Відтоді багато чого змінилося в країні, де можновладці наважилися на такий відверто ризикований крок, пов’язаний із забороною розгалуженої мережі, яка приносила надприбутки її організаторам. Притому що в тій чи іншій формі гральний бізнес легально існує в сусідніх пострадянських країнах — Росії та Білорусі.
Україна пішла далі своїх сусідів, наважившись на повну заборону грального бізнесу, до якого вищезгаданий закон відносить азартні ігри у казино, на гральних автоматах, букмекерських конторах тощо. Про повчальний і тернистий шлях вигнання грального бізнесу з України можна говорити дуже довго. Ющенко пішов із посади, так і не втіливши в життя намір покласти край гральному бізнесу. Його наступник крізь пальці дивився на мляві потуги правоохоронців щось таки зробити для ліквідації грального бізнесу, який піднімав голову і майже вже не ховався по підвалах та винайнятих квартирах.
Майдан дещо поміняв у ставленні керівництва МВС до причин стрімкого зростання злочинності в країні, у тому числі й через втягування українців у підпільні азартні ігри. Очільники відомства наче прозріли і розразилися гучними заявами про свої рішучі наміри остаточно покінчити з гральним бізнесом, який псував статистику успішної боротьби зі злочинністю.
Колишній перший заступник міністра внутрішніх справ Володимир Євдокимов легковажно заявив, що всі заклади грального бізнесу в Україні будуть ліквідовані з 20 березня по 20 квітня 2014 року. Генерал зазначив, що і після відміряного правоохоронцями утриманцям підпільних казино та залів гральних автоматів тощо строку країною будуть курсувати мобільні групи для виявлення гральних закладів. Якщо знайдуть, то спочатку звільнять із посади дільничного інспектора міліції та начальника відділу боротьби з економічними злочинами цього району.
У разі повторного виявлення «одноруких бандитів» будуть звільнені з посад начальники, які відповідають за боротьбу з економічними злочинами в містах, попередження про неповну посадову відповідність отримає начальник обласної служби, а начальник УМВС регіону — сувору догану. Якщо ж факт гри зафіксують утретє — керівників обласних управлінь міліції звільнятимуть із займаних посад — малював невтішні перспективи для підлеглих перший заступник міністра.
Чергове «китайське» попередження від очільників МВС власники нелегальних гральних закладів отримали через півроку. У грудні 2014 року уже міністр МВС Арсен Аваков заявив, що міліція протягом десяти днів (!) зупинить роботу всіх гральних та лотерейних салонів і клубів у Києві, а згодом і по всій Україні.
«Міліція більше не буде ані арбітром, ані сторожем усіх хитромудрих сумнівних схем ігролотерейників, які ведуть ігрову діяльність через систему хитромудрих довідок, експертиз та рішень судів тощо. Набридли конфлікти і компроміси, за якими стоять величезні гроші, що течуть повз бюджет. Набридло безсистемне латання дірок», — написав на своїй сторінці у Фейсбуку А. Аваков.
При цьому він звернувся й до тих, хто кришує надприбутковий гральний бізнес. І час від часу охолоджує гарячу голову міністра, нагадуючи тому, що вже час державі дізнатися про існуючий стан речей та легалізувати гральний бізнес, щоб отримувати прибутки у вигляді податків.
«Вважаєте, що казні потрібні доходи в бюджет? Вважаєте, що припустима легалізація казино за високі податкові ставки? Лобіюйте і приймайте в парламенті закон. Поза лицемірством та обманом. Легалізуйте казино — отримуйте жорсткі правила, обмежені обсяги точок і легальні мільярди гривень до бюджету країни, а не брудні гроші в кишені представників «дахів» різних мастей», — відповів їм А. Аваков.
Черговий хрестовий похід проти грального бізнесу цими днями організувала вже не міліція, а ще не звична для українців поліція. Зокрема, з 30 листопада по 10 грудня 2015 року на території всієї України Департаментом захисту економіки Національної поліції проводяться заходи з викриття та припинення незаконної діяльності, пов’язаної з проведенням азартних ігор. Правоохоронці пропонують громадянам долучитися до боротьби з гральним бізнесом, надавши відому їм інформацію з приводу функціонування казино, покерних клубів, залів гральних автоматів, інтерактивних клубів, букмекерських контор тощо.
Тим самим правоохоронці вкотре визнали, що гральний бізнес в Україні і сьогодні існує попри офіційну заборону і погрози страшними карами за зайняття цим видом комерційної діяльності з кримінальною складовою. До речі, Закон про заборону грального бізнесу в країні передбачає доволі високі штрафні санкції до тих, хто організовує та проводить на території України азартні ігри. Покарання сягає восьми тисяч мінімальних зарплат із конфіскацією грального обладнання.
