Значний внесок проект зробив у зміцнення експортного потенціалу України як учасниці глобальної ініціативи із забезпечення продовольчої безпеки. Водночас велику увагу приділяв освітнім програмам, які мали допомогти селянам краще розуміти та захищати свої права на землю.
Для досягнення визначених цілей активно залучалися українські та закордонні фахівці, зокрема ті, які представляють громадські та професійні організації АПК. Проводилися соціологічні дослідження з особливо актуальних питань, у першу чергу які стосувалися земельних відносин, з тим, аби виробити рекомендації українському уряду для успішного їх вирішення.
Проект працював у трьох основних напрямках: підтримка стабільного середовища аграрної політики задля розвитку ринкової економіки; стимулювання доступу аграріїв до фінансування та сприяння розбудові ринкової інфраструктури для малих і середніх сільгоспвиробників.
За визнанням учасників конференції, в усіх згаданих питаннях «АгроІнвест» досяг вагомих результатів і багато з них уже втілені в життя. Зокрема, це стосується низки підготовлених нормативно-правових документів, фінансування побудови в деяких регіонах ринків та інших логістичних об’єктів, розбудови сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, підтримки діяльності кредитних спілок.

Український АПК має перспективи подвоїти свій потенціал
Конференція зібрала знакових осіб, які безпосередньо впливають на формування та реалізацію аграрної політики в Україні. Серед них, зокрема, міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, його заступник Владислава Рутицька, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко, заступник голови цього Комітету Вадим Івченко, представники експертного середовища. Серед почесних гостей — директор Місії USAID Джед Бартон.
Міністр Олексій Павленко наголосив, що нині вітчизняна аграрна галузь розвивається динамічно і вже протягом кількох останніх років демонструє стабільні позитивні результати. Тому й приваблює як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів. Свої слова він підтвердив статистичними даними. Згідно з ними нині українські сільгоспвиробники годують 140 млн людей на планеті, і це не рахуючи українського населення.
Владислава Рутицька в Міністерстві аграрної політики та продовольства відповідає за євроінтеграційні процеси. Тому невипадково, даючи характеристику роботі «АгроІнвесту», вона привернула увагу учасників конференції до тієї допомоги, яку проект надав для виходу українських аграріїв на європейські ринки. «Без цієї допомоги не було б такого швидкого просування в євроінтеграційному напрямку, особливо в питаннях безпечності продуктів харчування», — зазначила заступник міністра.
На її думку, зараз в Україні важливо привернути увагу до розвитку малих та середніх фермерських господарств. Вони демонструють свою високу ефективність, на них тримається сільське господарство розвинених в аграрному відношенні європейських країн. Сьогодні на розгляді у Верховній Раді перебуває проект закону № 1599 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств». Він був розроблений за активної участі експертів «АгроІнвесту». «Такі проекти, як «АгроІнвест», для нашого міністерства є пріоритетними», — сказала Владислава Рутицька.
Досвід Сполучених Штатів у веденні аграрного бізнесу для нас є вельми важливим, наголосив Леонід Козаченко. Його запровадження в Україні здатне забезпечити швидкий позитивний результат. Це стає також важливим і для спілкування із зовнішніми кредиторами, зокрема з МВФ.
Він також визнав, що в Україні в аграрній сфері наразі залишається ще чимало гострих проблем. Одна з них стосується відновлення системи зрошення. Якщо її не відродити до 2030 року, то Україна може втратити до 10% сільгоспугідь.
Керівник Місії USAID Джед Бартон підкреслив, що за останні 20 років продуктивність у сільському господарстві України подвоїлася, і це значний успіх українських аграріїв. Проте є можливість цю продуктивність ще збільшити вдвічі. Тому USAID допомагатиме Україні розкривати потенціал сільського господарства, бо є земля, яка ще не використовується за призначенням, і є можливості для підвищення врожайності сільськогосподарських культур.
«Ми працюватимемо для того, щоб формувати прозорість на ринку землі», — наголосив Джед Бартон. Це сприятиме залученню інвесторів у галузь.

Україна досі чекає запровадження земельного ринку
Стрижневим питанням розвитку аграрної галузі є земельна реформа. Проте це питання досі залишається не до кінця вирішеним. Україна впродовж багатьох років не наважується на запровадження механізму купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення. З 2001 року діє земельний мораторій, чинність якого народні депутати нещодавно продовжили ще на один рік.
