Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Українці вважають першочерговим проведення п’яти реформ: антикорупційної; охорони здоров’я; пенсійної та реформи системи соціального захисту; реформи органів правопорядку; люстрацію чиновників.
Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13-го по 20 червня.
З часу інавгурації Президента Володимира Зеленського пройшло півтора місяця. За цей час його командою було запропоновано ряд кроків у законотворчій сфері, які можуть суттєво змінити політичний ландшафт України в майбутньому.
Спеціально для Укрінформу ініціативи детально проналізував експерт програми реформування правоохоронної та судової систем «Українського інституту майбутнього» (UIF) Олександр Чебаненко. Особливу увагу він приділив спірним питанням у кожному з резонансних законопроектів.
Чинна Верховна Рада, котра вже зовсім невдовзі достроково завершить власну каденцію, запам’ятається як доволі суперечлива. Попри те що зробити вдалося чимало, очікування від нинішнього скликання у 2014-му були настільки значними, що реалізувати їх усі, вочевидь, і не було можливості.
Звісно, якби не внутрішні сварки та конфлікти між представниками демократичного табору, можливостей було би дещо більше. Чого вартий бодай той факт, що перша коаліція, створена невдовзі після виборів-2014, налічувала 302 депутати і становила конституційну більшість.
Літо — чудова пора року, час відпусток, відпочинку, подорожей, якого з нетерпінням чекають абсолютно всі. Але ж улітку часто докучає спека, яка зводить з розуму всіх і заважає насолодитися довгоочікуваним відпочинком.
Розпечене повітря на вулиці змішане з вихлопами авто, розплавлений асфальт, поїздки у задушливому транспорті — ось неповний перелік негараздів, що їх приносить спека. Негативний вплив спеки на собі відчувають абсолютно всі люди.
Тож давайте спробуємо розібратись, як спека впливає на організм людини та як пережити спекотні літні дні? Про це ми розпитали фахівця — сімейного лікаря Галину Михайлівну ВОВЧЕНКО.
Нещодавно експерти Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) презентували результати дослідження «Видимі та невидимі бар’єри: гендерний аналіз викликів у експортній діяльності для українських мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП)».
Презентація дослідження відбулася під час круглого столу за участі представників міжнародних і громадських організацій, урядових інституцій, наукових і освітніх закладів, бізнесу.
Головна мета дослідження — надати зацікавленим сторонам корисні стратегічні рекомендації щодо зменшення гендерних бар’єрів у торгівлі для ММСП, які є у власності та під керівництвом жінок.
24 ЧЕРВНЯ — 95 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ БОГДАНА ЙОСИПОВИЧА ЧАЛОГО (1924–2008),
УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА
Народився Богдан Чалий у сім’ї київських лікарів 1924 року. Дід майбутнього письменника був лісником і дитинство Богдана минуло в Ізяславі — на зелених берегах Горині.
Батьки хлопчика, віддані своїй справі лікарі, зранку до ночі — в лікарні, а їхній син виростав на природі: вудив з друзями рибу, пас уночі коней. Він знав від діда чимало цікавих історій.
Маленький Богдан любив слухати про тварин і пташок, нерідко й вигадані, казкові оповідки. В їхній домівці постійно проходили «курс лікування» різні пацієнти — поранені перепілки чи лелеки. Тато приносив синові маленьких кізок, лисиць, їжаків і зайченят. Навесні їх урочисто відпускали на волю.
У науковому світі Ігор Леонідович Обозненко — людина знана: дійсний член Американського та Російського акустичного товариств, дійсний член Американського фізичного товариства, доцент кафедри акустики та акустоелектроніки НТУУ «Київський політехнічний інститут», якій присвятив він понад 40 років свого творчого життя.
Море визначило його долю, а шлях до моря йшов від прадіда — адмірала А. Єлагіна (про Єлагіних нагадує у Санкт-Петербурзі ще Єлагін-острів з його вишуканим палацем). Ігор Обозненко гармонійно успадкував таланти своїх предків — адмірала А. Єлагіна і дідуся К. Смирягіна, видатного педагога і директора Києво-Фундукліївської гімназії.
У Національному музеї літератури презентували книгу спогадів «Дорогами минулого». Авторка — Іванна Мащак. Книга вийшла у видавництві «Кліо».
Книга споминів лондонської українки Іванни Мащак охоплює період української історії 30–50-х років трагічного ХХ століття: українське підпілля у Польщі, операція «Вісла», переповнені українцями табори ГУЛАГу на Колимі — все це авторка пережила особисто.
Іванка, так називають її друзі і близькі, стоїть перед нами маленька, інтелігентна, шляхетна і — дуже сильна духом жінка. Її життя мов на долоні.
Упродовж двох найдовших літніх вихідних в історико-культурному центрі Замку-музеї «Радомисль» звучала музика Шопена. Цього року відбувся VI Міжнародний фестиваль «Музика Шопена просто неба».
Відомі музиканти, віртуози, лауреати міжнародних конкурсів і просто талановиті діти з Києва, Бахмута, Вінниці, Житомира виконували твори композитора.
Серед поважних гостей — Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто, Надзвичайний і Повноважний Посол Бельгії в Україні Алекс Ленартс, голова Федерації «Жінки за мир в усьому світі» Тетяна Коцеба, голова правління Федерації Всесвітнього миру в Україні Михайло Ільїн разом із дружиною і сином, голова Спілки жінок України Леокадія Герасименко.
У Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка нещодавно звернулися до маловідомої української класики. На Камерній сцені ім. Сергія Данченка Іван Уривський поставив виставу «Лимерівна». Нова постановка стала своєрідним творчим викликом молодого митця.
П’єса «Лимерівна» класика української літератури Панаса Мирного (1849–1920) належить до кращих зразків української мелодрами, в якій рушійною силою конфлікту є пристрасне кохання, яке не підвладне жодним компромісам і на яке здатні лише цілісні вольові особистості.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».