30 лис­то­па­да в Ки­єві від­бу­ла­ся кон­фе­рен­ція «Про­ект USAID «Аг­ро­Ін­вест»: п’ять ро­ків під­трим­ки роз­вит­ку сіль­сько­го гос­по­дар­ства Ук­раї­ни, з дум­кою про май­бут­нє». На кон­фе­рен­ції об­го­во­рю­ва­ли­ся не ли­ше до­сяг­нен­ня про­ек­ту за ро­ки йо­го ді­яль­но­сті, а й пер­спек­ти­ви роз­вит­ку аг­рар­ної га­лу­зі Ук­раї­ни і клю­чо­ві сфе­ри, під­трим­ка яких за­без­пе­чить по­даль­ше еко­но­міч­не зрос­тан­ня.

Успіш­не п’я­ти­річ­чя «Аг­ро­Ін­вес­ту»
«АгроІнвест» став одним із провідних проектів технічної допомоги, який працював у сільськогосподарській сфері. Свою роботу в Україні він розпочав ще 2011 року і вже тоді визначив для себе кілька пріоритетних завдань. Переважно вони стосувалися сприяння розвитку української аграрної галузі та підвищення конкурентоспроможності агробізнесу — незалежно від його організаційно-правової форми та масштабів виробництва.

Ка­жуть, що у граль­но­го біз­не­су в Ук­раї­ні ду­же вда­ла до­ля. Справ­ді, скіль­ки ра­зів на най­ви­що­му рів­ні з ним на­ма­га­ли­ся оста­точ­но по­кін­чи­ти, роз­він­чу­ва­ли мі­фи про не­чу­ва­ні ви­гра­ші, ля­ка­ли кри­мі­наль­ною від­по­ві­даль­ніс­тю ор­га­ні­за­то­рів та лю­би­те­лів азарт­них ігор і дур­них гро­шей то­що. А граль­ний біз­нес, на­че мі­фіч­ний птах Фе­нікс, від­ро­джу­вав­ся, міц­ні­шав і де­да­лі за­ма­ню­вав у свої те­не­та все но­вих і но­вих жертв...

В Україні формально гральний бізнес заборонили ще 2009 року, ухваливши Закон «Про заборону грального бізнесу в Україні». Стаття друга цього безкомпромісного документа, підписаного президентом Віктором Ющенком, проголошує, що «в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх».

Ни­ніш­ній рік став важ­ли­вим для сис­те­ми держ­за­ку­пі­вель. Бу­ло роз­роб­ле­но стра­те­гію та­ких за­ку­пі­вель, вне­се­но іс­тот­ні змі­ни до За­ко­ну «Про здійс­нен­ня дер­жав­них за­ку­пі­вель», які на­бли­жу­ють до­ку­мент до від­по­від­них стан­дар­тів ЄС і до­по­ма­га­ють ство­ри­ти но­ве пра­во­ве се­ре­до­ви­ще для прак­ти­ків держ­за­ку­пі­вель та дер­жав­них ор­га­нів вла­ди, спро­щу­ють за­ку­пі­вель­ний про­цес.

Основні зміни стосуються нового визначення «замовників державних закупівель», скорочення кількості випадків, на які не поширюється дія Закону про закупівлі, та перегляду підстав для застосування неконкурентної (переговорної) процедури закупівель.

Екс­пер­ти Ре­ані­ма­цій­но­го па­ке­та ре­форм (РПР) вва­жа­ють сис­те­му пен­сій­но­го та со­ці­аль­но­го за­хис­ту не­ефек­тив­ною та ко­руп­цій­ною і на­по­ля­га­ють на тер­мі­но­во­му в кон­тек­сті прий­нят­тя бю­дже­ту на на­ступ­ний рік про­ве­ден­ні ауди­ту Пен­сій­но­го фон­ду та ве­ри­фі­ка­ції от­ри­му­ва­чів пен­сій і со­ці­аль­них до­по­мог.
Про це йдеть­ся в за­яві Ре­ані­ма­цій­но­го па­ке­та ре­форм що­до си­ту­ації з ре­фор­мою пен­сій­но­го та со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня, опри­люд­не­ній на сай­ті цієї ор­га­ні­за­ції http://www.rpr.org.ua.

З нагоди відзначення в Україні Міжнародного дня людей з інвалідністю Президент Петро Порошенко під час зустрічі з представниками громадського руху підписав указ, спрямований на посилення діяльності щодо забезпечення прав відповідної категорії людей, і запропонував відмовитися від радянського слова «інвалід» та слідувати міжнародним стандартам, закріпленим у Конвенції ООН про права людей з інвалідністю.
Про це повідомляє прес-служба Глави держави.
«Я не хочу, щоб стосовно людей з інвалідністю використовували слово «інвалід» або словосполучення «неповносправний» чи «особа з обмеженими можливостями». Українські громадяни повинні бути рівноправними, навіть маючи інвалідність», — зазначив Порошенко.

