіль­ки він зна­ко­вий, і чи не ста­не­ть­ся так, що він, як біль­шість усіх по­пе­ред­ніх, ви­явить­ся біль­ше схо­жим на PR-ак­цію... 
Йдеть­ся про за­пла­но­ва­ний на сьо­го­дні до­пит по­збав­ле­но­го пре­зи­дент­сько­го ста­ту­су Вік­то­ра Яну­ко­ви­ча в ре­жи­мі ві­део­кон­фе­рен­ції.