Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Жовтень 24, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 11 Липень 2014 03:00

Європа стала ближчою

Rate this item
(0 votes)

Те, за що українці віддавали свої життя, нарешті сталося: Угода про асоціацію з ЄС підписана. Її політична частина стала реальною ще в березні. А щоб завершити процес і схвалити економічну складову, чекали виборів Президента України. Одночасно з Києвом такі угоди уклали ще дві пострадянські держави — Грузія і Молдова

 27 червня — історичний день, можливо, найважливіший для України після визнання її незалежності. Він доводить, як радикально може змінитися ситуація за короткий час, якщо воля людей сильна. Угода про асоціацію з ЄС стосується не лише політики та економіки. Це — символ незламної волі і пам’яті про тих, хто пожертвував собою заради кращого життя. І нагадування про те, якими мають бути цінності нової Європи, що створюються людьми, котрі хочуть жити у справедливому світі.

Співпраця нашої країни з ЄС почалась у 1998 році. Тоді набрала чинності Угода про партнерство і співпрацю. У документі не йшлося про європерспективи України. Через рік президент Л. Кучма заявив, що метою нашої країни є підписання Угоди про асоціативне членство в ЄС. Після Помаранчевої революції третій президент України В. Ющенко визначив європейський вектор пріоритетом зовнішньої політики.


За четвертого президента В. Януковича Україна підписала Протокол з основних принципів участі в програмах ЄС, парафувала Угоду про асоціацію з ЄС і про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Наша країна готувалася до підписання цього документа п’ять років. За цей час уряд провів 21 раунд переговорів з ЄС. Україна виконала майже всі вимоги Євросоюзу, а на решту той погодився заплющити очі.