На­род­ні де­пу­та­ти 8 груд­ня ухва­ли­ли За­кон «Про вне­сен­ня змін до За­ко­ну Ук­раї­ни «Про гу­ма­ні­тар­ну до­по­мо­гу» що­до не­до­пу­щен­ня за­тя­гу­ван­ня стро­ків про­ве­ден­ня дер­жав­но­го са­ні­тар­но-епі­де­мі­оло­гіч­но­го, ве­те­ри­нар­но-са­ні­тар­но­го, фі­то­са­ні­тар­но­го, еко­ло­гіч­но­го та ра­діо­ло­гіч­но­го кон­тро­лю гу­ма­ні­тар­ної до­по­мо­ги».
За від­по­від­не рі­шен­ня про­го­ло­су­ва­ли 246 на­род­них об­ран­ців.

Закон передбачає, що спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги зобов’язані у день прийняття рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою розмістити його на своєму офіційному веб-сайті.

Ос­нов­ним зав­дан­ням Мін­соц­по­лі­ти­ки Ук­раї­ни на на­ступ­ний рік є ро­бо­та над по­си­лен­ням спра­вед­ли­во­сті, до­ступ­но­сті та ад­рес­но­сті сис­те­ми со­ці­аль­но­го за­хис­ту лю­ди­ни, під­ви­щен­ням рів­ня дер­жав­них со­ці­аль­них стан­дар­тів і га­ран­тій. Про це під час зві­ту гу­ма­ні­тар­но­го бло­ку уря­ду по­ві­до­мив мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Пав­ло Ро­зен­ко.

У наступному році, за словами міністра, Мінсоцполітики працюватиме над подальшою децентралізацією державної влади у сфері соціальної політики та розширенням повноважень місцевого самоврядування щодо впровадження соціальної політики; реформуванням трудового законодавства та системи пенсійного забезпечення; створенням Національного агентства зайнятості та реформуванням системи соціальних послуг загалом.

6 груд­ня 2015 ро­ку у Вір­ме­нії був про­ве­де­ний ре­фе­рен­дум що­до ле­гі­ти­ма­ції змін до Кон­сти­ту­ції, які ма­ли за­без­пе­чи­ти пе­ре­хід від пре­зи­дент­сько-пар­ла­мент­ської до пар­ла­мент­сько-пре­зи­дент­ської рес­пуб­лі­ки. За­зна­че­ні змі­ни де­пу­та­ти вір­мен­сько­го пар­ла­мен­ту ухва­ли­ли на по­чат­ку ве­рес­ня. Мо­ти­ва­ми цьо­го рі­шен­ня бу­ли спро­би по­до­лан­ня гос­тро­го внут­ріш­ньо­по­лі­тич­но­го кон­флік­ту між вір­мен­ською вла­дою та опо­зи­цією.

Загострення цього конфлікту відбувалося поступово починаючи від літа 2013 року, коли Вірменія обрала очолюваний Росією Митний союз як альтернативу Угоді про асоціацію з Європейським Союзом. Вірменські прихильники курсу на союз із Росією посилалися на азербайджансько-турецьку загрозу та пов’язані з нею ризики у Нагірному Карабаху.

Ро­сій­ська опе­ра­ція у Си­рії ста­ла по­вер­нен­ням Мос­кви в ро­лі важ­ли­во­го вій­сь­ко­во­го і по­лі­тич­но­го грав­ця, здат­но­го змі­ни­ти ди­на­мі­ку по­дій у Си­рії і ре­гіо­ні.

Російські удари зламали існуюче співвідношення сил у сирійському конфлікті, зміцнивши режим Асада. Росіяни створили відповідний ґрунт для наступу урядової сирійської армії, союзних іранських сил і «Хезболли», відкривають їм шанси на відновлення контролю над стратегічними територіями.
Усі дії Росії в Сирії будуть мати серйозні регіональні наслідки: порушена відносна рівновага на шкоду держав, ворожих Асаду та Ірану (Саудівська Аравія, Ізраїль, Туреччина), при суттєвому зміцненні позиції і можливостей Ірану.

Пер­ша по­ло­ви­на груд­ня кож­но­го ро­ку є ча­сом стра­те­гіч­них кон­суль­та­цій кра­їн — чле­нів Пів­ніч­но­ат­лан­тич­но­го аль­ян­су (НА­ТО). Во­ни від­кри­ваю­ть­ся зу­стріч­чю мі­ніс­трів за­кор­дон­них справ, про­дов­жу­ють­ся пе­ре­го­во­ра­ми кад­ро­вих вій­сь­ко­вих та за­вер­шую­ть­ся ство­рен­ням пла­ну ді­яль­но­сті НА­ТО на на­ступ­ний рік.

У поточному році альянсу довелося вирішувати чимало складних проблем. Однією з них є терористична загроза. Напади, скоєні 13 листопада у Парижі, далі підстави Франції ініціювати консультації щодо колективної оборони, передбаченої статтею шостою Вашингтонського договору 1949 року про створення НАТО. В процесі цих консультацій знову проявили себе протиріччя, пов’язані з Туреччиною.