До чого тільки не додумуються засоби масової інформації сусідньої держави, аби виправдати агресію і прибрати до рук анексовані території! Кілька днів тому вони поширили інформацію щодо ведення переговорів і підтримки ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації) приналежності Росії повітряного простору над Кримом. 

Брехню спростувала сама ICAO, про що на брифінгу в Кабінеті Міністрів повідомив міністр інфраструктури Максим Бурбак, заявивши, що позиція організації стосовно підтримки резолюції ООН щодо територіальної цілісності України незмінна. У цьому запевнили голову Державної авіаційної служби України Дениса Антонюка генеральний секретар ICAO Раймонд Бенджамін та керівник європейського філіалу Луїс Алмейда під час неофіційної зустрічі.
За словами Дениса Антонюка, ICAO визнає Крим частиною України, а зона Чорного моря як була делегована Україні, так за нею й залишається. Відтак повітряний простір над півостровом та Чорним морем — виключне право державної авіаційної влади нашої країни.

Поки компанія Google готує до випуску міні-комп’ютер Glass у вигляді окулярів, південнокорейські вчені пішли далі і вбудували подібний пристрій у... звичайну контактну лінзу. 

Лінзи з електронними елементами вже створювали. Наприклад, існують вироби для постійного моніторингу внутрішньоочного тиску в пацієнтів із глаукомою. Однак у таких лінзах застосовуються матеріали, що не мають прозорості і достатньої гнучкості.

Нова висота у цій галузі подолана фахівцями Національного науково-технологічного інституту Ульсан (Південна Корея), які проводили дослідження разом із Samsung і низкою інших організацій. Для забезпечення гнучкості та прозорості був використаний спеціальний нанотехнологічний матеріал.
Справа в тому, що прозорі елементи в сучасних електронних пристроях зазвичай виготовляються із застосуванням оксиду олова та індію. Але цей матеріал надто крихкий, а тому не підходить для гнучких контактних лінз. А якщо розглядати органічні елементи, виникає проблема низької провідності.

Отруєння влітку — справа звичайна: спека, харчування за принципом де доведеться, відсутність умов для підтримання санітарно-гігієнічних норм буття. Тому нічого дивного тут немає: з року в рік улітку люди поодинці або масово чимось отруюються. І причина цьому — спека, через неї їжа і починає швидко псуватися.
Не можу забути ординарний взагалі-то випадок, як один мій знайомий отруївся, просто з’ївши на вокзалі солодку ватрушку із сиром. Це сталося в липні, тож самі розумієте. Як уникнути такої долі, ми попросили розповісти фахівця-гастроентеролога, кандидата медичних наук, доцента Ігоря Лопуха. 

— Отже, які причини псування продуктів улітку?

— Продукти можуть псуватися з двох причин. Перша — якщо продукт неправильно зберігався або прострочений, то втрачає свої смакові характеристики (молоко скисає, ягоди починають бродити, хліб черствіє і покривається грибком). При цьому те, що такий продукт не годиться до вживання, можна запідозрити за його зовнішнім виглядом, запахом і смаком. Вживши такий продукт, людина ризикує отримати розлад травлення, дискомфорт у животі, у кого шлунок міцніший — справляються і без проблем.

Переважна більшість із вас, шановні читачі, напевне, чи не змалечку начувана стосовно профілактики ниркових недуг, яка полягає, зокрема, в уникненні та своєчасному лікуванні гострих респіраторних і гнійно-шкірних інфекцій, а також, звісно, у дотриманні здорового способу життя.
Зазвичай при перших тривожних відчуттях рекомендують повністю вилучити з харчового раціону різноманітні алкогольні напої, копченості та маринади, відмовитися від куріння і, не зволікаючи з візитом до поліклініки, терміново здати на лабораторні аналізи сечу і кров. 

Ми попросили почесного президента Всеукраїнського лікарського товариства, завідувача кафедри НМАПО імені П. Л. Шупика, колишнього народного депутата Любомира Пирога детальніше розповісти нашим читачам про сучасну нефрологічну стратегію. Тим паче що саме його воістину неоціненні особисті зусилля у становленні й подальшій структуризації вітчизняної нефрологічної служби кілька років тому послужили підставою для присудження очолюваному ним науковому колективу Державної премії України.

Видатний український поет Олексій Довгий, патріарх вітчизняної літератури, вирізняється молодою творчою активністю і дивовижною висотою-глибиною творів.
Водночас дуже земний (народився у селі і працював на ріллі) і космічний у філософських відкриттях. У найкращих своїх поезіях-прозріннях він є рівним античним мудрецям.

Олексій Довгий просто, легко й елегантно-віртуозно огранює діаманти найскладніших почуттів, торкається найболючіших проблем сучасності і дає їм самобутню інтерпретацію. Оригінальну думку загортає в емоційне тепло, чарує безпосередністю переживань і моральною кришталевістю.

Олексія Прокоповича можна з цілковитою впевненістю назвати афористом («Як відстань, скорочую зайві слова...»), який працює у надважкому жанрі ліричної мініатюри, що нагадує вдих і видих («Я так пишу, як дихаєте ви...»).
Вийшло з тридцять його книжок. Найголовніші з них: «Кам’яна роса», «Дереворити», «Келих троянд», «Зеніт», «Пора конвалій», «Доторки блискавки», «Зелений літопис».

Нині гостро відчувається брак якісної сучасної драматургії. Та було б помилкою стверджувати, що вона взагалі відсутня або нецікава українським театрам. Приміром, у репертуарі Класичного художнього альтернативного театру вже кілька років представлена вистава за твором Андрія Кисельова та Євгена Рушковського «Єврейський годинник». А нещодавно тут народився спектакль «Морг № 5» за п’єсою української письменниці Неди Нежданої «Той, що відчиняє двері». 