Хроніка європровалу
Підписати історичний документ мали в листопаді 2013 р. на Вільнюському саміті. Але 21 листопада Кабмін оголосив про призупинення угоди. Тієї ж ночі почався другий Майдан. Спочатку на ньому було лише триста студентів, громадські активісти і тріо опозиціонерів. На головній площі України з’явилося наметове містечко й польова кухня.
Українці не вірили, що уряд відмовився від асоціації, і чекали саміту. Але у Вільнюсі дива не сталося. Рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію М. Азаров назвав тяжким, але єдино можливим у тодішній економічній ситуації. Та попри це стратегічний курс України на євроінтеграцію залишається незмінним.
Економічний тиск із боку Росії став тією «пір’їнкою», яка переламала хребет євроінтеграційним прагненням української влади. У середині листопада до В. Януковича прийшли прохачі від Українського союзу промисловців і підприємців. Їхні підприємства, орієнтовані переважно на російський ринок, опинились у скруті від обмежень з боку Росії. А з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС тиск Москви ще більше посилиться, переконували підприємці.
Тож 22 листопада Кабмін назвав ситуацію загрозливою для нацбезпеки країни. М. Азаров заявив, що у 2013 р. через штучні обмеження з боку Кремля Україна втратила чверть обсягів торгівлі. Це визнали й західні симпатики тодішньої української опозиції й констатували, що перед Україною з’явився привид банкрутства та нездатності платити за соцзобов’язаннями. Останньою краплею стала позиція МВФ, який вимагав підвищення тарифів на газ для народу.
Тим часом В. Янукович, перебуваючи в Австрії, робить заяву, яка мала всіх утішити. Україна і далі йтиме шляхом євроінтеграції. Упродовж останніх років удалося багато зробити. Країна пройшла велику відстань за дуже короткий час. Уранці 23 листопада М. Азаров намагається пояснити різке рішення уряду економічним тиском Росії та тим, що Європа не поспішає допомогти грошима.
У скандал публічно втручається президент Росії В. Путін і заявляє про ворожі дії ЄС. Росіяни почули погрози європартнерів, аж до сприяння проведенню акцій масових протестів в Україні. Це є тиском і шантажем. Після такої заяви приводити до тями В. Путіна і захищати Україну зголосилася навіть давній симпатик Росії канцлер Німеччини А. Меркель.
Мовляв, Росія неправильно вважає, що членство країн у Східному партнерстві й Угоді про асоціацію з ЄС спрямовані проти неї. Не залишилися байдужими й США. Віце-президент Д. Байден зателефонував В. Януковичу й пошкодував, що Україна вирішила не підписувати угоду з Євросоюзом. США переконані, що євроінтеграція дає Україні стратегічну нагоду посилити демократію та поставити економіку на шлях процвітання.
Утім, достеменність телефонних переговорів залишається таємницею. Не виключено, що в останню мить Вашингтон обговорював можливості політичних та фінансових дивідендів Києва, якщо той не відмовиться від угоди. Таку можливість передбачали і в ЄС. Його чиновники заявляли, що питання підписання угоди залишається відкритим у майбутньому, щойно будуть створені відповідні умови.
І найцікавіше. Після фатальних оцінок ситуації — «все пропало» для угоди з’являється нове вікно — майбутній саміт Україна — ЄС, який мав відбутися навесні 2014 р. Поки тривав обмін міжнародними заявами, представники Єврокомісії їдуть до Ю. Тимошенко у тюремну лікарню. Одне з найчастіше повторюваних запитань: чи можна ставити у залежність долю 46-мільйонної країни від долі однієї людини?
Ю. Тимошенко була готова поступитися своєю свободою, якщо на засіданні РНБО буде ухвалено рішення про підписання Угоди про асоціацію. Лідерка БЮТ була не єдиною, хто говорив про термінове спільне засідання Ради нацбезпеки та оборони, уряду та парламенту, на якому було б скасоване кардинальне рішення Кабміну. Тож у прихильників Євросоюзу залишалась ефемерна надія на підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Зірвані «заручини»
Російські експерти схвалили рішення українського уряду й говорили про перемогу Росії та поразку ЄС. Мовляв, Києву вигідніше економічно й політично об’єднуватися з Росією. Реальні позитиви євроінтеграції можливі лише у віддаленій перспективі. Мінуси від сварки з Москвою можуть проявитися вже завтра. Євросоюз і Росія вели боротьбу за Україну різною зброєю. Російський президент, загартований інтригами Кремля, краще знає, як когось купити. Ніхто з європейців цьому не протистояв. Ні канцлер Німеччини А. Меркель, ні чиновники Єврокомісії не полетіли до Києва на переговори з українською владою, яка змінила єврорішення.
В. Путін здобув перемогу після зустрічі з В. Януковичем 9 листопада. Україна віддала перевагу дружбі з Росією. Вийшло ефектно, ніби вкрали наречену з-під вінця. То була чергова зовнішньополітична перемога В. Путіна. Американці рахували гроші, які ЄС готовий дати Україні для подолання наслідків економічних утисків з боку Москви. Україна перегороджує шлях прагненням Євросоюзу на Сході.
Дипломати поспіхом намагаються розробити заходи економічної допомоги, які б посприяли Києву витримати економічний удар від Москви. Для України заготовлено 610 млн євро, якщо вона підпише угоду з МВФ щодо відновлення кредитної програми. Євросоюз готовий надати Україні майже 300 млн євро як допомогу в рамках Програми сусідства. Сума може бути збільшена, якщо країна зробить подальші кроки до демократії та верховенства закону.
Провал європейських переговорників, які не чекали такої образи від України. Але в цьому виключно їхня провина, кажуть експерти. Ображатися європейцям варто лише на себе. Продемонстровані Москвою методи політичного та економічного тиску на Україну, в тому числі елементарний підкуп і шантаж, давно мали переконати Брюссель у тому, що змагатися з Кремлем, використовуючи виключно високу дипломатію, заняття малоперспективне.
Тим більше, коли маєш справу з тими, хто вміє торгуватися. Американці радять ЄС зробити другу спробу й дати Україні більше часу та запропонувати їй менш ексклюзивну угоду. Невже не можна Україні, Росії та Європі обійтись без конфронтації? З обох боків запевняють, якщо Росія втратить Україну, то більше не зможе претендувати на роль великої держави. На карту поставлено і вплив Євросоюзу.
Москва сподівається, що угода з Україною стане її досягненням. Вибір нашої країни сприймає як індекс того, чи хоче ЄС розширюватись. Чимало росіян радіють, що Україна не проявила слабкості, об’єднавшись з Євросоюзом, і заздрять такій свободі політичної боротьби. Загальна думка світових ЗМІ — було б неправильно, якщо ЄС просто образиться й забуде про Україну.

