Нагадаємо, що Анкара ще на початку 2000-х років блокувала конструктивний діалог між НАТО та Європейським Союзом. Євросоюз у процесі створення власних сил швидкого реагування планував скористатись із логістичних ресурсів НАТО. Однак Туреччина як член НАТО заблокувала цю ініціативу Євросоюзу. Причому ситуація досі радикально не змінилася на краще. Навпаки, цьогорічні тижні НАТО у Брюсселі відбуваються на тлі чергового приступу грецько-турецьких суперечностей.
Зокрема, Греція звинувачує Туреччину у регулярних порушеннях свого повітряного простору у районі спірних Егейських островів. Ці острови залишилися за Грецією за результатами грецько-турецької війни 1918–1922 років. Тоді греків підтримали Франція та Велика Британія, але остаточно розгромити війська засновника сучасної Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка ці війська не змогли. Утім, за Локарнськими домовленостями 1923 року Туреччина була вимушена визнати належність островів, розташованих у Егейському морі, Греції.
Традиційні грецько-турецькі протиріччя з метою внесення розколу у НАТО намагається зараз активно використовувати Росія. Адже, крім сирійського вузла протиріч, Кремль стурбований активізацією НАТО на Балканах. Зокрема, на початку грудня 2015 року НАТО офіційно запросило Чорногорію стати 29-м членом Північноатлантичного альянсу. Це особливо симптоматично, зважаючи на російські історичні та сучасні сентименти щодо Чорногорії.
Російські націонал-патріоти та просербські політики у Чорногорії люблять згадувати, як за часів Першої світової війни чорногорці казали, що їх 600 тисяч, але разом із Росією 120 мільйонів. Після розпаду колишньої Югославії дешеві чорногорські курорти стали місцем купівлі нерухомості російським вищим і середнім класом. Тож невипадково, що Кремль намагається відпрацювати у Чорногорії політичні технології протидії розширенню НАТО. Адже навіть сербські прозахідні політики називають Чорногорію «криголамом», який, зрештою, має привести до НАТО й Сербію.
Правда, як і у випадку з Україною, російський опір цим процесам буде шаленим. Тим важливіше виглядає рішення НАТО затвердити стратегію протидії гібридним війнам, які активно використовує Кремль. Цей напрямок співпраці є, зокрема, одним із головних у плані дій України і НАТО на 2016 рік. Північноатлантичний альянс вирішив ретельно вивчити український досвід протидії російським сценаріям гібридних війн та удосконалити власну стратегію адекватної відповіді на ці ризики.

Андрій МАРТИНОВ