Може виникнути запитання, чому театр, який має у своїй назві слово «класичний», ставить сучасну драматургію. «Коли ми беремося за сучасну літературу, то впевнені, що пройде певний час, і вона стане класикою», — зазначила художній керівник КХАТу Катаріна Сінчілло.

Можливо, пропонований наразі твір ще зарано називати класикою, але за 15 років від дня написання він встиг завоювати прихильність глядачів далеко за межами України, був перекладений на більшість європейських мов, а останні прем’єри переглянули глядачі Франції та Австралії. Кілька років тому сценічне прочитання п’єси відбулося на сцені Київського театру-студії «Міст».

Чи можлива в Україні ротація членів кабінету міністрів

На тлі подій на сході нашої держави діяльність українських парламенту та уряду ніби відійшла на другий план. Особливо тепер, коли антитерористична операція почала приносити реальні плоди і такі, здавалося б, непохитні терористичні оплоти, як Слов’янськ та Краматорськ, перейшли під контроль української влади. 

Успіхи прийнято ототожнювати передусім із діяльністю новообраного глави держави Петра Порошенка. Тоді як на роботу вищого законодавчого органу — парламенту — в суспільстві існує чимало справедливих нарікань. Верховна Рада нерідко гальмує ухвалення необхідних для країни законів, зокрема й тих, котрі стосуються зміцнення обороноздатності українських Збройних Сил.
Утім, останнім часом діяльність парламенту більше спрямована на вирішення економічних питань. Особливо після того, як Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк мало не в ультимативній формі заявив: якщо гілки влади не зможуть налагодити спільну роботу, то неминучим стане повне перезавантаження Ради та уряду.

Чвертьфінальні матчі чемпіонату світу у Бразилії хоча і не принесли несподіваних результатів, але змусили грандів похвилюватися за свою подальшу долю. Команди, які вважалися фаворитами, здобули перемоги з мінімальним рахунком, а Нідерланди в протистоянні з Коста-Рікою перемогли лише в серії післяматчевих пенальті. 

Збірна Німеччини стала першим півфіналістом світової першості. Німці з мінімальним рахунком 1:0 здолали опір збірної Франції. Підопічні Дідьє Дешама на цьому чемпіонаті ще не грали з командами такого рівня, а перемога над Нігерією в 1/8 фіналу була здобута на класі.

У підопічних Йоахіма Льова дорога до півфіналу була набагато важчою. Непрості матчі в групі, окрім першої гри з Португалією, та нервова гра 1/8 фіналу з Алжиром. Але у чвертьфіналі німецькі футболісти шансів суперникам не дали. Після швидкого м’яча на 13-й хвилині від Хуммельса німці почали грати впевнено.
У команди Льова краще тримався м’яч, його гравці виграли практично всю боротьбу в центрі поля і проводили швидкі контратаки. Особливо активними були Мюллер та Крос. А всі моменти, що були біля воріт Німеччини, нейтралізував Нойєр. Можна пригадати небезпечні удари Бензема та Вальбуена, але Нойєр був на висоті.

Нині навіть на вищому державному рівні визнано, що протягом останніх років Збройні Сили цілеспрямовано розвалювали: новітні озброєння, сучасна техніка практично не поступали у війська. Результати такого «дбайливого» ставлення до людей у погонах вони пожинають, беручи участь в антитерористичній операції, що триває на сході країни. 

Чи можна відновити бойову готовність нашого війська? Скільки коштуватиме технічне переоснащення армії? Що може запропонувати вітчизняний військово-оборонний комплекс?
На ці та інші запитання кореспондент «ДУ» попросив відповісти директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентина Бадрака.

— Відразу скажу, що за технічним оснащенням наше військо могло бути кращим на теренах СНД, поступаючись лише хіба що Росії, — говорить Валентин Володимирович, — бо ж в Українській РСР вироблялася левова частка військової продукції, яка була на балансі Збройних Сил Радянського Союзу. Але зі здобуттям Україною незалежності весь оборонно-промисловий комплекс опинився у ролі падчерки. На нього, за великим рахунком, ніхто з керівників молодої держави не звертав уваги, вважаючи, мабуть, рудиментом минулого.

Те, за що українці віддавали свої життя, нарешті сталося: Угода про асоціацію з ЄС підписана. Її політична частина стала реальною ще в березні. А щоб завершити процес і схвалити економічну складову, чекали виборів Президента України. Одночасно з Києвом такі угоди уклали ще дві пострадянські держави — Грузія і Молдова. 

 27 червня — історичний день, можливо, найважливіший для України після визнання її незалежності. Він доводить, як радикально може змінитися ситуація за короткий час, якщо воля людей сильна. Угода про асоціацію з ЄС стосується не лише політики та економіки. Це — символ незламної волі і пам’яті про тих, хто пожертвував собою заради кращого життя. І нагадування про те, якими мають бути цінності нової Європи, що створюються людьми, котрі хочуть жити у справедливому світі.

Співпраця нашої країни з ЄС почалась у 1998 році. Тоді набрала чинності Угода про партнерство і співпрацю. У документі не йшлося про європерспективи України. Через рік президент Л. Кучма заявив, що метою нашої країни є підписання Угоди про асоціативне членство в ЄС. Після Помаранчевої революції третій президент України В. Ющенко визначив європейський вектор пріоритетом зовнішньої політики.