Як­що тіль­ки в ма­те­рі, то при­близ­но 72%, а як­що тіль­ки у бать­ка, то 20%.
Як ви­яв­ляє­ть­ся за­хво­рю­ван­ня, чим во­но не­без­печ­не і як із ним бо­ро­ти­ся роз­по­вість не­вро­па­то­лог, лі­кар ви­щої ка­те­го­рії Оле­на Ма­ка­ро­ва.

— Оле­но Во­ло­ди­ми­рів­но, які при­чи­ни ви­ник­нен­ня цьо­го за­хво­рю­ван­ня?
— Існує багато причин, за яких може розігратися мігрень, хоча й доведено, що схильність до мігрені передається спадково, частота нападів та їх інтенсивність залежить від способу життя людини. На жаль, сучасна людина постійно потрапляє в умови, що провокують напади мігрені. Найчастіше факторами ризику стають сильні емоційні переживання і стреси, фізичне перенапруження, аудіовізуальне навантаження на організм (телевізор, постійна робота за комп’ютером), брак сну, голодування або нерегулярне харчування.
Це можуть бути гормональні порушення, різні алергічні реакції. Мігрень може спровокувати різке світло, неприємний запах, перебування в задушливому приміщенні. Вона може виникнути навіть від надлишку кави, алкоголю тощо.
Перш ніж починати боротися з мігренню, слід спочатку переконатися, що голова болить саме через неї. Справа в тому, що лише у 20 відсотках випадків регулярні головні болі пов’язані з мігренню, в інших ідеться про менш шкідливий діагноз — «головний біль напруження».
— Які спе­ци­фіч­ні симп­то­ми міг­ре­ні?
— Розпізнати мігрень неважко. Існує кілька симптомів, характерних саме для цієї хвороби. Власне больовий напад може настати в будь-який час дня і ночі. Найчастіше пацієнти прокидаються вранці із симптомами мігрені, що посилюється протягом дня. Для мігрені характерний нападоподібний односторонній головний біль (гемікранія), що супроводжується нудотою, блювотою і порушенням зору. За 20–30 хвилин до нападу людина бачить вогняні кулі, блискавки, зигзаги, ламані лінії. Ці напади зумовлені спазмом судин мозку і сітківки.
Біль з’являється лише з одного боку голови або обличчя і найчастіше локалізується у скронево-очній ділянці та може тривати цілий день. Підвищується чутливість до світла, шуму, запахів, усе дратує. Характер головного болю різний, найтиповіший — пульсуючий біль, можливий тупий або розламуючий, іноді пацієнти описують його як такий, що рве чи свердлить: кожен удар пульсу відчувається в голові, як удар молота. У деяких випадках пацієнти скаржаться на оніміння, поколювання, слабкість рук і ніг. Іноді виникає запаморочення, порушення мови. Напади нудоти і блювання часто виникають наприкінці больової фази.
У багатьох пацієнтів поряд з основними проявами виникають й інші вегетативні симптоми мігрені: блідість, синюшність під очима, озноб або навпаки — підвищення температури тіла, пітливість, відчуття задухи, серцебиття, сухість у роті, позіхання, діарея, поліурія. Порушується часом і здатність до концентрації уваги та мислення. Тривалість цієї фази різна, від кількох годин до двох діб. У третій фазі напад мігрені припиняється. Найчастіше хворий засинає і прокидається здоровим, у гарному настрої. Частота нападів у хворих варіюється — від поодиноких протягом року або навіть усього життя до кількох на тиждень.
— Яка ж діа­гно­сти­ка міг­ре­ні? В яких ви­пад­ках лі­ку­ван­ня не­об­хід­но про­во­ди­ти в ста­ціо­на­рі?
— Діагноз мігрені встановлюють на підставі наявності яскравих клінічних проявів хвороби і даних очного дна. При цьому враховують такі клінічні симптоми: напади мігрені починаються в дитячому або підлітковому віці; найчастіше мають спадковий характер; характерні прояви нападів; у проміжках між нападами людина почувається абсолютно здоровою; сон або блювання припиняють напад головного болю або різко знижують його вираженість. Вид мігрені з тяжким перебігом — мігренозний статус — є показанням для госпіталізації, тим більше, що лише в умовах стаціонару можна провести обстеження, необхідне для диференціювання з такими патологічними процесами, як субарахноїдальний крововилив, менінгіт або пухлина мозку.
При мігренозному статусі для лікування нападу показано введення кортикостероїдів, 50–75 мг преднізолону внутрішньовенно. Рекомендується також фенактил (аміназин), дегидроерготамін у вигляді крапельної ін’єкції, сприятливий ефект спостерігається після введення невеликої кількості галоперидолу.
