Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Березень 19, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 25 Листопад 2016 11:03

Азійська геоекономічна конфігурація

Rate this item
(0 votes)

Дня­ми у сто­ли­ці Пе­ру Лі­мі від­був­ся са­міт Азій­сько-Ти­хо­оке­ан­сько­го еко­но­міч­но­го спів­то­ва­ри­ства (АТЕС). 
За­зна­че­не еко­но­міч­не об’­єд­нан­ня бу­ло ство­ре­но на по­чат­ку 1990-х ро­ків як інст­ру­мент за­без­пе­чен­ня між­ре­гіо­наль­них зон віль­ної тор­гів­лі.

Уже тоді було зрозуміло, що США, їхній найближчий азійський союзник Японія — з одного боку, Китай і його військовополітичний партнер Росія — з іншого, будуть досить жорстко конкурувати. Принаймні, впродовж останньої чверті століття США та Японія доклали чимало зусиль, аби обмежити вплив у регіоні Китаю.

Улітку цього року була підписана угода про Транстихоокеанське партнерство, до якої приєдналися США, Канада, Мексика, Перу, Чилі, Японія, Малайзія, Бруней, Сінгапур, В’єтнам, Австралія та Нова Зеландія.
Китай і Росія після цього стали почуватися другорядними гравцями в цьому регіоні, але результат президентських виборів у США, на яких переміг Дональд Трамп, поставив під питання долю угоди про Транстихоокеанське партнерство.
Трамп досить рішуче налаштований на створення нових робочих місць у США та критично оцінював зусилля адміністрації Барака Обами створити не лише Транстихоокеанське партнерство, а й Трансатлантичну зону вільної торгівлі між США та ЄС.
Напередодні саміту у Лімі японський прем’єрміністр Сіндзо Абе мав зустріч з Дональдом Трампом, після якої закликав продовжити процедуру ратифікації угоди про Транстихоокеанське партнерство країнами, які її підписали.
Головним аргументом на користь цього є той факт, що частка країн Транстихоокеанського партнерства у світовому валовому продукті може сягнути сорока відсотків і третини обороту світової торгівлі.
Але невдоволеними від Транстихоокеанського партнерства залишаються Росія і Китай. Їхні лідери Володимир Путін і Сі Цзіньпін закликали інших учасників саміту у Лімі створювати «ширшу зону вільної торгівлі». Взагалі Росія використала саміт АТЕС у Лімі як дипломатичний привід для нагадування про «порочну практику» економічних санкцій, які перешкоджають об’єднати економічний потенціал Євросоюзу, Росії і Китаю.
Попри інтенсивні контакти Володимира Путіна з азійськими лідерами, Росія і на цьому саміті не вирішила більшості своїх проблем. Зокрема, японський прем’єрміністр Сіндзо Абе залишився на жорстких позиціях щодо можливості підписання мирного договору між Японією і Росією. Японська політична еліта і суспільство досі переконані, що це можливо лише у разі безумовного повернення Росією островів Кунашир, Хабомаї, Ітуруп, Шикотан.
Крім того, додатковим фактором невизначеності у регіоні залишається корейське питання. Останнім часом загострюється внутрішньополітичне становище у Південній Кореї: у Сеулі та інших містах цієї країни понад три тижні тривають масові протести з вимогою відставки президента Республіки Корея Пак Кин Хе, яку звинуватили в корупції.
Тож серед протиріч і проблем, які необхідно розв’язувати в процесі створення трансатлантичної зони вільної торгівлі, залишаються не лише питання геополітичної конкуренції між великими азійськими державами, різні бачення геоекономічної стратегії, непогодженість факторів лібералізації торгівлі і спроб повернення до торговельного протекціонізму, а й традиції корупції.
Тому вести мову про прояснення ситуації з динамікою геоекономічної конфігурації в Азії можна буде лише після офіційного приходу до влади в США адміністрації Дональда Трампа. Він має намір вибудовувати досить жорсткий курс щодо Китаю, заради якого йому доведеться зміцнювати не лише союзницькі відносини з Японією, а й повернутися до традиційного курсу США, спрямованого на недопущення появи однієї або кількох держав, які намагатимуться посилити свій вплив у Євразії.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».