Навряд чи рішення про продовження мораторію можна віднести до суто політичних. Річ у тому, що законодавці враховують суспільну думку, а чимало українців не схиляються до можливості запровадження ринку земель уже зараз.
До цього увагу учасників конференції привернув заступник керівника «АгроІнвесту» Олександр Каліберда. Він послався на попередні результати соціологічного дослідження, яке було нещодавно проведене проектом. За даними цього дослідження, лише третина власників землі підтримує своє право розпорядитися землею, коли вони захочуть це зробити. Ще кілька років тому прихильників такої думки було більше.
На погляд деяких учасників конференції, такі суспільні настрої обумовлені наявною економічною кризою. Через неї багато українців збідніли і не мають достатніх коштів для купівлі земель сільськогосподарського призначення. Тож у разі запровадження земельного ринку вже зараз її ціна могла б бути незначною. А це невигідно власникам земельних паїв, які вважають за краще дочекатися ліпших часів.
Подібної позиції дотримується і Вадим Івченко. За його даними, середня зарплата в Україні становить лише близько 40 євро. Тож логічне запитання — хто з простих українців спроможний купити землю за ціною, якої вона дійсно вартує?
Народний депутат зауважив, що 100 га землі можуть коштувати 12,5 млн грн. А це — та мінімальна площа, якої потребує для ведення бізнесу мале фермерське господарство. Для малого господарства сума є надзвичайно великою, особливо якщо взяти до уваги, що ставки річних на банківські кредити вже сягнули 30%.
За словами Вадима Івченка, земельний ринок залишається зарегульованим. Якщо вдасться його дерегулювати, то це підштовхне аграрний бізнес до активізації.
Ще одна проблема стосується відумерлої спадщини. В Україні близько 4 млн га земель втратили своїх власників і сьогодні залишаються юридично нічийними. Проте проект закону про відумерлу спадщину все ще не може вийти зі стін Верховної Ради, і це попри те, що багато депутатів визнають не тільки його актуальність, але й високу якість підготовки.
З 2012 року зайнятість у сільському господарстві скоротилася на 100 тис. осіб. Із цієї причини, як сказав Вадим Івченко, платіжний баланс у країні зменшився на 3 млрд грн, і це посилило економічні негаразди. Сільгоспвиробники не мають достатніх капіталів для приваблення інвесторів, тому здебільшого залучають кошти під майбутній урожай.
Водночас ті, хто успішно працює в аграрному бізнесі (а це переважно великі сільгосппідприємства, в тому числі агрохолдинги), не поспішають вкладати кошти в розвиток АПК, зокрема в переробну галузь. Зазвичай гроші виводяться в інші сектори економіки, які забезпечують швидку віддачу, або вкладаються в нерухомість чи предмети розкоші.
Партнерською для «АгроІнвесту» стала Асоціація «Земельна спілка України». Спільно з проектом вона створила Ресурсний центр з прав на землю. Інформацією, яку вона підготувала і розмістила на інтернет-порталі www.zem.ua, активно користуються власники земельних ділянок. Щомісяця 50 тис. із них заходять на цей портал, і за час його роботи 1,2 млн землевласників мали змогу скористатися підготовленими Ресурсним центром матеріалами.
За сприяння «АгроІнвесту» Земельна спілка стала розробником 22 законопроектів, спрямованих на удосконалення земельних відносин. Крім того, була розроблена програма «10 кроків для подолання корупції в земельних відносинах», яка була презентована 2014 року. Програма одержала суспільну підтримку, і на її базі було підготовлено три земельних законопроекти.
Разом з «АгроІнвестом» Земельна спілка також долучилася до розробки Стратегії розвитку сільського господарства і села в Україні на 2015–2020 роки, яку ініціювало Міністерство аграрної політики та продовольства. Фахівці визнають необхідність якнайповнішого втілення цієї стратегії в життя.

Гро­ші для ма­ло­го та се­ред­ньо­го аг­ро­біз­не­су
Керівник напрямку «Розвиток фінансування малих та середніх виробників» проекту USAID «АгроІнвест» Наталія Ліщитович нагадала присутнім просту істину: за реалізацію яких би ідей ми не бралися, повсякчас постає найважливіше запитання — де для цього взяти гроші. Особливо гострим воно залишається для малих і середніх сільгоспвиробників, які постійно стикаються з браком обігових коштів, відсутністю заставного майна і обмеженим доступом до банківських ресурсів.
