Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Дональд Трамп став першим президентом США, який ступив на землю Північної Кореї, коли днями здійснив незаплановану зустріч із Кім Чен Ином. Невже його нестандартні вчинки є ефективним політичним методом?
«Сюрреалістично», — відповіла дочка президента Трампа Іванка на запитання журналіста про зустріч у Північній Кореї. Це — найточніше підсумування останнього несподіваного вчинку в рамках режисури Трампом «наступу вдячності» на режим у Пхеньяні.
Четвертий щорічний саміт Україна — ЄС залишив по собі дещо двоякі враження. З одного боку, все пройшло по плану, підписано угоди, справжній вал новин про сотні мільйонів євро, які ЄС готовий виділити для України.
З іншого — не могла не поставити цілий ряд запитань зустріч керівництва ЄС, яке ось-ось здасть повноваження, з новим українським Президентом, що тільки-но обживається на посту в компанії з прем’єром, шанси якого зберегти посаду в найближчому майбутньому примарні.
8 липня 2019 року у Києві відбулося засідання Ради асоціації Україна — Європейський Союз на вищому рівні. У процесі підготовки до зустрічі спостерігалися певні технічні проблеми, пов’язані зі зміною влади у Києві та Брюсселі.
В Україні триває парламентська виборча кампанія, формується президентська команда, яка займатиметься зовнішньополітичними питаннями. Натомість вищі управлінці Євросоюзу готуються 31 жовтня 2019 року здати справи новим кадрам.
7 липня 2019 року у Греції відбулися позачергові парламентські вибори. Приводом для їхнього проведення став «македонський казус». Наприкінці січня грецький парламент проголосував за ратифікацію угоди з «Колишньою Югославською Республікою Македонія» щодо її перейменування на «Північну Македонію».
Але зазначена угода була різко негативно сприйнята націоналістично налаштованою частиною грецького суспільства. Лівоцентристський уряд партії «Сіріза» на чолі з Алексісом Ципрасом було звинувачено у надмірних поступках союзникам по ЄС і НАТО через бажання «закрити» боргову проблему Греції.
На саміті «великої двадцятки» в Осаці відбулася формальна зустріч президента США Дональда Трампа і китайського лідера Сі Цзіньпіна. Тоді здавалося, що сторони домовилися не поглиблювати протиріччя торговельної війни. Але справжнім сигналом переговорів стало те, що Вашингтон і Пекін так і не врегулювали ключових суперечок щодо товарообігу.
Сполучені Штати Америки намагаються будь-якими засобами скоротити зовнішньоторговельний борг. Дональд Трамп тим самим переконує своїх прихильників у тому, що робить усе можливе і неможливе для того, аби повернути до США робочі місця в індустріальному секторі.
Після тривалої дискусії щодо розподілу ключових посад в Європейському Союзі вдалося домовитися щодо персоналій на чолі європейської бюрократії. Напередодні травневих виборів депутатів Європейського парламенту канцлер ФРН Ангела Меркель просувала на посаду голови Європейської комісії Манфреда Вебера.
Але після виборів депутатів Європарламенту стало зрозуміло, що вирішення кадрових проблем можливе на основі «великого пакетного кадрового компромісу», тобто розподілу всіх керівних посад. Складність і тривалість переговорів обумовлювалися непростою розстановкою сил у новому складі Європарламенту.
Днями військово-морський флот Великої Британії перехопив у Гібралтарській протоці іранський нафтоналивний танкер під панамським прапором, який ішов із вантажем нафти до Сирії. Свої дії британці аргументували виконанням режиму американських санкцій, які діють проти Ірану і Сирії.
Зрозуміло, що така рішучість була схвально зустрінута у Вашингтоні. Натомість в Євросоюзі та Ірані реакція була суперечливою. Член Євросоюзу Іспанія, у територіальних водах якої британці перехопили іранський танкер, зробила вигляд, що нічого не помітила.
16 ЛИПНЯ — 29 РОКІВ ВІД ДНЯ ПРОГОЛОШЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ
«Українські націоналісти каламутять воду...»
У серпні 1990-го російські газети — в кращих традиціях радянсько-партійної журналістики — розповідали про те, що «українські націоналісти каламутять у країні воду».
Малося на увазі прийняття Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет України. Навіть деякі російські демократи засудили, хоча й обережно, цю подію, мовляв, потрібно спільними зусиллями оновлювати країну, маючи на увазі Радянський Союз.
Вибори до Верховної Ради стрімко наближаються. До завершення агітаційної кампанії залишилося заледве більше тижня. Після того як Центрвиборчком завершив реєстрацію списків партій і кандидатів-мажоритарників, політсили навперебій розпочали агітаційні тури, а в округах знову з’явилась умовна «гречка» в тих чи інших формах.
Загалом для українських реалій картина — більш-менш звична. Утім, коротка агітаційна кампанія і те, що вибори до Ради дострокові, додають процесу певних особливостей.
Найочевидніша з них, на жаль, дуже далека від оптимістичної. Йдеться про участь у кампанії так званої Партії Шарія.
Його мало знають в Україні, але в Європі він мав базу в декілька тисяч персональних фанів. Сергій Лебідь більше 10 років виступав за міланський клуб «Ковер», з яким вигравав чемпіонат країни і Лігу чемпіонів.
В Італії його називали Бьянко, що в перекладі з італійської означає «білий». Мабуть, він — єдиний білий, який успішно конкурував із темношкірими атлетами в кросі.
Сергій ріс сиротою — батько розбився на мотоциклі, коли наш герой ще був дитиною. Через 10 років після загибелі батька в інший світ пішла й мати.
Зараз він — найтитулованіший кросмен Європи. Чемпіонат континенту українець виграв дев’ять разів (!) — за цим показником він абсолютний рекордсмен у Старому світі.
У відвертому інтерв’ю Укрінформу Лебідь пояснив, чому не захотів приймати італійське громадянство, в чому секрет популярності кросу в Європі серед спонсорів і через яку обставину крос виключили з програми Олімпійських ігор у 1924 році.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».