Земля, підживлена корупцією
Про те, що земля нині в ціні, і бодай невеликий клаптик родючого чорнозему вже ніхто не віддає просто за гарні очі, могли днями переконатися полтавські журналісти на прес-конференції голови Полтавської облради Петра Ворони та засіданні комісії облради з питань аграрної політики й земельних відносин. Обидві події їхні організатори присвятили проблемним питанням, пов’язаним із землею.
Саме напруженість у земельних відносинах, що найвиразніше проглядається з наближенням посівної кампанії, спонукала голову представницької влади на Полтавщині запросити журналістів, аби донести до громадськості свою стурбованість ситуацією в земельних відносинах.
«Останнім часом голови райдержадміністрацій, фермери, керівники підприємств інформують про випадки безпідставного зволікання та відмову щодо укладання або поновлення договорів оренди землі, що розташована за межами населених пунктів, — розповів представникам ЗМІ П. Ворона. — Вважаю, що подібне ставлення керівників до своїх посадових обов’язків не припустиме. Воно компрометує владу в очах сільських товаровиробників області, зумовлює порушення прав людини, ставить під загрозу стабільність сільгоспвиробництва та створює соціальну напруженість в області».
Голова облради під час свого спічу був відвертим і категоричним: у сфері розподілу землі та оформлення договорів оренди вочевидь простежується корупційна складова. Фермери — як ті, котрі орендують великі наділи, так і ті, в яких землі небагато, — не можуть вчасно продовжити договори оренди. Навіть якщо у них усе гаразд у стосунках із власниками земельних паїв, які не проти знову передати свою землю їм в оренду. Прикро констатувати, говорив П. Ворона, але саме офіційні органи влади гальмують цей процес, і на селі вже відкрито говорять про хабарництво, без чого земельні питання не вирішуються.
«Іноді називають конкретні суми, котрі потрібно сплатити за своєчасне оформлення документів, — констатував голова облради. — Я вважаю це прикладом хабарництва. Багато підприємців, котрі зараз не можуть продовжити договори оренди, є місцевими жителями, забезпечують зайнятість населення, платять податки тощо. Але наразі вони користуються земельними ділянками незаконно, бо не мають відповідних документів».
Якщо голова Полтавської облради окреслив у загальних рисах проблеми з узаконенням земельних відносин, то «на місцях» про це говорять предметно, приміром — про механізм створення хаосу в земельних відносинах, який вигідний чиновникам. Про це представникам ЗМІ розповіли жителі села Устивиця, що у Великобагачанському районі на Полтавщині: 32 сільські родини звідти марно оббивають пороги різних інстанцій — як у себе в сільраді, районі, так і в обласному центрі, намагаючись реалізувати своє законне право на отримання земельних ділянок для ведення особистого господарства.
У більшості з них є городи всього 9–12 соток. У декого й таких клаптиків землі немає. Як у селі нині вижити без землі-годувальниці? Дізнавшись, що поряд із селом є 178 га вільної землі, селяни звернулися до сільради з проханням виділити їм там ділянки по два гектари для кожної безземельної родини. Утім, люди поневіряються вже п’ятий місяць, а землі так і не отримали. Селяни вимушені були звернутися із заявою до Полтавської облради і приїхати на засідання профільної комісії, де розглядалося їхнє питання.

Нащадки Івана Грозного, або Чому депутати не можуть...
При обговоренні ситуації щодо земель у селі Устивиця з’ясувалося чимало цікавих моментів. Так, в. о. голови аграрної комісії Валерій Капленко — керівник одного з сільгосппідприємств Полтавщини, вважає, що «сьогодні ситуація по землі в державі загнана у глухий кут». Подібну до ситуації, яка виникла в селі Устивиця, можна бачити скрізь. І все через те, що місцеві ради позбавлені реальної можливості впливати на розподіл землі. Зокрема такої, що розташована поза межами населеного пункту. Її за законом одноосібно розподіляють чиновники РДА та Держкомзему. Тож питання, з яким звернулися до депутатів ходоки із села Устивиця, вони назвали піаром, адже комісія облради «не вирішує і не вирішувала» цих питань.
На засіданні комісії багато говорили і про роль Головного управління Держземагентства в Полтавській області, яке зараз очолює молодий керівник Ярослав Сколота. Правда, з приставкою «в. о». Йому довелося вислухати чимало неприємних слів на адресу свого відомства, яке, на думку депутатів-аграрників, лише тим і займається, що чинить перешкоди місцевим органам представницької влади в питаннях розподілу землі та безпідставно зволікає з продовженням договорів оренди земельних паїв. Про скандальну історію в селі Устивиця голова обласного управління Держземагентства знає і переконаний, що в ній необхідно уважно розібратися.
«Люди були в мене на прийомі, я їх вислухав... З ними розбираємося. Я прибічник того, щоб відстоювати позицію простих громадян, які потребують землі, котрі її не отримали свого часу і не могли отримати. Якщо підтвердиться, що районний Держкомзем порушив закон, то буде вжито найсуворіших заходів, аж до звільнення з обійманої посади», — заявив Я. Сколота.
Управління молодий керівник очолює всього три місяці. Наразі, за його інформацією, на Полтавщині проводиться інвентаризація земель, яка вже виявила багато порушень.
«Вільних ділянок в області чимало. Наразі я проводжу інвентаризацію цих земель. Багато невдоволених тим, що фермери, маючи 20–30 га землі, самовільно захоплюють ще ділянки, переорюють землі, де випасають худобу... Багато людей звертається: є корова, але ніде пасти, — відповідав опонентам-депутатам Я. Сколота. — Я звертаюся до інспекції сільського господарства, але вона на стадії ліквідації».