Отже, заперечити існування грального бізнесу в країні нині може хіба що людина, яка відірвана від реальності або нічого не хоче бачити навколо себе. Правда, побачити легально працюючі зали з гральними автоматами чи казино з промовистою неоновою рекламою ви навряд чи зможете. Гральний бізнес, який перебуває поза законом, постійно пристосовується під обставини, маскуючись під різні заклади.
Приміром, у Полтаві «одноруких бандитів» виявили в закладі під вивіскою «Державні лотереї», де було встановлено понад два десятки комп’ютерів з ігровими програмами. Кілька гральних залів функціонували цілодобово в комп’ютерних клубах. Цікаво, що в деяких з них комп’ютери навіть не були підключені до Інтернету, бо працювали суто як гральні автомати.
Випробувати долю і зірвати великий куш там міг будь-який охочий. Достатньо було купити квиток за 50 гривень і сісти за гральний автомат, замаскований під комп’ютер. Правоохоронці викрили гральні заклади і у квартирах, які організатори грального бізнесу винаймали, а потім облаштовували там гральні салони з комп’ютерами. Такі гральні зали найчастіше облаштовують у райцентрах, селищах або у містах десь подалі від сторонніх очей.
Показово, що власники підпільних гральних закладів не дуже й лякаються приходу поліції та великих штрафних санкцій, які їх чекають, та конфіскації коштовного комп’ютерного обладнання. Начальник відділу комунікацій головного управління Національної поліції в Полтавській області полковник Юрій Сулаєв розповів кореспонденту «ДУ», що вже через кілька днів після того, як з одного з гральних залів, який маскували під вивіскою «Державні лотереї» в Полтаві, полісмени вилучили понад три десятки комп’ютерів, там знову встановили два десятки нових «одноруких бандитів».
«Проблема з гральним бізнесом не менш актуальна, ніж проблема з вживанням наркотиків у нашому суспільстві. Люди, які хворіють на ігроманію, постійно думають, де роздобути гроші на гру, — констатує Ю. Сулаєв. — Вони часто виносять із дому геть останнє, щоб отримати можливість провести за гральним автоматом деякий час. А це вже шлях до криміналу. Тому завдання поліції сьогодні боротися не стільки з тими, хто постійно грає — це хворі люди, яких необхідно лікувати, а з організаторами підпільного грального бізнесу...»
На думку самих правоохоронців, гальмує процес боротьби з підпільним гральним бізнесом недосконала законодавча база, чим сповна користуються грошовиті власники гральних залів. Приміром, ще торік начальник міліції Кременчука розповідав журналістам, що на його підлеглих подали скаргу в прокуратуру та позов до суду щодо нібито незаконної конфіскації грального обладнання. Власники гральних залів почали протидіяти міліції, котра вилучає в них апаратуру, констатував головний міліціонер наддніпрянського міста. Варто було правоохоронцям покласти край роботі трьох гральних закладів та вилучити звідти гральні автомати, одразу ж з’явилася зворотна реакція — скарги в прокуратуру та позов до суду...
Про розмах нелегального грального бізнесу на Полтавщині свідчить статистика, яку кореспонденту «ДУ» надали в головному управлінні поліції Полтавщини. 2015 року (без урахування результатів операції, яку наразі ще проводять поліцейські. — Àâò.) правоохоронці відкрили 35 кримінальних проваджень за незаконне зайняття гральним бізнесом. Під час обшуків вилучили 81 одиницю грального обладнання, у тому числі п’ять покерних столів, дві тисячі ігрових фішок тощо. В області припинено діяльність 16 гральних закладів. Оголошено підозру 16 особам, котрі займалися організацією грального бізнесу. Викрито організовану злочинну групу, члени якої створили розгалужену мережу гральних підпільних закладів. За двома справами щодо організаторів грального бізнесу суди вже ухвалили вироки — штраф у сумі 170 тисяч гривень на кожного.
Показники нібито мають свідчити про ефективну боротьбу поліції з ділками, які попри заборону організовують гральний бізнес у підпіллі. Але, незважаючи на відчутні суми штрафів та втрати через конфіскацію грального обладнання, заборонений бізнес відроджується майже одразу, як тільки правоохоронці залишають зали з гральними автоматами.
Цікаво й те, що левову частку інформації про функціонування гральних закладів на Полтавщині місцеві правоохоронці отримують від громадськості і журналістів, які, до речі, скаржаться на те, що працівники колишньої міліції і вже нинішньої поліції часто заплющують очі на незаперечні факти роботи залів з «однорукими бандитами».