Протистояння
Майдан розганяють, беркутівці жорстоко б’ють студентів і активістів, проливається кров. Але люди знову виходять на Євромайдан. Тепер тут не сотні, а сотні тисяч українців, які підтримують асоціацію з ЄС. На площі кожного дня проходять акції, концерти, ніхто не розходиться. Майдан відвідують українські, європейські, американські політики, громадські активісти, культурні діячі, артисти. Україна — велика держава, вона хоче в об’єднану Європу.
Прапори ЄС вивішують у багатьох містах. Українці носять із собою сині стрічки з жовтими зірками. Гімн ЄС «Оду радості» грають у міжнародних аеропортах по всій Україні. Влада не хоче йти на поступки, вдається до нових спроб розгону протестувальників. З’являються перші жертви. Небесна сотня щодня поповнюється новими іменами. Але активістам усе ж вдається переломити ситуацію.
Спочатку у відставку йде прем’єр М. Азаров. Потім із країни тікає президент В. Янукович. Новий уряд на чолі з А. Яценюком підписує політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС. Це — угода, за яку повстала вся країна. Це один із суттєвих перших кроків до набуття в майбутньому членства в Євросоюзі. Глава держави П. Порошенко каже, що протидія асоціації з ЄС з боку Росії викликана виключно політичними причинами. Угода не нашкодить економічним зв’язкам із РФ.
У свою чергу, посол Росії при ЄС В. Чижов заявив, що після підписання Угоди з Євросоюзом Україна позбавиться нинішнього особливого статусу в торгівлі з Росією. Москва буде змушена запровадити звичайний непривілейований режим для України. Це нормальна ситуація в торгівлі з більшістю країн світу. Київ не зможе розраховувати на статус особливого партнерства.
Зростання торгівлі між нашою країною та ЄС помітне навіть за підсумками першого кварталу, коли ще не діяло тимчасове зниження тарифів на експорт українських товарів, кажуть у Мінекономіки. Вітчизняні компанії збільшили експорт своєї продукції в Європу через ситуацію на Сході України й зменшення питомої ваги російського ринку. Найстуттєвіше зріс експорт нашої харчової та сільгосппродукції. Великі надії урядовці покладають на продаж в ЄС органічної продукції.

Широкі перспективи
Україна офіційно вступила в асоційовані відносини з Євросоюзом. Якщо до Угоди про асоціацію з ЄС ставитись як до інструмента підготовки до майбутнього членства країни в Євросоюзі, а саме на цьому наполягає глава держави, перед нами розкриваються широкі перспективи. Але ними треба скористатися. Підписання угоди — лише перший крок до інтеграції України до європейського торгового простору.
Далі все залежатиме від нашого парламенту. Від того, наскільки швидко він встигне ратифікувати угоду і як швидко втілюватимуться в життя зміни, яких вимагає текст документа, а також численні додатки до нього. Експерти кажуть, що ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС дозволить країні отримати на останній квартал цього року додаткові квоти на поставки продукції в ЄС. Це обумовлено в документі. Йдеться про сільгосппродукцію, метал, деякі види продукції машинобудування. Це означає, що підприємства зможуть продавати свої товари на євроринку.
Аналітики передбачають, що впродовж наступних двох років саме режим вільної торгівлі з ЄС дозволить Україні вийти з рецесії і продовжити нарощування виробництва, залучати інвестиції для модернізації виробничих потужностей. Важливим є й підписання у рамках Угоди про асоціацію з ЄС протоколу про створення механізму раннього запобігання надзвичайним ситуаціям в енергосекторі.
Про такий механізм потурбується спеціальна комісія, до якої входитимуть фахівці Єврокомісії та представники українського уряду. Вони здійснюватимуть постійний моніторинг обсягів газу, що входять в українську ГТС і виходять з неї, а також оцінюватимуть, як Росія виконує свої зобов’язання з підтримки безпеки транзиту блакитного палива. Створення такого механізму є першим практичним кроком до справжньої інтеграції України у європейський енергетичний простір.
Він має переконати європейців у важливості реверсних поставок газу в Україну й доцільності закупок палива на кордоні нашої держави та Росії й збереженні його в наших сховищах. Угода про асоціацію дозволить Україні та ЄС спільно продемонструвати Росії, що її заяви про шкідливість режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС безпідставні.
Напевне, після того як конкретні механізми зони вільної торгівлі почнуть діяти, Україна та ЄС запропонують Росії створити тристоронню спецкомісію. Її фахівці оцінюватимуть, чи справді російська економіка зазнає негативного впливу тією мірою, в якій Україна інтегрується в ЄС. Тоді Росії буде важко запроваджувати нові загороджувальні мита, використовувати нетарифні обмеження для української продукції.
Уся інформація про обіг товарів між Україною та ЄС буде прозорою. Тож Росія наражатиметься на небезпеку позовів до СОТ, причому спільних від України та ЄС. Окрім нашої держави, нові відносини з ЄС 27 червня започаткували Молдова й Грузія. Новим асоційованим партнерам у Раді Європи пообіцяли трансформацію суспільства, модернізацію економіки. А ще — політико-економічну та технічну підтримку.
А як спільну мету — повну інтеграцію в ринок ЄС. При цьому в Раді Європи не забули додати, що Угода про асоціацію не спрямована проти Росії, а також заявили про готовність до діалогу з Москвою, аби зняти будь-які непорозуміння. Ангела Меркель також спробувала заспокоїти Росію, пояснивши, що торговельна частина угоди не діятиме одразу. І пов’язано це з необхідністю ухвалення рішень, за яких побоювання Росії будуть зняті.

Олена КОСЕНКО 

 

 

 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».