Розроблено законопроект «Про публічні закупівлі». Його основні новації — відповідність міжнародним стандартам, зокрема коли державні закупівлі називають публічними, бо йдеться не тільки про закупівлі держави за гроші центрального та місцевих бюджетів, а про витрату публічних коштів, грошей платників податків органами влади, держпідприємствами.
Ще одна новинка, запропонована у законопроекті, — максимальна електронізація закупівельного процесу. Це не його обмеження і не прагнення розробників загнати процес у складніші рамки. Навпаки, введення електронних закупівель має полегшити доступ до них усіх учасників ринку і посилити довіру бізнесу до публічних закупівель. Аби кожен учасник точно знав, чи прийнята його заявка, міг побачити це в онлайн-режимі, якщо вона відхилена, то з яких причин, міг стежити за ходом торгів, пересвідчитись, які пропозиції подані на конкурс, якщо учасник не виграв у торгах, мав розуміти, чому так сталося. У законопроекті введено формальну можливість запитів до тендерних комітетів. Ті повинні відповісти, чому обрано саме цього переможця конкурсу.
Законопроект пропонує ввести електронну процедуру оскарження без юристів і товстих стосів доказових документів. Це стане додатковим інструментом у боротьбі з дискримінацією учасників і спробами провести тендер для «своїх» постачальників.
Зараз скаргу можна надіслати поштою. Якщо вона не подобається контролюючому органу, той може поставити штамп з іншою датою, яка засвідчить порушення строків подання. Такі випадки непоодинокі. Бувало й таке, що скарги з далеких сіл і містечок не надходять вчасно і виправити ситуацію неможливо — переможця торгів уже обрано.
Законопроектом вводиться можливість включення в тендерні комітети професійних закупівельників. На жаль, зараз обов’язки проводити закупівлі є для співробітників додатковим і часто ризикованим навантаженням до основних функцій. Тому бажання, необхідних навичок і знань та, врешті, мотивації у людини немає. Як наслідок — ефективність закупівлі часто доволі низька, це впливає на ціну і якість закуповуваних товарів і послуг.
Оптимізація
Крім професіоналізації закупівельників, законопроектом передбачається запровадження Централізованих закупівельних організацій, які зможуть проводити торги для декількох замовників для закупівель рутинних товарів і послуг, що широко представлені на ринку та купуються щороку (пальне, меблі, канцелярські товари, офісне обладнання тощо). Це дозволить знизити адміністративне навантаження на невеликих державних закупівельників, які нечасто проводять торги.
Зараз державні закупівлі в Україні здійснюються на децентралізованій основі. Система охоплює близько 15 тис. замовників різного рівня. З одного боку, децентралізована модель надає можливість ураховувати потреби місцевих громад, кінцевих користувачів товарів та послуг, які закуповуються, та підтримувати місцевих виробників і заохочувати їх до участі в держзакупівлях.
Разом із тим у сучасній міжнародній практиці ефективно використовується модель централізованої закупівлі, що сприяє зменшенню загальних витрат у системі. Централізована модель сприяє стандартизації, професіоналізації, правовій визначеності, запровадженню гнучких методів закупівлі, зокрема рамковим угодам та електронним закупівлям. Тож одним із завдань реформи є запровадження механізмів централізованої закупівлі при оптимальному збереженні переваг децентралізованої моделі, що функціонує сьогодні.
Нині система держзакупівель регулюється Законом «Про здійснення державних закупівель». Окремий правовий режим укладення договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг установлено Законом «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності». Він для організацій та підприємств, які є монополістами чи квазімонополістами. Вони, зокрема, займаються водопостачанням, поштовим зв’язком, транспортними перевезеннями, це — порти, комунальні підприємства, залізниця.
Коли Закон «Про публічні закупівлі» набере чинності, то впродовж року діятиме паралельно із Законом «Про здійснення державних закупівель».
ProZorro
Серед реформаторських досягнень — система електронних держзакупівель, яка створена та запроваджується на державному рівні командою волонтерів та однодумців за участі представників держсектора нової формації. Наразі система ще є пілотним проектом, який затверджений розпорядженням Кабміну та застосовується для допорогових закупівель товарів, робіт і послуг. Частина команди волонтерів після створення системи пішла працювати в органи влади, щоб ефективніше впроваджувати зміни.