Із звинуваченнями в бік Держземагентства керівник його обласного управління не погоджується. Зокрема, з критикою з боку голови облради П. Ворони, котрий дивується з того, що практично кожні три місяці в області змінюють голову управління Держземагентства. На посаду керівника призначають людей сторонніх, не пов’язаних із Полтавщиною, які не знаються на проблемах регіону, не користуються авторитетом у громадах.
«У мене у зв’язку з цим виникає аналогія з періодом царювання Івана Грозного, який теж відправляв своїх опричників на «кормління», — прозоро натякнув на корупцію в земельному відомстві голова облради.
Голова обласного Держкомзему, своєю чергою, нарікав на обставини, які заважають працювати. Ситуація з розподілом землі в регіоні настільки заплутана, стверджував Я. Сколота, що потрібно чимало часу та принциповість, щоб усе розставити на свої місця. Щодо погоджень з депутатами міських рад з питань розподілу землі поза межами населених пунктів, то він порадив депутатам домагатися зміни законодавства. Мовляв, як тільки, так одразу... А до того часу органи Держкомзему працюватимуть у правовому полі, запевнив Я. Сколота.
До речі, вже в кулуарах облради після засідання комісії далеко не всі з тих, хто став свідком палкої дискусії навколо проблем розподілу землі поза межами населених пунктів, як у селі Устивиця, погоджувалися з тим, що Держкомзем як орган держави має погоджувати з депутатами сільрад свої дії. Не секрет, що місцеві ради нині перебувають під фактичним впливом місцевих латифундистів. Вони або там засідають і мають вплив на керівників і депутатів сільських рад, які від них залежать, наче кріпаки. Або засідають у районній та обласній радах і так само контролюють роботу депутатів у «своїх» селах.
До того ж, говорили опоненти, самі голови сільрад нині не проти нагріти руки на розподілі або продажу земельних ділянок, про що свідчать міліцейські хроніки, де сповіщають про викриття «земельних» корупціонерів в органах місцевого самоврядування. Тож чи варто державі втрачати контроль хоча б над земельними ділянками, які перебувають поза впливом сільрад?

Однією рукою дали, іншою – забрали
Питання справедливого розподілу залишків землі, які на паперах у чиновників ще вважаються вільними, хоча на прикладі ходоків із села Устивиця часто протизаконно зайняті місцевими фермерами, на Полтавщині настільки загострилося, що про цю проблему заговорили вголос усі. Так, 26 лютого цього року в Полтаві скликали ще одну «земельну» прес-конференцію. Її організатори були обурені ситуацією, що склалася в державі у сфері земельних відносин, та кричущі випадки несправедливості через безпорадність місцевих органів влади. Тепер розповісти громадськості про «дерибан» землі на державному рівні вирішили доволі поважні люди, з думкою яких не можна не рахуватися.
Зокрема, член постійної комісії Полтавської обласної ради з питань бюджету та управління майном Юрій Шляховий, міський голова райцентру Лохвиця В’ячеслав Демчук, голова Новосанжарської районної ради Геннадій Супрун, голова Решетилівської РДА Віктор Бережний, керівник Полтавського відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Олександра Шереметьєва. Вони порушили питання ролі органів місцевого самоврядування в земельних відносинах, які в державі склалися на сьогодні.
Ю. Шляховий, зокрема, наголосив, що наразі склалася ситуація, при якій, з одного боку, органи місцевого самоврядування стимулюються бюджетним кодексом до пошуку якомога кращої ціни оренди земельних ділянок, а з іншого — вони позбавлені будь-якого впливу на рішення щодо передачі землі в оренду. Тому селищні голови обурені цинічним розкраданням земель, що триває.
«Наразі у державі відсутня достовірна інформація про облік земель та землекористувачів. Держземагентство без згоди громади роздає землі, які завжди належали до межі сіл», — зазначив Ю. Шляховий.
Депутат облради також зауважив, що відсутність можливості у місцевих рад розпоряджатися землями поза межами населених пунктів створює перешкоди розвитку сільських та міських територій. Часто органи місцевого самоврядування, з метою розбудови соціальної інфраструктури, змушені шукати земельні ділянки для розширення територій населених пунктів, що є затратним та тривалим процесом.
За словами О. Шереметьєвої, для міст районного значення мають бути запроваджені прямі міжбюджетні відносини, для сільських і селищних рад — повернення ПДФО на рівень органів місцевого самоврядування та сплати його за місцем ведення господарської діяльності, а не за місцем реєстрації тощо. Усе це, за її словами, наповнюватиме місцеві бюджети.
«Також потрібний надважливий закон про землю, який має забрати повноваження у чиновників Державного агентства земельних ресурсів і передати їх на місця. Чинне нині законодавство обмежує повноваження органів місцевого самоврядування кордонами населеного пункту, фактично зупинивши розвиток сільських територій», — зазначила О. Шереметьєва.
Кому далі ділити землю? Схоже, це питання перейшло в площину відвертого протистояння органів державного управління та місцевого самоврядування. Особливо після обіцянок децентралізації та передання додаткових повноважень місцевому самоуправлінню. Про свою незгоду із втручанням у розподіл земельних ділянок заявляють територіальні громади, зокрема Полтавщини. Депутати місцевих рад, як і прості громадяни, дедалі активніше вимагають віддалити чиновників від «дерибану» землі.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава, фото автора