Перш за все треба було визначитись із питанням наступника президента ФРН Йоахіма Гаука, який, посилаючись на пенсійний вік, відмовився вдруге поспіль висуватися на президентську посаду. Зважаючи на помітне збільшення представництва опозиційної партії «Альтернатива для Німеччини» у верхній палаті парламенту — бундесраті, Меркель довелось домовлятися про обрання нового президента із соціалдемократами, її нинішніми партнерами по «великій коаліції».
У підсумку було нейтралізовано її основного потенційного суперника від соціалдемократів у боротьбі за крісло канцлера, у лютому 2017 року депутатам бундестагу та бундесрату буде запропоновано обрати нинішнього міністра закордонних справ ФранкаВальтера Штайнмайєра на посаду президента ФРН.
Таке кадрове рішення фактично зробило кандидатуру Ангели Меркель на посаду канцлера безальтернативною, після чого вона офіційно оголосила про намір у вересні 2017 року балотуватися на посаду канцлера ФРН учетверте.
За даними опитування, проведеного німецьким виданням «Більд», понад половина німецьких громадян не проти бачити чинного канцлера на своїй посаді ще чотири роки. Якщо це станеться, то до 2021 року Меркель матиме нагоду повторити рекорд свого політичного «батька» в Християнськодемократичній партії Гельмута Коля, який був на посаді канцлера шістнадцять років.
Але передусім християнським демократам, баварському Християнськосоціальному союзу та соціалдемократам потрібно у вересні 2017 року набрати більшість голосів виборців.
Не виключено, що відносно високий рейтинг популярності правих популістів із партії «Альтернатива для Німеччини» і лівих популістів із Лівої партії змусить долучити до «супервеликої коаліції» Партію «зелених».

Андрій МАРТИНОВ