Завдання «АгроІнвесту» і полягало в тому, щоб посприяти вирішенню цих проблем. З цією метою було проведено комплекс заходів, які включали тренінги, семінари, залучення до спільної практичної роботи комерційних банків, кредитних спілок.
Голова правління «Метабанку» Сергій Нужний визнав, що завдяки співпраці з «АгроІнвестом», яка була започаткована ще в лютому 2012 року, вдалося налагодити роботу таким чином, аби помічати не лише великих позичальників, зайнятих у сільгоспвиробництві, але й таких, які обробляють від 250 га до 3 тис. га.
«Ці клієнти найбільш дисципліновані, тому ми маємо бажання і надалі працювати в цьому напрямку... Якщо раніше ми думали про заставу, потім — про кількість клієнтів, то нині дбаємо про підвищення врожайності». Це новий підхід банку до співпраці з аграріями, і, на думку Сергія Нужного, він є перспективним.
Завдяки діяльності «АгроІнвесту» посилилася співпраця малих та середніх сільгоспвиробників із кредитними спілками. На цьому наголосила президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС) Вікторія Волковська. За її даними, протягом 2014–2015 років кредитними спілками малим та середнім сільгоспвиробникам було видано 3 млрд грн кредитних коштів. Якщо 2012 року частка агрокредитування в портфелі кредитних спілок — членів ВАКС становила 5,5%, то нині вона зросла до 11,5%, а їх середні розміри збільшилися з 50 тис. до 135 тис. грн.
За чотири роки співпраці у семінарах та тренінгах, які проводив «АгроІнвест», узяли участь 650 представників кредитних спілок. За цей час з’явилися нові кредитні продукти, а розвиток агрокредитування отримав новий поштовх. Подібні показники мають і кредитні спілки Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ), на цьому наголосила її віце-президент Людмила Кравченко.
«АгроІнвест» сприяв налагодженню співпраці з малим та середнім агробізнесом і всесвітньо відомої компанії «Дюпон/Піонер», яка займається насінництвом. За підтримки «АгроІнвесту» і цієї компанії у трьох областях було реалізовано проект, спрямований на ознайомлення малих сільгоспвиробників із новітніми технологіями вирощування соняшника.
Як зазначив представник компанії «Дюпон/Піонер» Павло Матюша, ця співпраця виявилася успішною. Так, на Харківщині врожайність цієї культури сягнула 27 ц з га, а на Львівщині — 23 ц. Програма дозволила фермерам із Львівської, Харківської та Херсонської областей не лише пройти повний цикл навчання передовим технологіям, а й налагодити співпрацю з місцевими кредитними спілками для отримання фінансування для впровадження їх у своїх господарствах.

У по­шу­ках но­вих рин­ків
Для сільськогосподарських виробників важливо не тільки виростити продукцію, а й вдало її реалізувати. Це можливо за наявності кількох умов. Бажано при цьому мати стабільну економічну ситуацію, яка забезпечує цінову стабільність, і відповідну інфраструктуру, пристосовану для зберігання, переробки, фасування та реалізації готової продукції. На жаль, в Україні досі не склалося ні з тим, ані з іншим.
Щоправда, як зауважив керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту «АгроІнвест» Микола Гриценко, протягом кількох років питання ринкової інфраструктури вирішувалося, причому доволі позитивно. Насамперед — за сприяння «АгроІнвесту». У кількох регіонах, і серед них лідерські позиції займає Херсонська область, побудовані місцеві гуртові ринки, сервісно-забійні цехи, пункти охолодження молока, надано допомогу сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам.
Херсонщина залишається провідною областю, що спеціалізується на виробництві плодоовочевої продукції. І тому для неї важливо замінити втрату російського ринку. Область планує вийти на ринок Балтійських країн. Вона пропонує організувати торговельний майданчик як для своїх аграріїв, так і для колег з інших українських регіонів, і таким чином полегшити їх вихід на зовнішні ринки.
Голова кооперативу «Молочні ріки» з Рівненської області Олег Поліщук, визнаючи великий внесок «АгроІнвесту» в розвиток вітчизняного АПК, зазначив, що важливо, щоб до питань розвитку села активніше долучалася держава. На його думку, важливо те, що «АгроІнвест» значною мірою впливав на формування державної аграрної політики, яка максимально враховує інтереси малих та середніх сільгоспвиробників, і протягом п’яти років своєї діяльності чимало зробив для її реалізації.
Мак­сим НА­ЗА­РЕН­КО,
На­ціо­наль­ний прес-клуб з аг­рар­них 
та зе­мель­них пи­тань