Причин цьому багато, підозрюють активісти. Але то хай залишиться на совісті стражів порядку. Громадськість між тим у Полтаві сама виявляє гральні зали і повідомляє про них поліцію. Як це роблять активісти громадського формування «Полтавська Січ», котрі полюють на нелегальні гральні заклади часто разом із місцевими журналістами.
Лише останніми днями завдяки такому тандему їм удалося «навести» поліцію обласного центру на кілька підпільних гральних закладів. Дмитро Лаптєв — голова громадського формування «Полтавська Січ» у розмові з кореспондентом газети наголосив на тому, що поряд із ним небайдужі люди, які добре розуміють пагубність азартної гри на гроші для полтавської молоді.
«Ми маємо чітку громадянську позицію і хочемо її довести до полтавців, у тому числі щодо грального бізнесу. Ми надаємо допомогу правоохоронцям і не хочемо погоджуватися з тим, що у Полтаві квітне нелегальний гральний бізнес усупереч забороні, — говорить Д. Лаптєв. — Але лише громадські активісти та журналісти самі не в змозі побороти цю пошесть. Необхідно, щоб до боротьби з гральним бізнесом долучилися і органи місцевого самоврядування, міські депутати тощо...»
За словами очільника «Полтавської Січі», з власного досвіду боротьби з гральним бізнесом він добре знає, що лише формальної заборони з боку держави замало, щоб назавжди покінчити з цим напівкримінальним бізнесом. Потрібно шукати альтернативні форми. Можливо, справді легалізувати гральний бізнес, контролювати його і змушувати сплачувати податки і таким чином впливати на ситуацію? Цього можна досягти, якщо, приміром, наслідувати приклад інших країн, де грати в азартні ігри дозволено виключно в спеціальних зонах, в яких зосереджені гральні заклади.
Схоже, такі думки народжуються не лише в головах полтавських активістів. Вітчизняні державні діячі теж не проти того, щоб держава отримувала бодай якийсь зиск від грального бізнесу. Певною мірою такі метаморфози у їхній свідомості можна пояснити надважким фінансовим станом України, що змушує заради пошуку додаткових джерел надходжень іти на компроміси.
Можливо, своє слово все ж до них донесли ті, хто лобіює легалізацію грального бізнесу. Мовляв, у наших сусідів таке є, а ми чим гірші за них? Як би там не було, але свою позицію щодо легалізації в Україні грального бізнесу вже висловила міністр фінансів Наталія Яресько, яка підрахувала, що державний бюджет зможе отримати від такого кроку не менше п’яти млрд грн доходу.
«За попередніми оцінками, дохід може становити до 5 млрд грн на рік надходжень до бюджету. Але конкретні цифри будуть при бюджетуванні», — зазначила на брифінгу ще 31 серпня 2015 року пані міністр.
Двома місяцями раніше з цього питання висловився й сам глава українського уряду Арсеній Яценюк, котрий вважає за потрібне ухвалити закон про виведення з тіні та легалізацію грального бізнесу, щоб отримати додаткові доходи в бюджет країни.
«Я зустрівся з депутатами з цією метою, щоб ухвалити закон про виведення з тіні і легалізацію грального бізнесу, отримати додаткові доходи і профінансувати українські культуру, мистецтво і українське кіно. З нашої точки зору, економічної, мені важливо витягнути це з тіньового бізнесу. Я усвідомлюю, що там не десятки, а сотні мільйонів, які сьогодні працюють, які сьогодні розходяться по кишенях. Ми їх витягнемо», — запевнив А. Яценюк під час засідання колегії Міністерства культури. При цьому він пообіцяв, що левова частка цих коштів піде на фінансування культурних проектів, в тому числі й на українське кіно.
Першопрохідцями в справі легалізації грального бізнесу в Україні може стати Одеса. Принаймні, таку готовність продемонстрував глава Одеської ОДА Міхаїл Саакашвілі. Виступаючи 16 липня 2015 року в порту «Южний» в Одеській області, він заявив:
«Треба ввести, я впевнений у цьому, дозвіл на гральний бізнес в Одесі, хто б що не говорив. В Одесі є кілька нелегальних казино, в Києві є нелегальні казино. Кого ми дуримо? — риторично запитав М. Саакашвілі. — Легалізація грального бізнесу в Одесі дозволить суттєво збільшити доходи до місцевого бюджету», — додав губернатор.
Отже, чекаємо українського Лас-Вегаса, який не тільки поліпшить криміногенну ситуацію, а й оздоровить фінанси країни?
Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ, м. Пол­та­ва
Фо­то прес-служ­би ГУ На­ціо­наль­ної по­лі­ції в Пол­тав­ській об­лас­ті