Система ProZorro є однією з основ реформи держзакупівель, вона надає повний доступ до всієї інформації в режимі онлайн. Відкритість інформації для всіх, спрощення доступу для бізнесу, підвищення конкуренції і онлайн-торги між учасниками на пониження дозволять економити державні кошти та боротися з корупцією.
Нова система була запущена в лютому 2015-го і вже зекономила для держбюджету понад 440 млн грн. Система електронних закупівель ProZorro унікальна і є цікавим прикладом для багатьох країн світу. Логіка системи проста — є центральна база даних, яка належатиме державі, проте торги організовуються через комерційні майданчики.
Такий підхід дозволяє зменшити вплив держави і включити ринкові механізми розвитку. Майданчики будуть пропонувати платні сервіси учасникам торгів, тому й зацікавлені у високому рівні їх участі. Це, у свою чергу, позитивно впливатиме на динаміку конкуренції, якість сервісу та відкритість системи.
Сьогодні до ProZorro вже підключено шість майданчиків і ще чотири — у процесі підключення. При цьому система залишається відкритою для доступу нових гравців, тому реформатори сподіваються, що кількість майданчиків зростатиме.
Ще на початку року мало вірилося, що систему держзакупівель можна швидко докорінно змінити, зробивши її більш доступною для бізнесу, але команда ProZorro змогла довести протилежне. Вже сьогодні підприємець із Дніпропетровська може торгувати з «Нафтогазом», сидячи з ноутбуком у кафе, а невдовзі зможе торгувати і з урядовими замовниками Сінгапуру.
Наступним кроком стане розгортання системи до національного масштабу. Але масштабування полягає не в тому, щоб просто додати кілька серверів. В Україні налічується біля 15 тис. державних закупівельників і близько 25 тис. тендерних комітетів. Система має бути розрахована на їх одночасну роботу, справлятися з перевантаженнями і бути відмінно захищена. Зараз у системі виконується лише одна процедура, згодом буде створено модуль оскарження, модуль управління контрактами.
Однією з особливостей роботи нової системи є простота та прозорість процедур. Можна ознайомитись з усією тендерною статистикою на спеціально створеному аналітичному ресурсі bi.prozorro.org. За допомогою потужного інструменту, що був подарований Україні одним із найкращих світових виробників таких систем — компанією Qlik, будь-хто абсолютно відкрито і безкоштовно може передивитись усю інформацію з усіх тендерів.
На bi.prozorro.org можна дізнатись, хто та що придбавав, за скільки, хто з постачальників брав участь у торгах, що вони і за якими цінами пропонували та чому обрано саме цього переможця. Лише повна відкритість та прозорість може повернути довіру бізнесу до державних закупівель.
Ще одним успішним кроком стало запровадження обов’язкового пониження ціни. В результаті ціни падають на 20–30%, а іноді й більше. Згідно із законопроектом «Про публічні закупівлі» всі установи та організації, що потрапляють під дію цього закону, за рік поступово перейдуть на електроні закупівлі. Процедура електронних торгів через ProZorro буде обов’язковою для всіх державних замовників.
Важливий внесок у розвиток системи робить Transparency International. Нині ця авторитетна організація є власником прав на систему ProZorro. Після розгортання системи права на неї буде передано державі, Transparency International також виступає гарантом прозорості використання коштів донорів.
На розвиток системи не було витрачено жодної копійки з державного бюджету. На першому етапі безповоротну допомогу для розробки системи надали електронні торговельні майданчики, а зараз ProZorro активно підтримують міжнародні організації WNISEF, GIZ. Для роботи в ProZorro обмежень для бізнесу майже немає — достатньо мати необхідні товари чи бути здатним виконати необхідні послуги або роботи.
