Здоров'я
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Жовтень 25, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 11 Липень 2014 03:00

Як не отруїтися влітку

Rate this item
(0 votes)

Отруєння влітку — справа звичайна: спека, харчування за принципом де доведеться, відсутність умов для підтримання санітарно-гігієнічних норм буття. Тому нічого дивного тут немає: з року в рік улітку люди поодинці або масово чимось отруюються. І причина цьому — спека, через неї їжа і починає швидко псуватися.
Не можу забути ординарний взагалі-то випадок, як один мій знайомий отруївся, просто з’ївши на вокзалі солодку ватрушку із сиром. Це сталося в липні, тож самі розумієте. Як уникнути такої долі, ми попросили розповісти фахівця-гастроентеролога, кандидата медичних наук, доцента Ігоря Лопуха. 

— Отже, які причини псування продуктів улітку?

— Продукти можуть псуватися з двох причин. Перша — якщо продукт неправильно зберігався або прострочений, то втрачає свої смакові характеристики (молоко скисає, ягоди починають бродити, хліб черствіє і покривається грибком). При цьому те, що такий продукт не годиться до вживання, можна запідозрити за його зовнішнім виглядом, запахом і смаком. Вживши такий продукт, людина ризикує отримати розлад травлення, дискомфорт у животі, у кого шлунок міцніший — справляються і без проблем.