Якщо з’явилися будь-які симптоми мігрені, слід одразу ж звернутися до лікаря, який має визначити причину виникнення тих чи інших симптомів. Саме симптоми мігрені часом грають вирішальну роль у методах лікування хворого, в якого мігрень.
— Які пре­па­ра­ти ре­ко­мен­до­ва­ні при міг­ре­ні?
— На жаль, поки що не винайдено засіб, що дозволяє позбавити хворого від мігрені раз і назавжди. Кожному, хто страждає на це захворювання, слід знайти власний, особливий підхід. Головне, що треба обов’язково зробити при перших ознаках нападу, — це лягти у провітреній кімнаті, сховатися під ковдру, спробувати розслабитися та прийняти знеболювальний препарат. Причому треба встигнути проковтнути таблетки до того, як з’явиться нудота. Інакше це буде марно.
Хороший ефект при нападі мігрені дає препарат налгезін — анальгетик нового покоління, розроблений спеціально для боротьби з гострим болем. Його дію можна відчути вже через 15 хвилин після прийому таблетки. А це означає, що коли прийняти ліки при перших ознаках нападу, то багатогодинного болю можна уникнути. Додатковий плюс цього препарату — тривала дія (8–12 год.), тож, прийнявши лише одну таблетку вранці, можна бути впевненим, що до вечора біль не зіпсує вам планів.
Під час нападу не тільки біль є тяжким симптомом мігрені. Хворі страждають від нудоти, блювоти, і боротися з цим теж потрібно так само швидко. У такому разі застосовують авіомарин на початку нападу, також сильну протиблювотну дію при лікуванні мігрені має прохлорперазин. Якщо ж ви категорично проти приймання знеболювальних препаратів, то зараз є безліч інших засобів: гомеопатія, голкорефлексотерапія, психотерапія.
Один із нових, ефективних методів лікування мігрені — остеопатія. Відомо, що головні болі можуть виникати через незначне зміщення кісток черепа — внаслідок травми голови в дитинстві, сильного падіння на п’яти, навіть родової травми. Лікар-остеопат за допомогою масажу голови усуває ці порушення.
— Іс­ну­ван­ню міг­ре­ні при­пи­су­ють сто­літ­тя, її вва­жа­ють хво­ро­бою ге­ні­їв. На­пев­но іс­ну­ють і на­род­ні спо­со­би лі­ку­ван­ня?
— Протягом століть людство винайшло безліч способів, як послабити головний біль, який часом буває нестерпним. Лікування мігрені народними засобами часто є дієвими. Тому й люди не звертаються до традиційної медицини, а користуються тільки народними засобами. Під час нападу найбільш ефективною є гаряча (40–42°С) ванна для ніг протягом 10–15 хвилин. Але цього не можна робити при менструаціях. Іноді напад мігрені можна зняти за допомогою не надто гарячих ручних або контрастних ванн — коли руки і ноги поперемінно поміщають то в гарячу, то в холодну воду.
Під час надто сильного головного болю корисно прикласти до скронь скибочки свіжого лимона, а всю голову, захоплюючи скроні, обгорнути гарячим рушником. Туга пов’язка або шарф навколо голови можуть полегшити біль, оскільки зменшують приплив крові. Можна зробити подушечку з листя лавра камфорного і евкаліпта, взятих порівну, і лягти на неї хворим місцем на 1-2 години.
Найбільш ефективним засобом для лікування мігрені є настій квіток конюшини лугової. Для цього необхідно залити склянкою крутого окропу 1 столову ложку квіток, настояти протягом години, а потім процідити і приймати по півсклянки — вранці, вдень і ввечері. Зняти напад мігрені допомагають також свіже листя бузку або білокачанної капусти, які прикладають на кілька годин до скронь або на чоло.
— Що мо­же­те по­ра­ди­ти для про­фі­лак­ти­ки?
— Переходити на молочно-рослинну дієту. Вживати більше продуктів, що містять магній: це овочі та фрукти темно-зеленого кольору. Кинути курити, не вживати алкоголю, а особливо — червоне вино, пиво та шампанське. Якомога більше часу перебувати на свіжому повітрі, уникати перегрівання на сонці, перебування в задушливому приміщенні, недосипання і шуму. Уникати стресів і перевтоми. Не допускати у відносинах з навколишніми ворожості, гніву та інших негативних емоцій.
Тетяна ДЕЛІМАРСЬКА, Укрінформ