Стратегія
Серед здобутків реформаторів — і розробка комплексної Стратегії реформування державних закупівель до 2022 року. Вона передбачає гармонізацію законодавства України у сфері державних закупівель із відповідними нормами Євросоюзу. Нестабільність нашого законодавства є однією з основних проблем системи державних закупівель. Це призводить до неоднозначного тлумачення принципів та правил здійснення держзакупівель, неефективного правозастосування.
Йдеться у Стратегії і про інституційний розвиток, належне матеріально-технічне, кадрове забезпечення уповноваженого органу у сфері держзакупівель. Відповідно до закону уповноваженим органом є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель — це Мінекономрозвитку, а органом оскарження — Антимонопольний комітет. Функції контролю виконують Державна фінансова інспекція, Рахункова палата та Антимонопольний комітет у межах компетенції, визначеної законодавством. Нині в цих держаних органах фіксується дублювання функцій контролю та регулювання.
Говориться у Стратегії й про розвиток незалежного наглядового органу із захисту прав суб’єктів державних закупівель, про оптимізацію взаємодії регуляторних та контролюючих органів у сфері держзакупівель та управління державними фінансами. Велика увага у документі надається створенню та розвитку системи електронних закупівель з урахуванням вимог та стандартів ЄС та кращої міжнародної практики.
Не забули розробники Стратегії і про розвиток системи професійної підготовки фахівців із питань держзакупівель та професіоналізацію у сфері держзакупівель. Йдеться й про міжнародне співробітництво у сфері держзакупівель та підвищення іміджу України на міжнародній арені як держави із сучасною системою держзакупівель.
Позитивна оцінка
Досягнення реформаторів уже помітили у світі: країни — учасниці Комітету з державних закупівель Світової організації торгівлі (СОТ) погодили приєднання України до «Угоди про державні закупівлі» (WTO Government Procurement Agreement, GPA). Остаточне схвальне рішення було прийняте в Женеві після тривалих перемовин із представниками закордонних делегацій.
Угода GPA поширює головний принцип СОТ — рівний доступ до ринків — на сферу державних закупівель. Для українських компаній приєднання до Угоди означає відкриття глобального ринку. Ринок держзакупівель країн — членів СОТ оцінюється у 1,7 трлн дол., це більш ніж у 30 разів більше українського експорту у минулому році.
Приєднання до Угоди відкриває для наших підприємств шлях до експорту, адже правила й вимоги до тендерів чітко структуровані. Пропонувати українські товари і послуги можна буде на державних тендерах США, країн Європейського Союзу, Кореї, Тайваню, Сінгапуру, Гонконгу, Канади. Крім того, не доведеться витрачати величезні кошти на маркетинг, місце на полиці магазину чи відкриття представництва. Достатньо буде знайти тендер в Інтернеті й подати заявку, і в цьому допоможе система ProZorro.
Реформа у сфері державних закупівель пов’язана з низкою політичних, правових, соціальних, фінансових, інституційних, етичних, технологічних завдань. Їх розв’язання сприятиме сталому соціально-економічному розвитку країни, конкурентоспроможності економіки та динамічній інтеграції України в міжнародні ринки, зокрема в спільний ринок Європейського Союзу.
Основними завданнями реформування системи державних закупівель є подальша розробка українського законодавства, пошук оптимального підходу до електронних закупівель та вдосконалення рівня професійної підготовки закупівельних установ по всій країні, аби забезпечити ефективну роботу системи на практиці.
Стратегія реформи державних закупівель передбачає, що такі глибокі реформи потребують часу і сильної політичної волі та підтримки всіх учасників системи державних закупівель.
Удосконалена система державних закупівель означатиме більш ефективне використання грошей платників податків, зниження рівня корупції, поліпшення умов для конкуренції і легітимність повсякденної діяльності багатьох державних органів.
Обсяг ринку держзакупівель в Україні сягає 250 млрд грн. За консервативними оцінками Мінекономрозвитку, «корупційний податок» на ньому донедавна становив 25 млрд грн, такими ж були втрати через обмеження конкуренції. Тож за рік держбюджет втрачав не менше 50 млрд грн, які осідали у бездонних кишенях шахраїв, наближених до влади. Хочеться сподіватися, що реформа радикально змінить ситуацію у державних закупівлях.
Елла НОВАК