Більш небезпечна інша причина, коли в їжу від бактеріоносіїв або хворих (частіше через брудні руки) потрапляють хвороботворні бактерії (особливо стафілококи, сальмонели, шигели, клостридії). В їжі вони розмножуються (чим вище температура, тим вище їх активність) і починають виділяти туди продукти своєї життєдіяльності — токсини. Це робить таку їжу більш небезпечною для здоров’я, ніж просто запліснявіла.
Продукти з такими токсинами здатні викликати харчову токсикоінфекцію — захворювання, що здебільшого вимагає госпіталізації. Підступність її полягає у тому, що при другому варіанті розвитку подій їжа втрачає свої смакові якості і зовнішній вигляд не відразу, а поступово, і запідозрити за смаком псування можна не завжди — також вона може мало чим відрізнятися за смаком від свіжої.
— Що ж робити, якщо це щось уже з’їдено і через 30 хвилин або дві години раптом починає боліти голова, хапати живіт, підступає нудота, підвищується температура?
— Якщо до всього температура не дитяча — 38–39 °С і починається багаторазове послаблення випорожнення кишечника і блювота, то у вас харчова токсикоінфекція або, як її ще називають, інфекційний пронос.
Тож викликайте лікаря. Якщо ви почуваєтеся більш-менш нормально, лікуватися можна і вдома, коли ж симптоми сильно виражені — доведеться викликати швидку та їхати до інфекційного відділення лікарні ставити крапельниці. Якщо не лікуватися, у важких випадках можна загинути від зневоднення та інфекційно-токсичного шоку. Група ризику — діти і люди з хронічними патологіями травної системи.
— А як бути, якщо ви в чужому місті і знімаєте кімнатку ближче до моря? Яку першу допомогу можна надати потерпілому самостійно?
— Якщо ви у ситуації, коли медиків потрібно довго чекати, першим ділом промийте шлунок: випийте не менше літра кип’яченої води великими ковтками, натисніть на корінь язика, викличте блювоту. Повторюйте таку процедуру кілька разів — доки промивні води не стануть чистими від залишків їжі.
Другий етап самодопомоги — застосування ентеросорбентів (активоване вугілля — до 20 таблеток, ентеросгель — 2–3 столові ложки, розчинені у невеликій кількості води). Якщо не можна провести промивання шлунка, починайте лікування відразу з цього етапу, проте його ефективність буде помітно нижчою.
Якщо є кого послати в аптеку, нехай принесуть вам один із препаратів на основі ніфуроксазиду — він згубно діє на більшість збудників отруєнь.
Після блювоти, щоб уникнути зневоднення, пийте кожні кілька хвилин по ковтку кип’яченої, трохи підсоленої (маленька щіпка на склянку) води. Краще купити в аптеці готовий сольовий склад, що містить усі необхідні у даному випадку мікроелементи.
Пам’ятайте, що поповнювати втрату рідини через блювоту і пронос треба тільки сольовими розчинами, проста кип’ячена вода не відновлює втрачених електролітів, у зв’язку з чим можуть розвиватися вкрай неприємні симптоми: серцебиття, аритмія, судоми аж до порушення свідомості.
Якщо турбують спазми у животі, прийміть таблетку препарату-спазмолітика (наприклад, на основі дротаверину, но-шпи). У будь-якому випадку краще звернутися до лікаря.
— А як можна запобігти отруєнню продуктами харчування?
— Не купуйте продуктів харчування на стихійних ринках і у приватних осіб — за безпеку цієї продукції ніхто не відповідає, на відміну від магазинів, де правил зберігання намагаються дотримуватися.
Купуючи магазинні продукти, завжди перевіряйте термін їх зберігання, і якщо він уже закінчився, ні в якому разі не вживайте такої їжі — вона може викликати отруєння.
Якщо ви купуєте продукти на ринку і у вас виникають сумніви в їх доброякісності, вимагайте документи (висновок санітарно-ветеринарної лабораторії), що підтверджують придатність продукту.
І ще — якщо ви вперше бачите якісь ягоди або гриби, зайва цікавість може коштувати вам життя. Особливо ретельно слід стежити за дітьми, які, не замислюючись, беруть до рота все, що не так лежить.
Вода струмків, озер та інших диких джерел може містити шкідливі бацили і забруднюючі речовини. Тому використовуйте воду тільки з пляшок, бюветів або з-під крана.
Звісно ж, треба мити фрукти й овочі перед уживанням, а якщо даєте їх дітям, то додатково сполосніть окропом. Не забувайте помити й руки з милом (особливо після відвідування туалету): пам’ятайте, що більшість харчових інфекцій передається через них.
Приготувавши на природі багатокомпонентні страви (салати, фаршировані яйця та інші), не зберігайте їх довше двох годин без охолодження.
— Як довго продукти залишаються безпечними?
— Майонез, наприклад, — один із найнебезпечніших продуктів. Він може стати причиною отруєння. Закритим може зберігатися багато днів, але якщо заправити їм салат, то через 6 годин він уже може зіпсуватися. Якщо заправляєте майонезом салат, то з’їдайте його протягом кількох годин після приготування.
Йогурти без холоду псуються протягом 4–6 годин. Запідозрити недобре можна по надутій кришці (якщо йогурт у м’якій упаковці) і незвичному смаку. Одне слово, якщо немає можливості зберігати йогурт у холоді, на відпочинку краще обійтися без нього або з’їдайте його максимум через 3 години після того, як вийняли з холодильника.
Котлети, шинка і риба зберігаються від 8 до 12 годин, а після цього теж можуть стати джерелом отруєння. Виняток — в’ялені м’ясо і риба: вони можуть зберігатися дуже довго. Краще за все, якщо ви виїхали на природу вдень, то на завтра ці продукти не залишайте — з’їдайте все ввечері.
Сирокопчена ковбаса може зберігатися кілька діб, варена — добу. Пізніше вона може також стати джерелом розладу шлунка. Тобто якщо у спекотний день брати із собою ковбасу на відпочинок, то тільки сирокопчену.
Тістечка з кремом зовсім не треба їсти влітку, адже вони зберігаються від 6 до 8 годин і можуть спричинити як простий харчовий розлад, так і харчову токсикоінфекцію, причому з особливо важким перебігом.
Що ж до консервів, то закриті вони можуть зберігатися від декількох місяців до декількох років. Але якщо банка роздута, вміст її у жодному разі не можна споживати — він може викликати серйозне інфекційне захворювання. Тож віддавайте перевагу свіжим продуктам, щойно приготованим, і будете здорові.

Розмовляв Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ

 

 

 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».